Постанова КЦС ВС № 274/3057/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24червня 2026 року м. Київ справа № 274/3057/24 провадження № 61-11441св25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), суддів: Гулейкова І. Ю., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: обслуговуючий кооператив «житлово-будівельний кооператив» «Щасливе життя» в особі ліквідатора Бондарчука Віталія Васильовича, Бердичівська міська рада Житомирської області, Управління містобудування, архітектури та земельних відносин Бердичівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділ державної архітектури будівельного контролю Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гуменюк Олександр Володимирович, на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31 січня 2025 року у складі судді Хуторної І. Ю. та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року у складі колегії суддів: Шевчук А. М., Барисюка Р. М., Павицької Т. М., і виходив з такого. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У квітні 2024 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОК «Житлово-будівельний кооператив «Щасливе життя» та Бердичівської міської ради Житомирської області про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна.

2. Позов обґрунтовано тим, що 08 листопада 2019 року між ОК «Житлово-будівельний кооператив «Щасливе життя» та ОСОБА_2 було укладено договір про сплату пайових внесків, предметом якого було набуття майнових прав на нежитлове приміщення, а саме гараж/місце для зберігання легкового автомобіля № 15, орієнтовною площею 18 кв. м, що мало бути розташоване у м. Бердичів.

3. У подальшому між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та кооперативом було укладено договір про заміну сторони, за умовами якого він набув усіх прав та прийняв на себе всі обов`язки пайовика за відповідним договором про сплату пайових внесків.

4. Зазначав, що належним чином виконав свої зобов`язання за договором, сплативши передбачені договором пайові внески у повному обсязі, однак відповідач не забезпечив оформлення за ним права власності на відповідний об`єкт, не передав необхідних документів для державної реєстрації права власності.

5. Також він посилався на те, що об`єкт будівництва фактично збудований та введений в експлуатацію. Зокрема, ОК «ЖБК «Щасливе життя» зареєстрував повідомлення про початок будівельних робіт, а надалі було зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації - критої автостоянки для легкових автомобілів у АДРЕСА_1 .

6. Відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта ЖТ101210528826, поданої замовником ОК «ЖБК «Щасливе життя», цей об`єкт будівництва зареєстрований як споруда: код ДБКС:1242.3 стоянки автомобільні криті. За умовами договору сторони визначили, що об`єктом будівництва є гараж, тобто по ДК 018-2000 Код ДБКС: 1242.1 гараж наземний.

7. Крім того, згідно з висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 28 лютого 2024 року №1724/02-2024, проведеної судовим експертом Малим О. В., в межах земельної ділянки площею 0,1106 га з кадастровим № 1810400000:01:021:0388 розташований окремий блок боксів (гаражів) закритого типу, що призначений для постійного або тимчасового зберігання транспортних засобів без забезпечення можливості їх вертикального переміщення, з малою місткістю (до 50 машино-місць) (відповідно до довідкового додатку «К» ДБН В.2.3.-15:2007), код за Національним класифікатором будівель та споруд НК 018-2023:1242 (будівлі гаражів).

8. Оскільки він як пайовик виконав свої зобов`язання за договором, сплатив повну вартість відповідного приміщення, однак позбавлений можливості зареєструвати своє право власності в позасудовому порядку через невиконання відповідачем необхідних дій, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на нежитлове приміщення площею 18 кв. м, АДРЕСА_2 , як на об`єкт самочинного будівництва. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

9. Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31 січня 2025 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

10. Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що за наявними у справі доказами ОСОБА_1 не є власником чи користувачем земельної ділянки кадастровий № 1810400000:01:021:0388, на якій самочинно збудований спірний гараж, а тому в судовому порядку за позивачем не може бути визнане право на самочинно збудований гараж, оскільки позивач не має прав на земельну ділянку, на якій збудований гараж.

11. Матеріали справи не містять достовірних та достатніх доказів на підтвердження того, що ОК «ЖБК «Щасливе життя» здійснило будівництво спірного гаража на виконання умов договору від 08 листопада 2019 року № 15/Г, тобто будівництво об`єкта - приміщення № 15 площею 18 кв. м з підвальним приміщенням площею 18 кв. м.

12. Суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача у передбаченому законом порядку до компетентного органу державного архітектурно-будівельного контролю про прийняття самочинно збудованого об`єкту до експлуатації. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

13. Постановою Житомирського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а заочне рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31 січня 2025 року без змін.

14. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання за позивачем права власності на спірний об`єкт у судовому порядку, оскільки позивач не є власником чи користувачем земельної ділянки, а матеріали справи не містять доказів звернення позивача у передбаченому законом порядку до компетентного органу державного архітектурно-будівельного контролю про прийняття самочинно збудованого об`єкту до експлуатації. Узагальнені доводи касаційної скарги

15. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гуменюк О. В., просить скасувати рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31 січня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

16. Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2021 року в справі № 359/5719/17, від 23 листопада 2021 року в справі № 641/5523/19.

17. Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про недоведеність прав ОСОБА_1 на об`єкт самочинного будівництва. Стверджує, що його побудовано з порушенням умов інвестиційного договору, плану зонування м. Бердичів, він є фактично відмінними від нерухомості, вказаної у декларації про готовність до експлуатації об`єкта нерухомості. Вважає, що у матеріалах справи достатньо доказів для визнання права власності за ним, як за інвестором за договором пайової участі, на об`єкт самочинного будівництва.

18. Окремо заявник наголошує, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки висновку будівельно-технічної експертизи. За твердженням скаржника, експертним висновком підтверджено фактичне існування об`єкта, його технічні характеристики, неможливість переміщення без знецінення та зміни функціонального призначення, а також належність спірного об`єкта до об`єктів, які мають ознаки нерухомого майна. Проте суди фактично не врахували висновок експерта, не навели належних мотивів його відхилення, чим порушили вимоги статей 89, 110 ЦПК України.

19. Крім того, заявник посилається на те, що судами не враховано правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17, відповідно до яких у разі виконання інвестором власних інвестиційних зобов`язань після завершення будівництва майнові права інвестора трансформуються у право власності, яке підлягає державній реєстрації за інвестором як первісним власником.

20. Згадує постанову Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 641/5523/19, у якій зазначено, що вимога про визнання права власності на предмет спору є основною вимогою, а тому така справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо спір стосується захисту майнового права особи на об`єкт нерухомості. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

21. Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 274/3057/24 та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

22. У жовтні 2025 року справа № 274/3057/24 надійшла до Верховного Суду.

23. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 травня 2026 року, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Тітова М. Ю., справу розподілено судді-доповідачеві.

24. Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2026 року справу призначено до судового розгляду. Фактичні обставини справи, встановлені судами 25. 08 листопада 2019 року ОК «Житлово-будівельний кооператив «Щасливе життя» в особі голови кооперативу Бондарчука В. В. та ОСОБА_2 укладено договір №15/Г про сплату пайових внесків в ОК «ЖБК «Щасливе життя», за умовами якого ОК «ЖБК «Щасливе життя» зобов`язалося організувати будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 за рахунок внесків учасника та внесків інших асоційованих членів ОК «ЖБК «Щасливе життя», здати його в експлуатацію, передати учаснику приміщення в об`єкті будівництва, обумовлене цим договором та всі документи, необхідні учаснику для реєстрації права власності на нього, а учасник зобов`язується сплатити до ОК «ЖБК «Щасливе життя» внески у розмірах та в порядку, встановлених цим договором та додатками до нього, та має право отримати об`єкт нерухомості лише за умови повної сплати внеску, встановленого цим договором для учасника (пункт 1.1 договору).

26. Відповідно до пункту 1.5 договору, сторони досягли домовленості, що об`єкт нерухомості розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та передається з наступними характеристиками: об`єкт нерухомості «нежитлове приміщення», площа нежитлового приміщення 18 кв.м, площа підвального приміщення 18 кв.м, номер приміщення 15.

27. Пунктом 1.8 договору передбачено, що учасник здійснює оплату внеску по спорудженню об`єкту нерухомості і може отримати його лише за умови оплати у розмірі 100% внеску з урахуванням положень пунктів 2.6 - 2.9 цього договору. Відповідно до пункту 1.9 договору план та розміщення об`єкту нерухомості на поверсі зазначено в додатку № 2 до договору.

