Постанова 4801 № 128/188/26

Справа № 128/188/26 Провадження № 22-ц/801/1480/2026 Категорія: 41 Головуючий у суді 1-ї інстанції Карпінська Ю. Ф. Доповідач:Шемета Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2026 рокуСправа № 128/188/26м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач), суддів: Сала Т. Б., Панасюка О. С., учасники справи: позивач (особа, яка подала апеляційну скаргу) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», на заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 03 березня 2026 року, ухвалене у складі судді Карпінської Ю. Ф. в м. Вінниці, дата складення повного судового рішення відповідає даті його ухвалення, - встановив: 20.01.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Ейс"» (надалі - ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборговансоті за кредитним договором. Позовна заява обґрунтована тим, 31.01.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір № 913362162, за умовами якого ОСОБА_1 отримав 10 050,00 грн. У подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку із чим загальна сума становить 21 400,00 грн. 28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, до якого було укладено ряд додаткових угод, у тому числі про продовження терміну дії договору факторингу. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон плюс» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги №228 від 09.05.2023, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача. 27.05.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК "Онлайн Фінанс"» укладено договір факторингу № 27/0524-01. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК "Онлайн Фінанс"» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 1 від 27.05.2024, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК "Онлайн Фінанс"» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги. 15.07.2025 ТОВ «ФК "Онлайн Фінанс"» та ТОВ «Фінансова компанія "Ейс"» уклали договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників від 15.07.2025 за договором факторингу від ТОВ «ФК "Онлайн Фінанс"» до ТОВ «Фінансова компанія "Ейс"» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 73 231,98 грн, з яких: 16 487,10 грн - заборгованість за тілом кредиту; 56 744,88 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом. Відповідач зобов`язання по поверненню коштів не виконує, тому позивач змушений звернутися до суду та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК "Ейс"» заборгованість за кредитним договором № 913362162 від 31.01.2023 у розмірі 73 231,98 грн, а також судові витрати, понесені на сплату судового збору та на правничу допомогу. Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 03 березня 2026 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК "Ейс"» заборгованість за договором №913362162 від 31.01.2023 у загальному розмірі 73 231 грн 98 коп, з яких: 16 487,10 грн - заборгованість за тілом кредиту; 56 744,88 грн - заборгованість за процентами. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК "Ейс"» витрати на сплату судового збору в сумі 2 662 грн 40 коп. та на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн 00 коп. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що по справі встановлено, що31.01.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір №913362162, кредитні кошти йому були надані, проте він умови укладеного договору не виконав. Розмір заборговансоті, заявленої до стягнення, є доведеним. Наявними в справі договорами факторингу прослідковується перехід права вимоги до позивача у справі ТОВ «ФК «ЕЙС». Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 23.04.2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. Не погодившись з ухваленим у справі рішенням суду, 07 травня 2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Ратушняка О. О., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що на підтвердження позовних вимог позивачем не надано акти прийому-передачі реєстру боржників, відсутні договори факторингу між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» та докази оплати за цим договором, а тому ТОВ «Онлайн Фінанс» не могло відступити право вимоги позивачеві по справі ТОВ «Ейс», тому відповідач вважає, що договір факторингу є неукладеним. 19.05.2026 року від ТОВ «ФК «ЕЙС» надійшов відзив на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. У встановлений апеляційним судом строк відповідач не скористався правом подати відзив. Доовди відзиву зводяться до того, що позивачем надано витяги з реєстрів боржників, якими підтверджено перехід права вимоги від одного кредитора до іншого. Договори факторингу укладалися послідовно, до кожного з них був підписаний Реєстр боржників. Позивачем надано копії квитанції про оплату за укладеними договорами факторингу, тому твердження апеляційної скарги є безпідставними. Справа, що розглядається, не відноситься до справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження (частина 4 статті 274 ЦПК України), тому з урахуванням приписів частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційний суд проводить розгляд без повідомлення учасників справи. Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідає вказаним вимогам. По справі встановлено наступне: - 31.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №913362162, за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 21 400,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом; кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 10 050,00 грн одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 06.02.2023; другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим договором; строк дисконтного періоду користування складає 6 днів від дати отримання позичальником першого траншу; для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 6 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 1 121,58 грн; договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років; проценти у дисконтний період - 1,86% в день, проценти після закінчення дисконтного періоду - 2,10% в день (а.