Постанова 4872 № 916/2378/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/2378/24 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Діброви Г.І. суддів: Савицького Я.Ф., Ярош А.І. секретар судового засідання: : Ісмаілова А.Н. за участю представників сторін: від позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРААГРО, м.Ізюм Харківської області Ковальська С.Є., на підставі ордеру від відповідача: HARVESTREM AG, Швейцарської Конфедерації- не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРААГРО, м. Ізюм Харківської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.01.2026 року про залишення позову без розгляду суддя першої інстанції Погребна К.Ф., повний текст складено та підписано 15.01.2026 у справі № 916/2378/24 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРААГРО, м. Ізюм Харківської області до відповідача: HARVESTREM AG, Швейцарської Конфедерації (c/o fincorpo.com & Legal Services SA, Zweigniederlassung Baar Blegistrasse 9, 6340 Baar, Switzerland) про стягнення 439 380 доларів США, що еквівалентно 17 707 541 грн 30 коп. В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог та ухвали суду першої інстанції. 28.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕРРААГРО, м.Ізюм Харківської області звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з HARVESTREM AG, Швейцарської Конфедерації 439 380 доларів США, що еквівалентно 17 707 541 грн 30 коп. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2378/24, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Також, зокрема, судом викликано учасників справи в підготовче засідання. Зобов`язано позивача в строк до 01.07.2024 подати до суду: 3 (три) екземпляри нотаріально засвідченого перекладу німецькою мовою ухвали суду про відкриття провадження у справі, позовної заяви з доданими до неї документами та прохання про вручення судових та позасудових документів; направити органу запитуваної Швейцарської Конфедерації Obergericht Zug Rechtshilfe (Kirchenstrasse 6, Postfach 760, 6301, Zug) подані позивачем нотаріально засвідчені переклади ухвали суду про відкриття провадження у справі, позовної заяви з доданими до неї документами та прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів для належного повідомлення відповідача HARVESTREM AG (c/o fincorpo.com & Legal Services SA, Zweigniederlassung Baar Blegistrasse 9, 6340 Baar, Switzerland); зупинено провадження у справі № 916/2378/24 до надходження відповіді від компетентних органів іноземних держав на судове доручення про вручення виклику до суду чи інших документів. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.01.2026 року у справі №916/2378/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРААГРО, м.Ізюм Харківської області до HARVESTREM AG, Швейцарської Конфедерації про стягнення 439 380 доларів США, що еквівалентно 17 707 541 грн 30 коп. залишено без розгляду. Залишаючи позовну заяву без розгляду, місцевий господарський суд, виходив з того, що позивач, будучи належним чином та завчасно повідомленим про розгляд справи, двічі не з`явився у судові засідання, не повідомив суд про поважні причини неявки та не надав доказів на підтвердження таких причин. Крім того, позивач двічі не подав витребувані судом документи, які були необхідними для належного повідомлення відповідача та подальшого вирішення спору по суті, а також не надав пояснень щодо можливості чи неможливості їх подання. За висновком суду першої інстанції, така процесуальна поведінка позивача свідчила про невиконання ним обов`язку сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню обставин справи, що унеможливило розгляд спору по суті. У зв`язку з цим місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕРРААГРО, м. Ізюм Харківської області з ухвалою суду першої інстанції не погодилося, тому звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.01.2026 року про залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРААГРО» до HARVESTREAM AG про стягнення 439 380 доларів США, що еквівалентно 17 707 541 грн 30 коп. без розгляду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права, неповним з`ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, скаржник, за доводами апеляційної скарги зазначив, що про наявність оскаржуваної ухвали дізнався через підсистему «Електронний суд». 26.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРРААГРО» уклало угоду про надання правової допомоги з адвокатом Ковальською С.Є. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що не контролював участь Товариства у судових засіданнях, призначених на 02.07.2025 та 14.01.2026, оскільки повністю поклався на попереднього представника у справі. За твердженням апелянта, згодом стало відомо, що попередній представник виїхав за кордон, у зв`язку з чим зв`язок із ним було втрачено. Апелянт визнає, що в підсистемі «Електронний суд» містилася інформація про судові засідання, зокрема, призначені на 18.06.2025 та 14.01.2026, однак зазначає, що фактично не здійснював самостійного контролю за перебігом справи, оскільки довірив ведення справи своєму представнику. З огляду на наведене апелянт просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРААГРО, м. Ізюм Харківської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.01.2026 року у справі №916/2378/24, призначено справу до судового розгляду. Відповідач своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористались, відзив на апеляційну скаргу не надав, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. В судовому засіданні скаржник підтримав доводи щодо апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово. Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про направлення на належну адресу відповідача ухвал суд. Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "+11 посилань", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З урахуванням викладеного, оскільки судом апеляційної інстанції було створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, явка сторін до суду ухвалами не визнавалася обов`язковою, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, учасники справи мали можливість подати всі необхідні клопотання та заяви, висловити свої позиції щодо суті спору та вимог і доводів апеляційної скарги, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав особи, що прийняла участь в засіданні суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача. Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із п. 3 ч.1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про залишення позову (заяви) без розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Заслухавши скаржника, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРААГРО, м. Ізюм Харківської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.01.2026 року у справі №916/2378/24 відповідає вимогам чинного процесуального законодавства України і відсутні підстави для її скасування, виходячи з наступного. Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини. Як вбачається з матеріалів справи, 28.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕРРААГРО, м.Ізюм Харківської області звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з HARVESTREM AG, Швейцарської Конфедерації 439 380 доларів США, що еквівалентно 17 707 541 грн 30 коп. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2378/24, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 16.12.2024. Також, зокрема, судом викликано учасників справи в підготовче засідання. Зобов`язано позивача в строк до 01.07.2024 подати до суду: 3 (три) екземпляри нотаріально засвідченого перекладу німецькою мовою ухвали суду про відкриття провадження у справі, позовної заяви з доданими до неї документами та прохання про вручення судових та позасудових документів; направити органу запитуваної Швейцарської Конфедерації Obergericht Zug Rechtshilfe (Kirchenstrasse 6, Postfach 760, 6301, Zug) подані позивачем нотаріально засвідчені переклади ухвали суду про відкриття провадження у справі, позовної заяви з доданими до неї документами та прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів для належного повідомлення відповідача HARVESTREM AG (c/o fincorpo.com & Legal Services SA, Zweigniederlassung Baar Blegistrasse 9, 6340 Baar, Switzerland); зупинено провадження у справі № 916/2378/24 до надходження відповіді від компетентних органів іноземних держав на судове доручення про вручення виклику до суду чи інших документів. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2024 підготовче засідання було відкладено на 18.06.2025 об 11:00 год. (резервна дата 02.07.2025 об 11:00 год.). З метою необхідність повідомлення судом відповідача про судовий розгляд, час та місце проведення судового засідання, провадження у справі було зупинено. Зобов`язано позивача протягом 10 днів з дня отримання ухвали надати до суду: 2 (два) екземпляри нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову ухвали суду від 16.12.2024 та прохання про вручення судових та позасудових документів. З матеріалів справи вбачається, що відповідна ухвала суду була отримана представником позивача особисто 24.12.2024 в приміщення суду, про що свідчить підпис на зворотному боці примірника ухвали суду. Крім того, разом з ухвалою Господарського суду одеської області від 16.12.2024 представником позивача було отримано оригінал прохання про вручення судових та позасудових документів для здійснення перекладу вказаних документів відповідно до ухвали суду від 16.12.2024 у справі №916/2378/24. В судове засідання 18.06.2025 представники сторін не з`явились. Позивач про розгляд справи був повідомлений належним чином, про причини нез`явлення суд не повідомив. Вимоги ухвали Господарського суду Одеської області від 16.12.2024 позивачем не виконано. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 підготовче засідання було відкладено на резервну дату 02.07.2025 об 11:00 год. Вищевказана ухвала Господарського суду Одеської області була доставлена позивачу в електронній формі. Згідно довідки суду про доставку електронного документа вих. 916/2378/24/34794/25 від 19.06.2025 "Ст.183 ч.2 Ухвала про відкладення у підготовчому засіданні" від 18.06.2025 по справі № 916/2378/24 (суддя Погребна К.Ф.) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю ТЕРРААГРО в його електронний кабінет, та документ доставлено до електронного кабінету 18.06.2025 о 21:00 год. 02.07.2025 судове засідання не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.07.2025 підготовче засідання було відкладено на 14.01.2026 об 11:00 год. Зобов`язано позивача надати до суду нотаріально засвідчений переклад у двох примірниках на німецьку мову ухвали суду від 02.07.2025 та прохання про вручення судових та позасудових документів у строк протягом 30 днів після отримання ухвали. З метою необхідність повідомлення судом відповідача про судовий розгляд, дату, час та місце проведення судового засідання, провадження у справі було зупинено. Відповідна ухвала Господарського суду Одеської області від 02.07.2025 та оригінал прохання про вручення судових та позасудових документів була отримана представником позивача особисто 11.07.2025 в приміщенні суду, про що свідчить підпис останнього на зворотному боці примірника ухвали суду. В судове засідання 14.01.2026 представник позивача за викликом суду знову не з`явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань суду не подав. Вимоги ухвали Господарського суду Одеської області від 02.07.2025 щодо надання до суду у двох примірниках перекладу на німецьку мову ухвали суду від 02.07.2025 та прохання про вручення судових документів та підтвердження позивачем не виконані. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.01.2026 року у справі №916/2378/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРААГРО, м.Ізюм Харківської області до HARVESTREM AG, Швейцарської Конфедерації про стягнення 439 380 доларів США, що еквівалентно 17 707 541 грн 30 коп. залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України. Залишаючи позовну заяву без розгляду, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач, будучи належним чином та завчасно повідомленим про розгляд справи, двічі не з`явився у судові засідання, не повідомив суд про поважні причини неявки та не надав доказів на підтвердження таких причин. Крім того, позивач двічі не подав витребувані судом документи, які були необхідними для належного повідомлення відповідача та подальшого вирішення спору по суті, а також не надав пояснень щодо можливості чи неможливості їх подання Зі вказаною вище ухвалою позивач не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з відповідною апеляційною скаргою. Предметом апеляційного перегляду в даній справі є ухвала місцевого господарського суду про встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав щодо залишення без розгляду позовної заяви ТЕРРААГРО, м.Ізюм Харківської області до HARVESTREM AG, Швейцарської Конфедерації про стягнення 439 380 доларів США, що еквівалентно 17 707 541 грн 30 коп. у зв`язку із неявкою позивача в судове засідання (п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України). Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За змістом ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною 1 ст.8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. За вимогами п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява залишається без розгляду якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Правова позиція щодо застосування п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України викладена в постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 року у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 року у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19. Так, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 року у справі № 916/3616/15 зазначено таке. Відповідно до ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою. Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності. При цьому зміст частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду, як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки, не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою. Подібний висновок викладено у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21,. Крім того, у постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 року у справі № 910/16978/19 та від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19 додатково викладено таку правову позицію щодо застосування п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України. Обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Крім того, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.06.2024 у справі № 916/2316/23). При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст. 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи. Так, у даній справі колегією суддів встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕРРААГРО, м.Ізюм Харківської області звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до HARVESTREM AG про стягнення заборгованості. Після відкриття провадження у справі суд першої інстанції, з огляду на місцезнаходження відповідача у Швейцарській Конфедерації, вживав заходів для його належного повідомлення про розгляд справи. З цією метою на позивача неодноразово покладався обов`язок надати нотаріально засвідчені переклади німецькою мовою ухвал суду та прохання про вручення судових і позасудових документів. Матеріалами справи підтверджується, та зазначено вище по тексту цієї постанови, відповідні ухвали суду першої інстанції та документи для здійснення перекладу представник позивача отримував особисто, а також через Електронний кабінет. Отже, позивач був належним чином обізнаний як про дату, час і місце судових засідань, так і про необхідність виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. Водночас позивач у встановлені судом строки вимоги ухвал суду першої інстанції не виконав, нотаріально засвідчені переклади документів не подав, доказів направлення документів компетентному органу іноземної держави не надав. Крім того, представник позивача у судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомляв, будь-яких заяв чи клопотань, зокрема щодо продовження строку, відкладення розгляду справи або розгляду справи за його відсутності, не подавав. Поряд з цим, залишаючи без розгляду позов, суд першої інстанції констатував, що позивач не подавав до суду клопотань про розгляд справи без його участі, а також не повідомляв суд про причини неявки свого представника, з цих причин місцевий господарський суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про застосування положень п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України у даному випадку, як підставу для залишення позову без розгляду, з огляду на таке. Як вже зазначалося вище за текстом постанови, така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема, у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, а саме: - проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних (пункт 8.4); - норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду (пункт 8.4); - відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості (пункт 8.7). Крім того, відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. При цьому, у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності). Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 14.02.2018 року у справі №910/33054/15. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Тобто, з наведеного випливає, що з моменту відкриття провадження у справі, яка переглядається, з огляду на вимоги чинного процесуального законодавства, прецедентну практику Європейського суду та правову позицію Верховного Суду, позивач був зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Отже, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання. Водночас, частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду. Крім того, положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомленим про призначення справи до розгляду. Однак, наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватися судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності. Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.04.2026 у справі № 910/10674/25. Тому, враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, проте не з`явився в судове засідання, не повідомив суд про неможливість з`явитись у судові засідання 18.06.2025 та 14.01.2026, не подав заяву про розгляд справи за його відсутності або будь яке інше клопотання з процесуальних питань, колегія суддів вважає такими, що відповідають нормам Господарського процесуального кодексу України та практиці Верховного Суду висновки суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України. Доводи апеляційної скарги про те, що скаржник поклався на попереднього представника та не здійснював самостійного контролю за перебігом справи, не можуть бути визнані в якості поважної причини невиконання вимог суду першої інстанції та норм процесуального права. Саме учасник у справі несе ризик наслідків неналежної організації представництва своїх інтересів та зобов`язаний добросовісно користуватися процесуальними правами і виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки. Колегія суддів зауважує, що матеріалами справи підтверджується, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи, а відповідні ухвали суду першої інстанції та документи для перекладу отримувалися його представником особисто, а також надсилалися до Електронного кабінету позивача. При цьому, апелянт сам визнає, що інформація про судові засідання містилася в підсистемі «Електронний суд». Обставини щодо втрати зв`язку з попереднім представником, його виїзду за кордон та укладення 26.01.2026 нової угоди про надання правової допомоги з іншим адвокатом виникли у сфері організаційної відповідальності самого позивача, є його суб`єктивною поведінкою та не спростовують факту тривалого невиконання ухвал суду першої інстанції щодо подання нотаріально засвідчених перекладів документів, необхідних для повідомлення іноземного відповідача. Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до посилання на неналежне здійснення позивачем контролю за діями свого представника, що не є підставою для скасування правомірної ухвали суду про залишення позову без розгляду. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Крім іншого, суд апеляційної інстанції зауважує, що залишення позову без розгляду у випадках, прямо передбачених процесуальним законом, є встановленим законом процесуальним наслідком невиконання учасником справи своїх процесуальних обов`язків і саме по собі не свідчить про непропорційне обмеження доступу до правосуддя. Такий наслідок не позбавляє особу права на судовий захист взагалі, оскільки після усунення відповідних обставин позивач не позбавлений права повторно звернутися до суду в загальному порядку. З огляду на зазначене, судова колегія вважає, що, звертаючись з апеляційною скаргою, позивач не спростував висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі та не довів суду апеляційної інстанції неправильного застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення. Отже, враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, проте не з`явився в судове засідання, не повідомив суд про неможливість з`явитись у судові засідання 18.06.2025 та 14.01.2026, не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРААГРО, м. Ізюм Харківської області залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, оскільки відсутні визначені процесуальним законом підстави для її скасування. Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРААГРО, м. Ізюм Харківської області необґрунтованою та такою, що не потребує задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.01.2026 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №916/2378/24 такою, що відповідає обставинам справи та процесуальним вимогам і достатніх правових підстав для її скасування не вбачається. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника. Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРААГРО, м. Ізюм Харківської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.01.2026 року у справі №916/2378/24 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.01.2026 у справі №916/2378/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 25.06.2026 року. Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Я.Ф.Савицький А.І. Ярош