Постанова Київський апеляційний суд № 756/16403/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/7882/2026 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2026 року м. Київ Справа № 756/16403/24 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді-доповідача Ящук Т.І., суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М. за участю секретаря судового засідання Слив`юк С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року, постановлену у складі судді Пукала А.В., у справі за скаргою ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Варава Роман Сергійович, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» на бездіяльність приватного виконавця, встановив: У грудні 2025 року боржник у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 ОСОБА_1 звернулась до Оболонського районного суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Р.С., в якій просила визнати протиправною бездіяльність виконавця та зобов`язати його скасувати арешт і розблокувати банківський рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк». Скарга мотивована тим, що на зазначений рахунок боржник отримує соціальні виплати, а тому він має спеціальне призначення. Боржнику стало відомо, що постановою виконавця на зазначений рахунок накладено арешт, у зв`язку з чим 07 листопада 2025 року вона звернулася до приватного виконавця Варави Р.С. із заявою про зняття арешту з рахунків. Боржник посилалася на порушення частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», стверджуючи, що кошти, які перебувають на рахунках зі спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, не підлягали арешту. Банк, інша фінансова установах або центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання у частині арешту коштів, що знаходься на таких рахунках. Виконавець не ухвалив жодного рішення за результатами розгляду поданої боржником заяви і не зняв арешту з її рахунків, таким чином допустив протиправну бездіяльність, що призвело до порушення права боржника на отримання винагороди за працю, у зв`язку з чим вона звернулася до суду з цією скаргою. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця задоволено. Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. щодо арешту банківського рахунку ОСОБА_1 , на який вона отримує заробітну плату. Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вараву Р.С. зняти арешт, накладений на банківський рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк». Не погоджуючись з ухвалою суду, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Варава Р.С. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги. Апеляційна скарга мотивована тим, що боржник не була позбавлена всіх матеріальних джерел для існування відповідно до п. 10-2 розділу ХІІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», оскільки фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснюватися видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України» на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови, що відповідний поточний рахунок призначено для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється. Постановою приватного виконавця від 15.10.2025 заяву боржника задоволено частково. Визнано рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року. Проте, у своїй заяві від 07.10.2025 № 07/95 боржник фактично порушувала взаємовиключне питання - про скасування та повне розблокування вищезазначеного банківського рахунку. До заяви було додано довідку банківської установи про рух коштів на рахунку, відповідно до якої на вказаний рахунок допускається, але не виключно, зарахування заробітної плати. Апелянт звертає увагу, що пункт 1 частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» пов`язує виникнення підстав для зняття арешту з усього майна боржника чи його частини з отриманням виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Однак до виконавця від банку не надходило жодних документів, які б підтверджували, що на розміщені на рахунку боржника кошти заборонено звертати стягнення згідно із законом, або що рахунок має спеціальний режим використання, у зв`язку з чим боржнику було відмовлено в цій частині заяви, на що суд першої інстанції не звернув увагу та неправильно застосував норми матеріального права. В судовому засіданні приватний виконавець Варава Р.С. підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити з підстав, викладених у ній. В судовому засіданні боржник ОСОБА_1 заперечила проти доводів і вимог апеляційної скарги, просила відмовити в її задоволенні. Представник стягувача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення приватного виконавця і боржника, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Задовольняючи скаргу на бездіяльність приватного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що скаржник надала суду переконливі докази, які свідчать про те, що діями приватного виконавця було заблоковано її банківський рахунок, на який вона отримує заробітну плату, що фактично позбавило її засобів для існування та є грубим втручанням у її право розпоряджатися заробітною платою, яке гарантоване законом. Приватний виконавець був обізнаний про особливості правового режиму вказаного рахунку, що підтверджено наданими скаржником документами та мав можливості перевірити вказані обставини. Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого суду, оскільки вони не відповідають нормам процесуального права і фактичним обставинам справи. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за принципом диспозитивності, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. З матеріалів справи вбачається, що, звертаючись до суду першої інстанції зі скаргою, боржник просила визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця щодо незняття арешту з її банківського рахунку після поданої нею заяви про зняття такого арешту та зобов`язати приватного виконавця зняти арешт. Разом з тим, задовольняючи скаргу боржника на бездіяльність приватного виконавця, суд першої інстанції, зокрема, визнав протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. щодо арешту банківського рахунку ОСОБА_1 , на який вона отримує заробітну плату, тобто вийшов за межі заявлених вимог скарги. У зв`язку з вищенаведеним, ухвала Оболонського районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року підлягає скасуванню. З матеріалів справи вбачається, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. перебувають матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа Оболонського районного суду міста Києва від 25.08.2025 у справі № 756/16403/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованості за кредитним договором від 03.03.2020 № 22030000310864 у розмірі 24 800 грн. - за тілом кредиту, 38,46 грн. - за відсотками, 877,50 грн. - інфляційні втрати, 142,68 грн. - 3% річних 3709,30 грн. - витрати на професійну правничу допомогу, 1186,97 грн. - судовий збір. Постановою приватного виконавця Варави Р.С. від 01.09.2025 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що знаходяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 34 330,40 грн. 07 жовтня 2025 року боржник ОСОБА_1 звернулася до приватного виконавця Варави Р.С. із заявою, в якій просила: 1) скасувати арешт та розблокувати банківський рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк»; 2) винести постанову про стягнення з її соціальних виплат у розмірі, що не перевищує 20 відсотків, із дотриманням вимоги про збереження за нею частини доходу; 3) винести постанову про визначення рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» поточним рахунком для здійснення видаткових операцій на період дії воєнного стану в Україні; 4) надіслати відповідні постанови до АТ КБ «ПриватБанк» для виконання; 5) про результати розгляду цієї заяви повідомити її за вказаною у заяві адресою, а також за електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_1 У заяві боржник зазначила, що їй стало відомо, що в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» було заблоковано (накладено арешт) на підставі постанови державного виконавця. Наразі з її соціальних виплат стягується 100% коштів, що суперечить вимогам частини третьої статті 52 і частини другої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження». Також боржник посилалася на те, що відповідно до пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», на період дії воєнного стану в Україні боржник має право звернутися до виконавця з заявою про визначення одного поточного рахунку для здійснення видаткових операцій. 05 вересня 2025 року, з метою повного з`ясування обставин арешту банківського рахунку, приватний виконавець Варава Р.С. звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із запитом з проханням повідомити, чи є рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 таким, на якому знаходяться кошти зі спеціальним режимом використання та/або спеціальним рахунком, звернення стягнення на який заборонено законом. 03 жовтня 2025 року до приватного виконавця Варави Р.С. надійшов лист, до якого додано виписку з банківського рахунку боржника за № № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 , відповідно до якої за період з 01 січня 2025 року по 05 вересня 2025 року боржник несла витрати на придбання побутових товарів, інші поточні потреби, а також на вказаний рахунок надходили кошти від окремих фізичних осіб. 16 жовтня 2025 року листом № 17466 приватний виконавець Варава Р.С.повідомив боржника, що: 1) підстави для скасування арешту та розблокування банківського рахунку НОМЕР_1 відсутні; 2) 16.10.2025 керуючись статтями 10, 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № НОМЕР_3 та направлено на виконання до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 ; 3) 15.10.2025, керуючись пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій ВП № НОМЕР_3 та направлено для виконання до АТ КБ «ПриватБанк» засобами електронної взаємодії через автоматизовану систему виконавчого провадження. Згідно з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» вищевказана постанова прийнята в роботу та опрацьована. 22 жовтня 2025 року до офісу приватного виконавця Варави Р.С. надійшов лист АТ КБ «ПриватБанк» від 15.10.2025 № 20.1.0.0.0/7-251014/72689-БТ, з якого вбачається, що станом на 15 жовтня 2025 року рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 не є рахунком із спеціальним режимом використання. Встановивши вищенаведені обставини, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до частини першої і пункту 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 7 частини третьої цієї статті Закону виконавця наділено правом накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. За змістом частин першої і другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Процедура звернення стягнення на кошти боржника регламентована статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. За змістом частини першої статті 69 Закону України «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. В абзаці другому частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У постановах Верховного Суду від 13 травня 2026 у справі № 335/3839/22 і від 14 серпня 2024 у справі № 338/1125/23 викладено правову позицію, згідно з якою, якщо банк не повідомив виконавця, що рахунок, на якому знаходяться кошти боржника, є рахунком зі спеціальним режимом використання, то дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти на цьому банківському рахунку та їх подальше списання не можна вважати протиправним. Арешт коштів боржника може накладатися на будь-які рахунки, за винятком коштів, щодо яких накладення арешту заборонено законом (наприклад, рахунки із спеціальним режимом використання, соціальні виплати, зарплатні кошти тощо). Банк зобов`язаний перевірити статус коштів на рахунку боржника та у разі виявлення коштів, на які накладення арешту заборонено, повідомити виконавця і повернути постанову без виконання. Виконавець може самостійно зняти арешт з рахунку, якщо отримає документальне підтвердження, що кошти мають спеціальний режим або їх арешт заборонений законом (постанова Верховного Суду від 29 січня 2025 року у справі № 127/16144/24). Оскільки саме банк, який виконує постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їх обліковування на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути таку постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»). Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19. Коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів, на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20). Отже, звернення стягнення та накладення арешту на заробітну плату понад встановлені Законом розміри заборонено, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема й на підставі повідомлення боржника. Залишення в силі арешту на кошти, які складають заробітну плату, та звернення на них стягнення унеможливлює отримання боржником будь-яких коштів заробітної плати як єдиного джерела доходів та порушує його конституційне право на отримання винагороди за працю (постанова Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 444/2503/17). Апеляційним судом встановлено, що до приватного виконавця Варави Р.С. не надходило з банківської установи відомостей, на підставі яких можливо встановити, що рахунок ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_1 є рахунком зі спеціальним режимом використання або що звернення на розміщені на цьому рахунку кошти заборонено законом. Та обставина, що рахунок № НОМЕР_1 не є рахунком із спеціальним режимом використання, підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» від 15.10.2025 № 20.1.0.0.0/7-251014/72689-БТ. Крім цього, звертаючись до суду першої інстанції зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця, боржник не надала доказів, що на рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» розміщені кошти, на які стягнення заборонено відповідно до статті 73 Закону України «Про виконавче провадження». Дійсно, як вбачається із довідки, виданої АТ КБ «Приватбанк» від 02.09.2025 року, наданої ОСОБА_1 приватному виконавцю та до суду першої інстанції, на рахунок НОМЕР_1 надходить заробітна плата ОСОБА_1 , зокрема, у березні 2025 року, квітні та травні 2025 року - щомісячно по 12 378 грн. 97 коп., у червні та липні 2025 року - по 10 411 грн. 36 коп. щомісячно, у серпні 2025 року - 10 190 грн. 33 коп. Разом з тим, у вказаній довідці було зазначено, що довідка містить лише інформацію про рух коштів, без відображення залишків по картці/рахунку. Як вбачається із банківської виписки по вказаному рахунку, наданому АТ КБ «Приватбанк» на запит приватного виконавця, за період з 01.01.2025 року по 05.09.2025 року вказаний рахунок неодноразово поповнювався ОСОБА_1 готівковими коштами, а також надходили перекази з рахунків від інших осіб, зокрема, 07.05.2025 року - 150 754 грн., 27.05.2025 року - 20 101 грн., 21.06.2025 року - 50 251 грн., 30.07.2025 року - 25 126 грн. 15 жовтня 2025 року, керуючись пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій ВП № НОМЕР_3 та направлено для виконання до АТ КБ «ПриватБанк» засобами електронної взаємодії через автоматизовану систему виконавчого провадження. Згідно з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» вищевказана постанова прийнята в роботу та опрацьована. Враховуючи, що розмір мінімальної заробітної плати у 2025 році складав 8000 грн., а постановою приватного виконавця від 15.10.2025 року вказаний поточний рахунок визначено для видаткових операцій на суму дві мінімальні заробітні плати, тобто 16 000 грн. на місяць, то права ОСОБА_1 жодним чином порушені не були, оскільки середньомісячний розмір її заробітної плати, згідно з наданою довідкою, становить 11 358 грн. 33 коп. У постанові Верховного Суду від 13 травня 2026 року у справі № 335/3839/22 зазначено, що надаючи правову оцінку доданій Особа 1 довідці АТ КБ «ПриватБанк» від 28 серпня 2024 року, суди правильно врахували, що на картку Інформація1, на рахунок якої накладено арешт в межах стягнення за виконавчим листом, він отримує заробітні виплати та будь-які інші виплати (перекази). Доказів того, що зазначений рахунок належить до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на якому заборонено, матеріали справи не містять, як і доказів про розмір коштів на рахунку, які є заробітною платою. …. Так, банк, прийнявши постанову про арешт коштів боржника до виконання, також не надсилав повідомлення приватному виконавцю про цільове призначення коштів на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту. Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість скарги ОСОБА_1 в частині покладення на приватного виконавця обов`язку зі зняття арешту, накладеного на вищезазначений банківський рахунок боржника, оскільки підстав для ухвалення виконавцем такого рішення не існувало на момент звернення боржника із відповідною заявою, враховуючи ті обставини, що на картку ОСОБА_1 НОМЕР_2 , на рахунок якої НОМЕР_1 накладено арешт в межах стягнення за виконавчим листом, вона отримує як заробітну плату, так і будь-які інші виплати та перекази. Тоді як постановою приватного виконавця від 15 жовтня 2025 визнано рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року. Відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Встановивши вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року, у зв`язку з чим скаргу слід задовольнити, оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця. Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича - задовольнити. Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення: У задоволенні скарги ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Варава Роман Сергійович, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» на бездіяльність приватного виконавця - відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя - доповідач: Ящук Т.І. Судді: Кирилюк Г.М. Рейнарт І.М.