Постанова Київський апеляційний суд № 495/6349/25

Справа № 495/6349/25 Головуючий в суді І інстанції Жук М.В. Провадження № 33/824/2123/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції Писана Т.О. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 червня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Писаної Т.О., За участі секретаря судового засідання Івкової Д. Л. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого директором ТОВ Вітон, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Постановою Обухівського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 гривень 00 коп. Стягнуто із ОСОБА_1 згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» на користь держави, 605 гривень 60 копійок. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 12 січня 2026 року серії ЕПР1 № 405089, 28.07.2025 року 12 год. 00 хв. в с. Удобне, на дорозі Одеса-Рені 60 км. 380 м. водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Lexys RX 450H» д.н.з. НОМЕР_2 який належить ТОВ «ВІТОН», перед початком зміни напрямку руху не переконався у безпеці і маневру внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «DAF XF460FT» д.н.з НОМЕР_3 з спеціалізованим напівпричепом TRAILOR д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками. Своїми діями, що виразились в порушенні вимог пункту 10.1, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не погодившись із вказаною постановою представник ОСОБА_1 - адвокат Стельникович С.А. подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі захисник Стельникович С.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Обухівського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року, скасувати зазначену постанову та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247, пункту 3 частини першої статті 284 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував фактичні обставини справи, неправильно оцінив зібрані докази та дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 . Апелянт посилається на те, що суд безпідставно не взяв до уваги висновок автотехнічного експертного дослідження №218/25 від 06 жовтня 2025 року, відповідно до якого в діях ОСОБА_1 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України не встановлено, а технічною причиною дорожньо-транспортної пригоди стали дії водія автомобіля «DAF», які не відповідали вимогам пункту 10.1 Правил дорожнього руху України. Зазначає, що висновок експерта є належним та допустимим доказом у розумінні статті 251 КУпАП, а суд першої інстанції не навів належних мотивів його відхилення, не призначив повторної чи додаткової експертизи та фактично залишив без оцінки наведені у ньому висновки. На думку апелянта, суд першої інстанції не забезпечив всебічного, повного й об`єктивного дослідження всіх обставин справи, не встановив належним чином причинний зв`язок між діями ОСОБА_1 та наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а також не надав належної оцінки доводам сторони захисту. Також в апеляційній скарзі зазначено, що постанова суду першої інстанції не була оголошена після закінчення розгляду справи, а її копію ОСОБА_1 отримав лише 17 листопада 2025 року, у зв`язку з чим просить поновити строк на апеляційне оскарження. Заслухавши захисника Стельниковича С.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з пунктом 2.3б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідальність за ч. 1 ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями. Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов`язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР України, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу. Із матеріалів справи встановлено, що 28 липня 2025 року о 12 годині 00 хвилин у с. Удобне на автомобільній дорозі Одеса - Рені 60 км 380 м водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «LEXUS RX 450H», перед початком зміни напрямку руху не переконався у безпечності виконання маневру, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «DAF XF460FT» з напівпричепом під керуванням ОСОБА_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Зазначені обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, іншими письмовими матеріалами справи, а також відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди, який був безпосередньо досліджений судом першої інстанції та повторно перевірений судом апеляційної інстанції. Доводи апеляційної скарги про безпідставне неврахування судом першої інстанції висновку експерта №218/25 від 06 жовтня 2025 року колегія суддів вважає необґрунтованими. Як убачається зі змісту зазначеного висновку, при проведенні автотехнічного дослідження експерт досліджував питання відповідності дій водіїв вимогам пунктів 10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України. Водночас ОСОБА_1 відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення інкриміновано порушення пунктів 10.1, 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху України. Отже, предметом дослідження експерта фактично не були питання дотримання чи недотримання ОСОБА_1 саме тих вимог Правил дорожнього руху, порушення яких йому ставилося у вину. Натомість у дослідницькій частині висновку основна увага приділена аналізу дій іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди - водія автомобіля «DAF», тоді як належної технічної оцінки дотриманню водієм автомобіля «LEXUS RX 450H» вимог пунктів 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху України, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, експертом не надано. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що зазначений експертний висновок не спростовує обставин, покладених в основу протоколу про адміністративне правопорушення, та не підтверджує відсутність у діях ОСОБА_1 порушень Правил дорожнього руху, які є предметом розгляду у даній справі. Відповідно до статті 251 КУпАП висновок експерта є одним із доказів у справі та не має наперед встановленої сили. За змістом статті 252 КУпАП жоден доказ не має переваги перед іншими, а оцінка доказів здійснюється судом за внутрішнім переконанням після їх дослідження у сукупності. При цьому висновок експерта не спростовує встановленого матеріалами справи факту, що перед початком зміни напрямку руху ОСОБА_1 був зобов`язаний переконатися у безпечності такого маневру та не створити небезпеки іншим учасникам дорожнього руху. Досліджений судом відеозапис об`єктивно відображає механізм дорожньо-транспортної пригоди та підтверджує, що виконання ОСОБА_1 маневру зміни напрямку руху без забезпечення його безпечності перебувало у причинному зв`язку з виникненням зіткнення. Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди із висновками суду першої інстанції, однак не містять даних, які б свідчили про неповноту судового розгляду або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 18 травня 2023 року у справі №761/11228/20 не свідчить про незаконність оскаржуваної постанови, оскільки наведена правова позиція стосується статусу висновку експерта як одного із доказів та необхідності його оцінки судом. Саме така оцінка була здійснена судом першої інстанції, який навів мотиви, з яких не погодився з відповідним висновком, та надав перевагу іншим доказам, що у своїй сукупності підтверджують винуватість особи. Не можуть бути прийняті до уваги й доводи про необхідність призначення повторної чи додаткової експертизи, оскільки вирішення питання щодо її призначення належить до дискреційних повноважень суду. Наявні у справі докази були достатніми для встановлення фактичних обставин події, а будь-яких суперечностей, які неможливо усунути без застосування спеціальних знань, матеріали справи не містили. Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції вимог статей 245, 247, 252, 278 та 280 КУпАП, оскільки з матеріалів справи вбачається, що суд перевірив усі надані сторонами докази, надав оцінку доводам захисту, дослідив відеозапис дорожньо-транспортної пригоди, вислухав пояснення учасників процесу та ухвалив рішення на підставі всебічного дослідження обставин справи. Сам по собі факт незгоди особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, із висновками суду не свідчить про їх незаконність чи необґрунтованість. Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин, не містять відомостей про істотні порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли б бути підставою для скасування постанови. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив надані докази, дав їм оцінку відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції не встановлено, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.О. Писана