Постанова Дніпровський апеляційний суд № 178/2980/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5476/26 Справа № 178/2980/24 Суддя у 1-й інстанції - Берелет В.В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 червня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого Ткаченко І.Ю., суддів: Пищиди М.М., Свистунової О.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Криничанської районної державної адміністрації, Кам`янської районної державної адміністрації, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання протиправною та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026 року,- В С Т А Н О В И В: 10 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Криничанської районної державної адміністрації, Кам`янської районної державної адміністрації, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання протиправною та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.1-12). Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Криничанської районної державної адміністрації, Кам`янської районної державної адміністрації, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання протиправною та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку залишено без розгляду (а.с.27-28). Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність, постановлена з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, що призвела до порушення конституційного права на судовий захист, просила скасувати оскаржувану ухвалу суду, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.32-36). Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що представник позивачки, будучи в установленому законом порядку сповіщеним про дату та час розгляду справи, 20 лютого 2026 року та 25 лютого 2026 року в судові засідання не з`явився, про причину своєї неявки до суду не повідомив. Проте, з такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з огляду на наступне. Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (постанова ОП КЦС ВС від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18). Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь - яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового засідання проводиться судом, відповідно до вимог ст.ст.128-131 ЦПК України. За приписами ст. 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Частиною 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Отже, умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є: - повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; - повідомлення позивача про судове засідання належним чином; - відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; - нез`явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; - від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду. Крім цього, складовою частиною визначеного статтею 6 Конвенції права на справедливий суд є принцип рівності сторін, який передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента. У рішеннях від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» і від 03 жовтня 2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, таким чином, принципу рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилались рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб таку розписку було долучено до матеріалів справи. Із матеріалів справи вбачається, що сторони, та зокрема, представник позивачки, в установленому законом порядку не були сповіщеними про дату та час розгляду справи на 20 лютого 2026 року та 25 лютого 2026 року, відтак в судові засідання не з`явилися, та про причину своєї неявки до суду першої інстанції не повідомили. Доказів належного їх сповіщення матеріали справи не містять. Разом з тим, зміст положень статті 128 ЦПК України свідчить про те, що до обов`язку суду входить надсилання судових повісток до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Колегія суддів зазначає, що представник позивача є адвокатом, має електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі зареєстрований в установленому чинним законодавством порядку, проте судом першої інстанції не було повідомлено представника позивача через електронний кабінет. З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача та/або його представника про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 20 лютого 2026 року та 25 лютого 2026 року. За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, висновок суду першої інстанції про залишення позову без розгляду є помилковим, таким, що не відповідає процесуальним вимогам та суперечить принципу доступу особи на справедливий суд, тому згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 25 червня 2026 року. Судді: