Постанова 4857 № 460/13364/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2026 року Справа № 460/13364/24 пров. № А/857/11223/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року (суддя Гресько О.Р., м.Рівне, повний текст складено 23 січня 2025 року), - ВСТАНОВИВ: У листопаді 2024 року Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути податкову заборгованість в сумі 354 551,08 грн. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року позов задоволено повністю. Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що кредитор за власним рішенням звернув стягнення на предмет іпотеки - житлову нерухомість позичальника, з метою погашення заборгованості за іпотечним кредитом в іноземній валюті. Вказує, що банком було неправомірно повідомлено позичальника про прощення (анулювання) залишку заборгованості ОСОБА_1 за кредитом, адже така заборгованість є безнадійною, має окремо обліковуватись у кредитора на балансі і списуватись з нього за окремою процедурою та з іншими правовими наслідками. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. 13.10.2025 на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання ОСОБА_1 про зупинення апеляційного провадження, у якому повідомлено про оскарження податкових повідомлень-рішень від 18.07.2024 №10535/1700240523, №10534/1700240523, від 11.08.2022 №0890550-2410-1712, на основі яких сформовано податковий борг. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року клопотання ОСОБА_1 про зупинення апеляційного провадження у справі № 460/13364/24 задоволено. Зупинено апеляційне провадження у справі № 460/13364/24 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 460/7824/25. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на судове рішення, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на момент вирішення даної справи, у суду відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу в сумі 354 551,08 грн. Такі висновки суду першої інстанції, по суті спору відповідають встановленим обставинам справи, однак вказане судове рішення не може бути залишено без змін, з таких міркувань. Апеляційним судом, з урахуванням установленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що за даними Головного управління за відповідачем рахувалась податкова заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 354 551,08 грн. Дана заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 18.07.2024 №10535/1700240523, №10534/1700240523, від 11.08.2022 № 0890550-2410-1712. Оскільки відповідач суму податкового боргу в добровільному порядку не сплатив, Головне управління звернулося до суду з вказаним позовом. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі ПК), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3. статті 57 ПК). Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пунктом 59.1 статті 59 ПК визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно з пунктом 59.3 статті 59 ПК податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до пунктів 95.2 - 95.3 статті 95 ПК стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Відповідно до статті 56 ПК рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Згідно з пунктом 57.3. статті 57 ПК у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження. Відповідно до пункту 60.5. статті 60 ПК податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі. В такому випадку податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду. Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2024 року у справі № 160/9002/21 зазначив, що положення податкового законодавства вказують на те, що у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню судами підлягає факт узгодженості грошового зобов`язання, зокрема факт доведення до платника податків інформації про наявний у нього податковий борг. У таких спорах слід перевіряти узгодженість податкового повідомлення-рішення, як джерела формування та виникнення податкового боргу, з огляду на наявність та результат процедури адміністративного та судового оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу тощо. Щоб певну суму назвати податковим боргом, така сума повинна бути безперечно доведена до боржника, про наявність суми несплаченого податку платник податків повинен бути повідомлений. Податковий орган, звертаючись до суду з позовом про стягнення податкового боргу, повинен провести узгодження суми боргу, оскільки податковим боргом визначається сума узгодженого грошового зобов`язання. Матеріалами справи підтверджується, що податковий борг виник на підставі спірних податкових повідомлень-рішень від 18.07.2024 №10535/1700240523, №10534/1700240523, від 11.08.2022 №0890550-2410-1712, які були оскаржені ОСОБА_1 в судовому порядку. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року у справі № 460/7824/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління від 18.07.2024 №10534/1700240523 та № 10535/1700240523. Отже, згідно з приписами підпункту 60.1.4. пункту 60.1. статті 60 ПК спірні податкові повідомлення-рішення вважаються відкликаними в день набрання законної сили рішенням суду у справі №460/7824/25, яким скасовано рішення контролюючого органу. З огляду на наведене, у позивача відсутнє податкове зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 18.07.2024 № 10534/1700240523 та № 10535/1700240523, а заявлена до стягнення сума грошових зобов`язань не є узгодженою та не відповідає визначенню податкового боргу відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, для погашення суми неузгоджених грошових зобов`язань, визначених на підставі відкликаних податкових повідомлень-рішень, є безпідставними та задоволенню не підлягають. Водночас, матеріали справи не містять відомостей щодо відкликання податкового повідомлення-рішення від 11.08.2022 № 0890550-2410-1712, за яким виникла податкова заборгованість на суму 241,56 грн, а тому грошове зобов`язання, визначене зазначеним податковим повідомленням-рішенням, є узгодженим та підлягає сплаті платником податків у встановленому законом порядку. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення податкового боргу, сформованого на підставі податкового повідомлення-рішення від 11.08.2022 №0890550-2410-1712 у сумі 241,56 грн, тоді як у решті заявлених позовних вимог слід відмовити. Відповідно до частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Керуючись статтями 308, 311, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року в частині стягнення податкової заборгованості в сумі 354 309,52 гривень скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову в цій частині відмовити. В решті рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим Т. В. Онишкевич