Постанова 4857 № 460/36813/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/36813/22 пров. № А/857/40188/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Гуляка В.В., Кушнір В.О., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року (судді Друзенко Н.В., ухвалене у відкритому судовому засіданні без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Рівне повний текст ухвали складено 26.09.2025) у справі № 460/36813/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.11.2022 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Рівненської області - задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 з 19.02.2022 доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №796-XII від 28.02.1991. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 доплату до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №796-XII від 28.02.1991, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік) починаючи з 19.02.2022 до зміни законодавства або зміни правового статусу. 09.09.2025 позивач звернулася до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення в якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення у справі №460/36813/22 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 доплату до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №796-XII від 28.02.1991, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік) починаючи з 19.02.2022 до зміни законодавства або зміни правового статусу на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 пенсійних виплат за період з 19.02.2022 по 31.01.2023, яка складає 56354,14 грн. Оскаржуваною ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви. З цим судовим рішенням суду першої інстанції не погодилася позивач та оскаржила його в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому вважає судове рішення суду незаконним та необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі. Відповідач не подав відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.11.2022, яке набрало законної сили 27.12.2022, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 доплату до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №796-XII від 28.02.1991, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік) починаючи з 19.02.2022 до зміни законодавства або зміни правового статусу. Згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 15.08.2025 розмір призначеної і фактично отриманої пенсії ОСОБА_1 за період з 19.02.2022 по 31.08.2025 складає 56354,14 грн. (а.с.32-33). Отже, станом на час виникнення спірного питання, пенсія позивача перерахована і виплачується згідно з рішенням суду №460/36813/22, однак невиплаченою залишається доплата, яка виникла як заборгованість за період з 19.02.2022 по 31.08.2025 в сумі 56354,14 грн. Відмовляючи у задоволені заяви суд першої інстанції виходив з того, що не надано доказів того, що існуючий порядок виконання рішення є неможливим, або що відповідач створює перешкоди для його виконання. Колегія суддів апеляційного суду враховує, що згідно із частиною 1 статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Апеляційний суд враховує, що під встановленням способу або порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення. При цьому встановлення способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті, самого судового рішення. Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується під час виконання судового рішення. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення дій боржником (державним виконавцем). Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Для встановлення способу чи порядку виконання судового рішення обставиною, що перешкоджає його виконанню, є те, що в судовому рішенні не визначено способу та порядку виконання судового рішення. 19.12.2024 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень від 21.11.2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-IX), відповідно до якого у статті 378 КАС України частину третю доповнено абзацом другим такого змісту: Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили. При чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Апеляційним судом встановлено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.11.2022, яке набрало законної сили 27.12.2022. Згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 15.08.2025 розмір призначеної і фактично отриманої пенсії ОСОБА_1 за період з 19.02.2022 по 31.08.2025 складає 56354,14 грн. (а.с.32-33). Звертаючись із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, заявником дотримано дві умови, зокрема, на виконання рішення суду від 25.11.2022, яке набрало законної сили, відповідач нарахував позивачу доплату пенсії у розмірі, що становить 56354,14 грн., однак така заборгованість, як встановлено судом, є невиплаченою упродовж тривалого часу з дня набрання згаданим рішенням законної сили. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції помилково вказав, що відповідач вчинив дії, спрямовані на виконання рішення (провів перерахунок, поставив суму доплати на облік), а невиплата коштів зумовлена об`єктивними причинами відсутністю бюджетного фінансування, на що відповідач вплинути не може, так як судом апеляційної інстанції з урахуванням внесених змін до статті 378 КАС України констатовано факт невиконання відповідачем як суб`єктом владних повноважень рішення суду протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили, що у свою чергу є підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Суд зауважує, що зміна виконання судового рішення у наведений спосіб не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем. Зміна способу виконання рішення суду у відповідній частині є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача. Аналогічні висновки щодо застосування наведених вище правових норм викладено у постановах Верховного Суду від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22, від 11.11.2014 у справі №21-475а14, від 11.11.2014 у справі №21-394а11, від 30.01.2018 у справі №281/1820/14-а, від 12.04.2018 у справі №759/1928/13-а, від 10.07.2018 у справі №755/7078/16-а, від 21.08.2018 у справі №803/3805/15, від 11.02.2020 у справі №826/8279/16, від 24.07.2023 у справі №420/6671/18, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору. За наведеного правового регулювання та обставин справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з невідповідністю його висновків обставинам справи і порушенням норм процесуального права, а тому сформував помилкові висновки про повну відмову у задоволення заяви позивача про зміну способу і порядку виконання вказаного судового рішення, що частково підтверджує обґрунтованість доводів апеляційної скарги. Тому, оскаржену ухвалу суду першої інстанції, згідно статті 317 КАС України, необхідно скасувати та ухвалити нову постанову про часткове задоволення заяви позивача про зміну способу і порядку виконання вказаного судового рішення. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 378 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року у справі № 460/36813/22 скасувати та ухвалити нову постанову. Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення задовольнити частково. Змінити спосіб виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року у справі № 460/36813/22, у частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 доплату до пенсії, на «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості за період з 19.02.2022 по 31.08.2025 в сумі 56354,14 грн., із врахуванням виплачених сум» В решті заяви відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і в касаційному порядку не оскаржується. Головуючий суддя Н. В. Ільчишин судді В. В. Гуляк В. О. Кушнір Повне судове рішення складено 24.06.26