с.11-14). -14.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №913362162, згідно з умовами якої у зв`язку із неналежним виконанням позичальником умов договору та звернення позичальника, кредитодавець надає позичальнику розстрочку у погашенні заборгованості в сумі 18 293,14 грн на 70 днів, (а.с.15); -15.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №913362162, згідно з умовами якої у зв`язку із неналежним виконанням позичальником умов договору та звернення позичальника, кредитодавець надає позичальнику розстрочку у погашенні заборгованості в сумі 18 730,46 грн на 70 днів, (а. с.15 на звороті); - 31.01.2023з метою отримання кредитних коштів ОСОБА_1 подав заявку на отримання грошових коштів у кредит, у якій зазначив свої персональні дані та бажану суму кредиту в розмірі 10 050,00 грн, що підтверджується копією заявки на отримання грошових коштів у кредит (а. с .18 на звороті);. - відповідно до платіжних доручень від 31.01.2023, від 07.02.2023, від 16.02.2023, від 26.02.2023 та від 07.03.2023, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на користь ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 10 050,00 грн, в сумі 2 300,00 грн, в сумі 6 050,00 грн, в сумі 1 550,00 грн та в сумі 1 450,00 грн. (а.с. 23-24); - 28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором; строк дії цього договору закінчується 28 листопада 2019 року(а.с. 29-30); - 28.11.2019 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року, інші умови залишено без змін (а. с. 31 на звороті); - 31.12.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 було викладено у новій редакції; згідно з пунктом 8.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції від 31.12.2020), строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2021 року (а. с. 32 - 34); - 31.12.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року. 31.12.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2023 року (а. с. 34 на звороті); - згідно з додатковою угодою №32 від 31.12.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31.12.2024, у зв`язку із чим погодили внести зміни до п. 8.2 договору, замінивши в ньому попередню дату новою - 31 грудня 2024 року (а. с. 35); - відповідно до реєстру прав вимоги № 228 від 09.05.2023, від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 913362162 від 31.01.2023 у розмірі 30 487,14 грн, з яких: 16 487,10 грн - заборгованість за тілом кредиту; 14 000,04 грн - заборгованість за процентами (а. с. 35). - 27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та «ФК "Онлайн Фінанс"» укладено договір факторингу №27/0524-01, згідно з умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором.(а. с. 36-38); - відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК "Онлайн Фінанс"» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №913362162 від 31.01.2023 у розмірі 73 231,98 грн, з яких: 16 487,10 грн - заборгованість за тілом кредиту; 56 744,88 грн - заборгованість за процентами (а.с. 39); - 15.07.2025 між ТОВ «ФК "Онлайн Фінанс"» та ТОВ «Фінансова компанія "Ейс"» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 39 - 42). - відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025, від ТОВ «ФК "Онлайн Фінанс"» до ТОВ «Фінансова компанія "Ейс"» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №913362162 від 31.01.2023 у розмірі 73 231,98 грн, з яких: 16 487,10 грн - заборгованість за тілом кредиту; 56 744,88 грн - заборгованість за процентами (а. с. 42 на звороті); - на підтвердження факту наявності у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №913362162 від 31.01.2023 до позову долучено копії розрахунків заборгованості (а. с. 45). - згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №913362162 від 31.01.2023, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія "Ейс"» станом на 26.12.2025 (включно) складає 73 231,98 грн, з яких: 16 487,10 грн - заборгованість за тілом кредиту; 56 744,88 грн - заборгованість за процентами; станом на 26.12.2025 заборгованість за кредитним договором №913362162 від 31.01.2023 не погашена (а. с. 46-47). - відповідно до листа АТ «Універсал Банк» від 09.02.2026, на ім?я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ; також по клієнту емітувались інші картки; за період з 31.01.2023 до 05.02.2023 на платіжну картку № НОМЕР_2 було зараховано платіж у сумі 10 050,00 грн; за період з 07.02.2023 до 12.02.2023 на платіжну картку № НОМЕР_1 було зараховано платіж у сумі 2 300,00 грн; за період з 16.02.2023 до 21.02.2023 на платіжну картку № НОМЕР_1 було зараховано платіж у сумі 6 050,00 грн; за період з 26.02.2023 до 03.03.202 на платіжну картку № НОМЕР_1 було зараховано платіж у сумі 1 550,00 грн; за період з 07.03.2023 до 12.03.2023 на платіжну картку № НОМЕР_1 було зараховано платіж у сумі 1 450,00 грн; номер телефону НОМЕР_3 є фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_1 , який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (а. с. 75-81). Між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому згідно статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (частина 1 статті 207 ЦК України). В силу частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно вимог частини 1 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Суд першої інстанції вірно виснував, що між відповідачем та