Постанова 4852 № 160/27830/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/27830/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Личкатої Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року (суддя Кучма К.К., повний текст рішення складено 18.03.2026) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в с т а н о в и в : Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.08.2024: № 0530460707, № 0530470707, № 0530480707, № 0530490707. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року позов задоволено. Після ухвалення судом першої інстанції рішення, представник позивача подав до суду першої інстанції заяву про стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 122 093,01 грн. Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн 00 коп. Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що матеріалами справи не підтверджується витрачений адвокатом час на участь у цій справі, а також обґрунтованість визначеної суми гонорару адвоката. Також зауважує, що розмір визначених витрат на правничу допомогу не є співмірним зі складністю справи та не доведений обсягом виконаних адвокатом робіт. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків. За змістом статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до частин 3-6 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між ТОВ «Завод Стеко» та АБ «Дмитра Чулініна» укладено договір про надання правничої допомоги від 17.09.2024. Відповідно до звіту про правничу допомогу, адвокатом витрачено у підсумку 113 арк. - 90 год. 45 хв. (з них у 2024 році: 79 год. 45 хв.). Також матеріали справи містять платіжні документи, які підтверджують здійснення ТОВ «Завод Стеко» оплати адвокатських послуг. Суд першої інстанції, проаналізувавши норми чинного законодавства, додані до позовної заяви документи, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору, дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем витрат не є співмірним зі складністю справи і наданими адвокатом послугами, складанням відповідних процесуальних документів та інших заяв по суті справи. З огляду на це суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат для цілей їх відшкодування до 12 000,00 грн. Суд апеляційної інстанції не вважає присуджені судом першої інстанції витрати на правничу допомогу непропорційними до предмета спору та складності справи, податковий орган не наводить обґрунтовані доводи зворотного. Факт надання адвокатом правничої допомоги є беззаперечним, який доводиться наявними у матеріалах справах документами, складеними та підписаними адвокатом, а також участю адвоката у судових засіданнях. Відтак апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення. Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року в адміністративній справі № 160/27830/24 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 25 червня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 25 червня 2026 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров