Постанова 4854 № 420/38718/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/38718/25 Суддя першої інстанції - Танцюра К.О. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Дегтярьової С.В., суддів Крусяна А.В., Яковлєва О.В., розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі №420/38718/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 13 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 13 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року, індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 13 жовтня 2017 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 13 жовтня 2017 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 залучено до участі у справі №420/38718/25 в якості другого відповідача Військову частину НОМЕР_3 . Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року позовні вимоги задоволені частково. Суд: - визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 13 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року; - зобов`язав Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 13 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. В задоволенні решти позовних вимог відмовив. До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі №420/38718/25. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що позивач ніколи не проходив військову службу у відповідача, а Військова частина НОМЕР_2 є неналежним відповідачем, адже Військова частина НОМЕР_2 не уповноважена приймати самостійні розпорядчі рішення стосовно військовослужбовців, які ніколи не входили до списків її особового складу, оскільки це є перевищенням повноважень її командира, адже Військова частина НОМЕР_2 лише реалізує накази командування, стосовно військовослужбовців, які знаходяться на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_2 , а відтак, в цьому сенсі апріорі є незаконним визнання судом протиправною діяльності Військової частини НОМЕР_2 . Крім того, на думку апелянта, індексація грошового забезпечення не може вважатися тією складовою грошового забезпечення, в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так як вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється, має несистематичний характер, оскільки індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що виключає можливість включення її до складу грошового забезпечення, яким забезпечується військовослужбовець, звільнений з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини. За таких підстав, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. 25 травня 2026 року недоліки усунуто. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2026 року відкрите апеляційне провадження. 24 червня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду. 25 червня 2026 року справа призначена до судового розгляду в порядку письмового провадження. Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшов. Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 , в тому числі, у період з 13 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року, яка перебуває на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_2 . Як вказав позивач та не спростували відповідачі, індексація грошового забезпечення за період з 13 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, відповідачем позивачу не виплачувалась. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальний закон, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі це Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII). Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Згідно статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. В силу статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України (далі - Закон №1282-XII). Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників (далі - Порядок №1078). Згідно п. 5 Порядку (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09 грудня 2015 року, який застосовується з 01 грудня 2015 року), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є, зокрема, перевірка правомірності бездіяльності відповідачів щодо не проведення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення позивачу, та неврахування січня 2008 року, як базового місяця підвищення доходу, під час нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 13 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року. В даному випадку, як зазначено вище, з 01 грудня 2015 року змінилось нормативне регулювання спірних правовідносин. Тобто, з 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник. Вказані норми матеріального права поширюють свою дію на всіх працівників в Україні, зокрема, й на військовослужбовців. Разом з тим, пунктом 3 постанови КМУ від 07 листопада 2007 року №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців, яка набрала чинності 01 січня 2008 року. Вказана вище постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01 березня 2018 року. Отже, відповідно до положень Порядку №1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з грудня 2015 року по березень 2018 року. При цьому, колегія суддів зазначає, що зміни до Порядку №1078, внесені постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» №1013 від 09 грудня 2015 року, застосовуються лише з 01 грудня 2015 року, у зв`язку з чим її норми не мають зворотної дії в часі. Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року, у справі №560/5132/21. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 13 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця січня 2008 року та зазначає, що повноваження відповідачів щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки обов`язок щодо її нарахування прямо передбачений нормами Закону №1282-XII та Порядку №1078. Також, колегія суддів зазначає, що згідно до статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Відповідно до частини третьої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача (частина четверта вказаної статті). Зі змісту наведених положень процесуального законодавства слідує, що належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом. Слід зазначити, що відповідно до пункту 8 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 передбачено, що грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира. Встановлюючи обставини у цій справі, суд першої інстанції зазначив, що у період з 13 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 . При цьому, як вказав Одеський окружний адміністративний суд та не заперечувалось сторонами, Військова частина НОМЕР_3 була зарахована на фінансове забезпечення Військової частини НОМЕР_2 . Вказане слугувало підставою для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за спірний період індексацію грошового забезпечення. За таких обставин, на переконання суду апеляційної інстанції, належним відповідачем у частині вимог що стосуються періоду з 13 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року є Військова частина НОМЕР_2 , оскільки саме вона має обов`язок нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення. Доводи апеляційної скарги військової частини не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає. За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 242-244, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_2 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Суддя доповідач С.В. Дегтярьова Судді А.В. Крусян О.В. Яковлєв