Постанова 4813 № 521/17146/24

Номер провадження: 22-ц/813/3217/26 Справа № 521/17146/24 Головуючий у першій інстанції Чорнуха Ю. В. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.06.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого судді Сєвєрової Є.С., суддів: Вадовської Л.М., Таварткіладзе О.М., за участю секретаря Малюти Ю.С., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Споживче товариство «Будова Парк», розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Споживчого товариства «Будова Парк» на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 19 травня 2025 року у складі судді Чорнухи Ю.В., встановив: 2.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2024 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Споживчого товариства «Будова Парк» про відшкодування збитків, пов`язаних з неналежним виконанням договору, у якій позивач просить розірвати договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/49 від 26.08.2021, укладений між ОСОБА_1 ; стягнути з СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 понесені збитки в розмірі сплаченої частки пайового внеску в еквіваленті 30481,54 доларів США, що дорівнює в національній валюті 1 264 983,90 гривень. Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 та СТ «Будова Парк» уклали Договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/49 від 26.08.2021 року. Відповідно до пункту 1.2. Договору, пайовик зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї частки з метою забезпечення товариством фінансування будівництва будинку за рахунок внесеного пайовиком паю, а товариство зобов`язується забезпечити фінансування будівництва будинку і після здачі будинку в експлуатацію передати пайовикові об`єкт (приміщення з певною площею та характеристиками) за умови виконання пайовиком зобов`язань за цим договором. Згідно до Додатку № 1 до Договору, пайовикові після здачі будинку в експлуатацію передається товариством трикімнатна квартира загальною площею 78,8 м2 під будівельним номером АДРЕСА_1 . На виконання своїх зобов`язань за Договором № 1/49 від 26.08.2021 ОСОБА_1 сплатив на користь СТ «Будова Парк» в період з серпня 2021 року по лютий 2022 року 823 815,00 грн., що в еквіваленті сумарно за середнім курсом обміну валюти в комерційних банках в поточних місяцях дорівнює 30 481,54 доларів США. Проте відповідач свої зобов`язання забезпечити фінансування будівництва будинку взагалі не виконав, оскільки будівництво будинку так і не було почато станом як на серпень 2021 року, так і на лютий 2022 року, так і станом на дату звернення до суду з позовом. Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.03.2023 по справі №916/3126/22 визнано незаконним і скасовано рішення Одеської міської ради від 26.04.2017 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5179 га, за адресою: АДРЕСА_2 та надання її в оренду ТОВ «Михайлівський маєток». СТ «Будова Парк» не здатне виконати свій обов`язок взагалі, встановлений договором строк остаточно сплинув 01.06.2024, неможливо передати пайовикові після здачі будинку в експлуатацію трикімнатну квартиру загальною площею 78,8 м2 під будівельним номером АДРЕСА_1 , оскільки будівництво взагалі не відбувалось з серпня 2021 року по жовтень 2024 року, що є істотним порушенням умов Договору. ОСОБА_1 вважає збитками суму сплачених на користь СТ «Будова Парк» (відповідно до вищенаведених квитанцій до прибуткових касових ордерів) грошових коштів в еквіваленті 30 481,54 доларів США за середнім курсом обміну валюти в комерційних банках. Позиція відповідача в суді першої інстанції У відзиві на позовну заяву, СТ «Будова Парк» просив позов задовольнити частково, розірвати договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/49 від 26.08.2021, укладений між позивачем та відповідачем; стягнути із СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені ним за договором асоційованого членства у споживчому товаристві № 1/49 від 26.08.2021, у розмірі 823815,00 гривен. Відзив обґрунтований тим, що зазначений у п. 2.1., 2.2 договору розмір частки закріплений в гривні, в частині неоплаченій пайовиком, може бути проіндексований (збільшений) товариством в односторонньому порядку, під час дії цього договору, в разі збільшення долара США по відношенню до гривні. Індексація проводиться щодо суми внесених після укладення цього договору, в разі збільшення вартості долара США шляхом множення на курсову різницю, в порядку, передбаченому додатком №

