Постанова 4852 № 280/10666/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 червня 2026 року м. Дніпросправа № 280/10666/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року (суддя 1-ї інстанції Бойченко Ю.П.) в адміністративній справі №280/10666/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 02.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16.09.2025 № 083850027318 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ; - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», частини періоду військової служби з 04.05.2023 по 08.09.2025; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період військової служби з 04.05.2023 по 08.09.2025, та повторно розглянути заяву позивача від 09.09.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на підставі положень ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позовна заява обґрунтована тим, що позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, відповідачем ухвалено рішення про відмову у призначенні пенсії з підстав відсутності у позивача необхідного пільгового стажу. Позивач вважає таке рішення протиправним, а також не погоджується із діями щодо незарахування до пільгового стажу періоду проходження військової служби. Просить задовольнити позовні вимоги. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16.09.2025 № 083850027318 про відмову у призначенні пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати період проходження ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) військової служби з 04.05.2023 по 08.09.2025 включно до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV та повторно розглянути заяву від 09.09.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на підставі положень ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено та здійснено розподіл судових витрат у справі. Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В апеляційній скарзі відповідач посилається на безпідставність висновків суду першої інстанції щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоду проходження військової служби з 04.05.2023 по 08.09.2025. На думку скаржника, такий період не підлягає зарахуванню до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, у зв`язку з чим відмова у призначенні пенсії є правомірною. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою від 09.09.2025 про призначення пенсії на пільгових умовах, згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Заяву, за принципом екстериторіальності, розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16.09.2025 № 083850027318 у призначенні пенсії відмовлено. У рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 42 роки 10 місяців 26 днів (в т.ч. додаткові роки за Список № 1 - 18 років); пільговий стаж 22 роки 07 місяців 28 днів. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 04.05.2023 по 08.09.2025 згідно довідки від 08.09.2025 № 631, оскільки позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (непідтверджений період згідно довідки від 03.05.2023 № 12/524). Наведені обставини зумовили звернення позивача до суду з даною позовною заявою. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість, проте частково задовольнив позовні вимоги, не перебираючи на себе дискреційних повноважень пенсійного органу. Позивачем означене рішення суду першої інстанції не оскаржується. Переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає таке. Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно із пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003. Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті (абзац другий частини третьої статті 114 Закону №1058-IV). За змістом частини п`ятої статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. Стаття 24 Закону №1058-IV визначає періоди, з яких складається страховий стаж. Частиною першою цієї статті передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (частина третя). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (частина четверта). Особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії встановлює стаття 14 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), згідно з якою працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. Згідно зі статтею 57 Закону № 1788-XII військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов`язок і військову службу». Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій (абзац п`ятий статті 1 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Частиною другою статті 1-2 цього Закону перебачено, що у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 8 Закону № 2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. З аналізу положень вищевказаної статті Закону № 2011-ХІІ вбачається, що законодавець встановив для осіб, які проходять військову службу в особливий період, додаткову соціальну гарантію у вигляді пільгового зарахування такого періоду до відповідних видів стажу. При цьому наведена норма спрямована на недопущення погіршення правового становища особи у сфері пенсійного забезпечення та трудових прав у зв`язку з виконанням нею конституційного обов`язку щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України. З матеріалів справи вбачається, що у межах спірних правовідносин підлягає вирішенню питання правомірності рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №083850027318 від 16.09.2025 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV, а також наявності підстав для зарахування до пільгового стажу періоду проходження ним військової служби в особливий період. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з довідкою ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» від 08.09.2025 №631 позивач, зокрема у період з 01.02.2015 по 08.09.2025, працював повний робочий день за професією машиніста крану металургійного виробництва, зайнятого у технологічному процесі виробництва чорної металургії. Водночас відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України від 24.09.2025 №08/1855 позивач з 06.05.2022 проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період. Разом з тим з розрахунку страхового стажу вбачається, що період проходження позивачем військової служби з 04.05.2023 по 08.09.2025 відповідачем до пільгового стажу не зараховано, що і стало однією з підстав для прийняття оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV відповідач визначив відсутність у нього необхідного пільгового стажу роботи за професіями, передбаченими Постановою Кабінету Міністрів України №202, тривалістю 25 років. Зі змісту оскаржуваного рішення та доводів апеляційної скарги вбачається, що пенсійний орган не зарахував до пільгового стажу позивача період проходження військової служби з 04.05.2023 по 08.09.2025, вважаючи, що подані документи не підтверджують наявності правових підстав для його включення до такого стажу. Колегія суддів критично ставиться до таких доводів відповідача, оскільки вони не узгоджуються зі змістом соціальних гарантій, передбачених статтею 8 Закону №2011-ХІІ. Встановивши для військовослужбовців право на пільгове зарахування часу проходження військової служби в особливий період до відповідних видів стажу, законодавець мав на меті забезпечити збереження та реалізацію вже набутих особою трудових і пенсійних прав на час виконання нею конституційного обов`язку із захисту держави. Враховуючи, що період роботи позивача, який безпосередньо передував його призову на військову службу, був зарахований до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зарахування до такого стажу і періоду проходження позивачем військової служби з 04.05.2023 по 08.09.2025 у календарному обчисленні. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16.09.2025 №083850027318 не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню. Відтак відповідач зобов`язаний зарахувати спірний період проходження військової служби до пільгового стажу позивача та повторно розглянути його заяву від 09.09.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Розподіл судового збору не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року в адміністративній справі №280/10666/25 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повне судове рішення складено 24 червня 2026 року. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак