Постанова Львівський апеляційний суд № 441/300/26

Справа № 441/300/26 Головуючий у 1 інстанції: Яворська Н.І. Провадження № 33/811/1021/26 Доповідач: Березюк О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2026 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., з участю захисника Худи І.Р., розглянувши у місті Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Мар`яш Л.В. на постанову Городоцького районного суду Львівської області від 29 травня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 29.05.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень. Також цією постановою провадження у справі ОСОБА_1 за матеріалами протоколу серії ЕПР1 №583947 від 05.02.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Згідно постанови суду ОСОБА_1 05.02.2026 року о 17:20:00 в м.Городок на автодорозі «Об`їзна Городка» 2 км Львівського району Львівської області керував автомобілем марки «РЕНО МАСТЕР» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Алкотест Драгер 0904, результат огляду 1.05 проміле, тест 6820 номер

23. Водій від пояснень відмовився. О 17:45:21 складено протокол серії ЕПР 1 № 583903, в якому працівником поліції відображено, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Захисник Мар`яш Л.В. в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції розгляд справи відбувся неповно та необ`єктивно, вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, при цьому зазначає, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано за п.2.5 ПДР України, а саме відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, хоча ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, з результатом огляду погодився та не виявляв бажання проходити повторний огляд в медичному закладі, а тому протокол про адміністративне правопорушення неможна вважати належним та допустимим доказом у справі. Розглянувши матеріали справи № 441/300/26, дослідивши доводи апеляційної скарги, пояснення захисника, яка підтримала подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №583903 від 05.02.2026 року, в якому правильно описано суть скоєного ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (фабула звинувачення), а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, при цьому зазначення в ньому покликання на п.2.5 ПДР України слід розцінювати як допущену описку, яка не впливає на правильність встановлення фактичних обставин події (а.с.2), відеозаписами, що містяться в матеріалах справи, якими зафіксовано всі необхідні обставини, зокрема факт зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 одразу ж після вчинення останнім порушення правил обгону (обігнав інший транспортний засіб на перехресті), спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, озвучення працівниками поліції виявлених ознак алкогольного сп`яніння, проходження огляду ОСОБА_1 з використанням спеціального технічного засобу Драгер, яким встановлено факт перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння, результати огляду не заперечив та визнав факт вживання алкогольних напоїв незадовго до здійснення керування транспортним засобом (а.с.6), результатом приладу Драгер, яким встановлено наявність в організмі ОСОБА_1 алкоголю на рівні 1,05 проміле (а.с.3), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 05.02.2026 року, де проставлений підпис ОСОБА_1 про згоду з результатом огляду (а.с.4). Огляд водія ОСОБА_1 на виявлення стану алкогольного сп`яніння проведено з дотриманням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1425/735 від 09.11.2015 року, а саме зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу. При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 місцевий суд в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно санкції статті. Отже, постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, винесена законним складом суду, підстав для її скасування чи зміни з мотивів, наведених в апеляційній скарзі захисника Мар`яш Л.В., апеляційний суд не знаходить. Керуючись ст.294 КУпАП,- постановив: Постанову Городоцького районного суду Львівської області від 29 травня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Мар`яш Л.В. без задоволення. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Березюк О.Г.