Постанова 4857 № 300/772/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/772/23 пров. № А/857/29174/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Мандзія О.П., Онишкевича Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львів апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року з питань зміни способу та порядку виконання судового рішення, головуючий суддя Шумей М.В., постановлена у м. Львів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,- В С Т А Н О В И В: Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2023 року в справі № 300/772/23, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 року в справі № 300/772/23 скасовано та прийнято постанову, якою позов задоволено; визнано протиправними дії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області щодо відмови у здійсненні перерахунку заробітної плати ОСОБА_1 за його заявою від 31.01.2023 року; зобов`язано Головне управління ДПС в Івано-Франківській області здійснити перерахунок і виплату заробітної плати ОСОБА_1 за період з 15.12.2020 року по 31.01.2023 року із врахуванням збільшеного на 25% розміру посадового окладу ОСОБА_1 . Івано-Франківським міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України подано заяву про зміну способу та порядку виконання рішення у справі шляхом стягнення з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області заробітної плати ОСОБА_1 за період з 15 грудня 2020 року по 31 січня 2023 року. Подана заява обґрунтована тим, що відповідачем протягом тривалого терміну не виконується судове рішення, яке набрало законної сили. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року заяву Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 року №300/772/23 задоволено; змінено спосіб і порядок виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 року №300/772/23 шляхом стягнення з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області заробітну плату ОСОБА_1 за період з 15 грудня 2020 року по 31 січня 2023 року з вирахуванням податків на суму 111394,03 грн. та ЄСВ - 24506,69 гривень. Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, ГУ ДПС в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення відмовити. Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що відповідач має намір виконати рішення суду Івано-Франківського окружного адміністративного суду, проте станом на дату подання заяви наявні обставини, що роблять його неможливим. На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Приймаючи оскаржену ухвалу, суд попередньої інстанції виходив з того, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах +4 посилання (якими встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України. Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 6 цієї Конвенції, статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 року № 4094-ІХ, який набрав чинності 19.12.2024 року, внесені зміни до Розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах». Також Законом № 4094-ІХ Кодекс адміністративного судочинства України доповнений статтями 382-1 - 382-3. На підставі частини дев`ятої статті 383-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. На переконання апеляційного суду, аналіз зазначених змін до Кодексу адміністративного судочинства України, внесених Законом №4094-ІХ, свідчить про те, що законодавцем встановлені правові норми, які вдосконалюють захист осіб, що звернулися до суду з позовами щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат тощо від тривалого невиконання судових рішень. Так, невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, щодо перерахунку та здійснення пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення цих виплат з суб`єкта владних повноважень. Як слідує з матеріалів справи, у рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 року по справі №300/772/23 зобов`язано Головне управління ДПС в Івано-Франківській області здійснити перерахунок і виплату заробітної плати ОСОБА_1 за період з 15.12.2020 року по 31.01.2023 року із врахуванням збільшеного на 25% розміру посадового окладу ОСОБА_1 . Відповідно до листа Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №5484/ 09-19-05-02-05 від 27.04.2026 року відповідач наголошував на чіткому намірі виконати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили 10.07.2023 року, проте станом 27.04.2026 року наявні обставини, що роблять його неможливим. Відтак, з огляду на тривале невиконання рішення суду у справі щодо проведення виплати позивачу заборгованості, наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання (відсутність фінансування виплат державою), апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду на стягнення. У аналогічних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 року у справі №380/7706/22 підтвердив необхідність зміни способу та порядку виконання судового рішення і зазначив про неправомірність будь-якого формалістичного підходу до тлумачення статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника. При цьому рішення суду першої інстанції (про зміну способу виконання рішення суду) стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року з питань зміни способу та порядку виконання судового рішення у справі №300/772/23 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги. Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. П. Мандзій Т. В. Онишкевич