2. Розмір частки, закріплений в еквіваленті долара США, індексуванню не підлягає. Відповідно до умов договору, у разі його розірвання через порушення Товариством строку введення будинку в експлуатацію, поверненню підлягають саме фактично сплачені грошові кошти у розмірі 823815,00 гривень. У відповідача відсутній обов`язок з повернення позивачу суми грошових коштів, виходячи з еквіваленту до долара США, як цього вимагає позивач. Договором встановлено, що сума частки, яка підлягає поверненню не індексується (п. 2.6.). Валютою зобов`язання щодо повернення коштів пайовику є виключно гривня. Вважає, що позивач не довів, що невиконанням договору йому заподіяно збитки у розмірі 30481,54 доларів США (а.с. 94-98). Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 19 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково: розірвано договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/49 від 26.08.2021, укладений між ОСОБА_1 та СТ «Будова Парк» у зв`язку з істотним порушенням умов договору; стягнуто з СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 збитки у розмірі 30481,54 доларів США за курсом НБУ на день виконання рішення суду; стягнуто з СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 13861,20 гривень. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем істотно порушено умови договору № 1/49 від 26 серпня 2021 року, оскільки позивач не отримав того результату, на який обґрунтовано розраховував при його укладенні. Зокрема, відповідач не забезпечив будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: АДРЕСА_2 , у передбачений договором строк - IV кварталу 2023 року, а також не передав після введення будинку в експлуатацію у володіння позивача об`єкт інвестування - трикімнатну квартиру будівельний АДРЕСА_3 загальною площею 78,8 кв. м. Встановивши зазначені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору № 1/49 від 26 серпня 2021 року відповідно до частини другої статті 651 ЦК України у зв`язку з його істотним порушенням відповідачем, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задовольнив. Крім того, суд виходив із того, що сторонами було погоджено розмір пайової частки позивача в еквіваленті 73 284,00 доларів США, що на момент укладення договору становило 1 964 011,00 грн. При цьому умовами пункту 2.1 договору та додатка № 2 до нього передбачено внесення платежів у національній валюті України з урахуванням їх еквівалента у доларах США за комерційним курсом на дату здійснення платежу, а також можливість індексації внесків залежно від зміни курсу долара США. З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що визначальною умовою договору для сторін було саме визначення розміру пайової частки в еквіваленті долара США, а тому, незважаючи на здійснення платежів у гривні, їх розмір мав відповідати погодженому сторонами валютному еквіваленту. Враховуючи факт істотного порушення договору відповідачем та необхідність відновлення майнового становища позивача, суд визнав доведеним завдання останньому реальних збитків у розмірі фактично сплачених внесків, що становлять еквівалент 30 481,54 доларів США, у зв`язку з чим задовольнив позовні вимоги і в цій частині. Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, СТ «Будова Парк» подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Приморського районного суду м.Одеси від 19 травня 2025 року: - в частині стягнення зі СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 збитків у розмірі 30481,54 доларів США за курсом НБУ на день виконання рішення суду та постановити в цій частині нове рішення, яким стягнути з СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві №1/49 від 26.08.2021, в сумі 823815,00 грн; - в частині стягнення із СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі 13861,20 та постановити в цій частині нове рішення, яким стягнути зі СТ «Будова Парк» судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що валютою зобов`язання щодо повернення коштів Пайовику є виключно гривня. Як зазначав сам ОСОБА_1 фактично він сплатив на користь товариства грошові кошти в сумі 823815,00 грн., однак суд першої інстанції вирішив стягнути на користь позивача грошові кошти, сплачені за Договором в зовсім іншій валюті (еквівалент 30481,54 дол. США). За умовами договору, відсутнє зобов`язання товариства з повернення пайовику суми внесеної ним частки, виходячи з еквіваленту в іноземній валюті. Навпаки, умовами Договору чітко встановлено, що сума коштів, що повертається пайовику визначається розміром фактично сплачених ним грошових коштів в гривні. Договором встановлено обов`язок пайовика з внесення частки виключно в національній валюті України, виходячи з розміру частки, закріпленого в еквіваленті долара США (п. 2.1.). Жодного збільшення (індексації) суми коштів, які підлягають поверненню Пайовику у разі розірвання Договору, в тому числі виходячи з еквівалента в доларах США, Договором не встановлено. Навпаки Договором чітко встановлено, що сума частки, яка підлягає поверненню не індексується (п. 2.6. Договору). Вищезазначене свідчить про відсутність підстав для стягнення з відповідача іншої суми, ніж та, яку позивач фактично вніс за Договором, та, відповідно про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення. При цьому, як зазначає скаржник, майна Споживчого товариства на сьогоднішній день сформовано виключно з пайових внесків його членів. Повернення пайовику більшої суми, ніж було фактично внесене за Договором призведе до порушення прав інших членів товариства. Доводи скарга також мотивовані тим, що позивачем не доведено завдання йому відповідачем збитків, а також не доведена сума збитків. Так, позивач вважає збитками суму сплачених на користь СТ «Будова Парк» грошових коштів в еквіваленті 30 481 доларів США 54 цента за середнім курсом обміну валюти в комерційних банках на сторінці https://index.minfin.com.ua/ua/exchange/archive/2024- 10-20/ (41,5 грн. за долар США), що дорівнює станом на 20.10.2024 в національній валюті 1 264 983 гривні 90 копійок, проте до позовної заяви не надано жодних доказів сплати саме 30 481,54 доларів США. Той факт, що ОСОБА_1 вважає зазначену суму збитками не є належним доказом завдання йому збитків саме на таку суму. Позиція позивача в суді апеляційної інстанції На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 не надходив, однак у поданих неодноразово до суду заявах про розгляд справи за його відсутності, позивач просив в задоволенні апеляційної скарги СТ «Будова Парк» на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 19 травня 2025 року відмовити. Явка сторін в суді апеляційної інстанції В судове засідання, призначене на 11.06.2026 сторони не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином, у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи. Від ОСОБА_1 неодноразово до суду надходили заяви, у яких позивач просив розгляд справи проводити за його відсутності. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. 3.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Оскільки рішення Приморського районного суду м.Одеси від 19 травня 2025 року оскаржується СТ «Будова Парк» лише в частині стягнення з СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 збитків у розмірі 30481,54 грн доларів США, тому в іншій його частині у відповідності до ч.1 ст. 367 ЦПК України та роз`яснень п.15 Постанови Пленуму ВСУ №12 від 24.10.2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» колегією суддів не перевіряється. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які сторона посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга СТ «Будова Парк» підлягає задоволенню. Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин Встановлено, що 26.08.2021 між Споживчим товариством «Будова Парк» (Товариство) та ОСОБА_1 (пайовик) укладено договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/49 (надалі Договір № 1/49 від 26.08.2021) Згідно п. 1.1. Договору № 1/49 від 26.08.2021 відповідно до статуту товариства та цього договору товариство приймає пайовика в асоційовані члени товариства. Пайовик при підписанні цього договору ознайомився з положеннями статуту та згоден їх реалізувати. Відповідно до п. 1.2. Договору № 1/49 пайовик зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань товариства, з метою забезпечення товариством будівництва будинку за рахунок внесеного пайовиком паю, а також прийняти на себе в розмірі цільового внеску як частини витрат, пов`язаних з утриманням товариства і реалізацією статутних цілей і завдань, на умовах цього договору, а товариство зобов`язується забезпечити будівництво будинку і після здачі будинку в експлуатацію передати пайовикові закріплений за ним об`єкт. Розмір частки, зазначений в п. 2.1. цього договору, є остаточним і включає в себе витрати товариства на забезпечення будівництва будинку та виконання всіх необхідних дій для завершення будівництва будинку та виконання всіх необхідних дій для завершення будівництва будинку та здачі його в експлуатацію (пай), а також, витрати на утримання товариства та реалізацію їм заданих цілей і завдань (цільового внеску), крім випадків, визначених п. 2.8. цього договору. Відповідно до пункту 2.1 договори пайовик в порядку і на умовах, передбачених цим договором, зобов`язується внести частку в розмірі еквівалентному 73284,00 доларів США, що на момент укладення договору становить 1964011,00 гривень виходячи з комерційного курсу середній продаж" долара США встановленого на сторінці в інтернеті за адресою http://minfin.com.ua /currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу, станом на 09:00 годин за київським часом, що на дату укладення договору становить 26,8000 гривень за 1 долар США. Зазначений в даному пункті розмір частки, закріплений в гривні, в частині неоплаченій пайовиком може бути проіндексований (збільшений) товариством в односторонньому порядку, під час дії цього договору, в разі збільшення вартості долара США по відношенню до гривні виходячи з комерційного курсу «середній продаж» долара США встановленого на інтернет-сторінці за адресою http://minfin.com.ua /currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу, що на дату укладення договору становить 26,8000 гривень за 1 $ США. Індексація проводиться щодо сум внесених після укладення цього договору, в разі збільшення вартості долара США шляхом множення на курсову різницю, в порядку, передбаченому додатком № 2 розмір частки, закріплений в еквіваленті долара США, індексуванню не підлягає. У випадку якщо, курс гривні до долара США на дату проведення платежу зросте в порівнянні з встановленим на дату підписання цього договору курсом більше, ніж на 20%, то розмір частки (або її частини), закріплений в національній валюті України не може бути меншим, ніж зазначено в додатку № 2 до цього договору. Пайовик вносить частку (або її частину, згідно з графіком) виключно в національній валюті України - гривні - виходячи з розміру частки (або її частини), закріплено в еквіваленті долара США виходячи з комерційного курсу «середній продаж» долара США встановленого на інтернет-сторінці за адресою http://minfin.com.ua /currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу, станом на 09:00 годину за київським часом. Пунктом 2.2 договору визначено, що внесення частки пайовиком здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок товариства та або внесення готівкових коштів в касу товариства в національній валюті України в порядку, визначеному в додатку № 2 до цього договору. Відповідно до пункту 2.6. Договору у випадку коли за цим договором передбачається повернення частки (частини частки) пайовику, сума коштів, що повертають визначається розміром фактично сплачених грошових коштів в гривні на момент повернення за вирахуванням санкцій за невиконання пайовиком своїх зобов`язань, при цьому сума частки, яка підлягає поверненню не індексується і на неї не нараховуються відсотки. Пунктом 3.1.5. Договору передбачено право пайовика вимагати від товариства розірвання даного договору, в разі невиконання товариством своїх зобов`язань, згідно з пунктом 4.2.1. цього договору та повернення фактично внесеної частки на момент розірвання даного договору, протягом 20 банківських днів з моменту розірвання цього договору. Згідно пункту 4.2.1 договору товариство зобов`язано забезпечити будівництво будинку в строк VІ квартал 2023 р. Пунктом 4.2.6. договору передбачено обов`язок товариства сумлінно виконувати договір щодо пайовика. Відповідно до пункту 4.2.7 договору у разі дострокового розірвання договору з причин, пов`язаних з невиконанням товариством пункту 4.2.1 - повернути пайовикові фактично внесену ним частку на момент розірвання цього договору. Відповідно до пункту 5.2 договору у випадку розірвання договору за ініціативою пайовика, якщо товариство прострочило виконання пункту 4.2.1 цього договору, товариство зобов`язано повернути пайовику всю суму частки яка фактично була не внесена на момент розірвання цього договору протягом 20 банківських днів з моменту розірвання договору на рахунок пайовика вказаний в даному договорі або іншим узгодженим сторонами способом або на депозитний рахунок нотаріуса. Згідно додатку № 1 до договору приміщення, яке згідно умов договору пайовик отримує у володіння після внесення в повному обсязі своєї частки в товариство та введення будинку в експлуатацію квартира будівельний номер АДРЕСА_3 . Додатком № 2 до договору визначений порядок розрахунків, яким встановлені терміни внесення коштів у сумі, еквівалентній долару США. У додатку також зазначено, що кошти вносяться виключно в національній валюті України гривні, при цьому розмір внеску може бути проіндексований (збільшений) виходячи з вартості долара США по відношенню до гривні за курсом «Середній продаж» долара США, встановленого на інтернет сторінці за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 / на дату проведення платежу, станом на 09:00 годину за київським часом згідно з розділом 2 договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/49 від 26.08.2021. Згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру за період з 27.08.2021 по 09.02.2022 ОСОБА_1 здійснив платежі Споживчому товариству «Будова Парк» з внесення долі за договором № 1/49 від 26.08.2021 на загальну суму 823815,00 гривень. Факт оплати позивачем коштів за договором № 1/49 від 26.08.2021 відповідач визнає. В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем умов договору № 1/49 від 26.08.2021, зокрема, будівництва будинку в строк VІ квартал 2023 р. та передання позивачу закріпленого за ним об`єкта. Позивач зазначає, що на момент подання позову будівництво багатоквартирного будинку не розпочато. Відповідач вказану обставину не заперечує. Обставина невиконання договору визнається відповідачем, отже, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтями 5, 12, 13, 81, 83 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів не може повністю погодитися із висновками суду першої інстанції в частині визначення розміру коштів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 . Так, згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Водночас Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання на території України грошових одиниць іноземних держав. Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Одним із елементів належного виконання зобов`язання є його виконання у валюті, погодженій сторонами. Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які укладаються та виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово висновувала, що у цивільному законодавстві відсутня заборона на укладення правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги. Такий підхід до розуміння правової природи іноземної валюти як валюти зобов`язання є усталеним і послідовним у практиці Великої Палати Верховного Суду (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16, від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16, від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17, від 11 вересня 2024 року у справі № 500/5194/16-ц). Мотиви прийняття/відхилення аргументів вкладених у апеляційній скарзі Предметом апеляційного перегляду справи є рішення суду в частині стягнення з СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 збитків у розмірі 30481,54 доларів США за курсом НБУ на день виконання рішення суду та судових витрат. Рішення суду в частині розірвання договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/49 від 26.08.2021, укладений між ОСОБА_1 та СТ «Будова Парк» не оскаржується. Апеляційним розглядом справи встановлено, що СТ «Будова Парк» мало намір забезпечити фінансування будівництва житлового комплексу «М. Парк» забудовником Колективне Підприємство «Будова» на земельній ділянці, належній на праві оренди ТОВ «Михайлівський маєток» в м. Одесі за адресою: площа Михайлівська,

16. Проект складався з двох 16-ти поверхових будинків. Рішенням Одеської міської ради № 2109-VІІ від 26.04.2017 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий № 5110137300:18:010:0007), площею 0,5179 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової і громадської забудови) за адресою: м.Одеса, площа Михайлівська,16, присвоєно вказаній земельній ділянці адресу, а також надано ТОВ «Михайлівський маєток» вказану земельну ділянку в оренду строком на 5 років для проектування, будівництва та обслуговування комплексу багатоквартирних житлових будинків із підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями. 26.08.2021 між ОСОБА_1 та СТ «Будова Парк» було укладено Договір асоційованого членства у споживчому товаристві № 1/49 (а.с. 45-56). У пункті 2.1 Договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/49 від 26.08.2021, Пайовик в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, зобов`язується внести Частку в розмірі еквівалентному 73284,00 доларів США, що на момент укладення Договору становить 1964011,00 гривень, виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США, встановленого на інтернет сторінці за адресою http://minfm.com.ua/currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу, станом на 09:00 годину за київським часом, що на дату укладення Договору становить 26,8000 гривень за 1 долар США. Зазначений в даному пункті розмір Частки, закріплений в гривні, в частині не оплаченої Пайовиком може бути проіндексований (збільшений) Товариством в односторонньому порядку, під час дії цього Договору, у разі збільшення вартості долара США по відношенню до гривні, виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США, встановленого на інтернет сторінці за адресою http://minfm.com.ua/currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу, що на дату укладення Договору становить 26,8000 гривень за 1 долар США. Індексація проводиться щодо сум внесених після укладення цього Договору, в разі збільшення вартості долара США шляхом множення на курсову різницю, у порядку, передбаченому Додатком №

2. Розмір Частки, закріплений в еквіваленті долара США, індексуванню не підлягає. Пайовик вносить Частку (або її частину, згідно з графіком) виключно в національній валюті України гривні - виходячи з розміру Частки (або її частини), закріпленого в еквіваленті долара США, виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США, встановленого на інтернет сторінці за адресою http://minfin.com.ua/currency/auction/uscl/buy/kiev/ на дату проведення платежу, станом на 09:00 годину за київським часом. За п. 2.2. цього Договору внесення Частки Пайовиком здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства та/або внесення готівкових коштів в касу Товариства в національній валюті України у порядку, визначеному в Додатку № 2 до цього Договору. Відповідно до Додатку № 2 до Договору, сторони визначили наступний порядок та строки внесення частки: внесення грошової суми в еквіваленті 18321,00 доларів США (491003,00 грн) не пізніше 26.08.2021 і далі кожного третього місяця 26 числа рівними частками в еквіваленті 6108,00 доларів США (163695,00 грн) по 26.08.2023 та кінцеву частку в еквіваленті 6099,00 доларів США (5163448,00 грн) не пізніше 01.12.2023. На виконання своїх зобов`язань за договором ОСОБА_1 з 27.08.2021 по 09.02.2022 сплатив на користь Споживчого Товариства «Будова Парк» 823815,00 грн, що в еквіваленті дорівнює 30481,54 доларів США. Тобто, розмір фактично сплаченого авансу та пайових внесків у рахунок договору, встановлено судом у розмірі 30481,54 доларів США, грошові кошти сплачувались позивачем у гривні, однак розмір платежів у п. 2.1 договору № 1/49 від 26.08.2021 та додатку № 2 до договору, розраховувався в еквіваленті за офіційним курсом долара США на день проведення платежу. Згідно п. 2.6. Договору у випадках, коли за цим Договором передбачається повернення Частки (частини Частки) Пайовикові, сума коштів, що повертаються визначається розміром фактично сплачених грошових коштів в гривні на момент повернення за вирахуванням санкцій за невиконання Пайовиком своїх зобов`язань, при цьому сума Частки, яка підлягає поверненню не індексується і на неї не нараховуються відсотки. Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, Споживче товариство «Будова-Парк» зазначало, що суд першої інстанції безпідставно стягнув на користь позивача кошти в еквіваленті 30 481,54 доларів США, оскільки умовами договору передбачено повернення пайовику фактично внесених ним грошових коштів у національній валюті України без їх індексації, у зв`язку з цим скаржник вважає, що підстави для стягнення суми, більшої за фактично сплачені позивачем 823 815 грн, відсутні. Так, відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. Підставою для тлумачення правочину є наявність спору між сторонами щодо його змісту, невизначеність чи незрозумілість окремих його положень. Водночас тлумачення не може створювати нові умови договору або змінювати погоджену сторонами волю, а має на меті з`ясування дійсного змісту правочину та усунення суперечностей у його розумінні. Зі змісту договору вбачається, що сторони погодили розмір пайового внеску у гривнях із визначенням його еквівалента в доларах США. При цьому абзацом другим пункту 2.1 договору передбачено право Товариства в односторонньому порядку збільшити розмір внеску, що підлягає сплаті пайовиком у гривнях, у разі збільшення курсу долара США по відношенню до гривні. Наведені умови договору свідчать про те, що сторони пов`язали визначення обсягу своїх майнових прав та обов`язків саме з валютним еквівалентом, тоді як гривня була визначена валютою платежу. Таким чином, у спірних правовідносинах долар США виступав валютою зобов`язання, а гривня - валютою його виконання. За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що позивачу підлягає поверненню виключно сума фактично сплачених коштів у розмірі 823815,00 грн, не ґрунтуються на змісті укладеного сторонами договору. Колегія суддів враховує, що сума коштів у гривнях, визначена договором через еквівалент у доларах США, і є тією сумою, яка фактично була внесена пайовиком на виконання умов договору. Тому вимога позивача про повернення коштів у гривні із застосуванням погодженого сторонами валютного еквівалента узгоджується з положеннями статті 533 ЦК України, відповідно до якої якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти, якщо інший порядок не встановлений договором або законом. Отже, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі, еквівалентному 30 481,54 доларів США, є правильним. Разом із тим колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в частині неправильного визначення судом першої інстанції способу стягнення присуджених коштів. Так, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 30 481,54 доларів США за курсом НБУ на день виконання рішення суду. Разом з тим, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які укладаються та виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово висновувала, що у цивільному законодавстві відсутня заборона на укладення правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги. Такий підхід до розуміння правової природи іноземної валюти як валюти зобов`язання є усталеним і послідовним у практиці Великої Палати Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16, від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16, від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17, від 11 вересня 2024 року у справі № 500/5194/16-ц) Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 500/5194/16-ц констатувала, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення. Отже належним способом захисту порушеного права позивача є стягнення грошових коштів у національній валюті України. Враховуючи, що предметом позову є відшкодування збитків у гривневому еквіваленті, резолютивна частина рішення повинна містити відповідний висновок про саме такий принцип визначення суми стягнення, в той час як в резолютивній частині зазначено про стягнення збитків у розмірі 30481,54 долари США, що надає двозначне тлумачення остаточних висновків суду. За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру збитків, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим відповідно до статті 376 ЦПК України підлягає зміні шляхом викладення відповідного абзацу резолютивної частини в редакції про стягнення зі Споживчого товариства «Будова-Парк» на користь позивача збитків у вигляді сплаченої частки пайового внеску в національній валюті за курсом НБУ на день виконання рішення в розмірі, еквівалентному 30 481,54 доларів США. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права. Оскільки висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи в частині стягнення збитків, тому колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні. Порядок та строк касаційного оскарження Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України. Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу Споживчого товариства «Будова Парк» задовольнити частково. Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 19 травня 2025 року в частині стягнення збитків змінити шляхом викладення резолютивної частини рішення в такій редакції: «Стягнути з Споживчого товариства «Будова Парк» (ЄДРПОУ 43951458; адреса: 65048, м. Одеса, вул. Осипова, буд. 25) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) понесені збитки у вигляді сплаченої частки пайового внеску в національній валюті за курсом Національного Банку України на день платежу в розмірі, еквівалентному 30481,54 доларів США». Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 26.06.2026. Головуючий Є.С. Сєвєрова Судді: Л.М. Вадовська О.М. Таварткіладзе