Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/11271/26

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/11271/26Головуючий у 1-й інстанції Холява О.І. Провадження № 33/817/367/26 Доповідач - Ваврів І.З. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 червня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З. з участю: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Майки М.Б. розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2026 року, в с т а н о в и в: Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців. Виходячи із змісту судового рішення, 24 квітня 2026 року близько 14.40 год. на автодорозі М-11 29 км. (Львів-Шегині 29 км. + 100 м.) поблизу буд. 797 вул. Львівська у м. Городок Львівської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI р.н. НОМЕР_1 , не був достатньо уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення із скутером марки Yamaha Vino, без номера, під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п. 2.3(б), 13.1 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП. В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , не оспорюючи фактичні обставини справи та доведеність вини у вчиненні правопорушення, просить змінити постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2026 р в частині накладеного адміністративно стягнення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вважає оскаржувану постанову в частині призначення покарання незаконною та необґрунтованою, винесену із порушенням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та такою, що підлягає скасуванню. Вказує, що суд першої інстанції не врахував характер вчиненого правопорушення ОСОБА_1 , зокрема те, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності притягується вперше; є особою зрілого віку; має неповнолітню доньку та батька інваліда І групи. Звертає увагу суду на те, що заподіяні ним пошкодження транспортному засобу потерпілого є незначними, він примирився з потерпілими і відшкодував їм завдану шкоду, а тому останні не має до нього жодних претензій майнового чи іншого характеру і просить суворо не карати ОСОБА_1 . Також вказує, що транспортний засіб необхідний ОСОБА_1 для того щоб возити доньку в школу та на секції, а також батька - в лікарні. Зазначає, що він є волонтером з 2022 року та членом благодійних фондів, перевозить транспортні засоби та провізію для ЗСУ, займається евакуацією цивільного населення з зони активних бойових дій, що підтверджується подяками та грамотами, тому позбавлення ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами негативно вплине на ОСОБА_1 , членів його сім`ї та колег, які на нього розраховують. Вважає, що до нього судом суду першої інстанції було застосоване неспівмірне із тяжкістю вчиненого правопорушення покарання. Просить змінити адміністративне стягнення у виді позбавлення ОСОБА_1 постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2026 року, на адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , та його захисника Майку М.Б., які підтримали подану апеляційну скаргу і, з викладених у ній мотивів, просять змінити постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.06.2026 р., в частині застосованого адміністративного стягнення та застосувати до нього адмінстягнення у виді штрафу; розглянувши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків. Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог Закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, у повній мірі не дотримався. Надавши належну правову оцінку обставинам справи та правильно кваліфікувавши дії особи, що притягується до адмінвідповідальності, місцевий суд не дотримався положень КУпАП, обираючи правопорушнику адміністративне стягнення. Санкція ст.124 КУпАП передбачає відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Як слідує зі змісту постанови суду першої інстанції, накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців, суд врахував характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність. При цьому, з урахуванням наведених вище обставин, за наявності в санкції ст.124 КУпАП альтернативного більш м`якого виду стягнення у виді штрафу, суд в постанові належним чином не мотивував підстави для обрання найбільш суворого виду стягнення, передбаченого санкцією статті, за якою ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності. Такий висновок суду першої інстанції щодо обраного до правопорушника адміністративного стягнення вважаю безпідставним та необґрунтованим. Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Позбавивши ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд першої інстанції, обрав адміністративне стягнення, яке за своїм видом є явно несправедливим через суворість. Зокрема, місцевим судом, в порушення вимог ст.33 КУпАП, належним чином не враховано характеру вчиненого правопорушення, яке вчинено з необережності; особу порушника ОСОБА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався; відшкодував потерпілим заподіяну шкоду; має батька інваліда І групи (пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 ); протягом тривалого часу займається волонтерською діяльністю; виключно позитивно характеризується благодійними фондами з якими співпрацює; обставини, що пом`якшують відповідальність, до яких суд відносить повне визнання вини та щире каяття; також суд враховує відсутність обставин, що обтяжують відповідальність. Крім того, апеляційний враховує, що на адресу Тернопільського апеляційного суду від потерпілих ОСОБА_3 . І ОСОБА_2 надійшли заяви, в яких останні повідомляють про відшкодування їм заподіяної шкоди та просять не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортними засобами і зазначають жодних претензій фінансового, майнового чи іншого характеру до нього не мають. З огляду на вищенаведене, приходжу до висновку, що постанову суду першої інстанції, в частині накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, необхідно змінити та обрати йому стягнення у виді штрафу, в межах санкції ст.124 КУпАП, оскільки стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є таким, що не відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, внаслідок суворості. Керуючись ст.294 КУпАП, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, в частині застосованого адміністративного стягнення, змінити і застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. В решті постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя