Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/9326/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 червня 2026 року м. Дніпросправа № 280/9326/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року (суддя Новікова І.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року позов задоволено частково. Суд вирішив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески №189 від 14.07.2025, виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Херсонській області, та зарахуванні до страхового стажу період роботи з 14.03.1992 по 30.09.1994 відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 06.05.1981. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески №189 від 14.07.2025 року виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Херсонській області зарахувавши до страхового стажу період роботи з 14.03.1992 по 30.09.1994 рік, відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 06.05.1981, починаючи з 09.07.2025. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області що полягає у непроведені ОСОБА_1 індексації пенсії у 2024 році із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та індексації пенсії у 2025 році із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,115. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 21.10.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії (за 2020-2022 роки), на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,0796, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році». В задоволенні решти вимог відмовити. Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції не врахував той факт, що в ході розгляду документів, долучених до заяви, було встановлено, що згідно записам трудової книжки НОМЕР_1 від 06.05.1981 до стажу позивача не зараховано період роботи в колгоспі «Гурія» з 14.03.1992 по 30.09.1994 через неналежне оформлення записів в трудовій книжці, а саме записи містять виправлення та відсутні номери та дати документів на підставі яких було внесено записи про відпрацьований в колгоспі річний мінімум трудової участі. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, з 09.07.2023 ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку у ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 09.07.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням стажу роботи відповідно до трудової книжки серія НОМЕР_1 з 14.03.1992 року по 30.09.1994 рік. Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області №12171-12499/А-02/8-0800//25 від 17.07.2025 відповідач відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку і зв`язку із ти що немає уточнюючої довідки щодо відпрацьованої кількості трудоднів у Колгоспі «Гурія» згідно із трудовою книжкою. 28.07.2025 позивач направив в електронному пенсійному фонді довідки про заробітну плату за період роботи з 10.10.1984 по 10.07.1990 для здійснення перерахунку пенсії. Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області №16596-16218/А-02/8-0800/25 від 18.09.2025 позивача повідомлено про те, що на сьогодні відділом обслуговування громадян №7 (сервісним центром) надіслано запит до ГУ ПФУ в Херсонській області щодо проведення перевірки наданих позивачем довідок про заробітну плату від 14.07.2025 №189, 190 та

191. Зазначено, що після надходження акту перевірки пенсійну справу позивача буде переглянуто відповідно до результатів перевірки. Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо не проведення перерахунку його пенсії, а також не здійснення її індексації, позивач звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність дій не було доведено. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до частин 1, 2 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Як встановлено судом першої інстанції, позивачем для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 14.03.1992 по 30.09.1994 у Колгоспі «Гурія» було надано трудову книжку НОМЕР_1 , відповідно до якої позивач 14.03.1992 прийнятий в члени колгоспу «Гурія» на посаду завідуючого гаражем. У трудовій книжці НОМЕР_1 після запису про прийняття на роботу міститься записи наступного змісту: «…1992 відпрацьовані людино/дні 244, встановлений мінімум 225 сума 35562-69; 1993 306 270 916077-63; 1994 190 170 158297-97…». Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310. Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу. До трудової книжки колгоспника, зокрема заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень). Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою. Відповідно до пункту 8 Основних Положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки. Трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі). Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що відомості про роботу у колгоспі, незалежно від того чи заповнюється трудова книжка чи трудова книжка колгоспника має містити відомості про встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис. У разі ж відсутності записів у трудовій книжці, то, враховуючи положення Порядку №637, заявник на підтвердження трудового стажу має надати довідку господарства, в якому набуто стаж, довідку правонаступника, а у разі ліквідації господарства колгоспний стаж підтверджується довідками архівних установ. Суд вірно врахував, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення мене конституційного права на соціальний захист. Матеріали справи не містять доказів, що позивач, як член колгоспу, без поважних причин не виконував встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві. Суд дійшов вірного висновку, що відмова у зарахуванні періоду роботи з 14.03.1992 року по 30.09.1994 рік до страхового стажу є протиправною, оскільки відповідні відомості містяться у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 06.05.1981. Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 24 червня 2026 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш