Постанова 4813 № 501/5849/25

Номер провадження: 33/813/655/26 Номер справи місцевого суду: 501/5849/25 Головуючий у першій інстанції Тюмін Ю. О. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.06.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря Турик А.Ф.к., адвоката Байрактар О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чорноморського міського суду Одеської області від 12 січня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, - встановив: Постановою Чорноморського міського суду Одеської області від 12 січня 2026 року накладено на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,0 грн. з конфіскацією сировини, одержаної внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, а саме дизельне паливо 1100 літрів, яке згідно акту № 3153 ПП «КЛЕПСТ ЛТД» отримало на відповідальне зберігання від ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн. З вказаної постанови вбачається, що 12.12.2025 року о 12:57 год. у м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Космонавтів, ОСОБА_1 біля буд. 61 здійснював господарську діяльність, а саме розлив дизельного пального з кузова авто Сітроен, державний номерний знак НОМЕР_1 , в паливний бак авто Вольво, державний номерний знак НОМЕР_2 , без належної ліцензії на право діяльності, згідно ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», за що відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП. Не погоджуючись з постановою Чорноморського міського суду Одеської області від 12 січня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав: 1)протокол про адміністративне правопорушення складено нерозбірливим почерком, у зв`язку із чим ОСОБА_1 не зміг розібрати, що там написано, працівники поліції не повідомили у зв`язку із чим складено протокол не надали можливості скористатися допомогою адвоката; 2)ОСОБА_1 надав свої письмові пояснення на окремому аркуші, оскільки був незгодний, проте коли ознайомився із матеріалами справи його пояснення було відсутнє; 3)протокол про адміністративне правопорушення був складений у присутності багатьох свідків, проте жодної особи залучено у якості свідка не було; 4)обставини справи не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 не здійснював розлив дизельного без належної ліцензії, він допомагав своєму знайомому ОСОБА_2 перегнати належний йому автомобіль Вольво з м. Чорноморськ до м. Вінниця. Перед виїздом потрібно було заправити автомобіль з кузова автомобіля Сітроен, який знаходився у м. Чорноморськ. ОСОБА_1 заправився, але буквально через кілька хвилин до нього під`їхали працівники поліції і стали його обвинувачувати, у незаконній діяльності; 5)Протокол про адміністративне правопорушення був складений раніше по часу ніж повідомлення про адміністративне правопорушення. Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Заслухавши пояснення адвоката Байрактар О.В., яка наполягала на задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного. Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин. Однак з таким висновком суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодитися не може з огляду на наступне. Частиною 1 ст. 164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). Таким чином, за матеріалами справи ОСОБА_1 , ставиться в провину вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме розлив дизельного пального без належної ліцензії на право діяльності згідно ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Згідно чинного законодавства, ліцензія - право суб`єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»). Як вбачається з п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, а саме: виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». При цьому, відповідно ч. 1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Згідно ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже підприємницька діяльність (підприємництво) є одним з видів господарської діяльності, який характеризується наявністю такої ознаки, як наявність мети одержання прибутку. Іншу частину обсягу поняття господарської діяльності відповідно до чинного господарського законодавства становить некомерційна господарська діяльність, яка не має на меті одержання прибутку. За ч. 2 ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Відповідно до п. 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик. Під здійсненням без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню згідно зі ст. ст. 2, 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та ст. 4 Закону України «Про підприємництво», треба розуміти здійснення без ліцензії таких видів господарської діяльності фізичними особами, зареєстрованими як суб`єкти підприємництва, та юридичними особами. Апеляційний суд звертає увагу, що всебічність та повнота розгляду справи передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, ухвалення законного й обґрунтованого рішення. Згідно із ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення серед інших питань вирішує, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. В той же час ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 164 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази: -протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №759859 від 12.12.2025 року з якого вбачається, що 12.12.2025 року о 12:57 год. у м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Космонавтів, ОСОБА_1 біля буд. 61 здійснював господарську діяльність, а саме розлив дизельного пального з кузова автомобіля Сітроєн, державний номерний знак НОМЕР_1 в паливний бак автомобіля Вольво, державний номерний знак НОМЕР_2 , без належної ліцензії на право діяльності згідно ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», за що відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП; -повідомлення з лінії «102», з якого вбачається, що 12.12.2025 року о 13:28 год. надійшло повідомлення проте, що за адресою: Одеський район, с. Малодолинське, вул. Космонавтів, 61 невідомі придбали пальне на АЗС «ОККО» та здійснюють торгівлю поряд з АЗС без належних на це документів; -заява ОСОБА_3 з якої вбачається, що вона просить прийняти міри до невідомих осіб, які біля АЗС «ОККО», за адресою: м. Чорноморськ, вул. Космонавтів, 61незаконно здійснюють продаж дизельного пального, придбання якого здійснюється навпроти АЗС. У зв`язку із чим у АЗС зменшується реалізація пального. -письмові пояснення ОСОБА_3 з яких вбачається, що 12.12.2025 року о 13:06 год. за адресою: м. Чорноморськ, вул. Космонавтів, 61 біля АЗС «ОККО» де вона працює менеджером, ОСОБА_3 було виявлено мікроавтобус Сітроен, державний номерний знак НОМЕР_1 з якого, з бочок, невідомий водій зливав дизельне пальне у бак автомобіля Вольво, державний номерний знак НОМЕР_2 . В свій автомобіль заливав дизельне пальне, яке придбав на АЗС «ОККО». Було несанкціоновано здійснений продаж пального; -письмові пояснення ОСОБА_4 з яких вбачається, що 12.12.2025 року знаходячись на робочому місці АЗС «ОККО» в якості товарознавця за адресою: м. Чорноморськ, вул. Космонавтів, 61, побачила, як мікроавтобус білого кольору невідомий чоловік в свій вантажний автомобіль зливав якусь невідому речовину через шланг; -письмові пояснення ОСОБА_1 з яких вбачається, що 11.12.2025 року о 18:00 год. власник автомобіля ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_1 , і повідомив, щоб він на своєму автомобілі Вольво, державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом Когель, держаний номер НОМЕР_3 , завтра 12.12.2025 року приїхав за адресою, яку він йому сказав, а саме біля АЗС «ОККО» по вул. Космонавтів, 61, м. Чорноморськ. В автомобілі Вольво закінчувалось пальне, і я приїхав до вказаного автомобіля Сітроен в якому нікого не було. Двері були відчинені, і залив із кубової бочки 600 літрів дизельне пальне; -акт №3153 приймання-передачі на відповідальне зберігання, з якого вбачається, що дизельне пальне у кількості 1100 літрів було передано на відповідальне зберігання ПП «КЛЕСТ ЛТД» в особі директора ОСОБА_6 , -відеозапис з якого вбачається, що представник поліції склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , та ознайомив його із змістом ст. 268 КУпАП. З іншого відеозапису видно два автомобілі, в одному із яких стоять бочки, з одного автомобіля до іншого, із бочок проведений шланг. Отже, з наданих відеозаписів, не можливо встановити ані марки автомобілів, ані належність автомобілів, ані зрозуміти що саме відбувається. Крім того, із наданого відеозапису не вбачається, що саме інкримінується ОСОБА_1 працівниками поліції, як скоєння ним адміністративного правопорушення. Відеозаписи є неповними, незмістовними, а тому судом апеляційної інстанції відхиляються, як належні докази у справі. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 пояснив, що до нього звернувся його знайомий ОСОБА_7 з проханням перегнати належний йому автомобіль Вольво з м. Чорноморськ до м. Вінниця. ОСОБА_1 погодився. ОСОБА_7 повідомив, що у автомобілі Вольво майже пустий паливний бак, тому перед виїздом його потрібно заправити з кузова автомобіля Сітроен, який знаходився у м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Космонавтів, біля буд.

61. ОСОБА_1 поїхав заправлятися за вказаною адресою, проте через кілька хвилин під`їхали працівники поліції і стали звинувачувати ОСОБА_1 у тому, що він займається незаконною діяльністю. В суді апеляційної інстанції представник Корнієнка В.М. надала пояснення, згідно яких вбачається, що ОСОБА_5 є фізичною особою-підприємцем що підтверджується наданою випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку вбачається, що він відноситься до 3 групи платника єдиного податку. Перелік видів господарської діяльності згідно з КВЕД: 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту. Відповідно до витягу державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) вбачається, що ліцензію №439 видано 05.07.2023 року, вид господарської діяльності: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом. Фізична особа ОСОБА_7 згідно цивільно-правового договору №01/01/25-1 від 01.01.2025 року перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_5 . Фізична особа ОСОБА_1 згідно цивільно-правового договору №20/02/25-1 від 20.02.2025 року також перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_5 Транспортний засіб Сітроен, державний номерний знак НОМЕР_1 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу №3547/000503від 13.01.2022 року належить ОСОБА_7 . В матеріалах справи також містяться надані представником ОСОБА_1 документи: -копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_5 ; -копія витягу державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека); -копія витягу з реєстру платників єдиного податку; -копія цивільно-правового договору №20/02/25-1 від 20.02.2025 року; -копія цивільно-правового договору №01/01/25-1 від 01.01.2025 року; -копія акту технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер №3547/22/1/000588 від 12.01.2022 року; -копія договору комісії №3547/000503 від 12.01.2022 року; -копія договору купівлі-продажу транспортного засобу №3547/000503 від 13.01.2022 року; -копія акту огляду реалізованого транспортного засобу №3547/22/000010 від 13.01.2022 року; -копії технічних паспортів. Таким чином з наданих до суду апеляційної інстанції документів вбачається, що ФОП ОСОБА_5 здійснює господарську діяльність, яка має на меті одержання прибутку, тобто підприємницьку діяльність, у якого відкрито КВЕД та мається відповідна ліцензія. ОСОБА_1 та ОСОБА_7 є працівниками, які працюють на ФОП ОСОБА_5 відповідно до наданих цивільно-правових договорів, що узгоджується із наданими доказами у справі, а також письмовими поясненнями ОСОБА_1 . При таких обставинах, необхідною ознакою здійснення господарської діяльності, яка має на меті отримання прибутку, тобто підприємництва, в даному випадку є факт реалізації дизельного пального. Проте такого факту не зафіксовано, зокрема з досліджених апеляційним судом матеріалів справи відносно ОСОБА_1 , вбачається, що працівниками поліції не надано до суду жодного доказу того, що ОСОБА_1 за адресою: м. Чорноморськ, вул. Космонавтів, 61, біля АЗС «ОККО» здійснював господарську діяльність, а саме: відсутні чеки, квитанції, ордери, розписки, інші документи фінансового характеру на придбання продукції, тощо, тобто відсутні докази, що ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність, що підлягає ліцензуванню, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик. До протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції взагалі не надано доказів того, що дії ОСОБА_1 мають ознаки підприємницької діяльності, а так само в матеріалах справи відсутні докази того, що метою переливання дизельного пального ОСОБА_1 було отримання прибутку, яка є обов`язковою умовою здійснення господарської діяльності, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей щодо того, за якою ціною здійснювалася реалізація дизельного пального, та чи були від продажу отримані будь-які грошові кошти. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись єдиним та беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки оцінка наявних у справі доказів, як це передбачено положеннями ст. 252 КУпАП, повинна ґрунтуватись на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №759859 від 12.12.2025 року; відсутні відомості щодо приналежності предмету, якими здійснювалася господарська діяльність, не мається відомостей щодо того, за якою ціною здійснювалася реалізація дизельного пального та чи були від продажу отримані будь-які грошові кошти. Суд апеляційної інстанції також критично відноситься до письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з підстав того, що вони не підтверджені жодним належним доказом у справі, а навпаки спростовуються наданими поясненнями представника ОСОБА_1 , а також наданими нею доказами. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Однак, будь-яких інших доказів, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №759859 від 12.12.2025 та відеозапису які є неповним та не змістовним, з якого нічого неможливо встановити. Таким чином, уповноважена особа на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначена ст. 255 КУпАП, належних доказів на підтвердження викладених в протоколі обставин щодо здійснення ОСОБА_1 господарської діяльність, без належної ліцензії на право діяльності, та не долучила до протоколу матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Отже, під час апеляційного перегляду матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП будь-яких допустимих та належних доказів, того що ОСОБА_1 , здійснював господарську діяльність без відповідної ліцензії з метою отримання прибутку, не встановлено. Само по собі вилучення дизельного пального не є достатньою підставою вважати закінченим склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності доведеною. Суд першої інстанції в порушення вимог ст. 278 КУпАП на зазначені недоліки протоколу, а також іншим доказам у справі про адміністративне правопорушення належної уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 у адміністративному правопорушенні передбаченому ч. 1 ст. 164 КУпАП.. В силу вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. З даних положень Основного Закону виходить, що суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише за наявності всіх елементів складу адміністративного правопорушення: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони. Таким чином, дослідивши та перевіривши в ході апеляційного розгляду усі наявні в справі докази, апеляційний суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, за обставин, викладених як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і у постанові суду першої інстанції, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для притягнення її до адміністративної відповідальності, встановлено не було. Відповідно до вимог ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження по справі. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. За вказаних обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Чорноморського міського суду Одеської області від 12 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП скасувати. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити, з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Дизельне паливо в кількості 1100 літрів, яке було згідно акту № 3153 ПП «КЛЕПСТ ЛТД» отримане на відповідальне зберігання від ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області - повернути. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова