Постанова 4813 № 496/327/26
від 23.06.2026 ·Номер провадження: 22-ц/813/5244/26 Справа № 496/327/26 Головуючий у першій інстанції Горяєв І.М. Доповідач Кострицький В. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.06.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Кострицький В.В. (суддя - доповідач), судді Назарова М.В., Коновалова В.А., розглянув в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України) апеляційну скаргу адвоката Нікіпелової Катерини Євгенівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 26 січня 2026 року, постановлена у складі судді Горяєва І.М., у приміщенні того ж суду, у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- УСТАНОВИВ: Короткий зміст судового рішення, що оскаржується Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 26 січня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернуто позивачу з усіма доданими до нього документами, оскільки позовна заява подана та підписана особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на підпис позову та звернення з ним до суду від імені та в інтересах ТОВ «Стар Файненс Груп» - що є підставою для повернення позивачу позовної заяви, відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі адвокат Нікіпелова Катерина Євгенівна, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду від 26 січня 2026 року та направити цивільну справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження по справі. В обґрунтування скарги посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», помилково вважаючи, що повноваження представника позивача не підтверджені належним чином. Апелянт зазначає, що позовна заява була підписана адвокатом Нікіпеловою К.Є., яка діяла на підставі договору про надання правничої допомоги та ордера серії ВН №1298130 від 16.12.2025 року, що відповідно до статей 58, 60, 177 ЦПК України та статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є належним підтвердженням повноважень адвоката як представника юридичної особи. На думку предствника, суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, оскільки ордер адвоката є самостійним і достатнім документом, який підтверджує повноваження представника, а вимога про надання додаткової довіреності у такому випадку є безпідставною. Також посилається на те, що перелік підстав для повернення позовної заяви, передбачений статтею 185 ЦПК України, є вичерпним, а тому повернення позову з формальних підстав за наявності ордера адвоката порушує право позивача на доступ до суду. Явка сторін в судове засідання Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові). Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини 1 статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, апеляційний розгляд вказаної справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції зазначив, що подана до суду позовна заява підписана представником ТОВ «Стар Файненс Груп» Нікіпелова К.Є., на підтвердження повноважень представника позивача долучено ордер серії ВН №1298130, виданий ТОВ «Стар Файненс Груп». В той же час, даний ордер не може бути прийнятий в якості підтвердження повноважень представника позивача, з огляду на наступне. Згідно ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. За змістом ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким внесено зміни до Конституції України, зокрема, доповнено Основний Закон статтею 131-2, відповідно до частини першої, третьої та четвертої якої для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура та виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. З аналізу вказаних норм вбачається, що позовна заява від імені юридичної особи може бути подана керівником юридичної особи, членом виконавчого органу або адвокатом, який діє від імені юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (частина четверта статті 87 Цивільного кодексу України). Інформація відносно осіб, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - ЄДР, на підставі відомостей, які надаються юридичними особами державному реєстратору (Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року №755-IV). У позовній заяві позивачем вказано ТОВ «Стар Файненс Груп», однак до матеріалів справи не додано відповідних документів на підтвердження юридичної особи ТОВ «Стар Файненс Груп», а саме відомості про керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені юридичної особи, відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи). З аналізу вказаних норм закону вбачається, що позовна заява може бути підписана та подана до суду керівником юридичної особи, членом виконавчого органу або адвокатом, який діє від імені юридичної особи. У зв`язку з чим, представнику позивача необхідно надати до суду всі необхідні документи, що встановлюють юридичну особу ТОВ «Стар Файненс Груп» та повноваження представника діяти від імені ТОВ «Стар Файненс Груп». Відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли: 1) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що позовна заява подана та підписана особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на підпис позову та звернення з ним до суду від імені та в інтересах ТОВ «Стар Файненс Груп» - що є підставою для повернення позивачу позовної заяви, відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України. Частиною 7 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України). Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях 175 і 177 ЦПК України. Зокрема, відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Відповідно до частин першої та другої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу. Згідно частин першої, третьої статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Отже, із системного аналізу наведених норм убачається, що повноваження адвоката як представника сторони у цивільному процесі можуть бути підтверджені як довіреністю, так і ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». При цьому процесуальний закон не містить вимоги про обов`язкове одночасне подання адвокатом і ордера, і довіреності, або інших додаткових документів, якщо представництво здійснюється саме адвокатом на підставі ордера. Як убачається з матеріалів справи, позовна заява ТОВ «Стар Файненс Груп» підписана адвокатом Нікіпеловою К.Є., а на підтвердження її повноважень до позовної заяви було долучено ордер серії ВН №1298130 від 16 грудня 2025 року, виданий на надання правничої допомоги ТОВ «Стар Файненс Груп». За таких обставин колегія суддів вважає, що наданий адвокатом ордер є належним документом, який підтверджує її повноваження на представництво інтересів позивача у суді, у тому числі на підписання та подання позовної заяви від імені юридичної особи, оскільки в ордері зазначено що повноваження адвоката не обмежуються. Висновок суду першої інстанції про те, що представник позивача повинен був додатково надати документи, які підтверджують відомості про керівника або члена виконавчого органу ТОВ «Стар Файненс Груп», є помилковим, оскільки такі документи мають значення у випадку самопредставництва юридичної особи, коли процесуальні документи підписуються керівником, членом виконавчого органу чи іншою особою, уповноваженою діяти від імені юридичної особи без статусу адвоката. Натомість у цій справі позовну заяву підписано не в порядку самопредставництва юридичної особи, а адвокатом як професійним представником, повноваження якого відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України підтверджуються довіреністю або ордером. Тому вимога суду першої інстанції щодо подання додаткових документів про керівника юридичної особи фактично ототожнює різні форми участі юридичної особи у справі самопредставництво та представництво через адвоката, що не відповідає змісту статей 58, 60, 62 ЦПК України. Колегія суддів також звертає увагу, що статті 175, 177 ЦПК України не покладають на юридичну особу обов`язку разом із позовною заявою, підписаною адвокатом, подавати витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або інші документи, які підтверджують відомості про керівника юридичної особи, якщо повноваження представника підтверджені ордером адвоката. Крім того, суд першої інстанції не позбавлений можливості перевірити вказану інформацію за допомогою системи Електронний Суд, зробивши витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Пунктом 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України передбачено повернення позовної заяви лише у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, заяву не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, чи особою, посадове становище якої не вказано. Однак у цій справі позовна заява була підписана адвокатом, повноваження якого підтверджені ордером, а тому підстави для висновку про те, що позов подано або підписано особою, яка не має права його підписувати, були відсутні. Сам по собі формальний сумнів суду першої інстанції щодо достатності ордера адвоката, без встановлення конкретних недоліків такого ордера або відсутності у ньому обов`язкових реквізитів, не може бути підставою для повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України. Повернення позовної заяви є винятковим процесуальним наслідком, який застосовується лише за наявності прямо передбачених законом підстав та такий процесуальний інститут не може застосовуватися надмірно формально, оскільки повернення позову без вирішення питання про відкриття провадження обмежує особу у реалізації права на доступ до суду. Колегія суддів враховує, що право на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає не лише формальну можливість звернення до суду, а й реальну можливість особи домогтися розгляду її вимог у передбаченому законом порядку. Надмірний формалізм під час вирішення питання про прийняття позовної заяви, зокрема повернення заяви за наявності належного підтвердження повноважень адвоката, не узгоджується із завданням цивільного судочинства та принципом пропорційності процесуальних обмежень. Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, неправильно застосував положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України та не врахував положення ч. 4 ст. 62 ЦПК України, якими прямо передбачено можливість підтвердження повноважень адвоката ордером. Доводи апеляційної скарги про те, що ордер адвоката є належним і достатнім документом на підтвердження повноважень представника позивача, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду та спростовують висновки суду першої інстанції, покладені в основу оскаржуваної ухвали. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, що призвели до постановлення помилкової ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та порушує права заявника на гарантії захисту у суді своїх інтересів, а тому вона підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, а саме вирішення питання про відкриття провадження у справі у передбаченому законом порядку. Керуючись ст. ст.367,368,374,379,381,382 ЦПК України, апеляційний суд,- УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу адвоката Нікіпелової Катерини Євгенівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» - задовольнити. Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 26 січня 2026 року - скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду. Головуючий В.В. Кострицький Судді М.В. Назарова В.А. Коновалова