Ухвала КЦС ВС № 712/12930/25

УХВАЛА 25 червня 2026 року м. Київ справа № 712/12930/25 провадження № 61-7639ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чернявський Анатолій Леонідович, на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 19 лютого 2026 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 05 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільним майном подружжя та визнання права власності на його частку, ВСТАНОВИВ: 06 червня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чернявський А. Л., через підсистему «Електронний суд», звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 19 лютого 2026 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 05 травня 2026 року у цій справі. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявницею не додано до касаційної скарги документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, але заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Вказане клопотання мотивоване тим, що у неї відсутня можливість сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у зв`язку з скрутним матеріальним становищем, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 05 травня 2026 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 за 2025 рік доходів не отримувала, за період з січня до березня 2026 року отримала дохід у вигляді заробітної плати в розмірі 10 000,00 грн. Згідно з інформаційною довідкою від 06 травня 2026 року № 475852669 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо суб`єкта ОСОБА_1 на праві власності належить виключно спірний житловий будинок та земельна ділянка, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Іншого нерухомого майна ОСОБА_1 не має. Довідкою Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях № 31/31/7141/Д226922272026 від 12 травня 2026 року (147618) за ОСОБА_1 станом на 09 травня 2026 року відсутні зареєстровані транспортні засоби. Зазначені вище обставини доводять, що сплата судового збору за подання касаційної скарги на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 19 лютого 2026 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 05 травня 2026 року у справі № 712/12930/25 є надмірним фінансовим тягарем для ОСОБА_1 та непропорційним обмеження права на доступ до правосуддя в контексті статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Розглядаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає, з огляду на таке. Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 906/308/20 (провадження № 12-58гс23) зробила висновок з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» про те, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану. Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року). Разом з тим, заявницею не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового її стану (розмір прибутку, наявність цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану), який перешкоджає виконати їй вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором, а зазначені у клопотанні обставини та надані на їх підтвердження докази, зокрема відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 05 травня 2026 року, довідка від 06 травня 2026 року № 475852669 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо суб`єкта ОСОБА_1 та довідка Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях від 12 травня 2026 року (147618) № 31/31/7141/Д226922272026 не характеризують у повній мірі майновий стан ОСОБА_1 . Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу. Ураховуючи те, що заявницею не надано належних доказів на підтвердження реального її майнового стану, тому підстави для звільнення її від сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні. За таких обставин ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 19 лютого 2026 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 05 травня 2026 року у цій справі. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 3 028,00 грн. Згідно з підпунктом й пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Під час подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Отже, розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні касаційної скарги становить 14 968,80 грн (9 355,55 х 200 % х 0,8). Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду оригінал документа, що підтверджує його сплату. Таким чином, касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки скаржницею не виконані в повній мірі вимоги статті 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чернявський Анатолій Леонідович, на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 19 лютого 2026 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 05 травня 2026 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали будуть застосовані наслідки, передбачені частиною третьою статті 393 ЦПК України. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Сердюк