Постанова 4873 № 910/5992/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "16" червня 2026 р. Справа № 910/5992/24 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Крижного О.М. суддів: Чапляна С.Є. Іванова В.П. секретар судового засідання: Нечасний О.Л. за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/5992/24 (суддя Плотницька Н.Б.) за позовом Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" до Дочірнього підприємства державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_4" про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_5 ВСТАНОВИВ: Короткий зміст заяви про відстрочку виконання рішення та короткий зміст ухвали. До Господарського суду міста Києва звернулось Державне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" з позовними вимогами до Дочірнього підприємства державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_4" про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 по справі №910/5992/24 позовні вимоги задоволено частково, з Дочірнього підприємства державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_4" на користь Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" стягнено ІНФОРМАЦІЯ_7. судового збору. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2025 частково скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 910/5992/24, виклавши пункт 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Стягнути з Дочірнього підприємства державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_4" на користь Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" ІНФОРМАЦІЯ_8.". В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 по справі № 910/5992/24 - залишено без змін. 04.03.2025 до Господарського суду міста Києва від Дочірнього підприємства державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_4" звернулось із заявою про відстрочення виконання судового рішення. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі № 910/5992/24 заяву Дочірнього підприємства державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_4" про відстрочення виконання рішення суду задоволено. Відстрочено виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2025 у справі № 910/5992/24 до 06.02.2026. Місцевий суд виходив з того, що враховуючи достатність наведених заявником обставини щодо неможливості наразі виконати рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 910/5992/24, яке частково скасовано постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2025, з урахуванням принципів розумності та справедливості, а також дотримуючись принципу добросовісності стосовно інших осіб, суд першої інстанції дійшов висновку, що відстрочення рішення суду не порушить прав стягувача. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись з ухвалою, Державне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відстрочити позивачу сплату судового збору за подачу даної апеляційної скарги. Прийняти апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 по справі №910/5992/24 та відмовити Дочірньому підприємству Державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_9" в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що судом при прийнятті оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права. Так, у відповідності до ч.2 ст. 331 ГПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. У той же час, оскаржувана ухвала винесена без виклику сторін, таким чином, суд першої інстанції позбавив позивача скористатись своїм правом надати заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення та позбавив права на належний захист своїх законних прав та інтересів. Позивачем повідомлено суд апеляційної інстанції про те, що відповідачем 06.03.2025 рішення суду у вказаній справі було виконано у добровільному порядку, що підтверджується платіжною інструкцією № 1157 від 06.03.2025. Отже апелянт зазначає, що обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, у відповідача відсутні. За доводами позивача, викладеними в апеляційній скарзі, судом першої інстанції не надано оцінки тому, що: - відповідачем не надано будь-якої фінансової звітності на підтвердження фінансового стану підприємства; - інші необхідні документи, які могли б підтвердити можливу тимчасову фінансову неспроможність, як-от баланс підприємства, звіт про рух грошових коштів чи відомості про дебіторську заборгованість, не були надані Відповідачем. Для оцінки дійсного фінансового стану Відповідача слід враховувати наступні документи, зокрема: 1) баланс підприємства (форма № 1); 2) звіт про рух грошових коштів (форма № 3); 3) аудиторські висновки; 4) інформацію про активи, зобов`язання та ліквідність; 5) інформація про дебіторську заборгованість та її перспективи стягнення тощо. Відстрочення виконання рішення безпідставно порушує права та інтереси стягувача (Агенції), який уже тривалий час очікує на виконання законного рішення, яке набрало законної сили. Господарський процесуальний кодекс спрямований на забезпечення своєчасного виконання рішень суду, і зловживання Відповідачем своїм правом на подання заяви про відстрочення є недопустимим. Відповідач не довів обставин, які б підтверджували відсутність в нього грошових коштів. Також він не довів неможливості реалізувати інші активи або залучити кредитні ресурси для виконання рішення. Знову ж таки, Відповідач не довів, а суд першої інстанції не встановив, що ці заходи є неможливими. Відповідач має позитивну динаміку зростання власного капіталу, що демонструє фінансову стійкість підприємства, а також має високу частку оборотних активів, що також свідчить про наявність достатніх ресурсів для покриття поточних зобов`язань. Суд першої інстанції не взяв до уваги баланс інтересів сторін. Надання відстрочки без належного обґрунтування порушує права стягувача, що є непропорційним порівняно з незавершеними фінансовими зобов`язаннями Відповідача. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Відповідач не скористався своїм правом та не подав відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України, не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 по справі №910/5992/24 позовні вимоги задоволено частково, з Дочірнього підприємства державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_4" на користь Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" стягнено ІНФОРМАЦІЯ_7. судового збору. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2025 частково скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 910/5992/24, виклавши пункт 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Стягнути з Дочірнього підприємства державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_4" на користь Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" ІНФОРМАЦІЯ_8.". В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 по справі № 910/5992/24 - залишено без змін. 04.03.2025 до Господарського суду міста Києва від Дочірнього підприємства державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_4" звернулось із заявою про відстрочення виконання судового рішення. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі № 910/5992/24 заяву Дочірнього підприємства державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_4" про відстрочення виконання рішення суду задоволено. Відстрочено виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2025 у справі № 910/5992/24 до 06.02.2026. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції. 04.03.2025 до Господарського суду міста Києва від Дочірнього підприємства державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_4" звернулось із заявою про відстрочення виконання судового рішення. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі № 910/5992/24 заяву Дочірнього підприємства державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_4" про відстрочення виконання рішення суду задоволено. Відстрочено виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2025 у справі № 910/5992/24 до 06.02.2026. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржувану ухвалу, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з п. 3. ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Відповідно до частини другої статті 331 Господарського процесуального кодексу України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції дійшов висновку про розгляд заяви про відстрочення виконання рішення у порядку письмового провадження без виклику учасників процесу, пославшись на ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" та рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану. Однак наведені обставини не звільняють суд від обов`язку дотримуватися вимог норм процесуального права. Частина друга статті 331 ГПК України імперативно визначає порядок розгляду заяв про відстрочення виконання судового рішення саме у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. При цьому положення ГПК України не передбачають можливості розгляду такої заяви у письмовому провадженні без повідомлення сторін. Отже, розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення без повідомлення учасників справи, місцевий господарський суд порушив порядок її розгляду, встановлений частиною другою статті 331 Господарського процесуального кодексу України, чим позбавив позивача процесуального права на подання заперечень на заяву про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2025 у справі № 910/5992/24 до 06.02.2026. Також суд враховує, що в матеріалах справи відсутня ухвала про прийняття заяви до розгляду. З огляду на те, що основними засадами судочинства в Україні є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, апеляційний суд висновує, що місцевий господарський суд, який розглянув заяву про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2025 у справі № 910/5992/24 до 06.02.2026 зобов`язаний був повідомити позивача про прийняття до розгляду заяви відповідача та надати позивачу можливість заявити свої заперечення щодо поданої відповідачем заяви про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2025 у справі № 910/5992/24 до 06.02.2026. Керуючись приписами ст. 277 ГПК України про розгляд справи за відсутності належним чином повідомлення учасника справи про розгляд заяви, оскільки в спірному випадку таке повідомлення є обов`язковим, апеляційний суд дійшов висновку, що такі процесуальні порушення є обов`язковою умовою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення у відповідній частині, у зв`язку з чим, колегія суддів розглядає по суті заяву про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2025 у справі № 910/5992/24 до 06.02.2026 з урахуванням заперечень позивача. Відповідно до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до частини 1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (частина 1 статті 18 ГПК України). За приписами статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі №916/190/18 навела висновки про те, що відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 17.09.2025 у справі №905/1197/24 дійшов правових висновків про те, що підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду згідно зі статтею 331 ГПК є виняткові обставини, які ускладнюють або виключають виконання рішення, утруднюють чи унеможливлюють виконання, і питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача. Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, задовольняючи заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення судом взято до уваги наступні доводи відповідача викладені в заяві. Відповідно до фінансової звітності ДП ІНФОРМАЦІЯ_11 "ІНФОРМАЦІЯ_10" за 2024 рік (Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід), Форма №2), чистий прибуток ДП ІНФОРМАЦІЯ_11 "ІНФОРМАЦІЯ_10" за 2024 рік склав 39 289 тис. грн. (код рядка 2350), після здійснення обов`язкових платежів на користь держави. Таким чином, присуджена до стягнення з ДП ІНФОРМАЦІЯ_11 "ІНФОРМАЦІЯ_10" сума більше ніж в 2,5 рази перевищує чистий прибуток ДП ІНФОРМАЦІЯ_11 "ІНФОРМАЦІЯ_10" за 2024 рік. Також, відповідач наголосив на тому, що в умовах повномасштабної військової агресії проти України та введеного в Україні воєнного стану на підприємство було покладено виконання критично важливих завдань для ІНФОРМАЦІЯ_12. Відповідач зазначає, що ДП ІНФОРМАЦІЯ_11 "ІНФОРМАЦІЯ_10" відповідно до наказу Мінстратегпрому № 233-КВ від 23.05.2024 визнано таким, що має важливе значення для ІНФОРМАЦІЯ_13. Крім того, ДП ІНФОРМАЦІЯ_11 "ІНФОРМАЦІЯ_10", перебуваючи у сфері управління Головного управління розвідки ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснює стратегічно важливу для України діяльність у сфері імпорту озброєння, а саме: бере участь у виконанні державного ІНФОРМАЦІЯ_14, як безпосередній виконавець державних контрактів, так і є стороною у зобов`язаннях, укладених на виконання державного ІНФОРМАЦІЯ_15. Також відповідач вказав, що виконує десятки діючих Державних контрактів, укладених з державними замовниками у сфері ІНФОРМАЦІЯ_16 (у тому числі через Агенцію державних закупівель), а також з Головним управлінням розвідки ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_17 необхідним ІНФОРМАЦІЯ_18. Окрім того, відповідач зазначає, що не є виробником чи власником продукції, яка постачалася відповідно за зовнішньоекономічним контрактом на виконання державного контракту. Постачальником товару є компанія ІНФОРМАЦІЯ_19, порушення яким умов зовнішньоекономічного контракту, з об`єктивних причин, спричинило порушення умов держконтракту (копія зовнішньоекономічного контракту долучалася до відзиву на позовну заяву і міститься у матеріалах справи). Оскільки за вищезгаданих обставин у Відповідача відсутні власні кошти для виконання судового рішення, і з огляду на те, що призначені до стягнення суми є збитками відповідача в контексті зовнішньоекономічного контракту, кошти для виконання судового рішення відповідач може отримати лише внаслідок стягнення їх з компанії ІНФОРМАЦІЯ_20 в регресному порядку за зовнішньоекономічним контрактом. Оскільки процедура арбітражного розгляду є досить тривалою, а також з огляду на необхідність подальшого визнання рішення LCIA у країні реєстрації іноземного постачальника (США) для отримання коштів для виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2025 відповідачу потрібен додатковий час для проходження арбітражних процедур та стягнення коштів за зовнішньоекономічним контрактом у порядку визнання та примусового виконання рішення у країні постачальника. Дочірнє підприємство Державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_3" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "ІНФОРМАЦІЯ_10" виконує завдання у сфері оборони, серед яких участь у реалізації державної політики в галузі експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення, організація і проведення переговорів з резидентами, нерезидентами та укладення відповідних договорів (контрактів). Дочірнє підприємство Державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_3" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_10" входить до сфери управління ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2022 №237 "Деякі питання діяльності Державного концерну "ІНФОРМАЦІЯ_21". Управління діяльністю відповідача здійснює ІНФОРМАЦІЯ_22. Державне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2", згідно статуту останнього, також належить до сфери управління ІНФОРМАЦІЯ_1. Таким чином, як позивач, так і відповідач належать до сфери управління ІНФОРМАЦІЯ_1, засновані на державній власності, що засвідчує однаковий статус підприємств, роль та важливість їх діяльності в умовах воєнного стану. Суд апеляційної інстанції дослідивши заяву відповідача про відстрочку виконання судового рішення встановив, що заявником не надано доказів на підтвердження об`єктивної неможливості виконання рішення суду. Більш того, відповідач є прибутковим підприємством. Крім того, враховуючи те, що відповідачем 06.03.2025 рішення суду у даній справі виконано в добровільному порядку, що підтверджується платіжною інструкцією № 1157 від 06.03.2025, зазначені обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, у відповідача відсутні. Отже суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість такої заяви та відповідно відсутність підстав для її задоволення. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу. Суд апеляційної інстанції погоджується з аргументами скаржника про те, що оскаржувана ухвала прийнята без виклику сторін, суд першої інстанції позбавив позивача права на належний захист своїх законних прав та інтересів. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що доказів на переконання об`єктивної неможливості виконання рішення суду відповідачем не було надано. Відповідач має позитивну динаміку зростання власного капіталу, що демонструє фінансову стійкість підприємства, а також має високу частку оборотних активів, що також свідчить про наявність достатніх ресурсів для покриття поточних зобов`язань. Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що наведені відповідачем обставини не є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду. Суд констатує право сторони на звернення до суду із апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції. У межах розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду встановлено, що права відповідача не були порушені. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції. Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. За змістом статті 236 ГПК України (частини 1-5) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відстрочення виконання рішення, оскільки заявником не доведено виключних підстав, з поданням відповідних доказів для відстрочення рішення суду на один рік, у строк до 06.02.2026. У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення. Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з п. 3. ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на відсутність підстав для відстрочення виконання судового рішення. Зважаючи на порушення норм процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 - скасувати.

3. Прийняти нову ухвалу. Відмовити у задоволенні заяви Дочірнього підприємства Державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_3" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_10" про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_3" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_10" (АДРЕСА_1) на користь Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" (АДРЕСА_2) 2 ІНФОРМАЦІЯ_23) грн судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу на виконання постанови доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 287-297 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено - 24.06.2026. Головуючий суддя О.М. Крижний Судді С.Є. Чаплян В.П. Іванов