Ухвала КГС ВС № 910/20417/21

УХВАЛА 24 червня 2026 року м. Київ cправа № 910/20417/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В. Г., розглянувши заяву Приватного підприємства "Ратмир-Соло", Приватного підприємства "Раном" та ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Волковицької Н. О., Мачульського Г. М., Могила С. К. від розгляду справи № 910/20417/21 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 у складі колегії суддів: Тарасенко К. В. (головуючий), Гончаров С. А., Сибіга О. М. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" до Міністерства юстиції України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - на стороні позивача: 1) Державний реєстратор Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світлана Олександрівна, на стороні відповідача: 2) Приватне підприємство "Ратмир-Соло", 3) Приватне підприємство "Раном", 4) ОСОБА_1 , 5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима", 6) Товариство з обмеженою відповідальністю "Феномен Солюшнз" (Phenomen Solutions LTD), про визнання протиправними та скасування наказів, ВСТАНОВИВ 27.03.2026 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в електронному суді надійшла касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" (далі - ПАТ МТБ Банк") на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у справі № 910/20417/21. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2026 для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Волковицька Н. О., Могил С. К, Случ О. В. 16.04.2026 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "МТБ Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у справі № 910/20417/21. Призначено розгляд справи у судовому засіданні на 02.06.2026. У зв`язку із запланованою відпусткою судді Случа О.В. здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/20417/21, за результатами якого відповідно до протоколу від 28.05.2026 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: Волковицька Н. О.-головуючий (доповідач), Мачульський Г. М., Могил С. К. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2026 зазначену касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Волковицька Н. О., Мачульський Г. М., Могил С. К. 02.06.2026 ухвалою Верховного Суду оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду касаційної скарги ПАТ "МТБ Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 у справі № 910/20417/21 до 18.06.2026. Зобов`язано ОСОБА_1 , яка заявила клопотання про залучення перекладача, надати копію договору, укладеного з перекладачем, про надання відповідних послуг та докази оплати витрат, пов`язаних із залученням та участю перекладача у даній справі, або будь-який інший документ, що підтверджує згоду перекладача надати послуги ОСОБА_1 оплатно/безоплатно. 18.06.2026 від імені ОСОБА_1 та ПП "Ратмир-Соло" надійшла заява про нові обставини щодо відводу суддів. Заява про відвід мотивована таким: - 02.06.2026 було заявлено відвід двома третіми особами колегії суддів, але суд безпідставно оголосив перерву у судовому засіданні 02.06.2026, а ухвала про перерву містить лише посилання про заявлення відводу колегії суддів представником ПП "Ратмир-Соло" та ПП "Раном", не вказано, що ОСОБА_1 була зупинена в проголошенні свого відводу, - позивач не в повному обсязі сплатив суму судового збору за розгляд спору виходячи з вартості майна, отже Верховний Суд повинен був повернути касаційну скаргу без розгляду або зупинити провадження та надати позивачу термін 14 днів для усунення недоліків; позивач не надіслав копію касаційної скарги ТОВ "Феномен Солюшнз", а також не додав постанову апеляційного господарську суду яку оскаржує; - порушено порядок автоматизованого розподілу, оскільки штучно були виключені судді з причин відсутності спеціалізації з розгляду справ про визнання недійсними наказів Міністерства юстиції України; суддя Случ О. В. був усунутий від розгляду справи нібито через відпустку, однак міг бути неупередженим, оскільки відмовив у відкритті проваджень у інших трьох справах; - представником Міністерства юстиції України є неуповажена особа ОСОБА_2 , - з позивача не стягнуто кошти за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанціях. З огляду на таке, заявники вважають, що існують обставини, які викликають сумнів в неупередженості та безсторонності суддів. 18.06.2026 ухвалою Верховного Суду заяви ПП "Ратмир-Соло", ПП "Раном", та ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Волковицької Н. О., Мачульського Г. М., Могила С. К. у справі № 910/20417/21 визнано необґрунтованими. Справу №910/20417/21 передано на авторозподіл з метою визначення судді для розгляду заяв про відвід колегії суддів Волковицької Н. О., Мачульського Г. М., Могила С. К. від розгляду справи № 910/20417/21. 22.06.2026 зазначену заяву про відвід передано на розгляд судді Пєскову В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями. Розглянувши заяву про відвід колегії суддів Волковицької Н. О., Мачульського Г. М., Могила С. К. від розгляду справи № 910/20417/21, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Відповідно до ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. За змістом статті 38 ГПК відвід повинен бути вмотивованим. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2026 Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У пункті 52 цього ж рішення Європейського суду з прав людини щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення. З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (пункт 50 рішення у справі "Білуха проти України"). Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Згідно зі статтею 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Це означає, що у межах конкретної справи суддя повинен діяти у повній мірі покладаючись на оцінку обставин конкретної справи, незалежно від оцінки, наданої ним у інших справах. Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді. Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини 4 статті 38 ГПК України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Щодо тверджень про безпідставне оголошення перерви у судовому засіданні 02.06.2026, то зі змісту ухвали Верховного Суду від 02.06.2026 слідує, що у судовому засіданні до початку розгляду касаційної скарги представником ПП "Ратмир-Соло" та ПП "Раном" усно заявлено відвід колегії суддів у складі: Волковицька Н. О. - головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К. Свічколап Наталія Петрівна підтримала заявлений відвід та заявила клопотання про можливість надання пояснень, виступати в суді і заявляти клопотання російською мовою, якою вона володіє, користуючись при цьому послугами перекладача. Колегія суддів, якій заявлено відвід, з метою дотримання рівності прав учасників судового процесу за мовною ознакою вирішила задовольнити клопотання ОСОБА_1 , оголосити перерву в судовому засіданні для надання можливості заявнику забезпечити участь перекладача. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України). За оцінкою Суду, оголошення перерви в судовому засіданні задля надання заявнику можливості користуватися послугами перекладача, про що заявлено самим заявником - жодним чином не свідчить про упереджене ставлення колегії суддів. Доводи заявників щодо неповної сплати позивачем судового збору, не ненадіслання копії касаційної скарги ТОВ "Феномен Солюшнз ЛТД", неприєднання оскаржуваної постанови до касаційної скарги, відсутності повноважень представника відповідача та нестягнення з позивача суми коштів за розгляд справи в судах попередніх інстанцій як підстави для наявності сумнівів в неупередженості колегії суддів є необґрунтованими. Позивачем у цій справі заявлено вимоги про скасування трьох наказів Міністерства юстиції України. Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2), а позовної заяви немайнового характеру - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2). За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.08.2020 у справі № 910/13737/19 наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Отже прийняття Верховним Судом до розгляду касаційної скарги у цій справі зі скаржником сплатою судового збору за три вимоги немайнового характеру не підтверджує упередженість чи необ`єктивність колегії суддів. Також ст. 290 ГПК України не встановлює для скаржника обов`язку долучати до касаційної скарги копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, при цьому твердження, що скаржник не долучив до скарги копію постанови суду апеляційної інстанції спростовуються матеріалами справи. Крім того, процесуальний закон не встановлює обов`язку скаржника надсилати копію касаційної скарги ліквідованій юридичній особі (ТОВ "Феномен Солюшнз ЛТД"). Суд зауважує, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України [статут, положення, трудовий договір (контракт)]. Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Єдиному державному реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 910/16580/23). Повноваження Рєпкіна Н. як представника Міністерства юстиції України в порядку самопредставництва підтверджуються долученими до відзиву на касаційну скаргу документами, у тому числі випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зазначені вище твердження заявників, аналогічно як і доводи щодо не стягнення з позивача коштів за розгляд справи в судах попередніх інстанцій, не місять обґрунтування сумнівів в неупередженості або безсторонності колегії суддів у зв`язку з таким та не можуть бути розцінені як підстави для відводу. Щодо тверджень заявників про порушення порядку автоматизованого розподілу справи, Суд зазначає таке. Предметом спору у цій справі є визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України з підстав порушення прав позивача як іпотекодержателя за іпотечними договорами від 27.09.2005 № 649, від 28.09.2005 № 652, від 28.09.2005 №

655. Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Частинами шостою, сьомою статті 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що у Касаційному господарському суді обов`язково створюються окремі палати для розгляду справ щодо (про): банкрутство; захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством; корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів. Інші палати у касаційних судах створюються за рішенням зборів суддів касаційного суду. Зборами суддів Касаційного господарського суду у склад Верховного Суду ухвалено рішення від 08.01.2024 №1 "Про затвердження складу судових палат, персонального складу постійних колегій суддів у склад судових палат, спеціалізації судових палат та суддів Касаційного господарського суду у склад Верховного суду" (зі змінами і доповненнями), згідно із яким затверджена спеціалізація судових палат та суддів Касаційного господарського суду для розгляду конкретних категорій справ. Відповідно до рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у склад Верховного Суду від 08.01.2024 №1 (зі змінами і доповненнями), зокрема, судді Волковицька Н. О., Мачульський Г. М., Могил С. К., Случ О. В. включені до складу судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності. Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.04.2024 №7 внесено зміни у додаток 3 до рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2024 №1, а саме визначено спеціалізацію судових палат та суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності - Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) (коди класифікатора - 201000000 - 201040200). Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи №910/20417/21 між суддями від 27.03.2026 визначено категорію справи: щодо реєстрації або обліку прав на майно. Відповідно до наказу Державної судової адміністрації від 21.12.2018 №622 "Про затвердження Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ" (далі - Класифікатор) до категорії "Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі)" належить, зокрема, підкатегорія "щодо реєстрації або обліку прав на майно" (код 201030100). Зазначене вище спростовує доводи заявників про порушення порядку автоматизованого розподілу цієї судової справи між суддями. Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2026 було призначено розгляд справи у судовому засіданні 02.06.2026 об 11:00. Відповідно до наказу в. о. голови Касаційного господарського суду від 27.05.2026 № 1798/0/6-26 суддя Случ О. В. перебував у відпустці з 01.06.2026 до 05.06.2026. Відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, розпорядженням заступника керівника Апарату - керівник секретаріату Касаційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/20417/21. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2026 касаційну скаргу у справі № 910/20417/21 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Волковицька Н. О. (головуючий суддя), Мачульський Г. М., Могил С. К. З огляду на викладене, Суд відхиляє як безпідставні твердження заявників про те, що суддя Случ О. В. нібито був усунутий від розгляду цієї справи. Отже, у сукупності наведені заявниками обставини не містять об`єктивних даних, які б свідчили про те, що колегія суддів у складі: Волковицької Н. О., Мачульського Г. М., Могила С. К. прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи та/або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності суддів. Натомість, за оцінкою Суду, заява про відвід судді ґрунтується на припущеннях, а відтак, підстави для задоволення заяви ПП "Ратмир-Соло", ПП "Раном", ОСОБА_1 відсутні. Керуючись статтями 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяв Приватного підприємства "Ратмир-Соло", Приватного підприємства "Раном", ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Волковицької Н. О., Мачульського Г. М., Могила С. К. від розгляду справи № 910/20417/21. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Верховного Суду В. Пєсков