Ухвала КЦС ВС № 453/540/24

УХВАЛА 24 червня 2026 року м. Київ справа № 453/540/24 провадження № 61-7854ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на постанову Львівського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТзОВ «Діджи Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТзОВ «Мілоан»), про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 44 450,00 грн. Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 27 листопада 2024 року у позові ТзОВ «Діджи Фінанс» відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року апеляційну скаргу ТзОВ «Діджи Фінанс» задоволено. Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 27 листопада 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ТзОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -ТзОВ «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 3177243 від 30 травня 2021 року у розмірі 44 450 грн., 6 056 грн. судового збору та 6 000 грн. витрат на правову допомогу. 10 червня 2026року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , звернулась до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судове рішення у цій справі не підлягає касаційному оскарженню. Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції. Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості. Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року визнано доречним вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають, передусім, подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. При розгляді можливих заходів щодо судів третьої інстанції державам слід мати на увазі, що справи вже пройшли слухання в двох інших судах. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, слугувати суспільним інтересам щодо забезпечення єдності судової практики й розвитку права. Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачуваним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - дотримання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження. Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України до категорії малозначних віднесено справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 44 450,00 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30 х 3 328 грн = 99 840 грн). Отже, судове рішення у цій справі за загальним правилом не підлягає касаційному оскарженню. Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності. Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Колегія суддів враховує мотиви судових рішень і доводи касаційної скарги, які значною мірою стосуються оцінки доказів у справі, та вважає, що з огляду на встановлення судом апеляційної інстанції обставин справи та надання обґрунтованої правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, незгода позивача з ухваленим судовим рішеннями у цій справі не свідчить про те, що така справа має виняткове значення для учасника справи або має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. З огляду на ціну й предмет позову, оспорювану заявником суму, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховним Судом не встановлено обставин, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягали б касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , подала касаційну скаргу на судове рішення, яке згідно з приписами ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, не обґрунтувала наявності виключних обставин, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на постанову Львівського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: Ю. В. Черняк Г. В. Коломієць Д. Д. Луспеник