28. Вартість будівництва об`єкту нерухомості визначається ОК «ЖБК «Щасливе життя» відповідно до проєктно-кошторисної документації та договору підряду з підрядною організацією і на день укладення цього договору складає 9 200 дол. США і може змінюватись у випадках, передбачених цим договором (пункт 2.1 договору).

29. Пунктом 2 додатку № 1 до договору №15/Г «Про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Щасливе життя» від 08 листопада 2019 року, який є невід`ємною частиною договору, визначено, що учасник сплачує внески на розрахунковий рахунок ОК «ЖБК «Щасливе життя» або шляхом передачі будівельних матеріалів та/або виконання робіт у виді пайового внеску у сумі 9 200 дол. США не пізніше 08 листопада 2019 року.

30. З довідки про здійснення оплати пайового внеску від 08 листопада 2019 року, виданої ОК ЖБК «Щасливе життя», вбачається, що ОСОБА_1 за умовами договору №15/Г про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Щасливе життя» від 08 листопада 2019 року вніс пайовий внесок у повному обсязі у розмірі 9 200 дол. США. 31. 08 листопада 2019 року між ОК «ЖБК «Щасливе життя», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір про заміну сторони №57/1/П у договорі про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Щасливе життя» №15/Г від 08 листопада 2019 року, за умовами якого первісний учасник уступає (передає), а новий учасник набуває всіх прав та приймає на себе виконання всіх зобов`язань учасника за договором про сплату пайових внесків у ЖБК №15/Г від 08 листопада 2019 року, укладеним між первісним учасником та ОК «ЖБК «Щасливе життя», з моменту набрання чинності цим договором.

32. Пунктами 4 та 7 договору про заміну сторони №57/1/П у договорі про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Щасливе життя» №15/Г від 08 листопада 2019 року визначено, що з моменту укладення цього договору новий учасник вважається стороною пайового договору, а первісний учасник втрачає всі права за пайовим договором; вся попередня оплата, сплачена первісним учасником на рахунок ОК «ЖБК «Щасливе життя», як сплата пайових внесків, вважається такою, що сплачена новим учасником при сплаті пайових внесків.

33. Відповідно до повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 13 січня 2021 року ОК «ЖБК «Щасливе життя» повідомило про нове будівництво критої автостоянки для легкових автомобілів по АДРЕСА_1 , загальною площею 358,65 га на земельні ділянці площею 0,1106 га з кадастровим № 1810400000:01:021:0388 з цільовим призначенням 02.09 «для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови, яка перебуває в оренді ТОВ «І.Б.С.-2007».

34. Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації 28 травня 2021 року ОК «ЖБК «Щасливе життя» на підставі повідомлення про початок будівельних робіт ЖТ 051210115252 зареєструвало будівництва критої автостоянки для легкових автомобілів по АДРЕСА_1 на земельні ділянці, площею 0,1106 га з кадастровим номером 1810400000:01:021:0388 із цільовим призначенням 02.09 «для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови.

35. З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 19 жовтня 2023 року (сервіс Опендатабот) ОК «ЖБК «Щасливе життя» перебуває в стані припинення.

36. Листом від 21 листопада 2023 року виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області щодо надання інформації про можливі види використання будівель та споруд на земельній ділянці площею 0,1106 га з кадастровим номером 1810400000:01:021:0388 повідомив, що відповідно до плану зонування території м. Бердичів земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться у функціональній зоні Ж-2/р - зоні малоповерхової житлової забудови (від 1 до 3 поверхів). Переважні види використання зони Ж-2/р: окремі житлові будинки садибного типу (з присадибними ділянками); блоковані житлові будинки; багатоквартирні житлові будинки, що не перевищують 3-х поверхів; дитячі дошкільні заклади (а також зблоковані з загальноосвітніми школами); загальноосвітні школи; озеленені території, спортивні майданчики. Супутні види дозволеного використання зони Ж-2/р: окремо розташовані адміністративні будинки місцевого значення; заклади громадського харчування; заклади торгівельного, культурно-побутового і комунального обслуговування (третього рівня); для житлових будинків садибного типу - вбудовані або окремо розташовані гаражі та відкриті автостоянки; для блокованих житлових та багатоквартирних житлових будинків вбудовані, підземні, напівпідземні гаражі та відкриті гостьові автостоянки; теплиці та оранжереї; господарські види діяльності відповідно до санітарних протипожежних норм; сади-городи; бані, сауни за умов каналізування стоків; споруди комунальної та інженерної інфраструктури, необхідні в обслуговування цієї зони.

37. У листі від 21 листопада 2023 року відділ Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області повідомив, що ввести в експлуатацію на земельній ділянці із кадастровим № 1810400000:01:021:0388 гараж наземний можливо на безоплатній основі на підставі поданої замовником належно заповненої декларації про готовність об`єкта до експлуатації та наявності в повному обсязі переліку документів, що підтверджують виконання всіх робіт згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення на цьому об`єкті (Відомості про виконання будівельних робіт атестованими особами, наявність проєктної документації, документ, який посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою).

38. Рішенням Бердичівської міської ради від 13 квітня 2020 року №1171 «Про вилучення та передачу земельних ділянок у власність, постійне користування та оренду фізичним і юридичним особам» Бердичівська міська рада, серед іншого, вирішила затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий № 1810400000:01:021:0388), площею 1106 кв.м, для будівництва і обслуговувана паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови в АДРЕСА_1 та передати в оренду на три роки вказану земельну ділянку для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок в землях житлової та громадської забудови. 39. 01 липня 2020 року між Бердичівською міською радою (орендодавець) та ТОВ «І.Б.С.-2007» (орендар) укладений договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у оренду в користування земельну ділянку загальною площею: 1106 кв.м, кадастровий № 1810400000:01:021:0388 для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , строком на три роки. Категорія земель: землі житлової та громадської забудови, яку орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду строком на три роки.

40. Відповідно до витягу з Плану зонування території м. Бердичів, затвердженого рішенням Бердичівської міської ради від 26 лютого 2018 року №557 із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , (кадастровий № 1810400000:01:021:0388) розташована в зоні Ж-2/р, зона малоповерхової житлової забудови Ж-2/р, визначена для розташування житлових будинків від 1 до 3 поверхів та в лікувальній зоні Г-5/р, зона лікарень, станцій швидкої допомоги, поліклінік, амбулаторій, аптек. Земельна ділянка розташована в межах зон регулювання забудови (обмеження висоти нової забудови до 30 метрів).

41. Відповідно до висновку експерта за результатами проведення будівельно- технічної експертизи від 28 лютого 2024 року №1724/02-2024: у межах земельної ділянки площею 0,1106 га з кадастровим № 1810400000:01:021:0388 розташований окремий блок боксів (гаражів) закритого типу, що призначений для постійного або тимчасового зберігання транспортних засобів без забезпечення можливості їх вертикального переміщення, з малою місткістю (до 50 машино-місць) (відповідно до положень довідкового додатку «К» ДБН В.2.3-15:2007), код за Національним класифікатором будівель та споруд НК 018-2023: 1242 (Будівлі гаражів); вид та класифікація окремо розташованого блоку боксів (гаражів) закритого типу, що призначений для постійного або тимчасового зберігання транспортних засобів без забезпечення можливості їх вертикального переміщення, з малою місткістю, що розташований в межах земельної ділянки, площею 0,1106 га з кадастровим № 1810400000:01:021:0388, не суперечить вимогам містобудівної документації, а саме плану зонування м. Бердичів Житомирської області та цільовому призначенню вказаної земельної ділянки.

42. На нежитлове приміщення гараж (машино-місце) за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_1 27 січня 2024 року виготовлений технічний паспорт (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:5189-0727-2462-4412), з якого вбачається, що гараж літ.«Б-1» побудований у 2021 році, основна площа 18,4 кв.м, допоміжна (підсобна) площа 18,7 кв.м. Позиція Верховного Суд

43. Перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, відповіді на відзив, а також правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню

44. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

45. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

46. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

47. Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

48. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені судом. Щодо доводів про самочинне будівництво

49. Касаційна скарга містить доводи про те, що спірний об`єкт є самочинно збудованим об`єктом нерухомого майна, збудованим з порушенням умов інвестиційного договору, плану зонування м. Бердичів та відрізняється від об`єкта, зазначеного у декларації про готовність об`єкту до експлуатації.

50. Такі доводи не підтверджують наявності підстав для задоволення позову, а навпаки свідчать про відсутність у суду правових підстав для визнання права власності за позивачем.

51. Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда або інше нерухоме майно є самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

52. За змістом частини третьої статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане судом лише за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно.

53. Верховний Суд неодноразово зазначав, що зверненню до суду з позовом про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно має передувати звернення до компетентного органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо прийняття такого об`єкта в експлуатацію. Визнання судом права власності на самочинне будівництво можливе лише за наявності даних про те, що питання прийняття об`єкта в експлуатацію було предметом розгляду компетентного органу, а рішення такого органу або його бездіяльність створили спір про право.

54. Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 23 вересня 2019 року у справі № 309/3887/17, а також у постановах Верховного Суду України від 27 травня 2015 року у справі № 6-159цс15, від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1328цс15, постановах Верховного Суду від 04 червня 2018 року у справі № 640/13030/16-ц та від 18 лютого 2019 року у справі № 308/5988/17.

55. Крім того, у постанові від 08 травня 2024 року у справі № 126/1663/23 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спору про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно суди повинні встановити, зокрема, чи є позивач власником або користувачем земельної ділянки, чи звертався він до компетентного державного органу щодо прийняття забудови до експлуатації, чи є законною відмова у такому прийнятті, а також чи наявні порушення будівельних норм та правил.

56. У справі, яка переглядається, позивач не довів, що він є власником або належним користувачем земельної ділянки, на якій розташований спірний об`єкт нерухомості, не надав доказів, що саме він є особою, яка здійснила будівництво відповідного об`єкта, не надав доказів звернення до компетентного органу щодо прийняття спірного об`єкта нерухомого майна в експлуатацію.

57. Саме лише посилання на те, що об`єкт збудовано з порушеннями або що фактично збудований об`єкт не відповідає відомостям декларації, не є підставою для визнання права власності на нього за позивачем. Навпаки, у такому випадку позивач повинен довести дотримання спеціальної процедури легалізації самочинного будівництва та наявність передбачених статтею 376 ЦК України умов для визнання права власності.

58. Отже, доводи касаційної скарги про самочинний характер спірного об`єкта не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а підтверджують те, що позивач не довів необхідних юридичних передумов для застосування обраного способу захисту. Щодо висновку судової будівельно-технічної експертизи

59. Доводи касаційної скарги про те, що суди не надали належної оцінки висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, є необґрунтованими.

60. Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили.

61. За змістом статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили та оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами статті 89 ЦПК України.

62. Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 569/4688/15-ц зазначив, що висновок експерта не має для суду наперед установленої сили, підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами, а суд вправі мотивовано відхилити експертний висновок, якщо він суперечить іншим доказам, не узгоджується з фактичними обставинами справи або не спростовує встановлених судом обставин.

63. Отже, наявність висновку експерта не означає обов`язку суду безумовно покласти його в основу судового рішення. Суд оцінює такий висновок у сукупності з іншими доказами, зокрема правоустановчими документами, будівельною та дозвільною документацією, документами про прийняття об`єкта в експлуатацію, технічною документацією тощо.

64. Висновок експерта може містити технічний опис об`єкта, його площу, конструктивні характеристики, висновки щодо можливості переміщення без знецінення чи зміни функціонального призначення. Однак такий висновок не є правовстановлюючим документом, не замінює собою декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, не підтверджує законність будівництва, не визначає правовий режим земельної ділянки та не вирішує питання виникнення права власності.

65. Питання про те, права власності на спірний об`єкт, чи є цей об`єкт самостійним об`єктом цивільних прав, чи виконані умови статей 331, 376, 392 ЦК України, є питаннями права, які вирішуються судом, а не експертом.

