Постанова 4852 № 160/6380/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/6380/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року (суддя Бондар М.В.) в адміністративній справі №160/6380/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №912050814230 від 20 лютого 2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 - 3028 гривень на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду від 11 лютого 2025 №04.2-33/210/2025; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із зазначенням нового розміру окладу та нових розмірів доплат станом на 1 січня 2024 розрахованих із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 грн, на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду від 11 лютого 2025 №04.2-33/210/2025, з урахуванням раніше виплачених сум. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що рішенням відповідача-2 №912050814230 від 20.02.2025 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з посиланням на норми статей 135, 142 Закону №1402-VIІІ, статті 7 Закону №3460-ІХ та зазначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовуються для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102 грн, тобто на рівні 2020 року. Зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 01.01.2024 не відбулося у порівнянні з іншими роками, тому прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернулась до суду з цим позовом. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №912050814230 від 20.02.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням посадового окладу, розрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 у розмірі 3028,00 гривень на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду від 11.02.2025 №04.2-33/210/2025. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , із зазначенням розміру окладу та розмірів доплат, визначених станом на 01.01.2024, розрахованих із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн, на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду від 11.02.2025 №04.2-33/210/2025, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 є суддею у відставці Апеляційного суду Дніпропетровській області, що підтверджується копією посвідчення судді у відставці № НОМЕР_1 . Так, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 16.09.2016, як суддя у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону №1402-VIII. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №160/28847/24, позов ОСОБА_1 задоволено: - визнано протиправною відмову Дніпровського апеляційного суду у видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 1 січня 2024 року, застосувавши у розрахунках посадового окладу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024 - 3028 грн; - зобов`язано Дніпровський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024, виходячи з розміру суддівської винагороди судді апеляційного суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами, визначеними в статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII застосувавши у розрахунках посадового окладу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024 - 3028 грн. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №160/28847/24, Дніпровським апеляційним судом позивачу видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 11.02.2025 №04.2-33/210/2025, в якій зазначено, що станом на 01.01.2024, з урахуванням затвердженого штатним розписом Дніпровського апеляційного суду, посадовий оклад судді на 2024 рік, її суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 227 016,00 грн, у т.ч.: посадовий оклад 126 120,00 грн, доплата за вислугу років 100 896,00 грн; на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №160/28847/24, суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, станом на 01.01.2024, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, розмір якого встановлено відповідно до Закону №3460-ІХ, складає: 327 024,00 грн, у т.ч.: посадовий оклад 181 680,00 грн, доплата за вислугу років 145 344,00 грн. 13.02.2025 позивач звернулась до відповідача-1 з заявою щодо здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням нового розміру окладу та нових розмірів доплат з 01.01.2024, розрахованих із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн, надавши довідку Дніпровського апеляційного суду від 11.02.2025 №04.2-33/210/2025 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. За принципом екстериторіальності заяву позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці розглянуто ГУ ПФУ в Закарпатській області. Рішенням від 20.02.2025 №912050814230 відповідач-2 відмовив позивачу у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. В обґрунтування прийнятого рішення зазначено, що згідно зі статтею 130 Конституції України та частиною 2 статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється законом про судоустрій та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до частини 4 статті 142 Закону №1402-VIII перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання здійснюється у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Відповідно до статті 135 Закону №1402-VIII встановлено базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду на 1 січня календарного року. Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік› встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2102 гривні. Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року - 2102 гривні. Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року - 2102 гривні. Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 - 2102 гривні. Статтею 7 Закону №3460-ІX передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу суддів, становить 2102 грн, тобто на рівні 2020 року, Отже, зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідальній посаді з 01.01.2024, не відбулося. Враховуючи викладене, базовий розмір посадового окладу судді в порівнянні з минулими роками не змінився, тому прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Вважаючи оскаржуване рішення відповідача-2 щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправним, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (надалі, також - Закон №1402-VIII). Згідно частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 % грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (частина 4 статті 142 Закону №1402-VIII). Отже, розмір отримуваного суддею у відставці щомісячного довічного грошового утримання залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до вимог чинного законодавства. І при цьому, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Згідно частини 1 статті 4 Закону №1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (частина 2 статті 4 Закону №1402-VIII). Згідно частини 1 статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Згідно з частиною 2 статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 135 Закону №1402-VI (в редакції Закону №1774-VIII) базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Також, частиною 4 статті 135 Закону №1402-VI передбачено, що до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовується регіональний коефіцієнт 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб. Розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так, в статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 2 270,00 гривень. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" передбачено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 у розмірі 2 481,00 гривень. В статті 7 Закону України "Про Держаний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено в розмірі 2 684 гривень. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" передбачено, що в 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3 028,00 гривень. Згідно статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України від 15.07.1999 за №966-XIV "Про прожитковий мінімум" (надалі, також - Закон №966-XIV). Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1 Закону №966-XIV). Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. У змісті наведеної норми Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, відносно яких визначається прожитковий мінімум. Відповідно до статті 4 Закону №966-XIV прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Так, в Законі України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", зокрема в статті 7, разом із встановленням на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі для працездатних осіб в розмірі 2270,00 гривень, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102,00 гривень. Аналогічні норми містяться в законах України про Державний бюджет на 2022, 2023 та 2024 роки. Отже, цими нормами фактично змінено складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною 2 статті 130 Конституції України і частиною 3 статті 135 Закону №1402-VIII. Як вірно зазначено судом першої інстанції, Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", тобто цим законом судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо. Отже, зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися, а тому відсутні законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди. Для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону №1402-VIII, які мають пріоритет стосовно пізніших положень законів України про Державний бюджет України на 2021-2024 роки. Закони України про Державний бюджет України на 2021-2024 роки не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України). Отже, Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів", а тому посилання відповідача є безпідставними. Слід зазначити, що правова позиція щодо застосування статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" викладена у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі №400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі №360/503/21, від 22 червня 2023 року у справі №400/4904/21, від 12 липня 2023 року у справі №140/5481/22, від 24 липня 2023 року в справі №280/9563/21 та від 13.09.2023 у справі №240/44080/21. Верховний Суд у постанові від 13 вересня 2023 року у справі №240/44080/21 сформулював такі правові висновки: - Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; - суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів"; - зміна Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" складової для визначення базового розміру посадового окладу судді, є порушенням гарантії незалежності суддів. Зміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено: на 01 січня 2021 року 2270,00 гривень; на 01 січня 2022 року 2481,00 гривень; 01 січня 2023 року 2684,00 гривень; 01 січня 2024 року 3028,00 гривень, - на іншу розрахункову величину, яка Законом №1402-VIII не передбачена, а саме на прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 гривень згідно з положенням статті 7 Закону №1082-ІХ, статті 7 Закону №1928-ІХ, статті 7 Закону №2710-ІХ, не є правомірною. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає. Відтак, для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону №1402-VIII. Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною 2 статті 130 Конституції України і частиною 3 статті 135 Закону №1402-VIII. Суд першої інстанції також звернув увагу на юридичну позицію Конституційного Суду України, висловлену у Рішенні від 18.02.2020 №2-р/2020 (частина 6 пункту 16) про «автоматичне» здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі збільшення розміру такої винагороди. Разом з тим, постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (далі Порядок № 3-1) (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). Згідно пункту 1 розділу II Порядку заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 1) (далі щомісячне довічне утримання) подається до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаних управлінь (далі органи, що призначають щомісячне довічне утримання) через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи (далі - уповноважена особа). Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку № 3-1 заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі довідка про суддівську винагороду) або довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України у відставці (додаток 3) (далі довідка про винагороду судді КСУ) подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання. У разі надсилання заяви і документів для перерахунку щомісячного довічного утримання поштою, днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (пункт 2 розділу II Порядку №3-1). Згідно пунктів 3, 4 розділу II Порядку №3-1, звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді (в разі збільшення розміру винагороди судді Конституційного Суду України), який працює на відповідній посаді. Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок. Відповідно до пункту 2 розділу III Порядку №3-1 до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди. Відтак, приписи Порядку №3-1 регламентують, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є обставини зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Таким чином, Пенсійний фонд України та/або його органи повинен проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді. Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 27.10.2022 у справі №640/10564/21, від 12.09.2023 у справі №540/7777/21, від 28.11.2023 у справі №640/16655/21. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення, в частині задоволених позовних вимог, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує. Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова суддя Ю. В. Дурасова