Постанова КАС ВС № 420/2827/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2026 року м. Київ справа № 420/2827/22 адміністративне провадження № К/990/3763/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Бучик А.Ю., суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 (суддя Скупінська О.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 (колегія суддів: Димерлій О.О., Джабурія О.В., Вербицька Н.В.) у справі № 420/2827/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: І. РУХ СПРАВИ:

1. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 у справі № 420/2827/22 позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУПФУ в Одеській області) щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 07.09.2021 № 22/6-5356, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України. Зобов`язано ГУПФУ в Одеській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 07.09.2021 № 22/6-5356, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення набрало законної сили 14.06.2022. 2. 01.05.2025 до суду першої інстанції від позивача надійшла заява, в якій заявник в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) просив суд визнати протиправною бездіяльність ГУПФУ в Одеській області щодо: невиплати нарахованої доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 в сумі 181130,23 грн; відмови у виплаті щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень на суму 60 000 грн (доплата передбачена Постановою КМУ № 713 від 14.07.2021 (далі - Постанова № 713)); невиплати інфляційних втрат і трьох процентів річних в сумі 84 299 грн та 69 426 грн (інфляційні втрати) внаслідок порушення приписів статті 625 Цивільного кодексу України.

3. Заяву обґрунтовано тим, що відповідач не виконав рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 у справі № 420/2827/22, не провів виплату нарахованої доплати пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 в сумі 181130,23 грн. Водночас позивач 21.04.2025 до ГУПФУ в Одеській області подав заяву про виплату інфляційних втрат і трьох відсотків річних за період із 23.07.2022 по 22.04.2025 та щомісячної доплати, передбаченої Постановою № 713, які були проігноровані. Також 25.04.2025 аналогічну заяву подано позивачем до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області, котра була проігнорована.

4. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 24.11.2025 заяву повернув заявнику.

5. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 22.01.2026 ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 залишив без змін.

6. Не погоджуючись із судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

7. Верховний Суд ухвалою від 29.01.2026 відкрив касаційне провадження.

8. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, а судові рішення залишити без змін.

9. У зв`язку з тим, що предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за результатами її перегляду, справа розглядається в порядку письмового провадження.

10. Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Повертаючи заяву позивача, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що заявник не дотримав вимог, які пред`являються до заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, зокрема в частині строку подання такої заяви, встановленого частиною четвертою статті 383 КАС України. В заяві не зазначено, коли позивач дізнався про порушення своїх прав та не доведено, що заяву подано саме протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав. Стосовно вимог про визнання протиправною бездіяльності ГУПФУ у Одеській області щодо невиплати інфляційних втрат, трьох процентів річних в сумі 84 299 грн, а також щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021, суд першої інстанції вказав, що вони не можуть бути предметом розгляду в порядку статті 383 КАС України, адже не були предметом спору у справі № 420/2827/22. ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому законодавством, що не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Скаржник вважає, що судове рішення має виконуватись безпосередньо, і його належне виконання не має потребувати ініціювання будь-яких інших судових проваджень чи ухвалення судових рішень. Усі питання, пов`язані з виконанням рішення суду, мають вирішуватись у порядку судового контролю за виконанням рішень у межах цієі? ж судовоі? справи. Тому, посилаючись на принцип «jura novit curia» («суд знає закон»), вважає, що заява відповідає вимогам, встановленим процесуальним законом, а заявлені у ній вимоги можуть розглядатися в порядку статті 383 КАС України. V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

14. Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

15. Зазначені норми Конституції України відображені в процесуальному законодавстві України. Так стаття 14 КАС України передбачає, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

16. Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

17. Згідно з частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом в Україні є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

18. За приписами частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

19. Відповідно до положень пунктів 7, 8 частини другої статті 383 КАС України заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду має містити інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.

20. Частинами четвертою та п`ятою статті 383 КАС України установлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

21. За усталеною судовою практикою звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень державних виконавців, а звернення до суду в порядку наведеної статті є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 805/1458/17-а, від 27.06.2019 у справі № 807/220/18; аналогічний підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 05.07.2021 у справі № 260/636/19, від 18.12.2020 у справі № 200/5793/20-а).

22. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.12.2021 у справі № 9901/235/20 зазначила, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема, надання інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.

23. Указана стаття (383 КАС України) передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.

24. На відміну від позовних заяв чи апеляційних скарг, для яких КАС України передбачає можливість залишення без руху у разі недотримання вимог щодо форми та змісту (статті 169, 298 КАС України), стаття 383 не містить прямої вказівки на застосування такого механізму до заяв, поданих у її порядку. Колегія суддів звертає увагу на те, що частина п`ята статті 383 КАС України є імперативною нормою, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви у разі невідповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.

25. У постанові від 08.11.2024 у справі № 340/222/20 Верховний Суд також дійшов висновку, що ураховуючи положення частини п`ятої статті 383 КАС України, судом не може бути прийнято іншого, альтернативного, рішення ніж повернення заяви.

26. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач подав постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2025 ВП № 69741936, проте не зазначив жодної інформації про хід виконавчого провадження.

27. Позивач зазначає, що 21.04.2025 ним подано заяву до ГУПФУ в Одеській області щодо виконання судового рішення, виплату інфляційних втрат і трьох відсотків річних за період із 23.07.2022 по 22.04.2025 та щомісячної доплати, передбаченої Постановою № 713, котрі проігноровані відповідачем. Також 25.04.2025 аналогічну заяву подано позивачем до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області, котра теж проігнорована.

28. Суди надали оцінку зазначеним зверненням та вказали, що звернення позивача до ГУ ПФУ в Одеській області від 21.04.2025 та Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 25.04.2025 стосується виплати інфляційних втрат і трьох процентів річних за період із 23.07.2022 по 22.04.2025 та щомісячної доплати, передбаченої Постановою № 713, що не було предметом розгляду адміністративної справи № 420/2827/22.

29. Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що звернення з вказаними заявами до ГУ ПФУ в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), не стосувалась питань виконання рішення суду у справі № 420/2827/22.

30. Також суд зазначає, що предметом розгляду справи № 420/2827/22 був перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 07.09.2021 № 22/6-5356, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України.

31. У пунктах 2 та 3 прохальної частини заяви від 01.05.2025 позивач просить визнати протиправною бездіяльність ГУПФУ в Одеській області щодо: відмови у виплаті щомісячної доплати у 2000 гривень на суму 60 000 грн (доплата передбачена Постановою № 713); невиплати інфляційних втрат і трьох процентів річних в сумі 84 299 грн та 69 426 грн (інфляційні втрати) внаслідок порушення приписів статті 625 Цивільного кодексу України.

32. Суди встановили, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 у справі № 420/2827/22 не зобов`язано відповідача нараховувати та виплачувати щомісячну доплату у розмірі 2000 грн, передбачену Постановою № 713, оскільки вказана доплата не була предметом цього позову.

33. Колегія суддів звертає увагу, що в порядку контролю за виконанням судового рішення неможливо вирішити нові позовні вимоги, вони можуть бути заявлені шляхом подання позовної заяви, тому ухвала суду першої інстанції в цій частині підлягає залишенню без змін.

34. Водночас підставою для повернення заяви в частині невиплати нарахованої доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 в сумі 181130,23 грн суд зазначив пропуск десятиденного строку для звернення із заявою про контроль за виконанням судового рішення, встановленого частиною четвертою статті 383 КАС України.

35. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2021 у справі № 9901/226/19 вказала: «

17. Передбачений частиною четвертою статті 383 КАС України строк, упродовж якого особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, є спеціальним строком звернення до адміністративного суду, який від загального строку відрізняється лише своєю тривалістю (є коротшим) і обумовлюється специфікою відповідних відносин, у яких визначеності (ясності) у спірних правовідносинах потрібно досягнути якомога швидше. Законодавчі підходи до визначення початку відліку строку звернення до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на стадії виконання судового рішення, не відрізняються від загальних чи спеціальних для окремих особливих видів правовідносин. Як відомо, початок відліку строку визначається взаємозамінно або від дня, коли особа (1) дізналася або (2) повинна була дізнатися про порушення свого права. При визначенні початку строку звернення береться до уваги, коли особа насправді дізналася про наявність відповідного порушення, чи мала вона реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше або, що дія, рішення чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на певний день мали ознаки, за якими можна визначити їхню протиправність. На стадії виконання судового рішення визначати день відліку строку на подання заяви з підстави, передбаченої частиною першою статті 383 КАС України, потрібно з урахуванням своєрідності відносин, які виникли з приводу протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень на цій стадії, яка зазвичай має (може) проявлятися у формі ухвалення/видання певних протиправних рішень, дій чи бездіяльності. Це стадія, на якій судове рішення, що набуло законної сили і є обов`язковим до виконання, має бути таки виконаним, бо в протилежному випадку не буде досягнуто мети правосуддя. На цій стадії особа-позивач (або стягувач) вправі сподіватися, що відповідач (можливо, не щиро, проти власного бажання та волі), не буде опиратися виконанню судового рішення, а, навпаки, виконає його, тож позивач вправі очікувати, що судове рішення буде обов`язково виконане (реалізоване) і порушені права, які були захищені судом, будуть відновлені. Однак це не означає, що в такій проєкції відносин стягувач може займати пасивну, винятково очікувальну позицію й безвідносно до поведінки відповідача чекати на позитивний для нього результат. Навпаки, на цій стадії для визначення початку відліку строку оскарження протиправної бездіяльності, дій чи рішення суб`єкта владних повноважень потрібно брати до уваги поведінку стягувача та встановлені законом заходи, до яких останній має вдатися, аби виконати рішення суду. Якщо суб`єкт владних повноважень не виконує судове рішення й чинить це протиправно, то особа-позивач, якщо не відмовився (а далі наполягає) від захисту свого порушеного права, вправі домагатися виконання судового рішення засобами примусу, які встановлені законом. Власне установлений частиною четвертою статті 383 КАС України десятиденний строк звернення особою-позивачем з відповідною заявою передбачає, що така особа має право подати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності на стадії виконання судового рішення упродовж цього відтинку, щойно дізнається або не могла не дізнатися, що суб`єкт владних повноважень діє відносно неї протиправно (видає не ті рішення або не видає відповідних рішень, займає пасивну позицію щодо виконання рішення суду, вдається до інших подібних дій). Отже, день (явище, фактор), з якого починається перебіг строку оскарження, не є статичним, він є мінливим, ситуативним, динамічним, залежить від конкретних умов виконання судового рішення, послідовності та ролі дій суб`єктів виконавчого провадження. Видається правильним, що визначення цього дня має провадитися не стільки від якоїсь певної разової зовнішньої події, скільки від сукупності факторів, приміром таких, що залежать від ролі, характеру та ступеня участі як стягувача, так і боржника. Власне зі співвідношення змісту дій суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, з одного боку, і дієвого ставлення стягувача до таких дій, з другого, можна визначити правову природу цих дій, час, з якого вони виникли й упродовж якого вони тривають, а звідси визначити, чи знав про них позивач, і якщо реально знав (не міг не знати) і через якийсь проміжок часу звернувся за захистом від них, то тоді можна уяснити правову природу цього звернення й визначити, чи воно було вчасним або відбулося з пропуском строку. Суд не повинен тлумачити положення частини четвертої статті 383 КАС України у такий спосіб, щоб створювати перешкоди для забезпечення виконання рішення суду, і має бути в одній системі координат із принципом обов`язковості судового рішення".

36. У цій справі скаржник вказує на триваючу, на його думку, протиправну бездіяльність відповідача щодо виконання судового рішення в частині нарахування та виплати пенсії.

37. При цьому з поданих позивачем документів неможливо встановити, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, оскільки невиконання судового рішення є триваючим, тобто неможливо встановити пропуск десятиденного строку для звернення із заявою про контроль за виконанням судового рішення, встановленого частиною четвертою статті 383 КАС України.

38. При цьому суд зазначає, що позивач звертався до боржника та органу державної виконавчої служби щодо питань невиконання судового рішення.

39. Ці обставини, а також дії скаржника, що свідчать про його активну позицію щодо захисту своїх прав, мали бути враховані судами при встановленні фактичних обставин справи, зокрема, для визначення моменту, коли скаржник дізнався або міг дізнатися про ймовірні порушення з боку відповідача, що є ключовим для правильного застосування частини четвертої статті 383 КАС України.

40. За таких обставин, судові рішення в частині повернення зави про визнання протиправною бездіяльності ГУПФУ в Одеській області щодо невиплати нарахованої доплати до пенсії ОСОБА_1 за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 в сумі 181 130,23 грн на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 у справі № 420/2827/22 підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

41. Відповідно до частин 1, 4 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Керуючись статтями 341, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 скасувати в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати нарахованої доплати до пенсії ОСОБА_1 за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 в сумі 181130,23 грн на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 у справі № 420/2827/22. Справу № 420/2827/22 в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В решті ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач А.Ю. Бучик Судді: Н.В. Коваленко А.І. Рибачук