Ухвала КАС ВС № 420/23786/25

УХВАЛА 24 червня 2026 року м. Київ справа №420/23786/25 адміністративне провадження №К/990/26190/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шишова О. О., суддів: Васильєвої І. А., Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу Громадської організації «РИБАЛКИ-ЛЮБИТЕЛІ ПРИЧАЛУ № 121 «СУХИЙ ЛИМАН» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі № 420/23786/25 за позовом Громадської організації «РИБАЛКИ-ЛЮБИТЕЛІ ПРИЧАЛУ №121 «СУХИЙ ЛИМАН» до Таїрівської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, установив: Громадська організація «РИБАЛКИ-ЛЮБИТЕЛІ ПРИЧАЛУ № 121 «СУХИЙ ЛИМАН» звернулася до суду з позовом до Таїрівської селищної ради Одеського району Одеської області, у якому просила визнати протиправним і нечинним рішення Таїрівської селищної ради Одеського району Одеської області від 27 червня 2025 року № 1185-VIII, прийняте на 54-й сесії VIII скликання, «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю) на території Таїрівської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області». Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

1. Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 03 березня 2026 року у відкритому судовому засіданні, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 08 червня 2026 року. Водночас у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, скаржник зазначає, що для підготовки касаційної скарги виникла необхідність здійснення детального аналізу значного обсягу матеріалів справи, судової практики Верховного Суду та норм податкового законодавства, які регулюють спірні правовідносини. На думку скаржника, пропуск строку є незначним, що свідчить про добросовісну процесуальну поведінку та не порушує принципу правової визначеності. Також він зауважує, що первісна касаційна скарга була подана у встановлений строк, однак повернута судом, після чого у зв`язку із закінченням договірних відносин із попереднім представником та необхідністю коригування правової позиції скаржник був змушений залучити іншого адвоката та повторно підготувати скаргу з урахуванням зауважень, викладених в ухвалі про повернення касаційної скарги від 17 квітня 2026 року. На думку заявника вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. Отже, скаржнику необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, із зазначенням підстав його пропуску та наданням доказів, що підтверджують викладені обставини. Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

2. Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. У поданій касаційній скарзі скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Водночас касаційна скарга не містить належного обґрунтування зазначених підстав для касаційного оскарження. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга). Крім того, у разі подання касаційної скарги на цій підставі недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Водночас у поданій касаційній скарзі скаржником зроблено вказівку на постанови Верховного Суду без належного обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням на ухвалення судом апеляційної інстанції постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права. Крім того, скаржник у касаційній скарзі посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, стверджує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, проте подальше обґрунтування касаційної скарги не дає можливості встановити взаємозв`язок наведених доводів скаржника до зазначеної підстави. Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Наведені скаржником доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, установлених Кодексом адміністративного судочинства України, така касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Скаржнику слід надати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення виявлених недоліків шляхом подання до суду: - клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням підстав його пропуску та наданням належних доказів; - уточненої касаційної скарги, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу Громадської організації «РИБАЛКИ-ЛЮБИТЕЛІ ПРИЧАЛУ № 121 «СУХИЙ ЛИМАН» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі №420/23786/25 - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання вимог цієї ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями й оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О. О. Шишов Судді І. А. Васильєва М. М. Яковенко