Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/8288/26

Справа № 991/8288/26 Провадження 1-кс/991/8305/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А 23 червня 2026 року Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_5 , на постанову детектива про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 12022221180000343, ВСТАНОВИВ: Вступ. 1. 18 червня 2026 року до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, яка на підставі протоколу передачу судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 . Зміст поданої скарги.

2. У поданій скарзі адвокат підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_3 просить скасувати постанову детектива НАБ України ОСОБА_4 від 16 червня 2026 року, якою було відмовлено у проведенні його допиту в режимі відеоконференції.

3. Так, адвокат зазначає, що 16 червня 2026 року звернувся із клопотанням до детектива про проведення допиту ОСОБА_5 у режимі ВКЗ, яке було отримано детективом та 16 червня 2026 року детективом винесено постанову про відмову.

4. Відмова детектива обґрунтована тим, що подане клопотання захисника є способом проведення допиту підозрюваного, а тому не є слідчою дією в розумінні КПК. Відтак, постанова детектива не підлягає оскарженню слідчому судді в порядку ст. 303 КПК України. Також детектив відмовляючи у задоволенні клопотання зазначив, що формулювання ч.ч.1, 2 ст. 232 КПК про те, що допит у режимі відеоконференції «може бути» проведений у перелічених випадках, а рішення про це приймається слідчим, прокурором, свідчить, що ухвалення такого рішення належить до сфери дискреції сторони обвинувачення.

5. Адвокат стверджує, що постанова детектива є необґрунтованою та невмотивованою, оскільки наявні поважні причини його неприбуття до детектива для допиту, а саме - тривалий час проживання поза межами України, наявність ряду захворювань, які унеможливлюють тривалий переїзд, наявність воєнного стану в Україні та постійні загрози життю і здоров`ю, внаслідок військових дій.

6. На переконання адвоката, детектив виніс формальну постанову, без будь-якого спростування, викладених у клопотанні доводів, а тому має підлягати скасуванню. Позиції сторін у судовому засіданні.

7. Адвокат ОСОБА_3 підтримав вимоги своєї скарги, просив її задовольнити.

8. Детектив ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення скарги. Звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження за скаргою, оскільки вважає винесену постанову такою, що не підлягає оскарженню слідчому судді, а заявлене адвокатом клопотання таким, що стосувалося порядку проведення слідчої дії, а не її ініціювання. Також подав письмові заперечення в яких зазначив, що (1) допит у режимі відеоконференції неможливий, (2) проведення допиту у режимі відеоконференції є правом, а не обов`язком сторони обвинувачення, (3) підозрюваний не має об`єктивних причин неприбуття на виклик.

9. Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали скарги слідчий суддя прийшов до висновку, що скарга не підлягає задоволенню. Нормативне обґрунтування.

10. Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора в порядку, передбаченому КПК України.

11. Зокрема, п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачає, що на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.

12. При цьому, згідно з роз`ясненнями наведеними у п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» при розгляді скарги на відмову слідчого, прокурора у проведенні слідчих (розшукових) дій слідчому судді належить оцінювати: дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій; дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органом досудового розслідування у кримінальному провадженні; доцільність здійснення слідчих (розшукових) дій про які просить сторона кримінального провадження та обґрунтованість внесеного клопотання. Для вирішення цього клопотання слідчому судді потрібно перевірити таке: 1) дотримання процесуального порядку вирішення клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій та строку його розгляду; 2) обґрунтованість внесеного учасником кримінального провадження клопотання та доцільність здійснення відповідних слідчих (розшукових) дій; 3) обґрунтованість та вмотивованість відмови слідчого у задоволенні клопотання про здійснення слідчих (розшукових) дій. Щодо дотримання процесуального порядку вирішення клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій та строку його розгляду.

13. Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

14. Таким чином, відмова слідчого у проведенні слідчих (розшукових) дій має оформлюватись у вигляді постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.

15. При цьому, вимоги до процесуального рішення, прийнятого у формі постанови, передбачені ст. 110 КПК України, відповідно до якої постанова повинна складатися з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

16. Як встановлено слідчим суддею, рішення детектива ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 було прийнято у формі постанови від 16 червня 2026, перевіривши зміст якої, слідчий суддя встановив, що вона містить усі елементи та відомості, передбачені ст. 110 КПК України для такого процесуального рішення. Наведені детективом у постанові мотиви і обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя вважає достатніми для її винесення.

17. З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про дотримання детективом процесуального порядку розгляду клопотання сторони захисту про проведення слідчих дій. Щодо обґрунтованості внесеного клопотання та доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій.

18. Дослідивши зміст заявленого адвокатом клопотання від 16 червня 2026 року, слідчий суддя встановив, що у ньому порушується питання про проведення допиту підозрюваного ОСОБА_5 в режимі відеоконференції. В обґрунтування необхідності проведення такої слідчої дії у такий спосіб ОСОБА_3 зазначив, що така слідча дія забезпечить реалізацію його клієнта права на захист.

19. Водночас, окрім зазначених загальних формулювань, у вказаному клопотанні не міститься будь-яких ґрунтовних даних, чому саме підозрюваний не може прибути на виклик детектива. Перебування закордоном не є такою обставиною, що унеможливлює повернення ОСОБА_5 на територію України.

20. У цьому контексті слідчий суддя відзначає, що змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. У випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії у спосіб, який вона пропонує, саме вона має довести доцільність її проведення в режимі відеоконференції.

21. Слідчий суддя вважає не релевантним посилання захисника на норму ст. 336 КПК України, яка передбачає проведення судового провадження у режимі відеоконференції, а також посилання на інформацію з соціальної мережі Facebook про начебто проведення допиту іншого підозрюваного в іншому провадженні детективами НАБ України шляхом відеоконференції. Слідчий суддя не в праві здійснювати перевірку обставин іншої справи та її специфіку.

22. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що стороною захисту не було переконливо доведено, що допит підозрюваного у режимі відеоконференції є необхідним та доцільним з точки зору досягнення мети такої слідчої дії у цьому конкретному кримінальному провадженні та можливості встановлення важливих для нього обставин. Щодо обґрунтованості та вмотивованості відмови детектива у задоволенні клопотання про здійснення слідчих (розшукових) дій.

23. Зважаючи на зміст постанови детектива та співставляючи їх із викладеними у клопотанні, слідчий суддя погоджується із наведеними у ній мотивами і вважає їх переконливими і достатніми для прийняття відповідного процесуального рішення.

24. Так, зі змісту оскаржуваної постанови слідчий суддя встановив, що підставою для відмови у задоволенні детективом відповідного клопотання є неповажність причин неприбуття на виклики до слідчого, відсутність воєнних дій на території міста Києва, що уможливлює приїзд до місяці органу досудового розслідування, а також безпідставність тверджень про неможливість прибуття через стан здоров`я особи.

25. З відповідними твердженнями слідчий суддя погоджується, оскільки як встановлено клопотання жодним чином не містило обґрунтування необхідності проведення слідчої дії, а здебільшого було покликано надати пояснення щодо причин неявки до приміщення Національного антикорупційного бюро України. Вказаним доводам детектив надав оцінку та вмотивовано зазначив причини відмови у проведенні допиту у запропонованому стороною захисту способі.

26. У цьому контексті слідчий суддя зазначає, що подане клопотання фактично обґрунтовувалося не стільки необхідністю проведення допиту підозрюваного та важливістю його показань, скільки способом проведення такої слідчої дії. Так, чималий зміст клопотання стосувався способу проведення допиту, а саме було запропоновано давати показання у режимі відеоконференції. На переконання слідчого судді, зазначене очевидно не відповідає меті такого права підозрюваного як ініціювання слідчої дії, а покликане на досягнення інших переслідуваних цілей, зокрема підтвердження факту постійного проживання у Чеській Республіці, визнання стороною обвинувачення наявності поважних причин неприбуття до органу досудового розслідування.

27. Крім цього, слідчий суддя зауважує, що проведення допиту у режимі відеоконференції може відбуватись у випадках передбачених ч. 1 ст. 232 КПК України і є дискрецією сторони обвинувачення. У разі встановлення відповідних випадків слідчий, який здійснює досудове розслідування може ініціювати такий спосіб проведення слідчої дії.

28. Відтак, слідчий суддя погоджується, що такі доводи самі по собі не можуть обґрунтовувати необхідність проведення відповідної слідчої дії, а тому вважає, що детектив правомірно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту.

29. Щодо тверджень детектива про закриття провадження за скаргою у зв`язку з тим, що вказана постанова від 16 червня 2026 року не є постановою в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, то слідчий суддя їх відхиляє.

30. Так, згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Крім того, ст. 124 Основного Закону закріплено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також «привласнення» цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

31. Слідчий суддя звертає увагу, що кожна особа гарантовано має отримати належний доступ до правосуддя. Слідчий суддя має забезпечити такий первинний доступ до суду.

32. У своїх рішеннях ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд за ст. 6 Конвенції (Golder v. the UK). Надто жорстке, буквальне або формальне тлумачення процесуальних норм національними судами, яке позбавляє особу можливості розгляду її справи, є порушенням Конвенції. Суд зазначив, що особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права. Ступінь доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд (Bellet v. France).

33. На переконання слідчого судді, відмова у відкритті за скаргою або закриття провадження за скаргою, про що клопотав детектив, буде порушенням прав підозрюваного. Сторона захисту має отримати відповіді на питання, які зазначені у скарзі.

34. Крім цього, клопотання сторони захисту стосувалось проведення саме такої слідчої дії як допит підозрюваного і шляхом відеоконференції. Слідчий суддя звертає увагу, що сторона захисту наполягає саме на такому допиті підозрюваного і у випадку відмови у проведенні відеоконференції вважає це відмовою у проведенні слідчої дії загалом.

35. Також слідчий суддя врахував, що у резолютивній частини постанови від 16 червня 2026 року детектив зазначив: «відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 від 16.06.2026, поданого в інтересах ОСОБА_5 , про проведення допиту підозрюваного у режимі відео- або телефонної конференції». Детектив не задовольнив його частково - в частині проведення допиту як такого.

36. Відтак, слідчий суддя не вважає постанову детектива такою, що не підлягає оскарженню слідчому судді, а тому розгляд скарги відбувся у межах, визначених КПК України і клопотання детектива про закриття провадження за скаргою не підлягає задоволенню. Керуючись, ст. ст. 2, 220, 223-224, 303, 307, 309, 376, 392 КПК України, слідчий суддя постановив: 1.Клопотання детектива ОСОБА_4 про закриття провадження за скаргою залишити без задоволення. 2.Скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_5 , на постанову детектива про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 12022221180000343 залишити без задоволення. 3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Слідчий суддя ОСОБА_1