Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/7648/23

Справа № 991/7648/23 Провадження 1-кс/991/7687/23 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А 12 вересня 2023 року м. Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_5 , на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 14.08.2023 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчої дії у кримінальному провадженні 52019000000000143 від 20.02.2019, ВСТАНОВИВ: 31.08.2023 вказана скарга на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду була передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 . 1.Зміст поданої скарги В обґрунтування своєї скарги адвокат ОСОБА_3 зазначає, що Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні№52019000000000143 від 20.02.2019 в межах якого ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України. Адвокат зазначає, що 10.08.2023 він звернувся до НАБУ з клопотанням про проведення слідчих дій, а саме з проханням провести у вказаному кримінальному провадженні допит свідків, а саме осіб, які займали посади Міністра фінансів України у період з 2014 по 2019 роки. Обґрунтовуючи необхідність проведення такої слідчої дії, адвокат зазначив, що органом досудового розслідування належним чином не дослідженно ефективність та позитивні економічні результати реалізації програми співпраці АБ «Укргазбанк» з агентами/партнерами щодо залучення корпоративних клієнтів. Проте, 14.08.2023 детектив НАБУ ОСОБА_4 виніс постанову про відмову у задоволенні вказаного клопотання. Зазначену постанову адвокат вважає протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. У зв`язку з викладеним, адвокат просить скасувати постанову від 14.08.2023 про відмову в задоволенні клопотання та зобов`язати детектива НАБУ допитати в якості свідків зазначених ним осіб. 2.Позиції учасників судового засідання У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 у повному обсязі підтримав вимоги поданої скарги і просив її задовольнити. Детектив ОСОБА_4 заперечував проти задоволення скарги, зазначаючи, що скарга є необґрунтованою та невмотивованою, оскільки на даний час органом досудового розслідування не встановлено необхідності та доцільності допиту вказаних адвокатом осіб, адже не зрозуміло яким чином показання осіб, які не працюють в АБ «Укргазбанк», не мають доступу до його економічних та фінансових результатів, фінансової і бухгалтерської звітності та іншої документації, не володіють інформацією про існування програми співпраці банку з агентами/партнерами щодо залучення корпоративних клієнтів, нададуть змогу отримати об`єктивну оцінку економічної доцільності та ефективності програми співпраці банку з агентами/партнерами щодо залучення корпоративних клієнтів. Оскільки, на переконання детектива, адвокатом не було зазначено, які саме обставини можуть бути доведені чи спростовані в результаті проведення допиту вказаних ним осіб, було прийнято рішення про відмову в задоволенні клопотання.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора в порядку, передбаченому КПК України. Зокрема, п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачає, що на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій. При цьому, згідно з роз`ясненнями наведеними у п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» при розгляді скарги на відмову слідчого, прокурора у проведенні слідчих (розшукових) дій слідчому судді належить оцінювати: дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій; дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органом досудового розслідування у кримінальному провадженні; доцільність здійснення слідчих (розшукових) дій про які просить сторона кримінального провадження та обґрунтованість внесеного клопотання. Таким чином, під час розгляду заявленої скарги, поданої в порядку п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, слідчий суддя має оцінити: 1)дотримання процесуального порядку вирішення клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій та строку його розгляду; 2)обґрунтованість внесеного учасником кримінального провадження клопотання та доцільність здійснення відповідних слідчих (розшукових) дій; 3)обґрунтованість та вмотивованість відмови слідчого у задоволенні клопотання про здійснення слідчих (розшукових) дій. 3.1. Щодо дотримання процесуального порядку вирішення клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій та строку його розгляду Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді. Таким чином, відмова слідчого у проведенні слідчих (розшукових) дій має оформлюватись у вигляді постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій. При цьому, вимоги до процесуального рішення, прийнятого у формі постанови, передбачені ст. 110 КПК України, відповідно до якої постанова повинна складатися з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Як встановлено слідчим суддею, рішення детектива було прийнято у формі постанови від 14.08.2023, перевіривши зміст якої, слідчий суддя встановив, що вона містить усі елементи та відомості, передбачені ст. 110 КПК України для такого процесуального рішення. Наведені детективом у постанові мотиви і обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя вважає достатніми для її винесення. Крім того, слідчим суддею встановлено, що вказана постанова була складена і направлена без порушення вимог триденного строку розгляду клопотань сторони захисту, поданих на підставі ст. 220 КПК України. З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про дотримання детективом процесуального порядку розгляду клопотання сторони захисту про проведення слідчих дій. 3.2. Щодо обґрунтованості внесеного клопотання та доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій Зі змісту заявленого адвокатом клопотання від 10.08.2023 вбачається, що він просив провести допитати в якості свідків 23 керівників підприємств, установ та організацій, які нібито були залучені агентами/партнерами на обслуговування до АБ «Укргазбанк». Так, у межах цього кримінального провадження досліджуються обставини розтрати грошових коштів АБ «Укргазбанк», яка була здійсненна шляхом переказів фізичним особам, фізичним особам-підприємцям та юридичним особам коштів Банку, як оплати за послуги із залучення ними клієнтів-юридичних осіб сегменту корпоративного бізнесу на обслуговування до АБ «Укргазбанк», які фактично надані не були. Зокрема, використовуючи вже укладені депозитні договори та договори банківського рахунку із клієнтами Банку, його службові особи забезпечували підробку офіційних документів, вносячи до них завідомо недостовірні відомості, про нібито залучення третіми особами таких клієнтів Банку та на підставі вказаних документів здійснювали виплату коштів третім особам. Захисник вважає, що проведення такого допиту сприятиме всебічному дослідженню економічних показників діяльності і АБ «Укргазбанк», які відображені у звітах, які надавалися Міністерству фінансів України протягом 2014-2019 років. Вирішуючи питання про доцільність проведення такої слідчої дії, слідчий суддя виходить з того, що адвокатом до клопотання не було додано жодних підтверджень того, що особи, яких, на його думку, потрібно допитати володіють відомостями щодо економічних показників діяльності АБ «Укргазбанк». При цьому, враховуючи, що свідком, відповідно до ч. 1ст. 65 КПК України, є особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, адвокат мав довести, що зазначені ним особи дійсно можуть бути обізнані про обставини, які мають значення для проведення ефективного досудового розслідування і їх показання можуть бути використані на підтвердження наявності чи відсутності події кримінального правопорушення. Слідчий суддя відзначає, що змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. У випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність проведення такої дії. Слідчий суддя під час розгляду скарги, у межах долучених до неї матеріалів, не має об`єктивної можливості визначити доцільність проведення тієї чи іншої слідчої (розшукової) дії, якщо дана обставина не буде доведена належним чином. Водночас, слідчий суддя вважає, що адвокатом не доведена доцільність проведення допиту вказаних ним осіб та необхідність дослідження вказаних ним обставин. Більше того, адвокатом не зазначено, як показання осіб, які не є працівниками Банку, нададуть змогу отримати об`єктивну оцінку економічної доцільності та ефективності його діяльності. Також, не доведено, на встановлення яких саме обставин необхідно проведення такої слідчої дії та у спростування яких відомостей, зазначених у повідомленні про підозру, сторона захисту використовувала б показання цих свідків. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що стороною захисту не було переконливо доведено, що призначення такої експертизи є необхідним та доцільним з точки зору досягнення мети такої слідчої дії у цьому конкретному кримінальному провадженні та можливості встановлення важливих для нього обставин. 3.3. Щодо обґрунтованості та вмотивованості відмови детектива у задоволенні клопотання про здійснення слідчих (розшукових) дій Враховуючи, що прийняття рішень про необхідність проведення слідчих дій є дискреційним повноваженням детектива, які він приймає з урахуванням відомостей про досудове розслідування та вже наявних доказів, дослідивши зміст оскаржуваної постанови, слідчий суддя погоджується із наведеними у ній мотивами і вважає їх переконливими і достатніми для прийняття відповідного процесуального рішення. Так, зі змісту вказаної постанови детектива вбачається, що відмова у задоволенні відповідного клопотання обґрунтовується тим, що адвокатом не надано жодних підтверджень, що особи, які не є працівниками АБ «Укргазбанк» можуть володіти відомостями щодо економічних показників діяльності вказаного Банку, а також не зазначено, які саме обставини можуть бути доведені чи спростовані в результаті проведення допиту таких осіб. Вказані мотиви слідчий суддя вважає обґрунтованими та вмотивованими, оскільки як встановлено у п. 3.2 цієї ухвали вказане клопотання не містить обґрунтування необхідності та доцільності проведення слідчої дії (допиту свідків). Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить висновку, що подана скарга захисника ОСОБА_3 не підлягає задоволенню. Керуючись, ст. ст. 2, 220, 223-224, 303, 307, 309, 376, 392 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ: 1.Скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_5 , на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 14.08.2023 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчої дії у кримінальному провадженні 52019000000000143 від 20.02.2019,- залишити без задоволення. 2.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає. Слідчий суддя ОСОБА_1