66. Тому навіть за умови, що експертний висновок підтверджує фактичне існування певної споруди або її технічні характеристики, це не є достатнім для висновку про наявність у позивача права власності на таку споруду.

67. Суди попередніх інстанцій надали оцінку висновку експерта у сукупності з іншими доказами та дійшли висновку, що він не дає правових підстав для визнання за позивачем права власності на об`єкт нерухомого майна. Щодо посилань на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17

68. Касаційна скарга містить посилання на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17, відповідно до якого у разі виконання інвестором власних інвестиційних зобов`язань після завершення будівництва відповідно до вимог закону майнові права інвестора трансформуються у право власності, яке підлягає державній реєстрації за інвестором як первісним власником.

69. Верховний Суд погоджується із загальним правовим підходом, викладеним у вказаній постанові, однак зазначає, що він не спростовує правильності висновків судів попередніх інстанцій у цій справі.

70. Правова позиція Великої Палати Верховного Суду у справі № 359/5719/17 застосовується у випадку, коли інвестор або пайовик довів виконання своїх зобов`язань щодо конкретного об`єкта, а такий об`єкт є належно створеним, завершеним, прийнятим в експлуатацію відповідно до вимог закону, індивідуально визначеним та таким, що може бути об`єктом державної реєстрації права власності.

71. У справі, яка переглядається, судами було встановлено, що позивач не довів, те що спірний гаражний № НОМЕР_1 площею 18 кв. м є належно створеним, прийнятим в експлуатацію та індивідуалізованим як самостійний об`єкт нерухомого майна, на який може виникнути право власності.

72. Крім того, сам заявник у касаційній скарзі посилається на те, що спірний об`єкт збудовано з порушенням умов інвестиційного договору, плану зонування м. Бердичева та він є відмінним від об`єкта, зазначеного в декларації про готовність до експлуатації.

73. Отже, посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 не доводить неправильності висновків судів попередніх інстанцій. Щодо посилань на постанову Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 641/5523/19

74. Посилання заявника на постанову Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 641/5523/19 також не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

75. У зазначеній постанові Верховний Суд висловив позицію щодо юрисдикції спору, у якому основною вимогою є визнання права власності на предмет спору, а спір стосується захисту майнового права особи на об`єкт нерухомості.

76. У справі, яка переглядається, суди першої та апеляційної інстанцій не відмовили у задоволенні позову з підстав неналежної юрисдикції. Спір був розглянутий судами цивільної юрисдикції по суті заявлених вимог.

77. Отже, наведена заявником практика Верховного Суду щодо юрисдикційного розмежування не спростовує висновків судів про недоведеність позовних вимог та відсутність передбачених законом підстав для визнання за позивачем права власності. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

78. Таким чином доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову.

79. Суди правильно виходили з того, що позивач не довів наявності всіх юридичних передумов для визнання за ним права власності на спірний об`єкт нерухомого майна.

80. Посилання на самочинний характер будівництва не є підставою для задоволення позову, оскільки позивач не довів дотримання процедури легалізації самочинного будівництва, звернення до компетентного органу щодо прийняття об`єкта в експлуатацію та наявності умов, передбачених статтею 376 ЦК України.

81. Посилання на висновок експерта, будівельну документацію, функціональне призначення об`єкта та практику Верховного Суду не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, оскільки ці докази та правові позиції не підтверджують виникнення у позивача права власності на заявлений ним самостійний об`єкт нерухомого майна.

82. Доводи касаційної скарги зводяться переважно до незгоди із встановленими судами обставинами, переоцінки доказів та іншого тлумачення правової природи заявлених вимог, однак не свідчать про неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

83. Підстав для скасування рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31 січня 2025 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року Верховний Суд не встановив.

84. Відповідно до статті 410 ЦПК України касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31 січня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року без змін.

85. Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, судові витрати, понесені заявником у зв`язку з поданням касаційної скарги, покладаються на нього. Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Першої судової плати Касаційного цивільного суду ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гуменюк Олександр Володимирович, залишити без задоволення.

2. Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31 січня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Є. В. Синельников Судді: І. Ю. Гулейков О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Сердюк