первісним кредитором було укладено кредитний договір та додаткові угоди до нього, на виконання умов яких відповідачу були надані кредитні кошти на загальну суму 21 400 грн. Відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту не виконував належним чином, тому в нього виникла заборгованості в розмірі 73 231,98 грн, яка складається із заборговансоті за тілом кредиту в розмірі 16 487,10 грн, заборговансоті за процентами в розмірі 56 744,88 грн. Ці обставини відповідачем не заперечуються. Щодо доводів апеляційної скарги про недоведеність права вимоги позивача до відповідача. Відповідач заперечує наявність доказів переходу права вимоги до позивача: відсутні акти прийому-передачі реєстру боржників, відсутні договори факторингу між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» та докази оплати за цим договором, а тому ТОВ «Онлайн Фінанс» не могло відступити право вимоги позивачеві по справі ТОВ «Ейс», тому відповідач вважає, що договір факторингу є неукладеним. Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним Договором або законом. Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Тобто договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу. Таким чином, за договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт - отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти. Предметом договору факторингу згідно статті 1078 ЦК України може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У справі що розглядається, право грошової вимоги до відповідача було відступлене неодноразово: -від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 913362162 від 31.01.2023 у розмірі 30 487,14 грн, з яких: 16 487,10 грн - заборгованість за тілом кредиту; 14 000,04 грн - заборгованість за процентами, що підтверджується Витягом з реєстру прав вимоги № 228 від 09.05.2023 (а. с. 35); -від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №913362162 від 31.01.2023 у розмірі 73 231,98 грн, з яких: 16 487,10 грн - заборгованість за тілом кредиту; 56 744,88 грн - заборгованість за процентами, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024 (а.с. 39); -від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 913362162 від 31.01.2023 у розмірі 73 231,98 грн, з яких: 16 487,10 грн - заборгованість за тілом кредиту; 56 744,88 грн - заборгованість за процентами, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 (а. с. 42 на звороті). Отже, до кожного з укладених договорів факторингу було складено відповідні реєстри боржників, витягти з яких надані позивачем до матеріалів справи, а відтак посилання в апеляційній скарзі на їх відсутність, - є помилковим. На підтвердження розрахунків за договором факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025, укладеним між ТОВ «ФК "Онлайн Фінанс"» та ТОВ «Фінансова компанія "Ейс"», позивачем надано платіжні інструкції, які підтверджують факт перерахунку грошових коштів за відступлення права вимоги за цим Договором, про що свідчить інформація в полі «Призначення платежу» (а. с. 43 на звороті - а. с. 45). Як уже зазначалося, право вимоги до відповідача було відступлена неодноразово, а тому відсутність доказів проведення розрахунків за одним із договорів відступлення права вимоги жодним чином не нівелює набуте позивачем право вимоги до відповідача. За положенням частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Як вбачається з договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», договору факторингу №27/0524-01 від 27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та «ФК "Онлайн Фінанс"», договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 між ТОВ «ФК "Онлайн Фінанс"» та ТОВ «Фінансова компанія "Ейс"», усі ці вони містять істотні умови договору факторингу (стаття 1077 ЦК України), до кожного з них було складено та підписано реєстри боржників, право вимоги до яких передається, позивач у справі ТОВ «ФК ЕЙС» надав докази оплати ним на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фіннас» за договором факторингу, а тому доводи апеляційної скарги про його нескладність є надуманими та не відповідають істині. В цивільному Кодексі України закріплено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Договори відступлення не оспорені, не визнані у встановленому порядку недійсними і на відповідні обставини не посилається відповідач в апеляційній скарзі, тому посилання відповідача на те, шо позивач не є належним правонаступником кредитодавця у спірних правовідносинах, апеляційний суд вважає помилковими. Відтак доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження, рішення суду є правильним та ґрунтується на повно і всебічно досліджених матеріалах справи. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України). Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 , подана його представником адвокатом Ратушняком О. О., не містить доводів, які б спростовували ухвалене у справі рішення суду першої інстанції, яке ґрунтується на повному та всебічному з`ясуванні обставин справи, постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 03 березня 2026 року слід залишити без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга не підлягає до задоволення, то судові витрати ОСОБА_1 , понесені у суді апеляційної інстанції, слід залишити за ним. Доказів понесення судових витрат позивачем в суді апеляційної інстанції матеріали справи не містять. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Ратушняком Олегом Олександровичем, залишити без задоволення. Заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 03 березня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 26 червня 2026 року. Головуюча Т. М. Шемета Судді: Т. Б. Сало О. С. Панасюк