Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/3598/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3598/25 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Безименної Н.В., Карпушової О.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі №620/3598/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн. в розрахунку на місяць, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану'', за період його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я через отримане 04.12.2023 поранення за вересень 2024 року; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду, збільшену до 100 000,00 грн. в розрахунку на місяць, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану'', за період його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я через отримане 04.12.2023 поранення за вересень 2024 року. В обґрунтування позову зазначив, що під час військової служби, пов`язаної з захистом Батьківщини, отримав травми та проходив лікування. Проте, відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу за спірний період додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ №168. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн. в розрахунку на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 01.09.2024 до 30.09.2024. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, збільшену до 100000,00 грн. в розрахунку на місяць, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 01.09.2024 до 30.09.2024. Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Відповідно до законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, виплати грошового забезпечення після чотирьох місяців лікування та перебування у відпустці за станом здоров`я можуть бути продовжені за наявності висновку лікарняного закладу, а саме: військово-лікарської комісії про потребу в лікуванні та рішення командира військової частини про продовження виплати, яке, в свою чергу, приймається на підставі та в межах строку лікування, що визначений рішенням ВЛК. Проте, по закінченні чотирьохмісячного строку лікування позивач не надав довідку ВЛК про потребу в подальшому лікуванні, тому підстави для нарахування позивачу грошового забезпечення, у тому числі додаткової винагороди за вересень 2024 року, відсутні. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року відкрито провадження у справі, витребувано матеріали справи №620/3598/25 з Чернігівського окружного адміністративного суду. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року призначено розгляд справи в порядку письмового провадження, строк розгляду справи продовжено. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 року справу №620/3598/25 прийнято до провадження судді-доповідача Компанієць І.Д., та призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Позивач правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відзив не надав. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. ОСОБА_1 з 17.09.2023 проходить службу у в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується записами у військовому квитку серії НОМЕР_2 (а.с. 13-14). Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_1 від 12.12.2023 №321 під час захисту Батьківщини, внаслідок умисних протиправних дій з боку збройних сил Російської Федерації, а саме під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій області, знаходячись на околицях с. Старомайорське Волноваського району Донецької області, внаслідок мінометного обстрілу М82 з боку ЗС РФ, позивач 04.12.2023 отримав поранення (а.с. 15). Внаслідок поранення ОСОБА_1 тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні, зокрема в періоди: з 05.12.2023 по 08.12.2023, з 09.12.2023 по 19.01.2024, з 19.01.2024 по 20.02.2024, з 20.02.2024 по 04.03.2024, з 04.03.2024 по 13.03.2024, з 13.03.2024 по 22.04.2024, з 22.04.2024 по 13.05.2024, з 13.05.2024 по 17.05.2024, з 17.05.2024 по 06.06.2024, з 06.06.2024 по 20.06.2024, з 20.06.2024 по 17.07.2024, з 17.07.2024 по 07.08.2024, з 07.08.2024 по 21.08.2024, з 21.08.2024 по 24.10.2024 (а.с. 16-30). Відповідно до довідки ВЛК від 10.04.2024 №176 травма позивача потребує тривалого лікування; потребує лікування (реабілітації) в умовах КП «Луцька центральна районна лікарня» Підгайцівської сільської ради (а.с. 31). Відповідно до довідки ВЛК від 02.10.2024 №1033 позивач потребує тривалого лікування внаслідок тяжкої травми (а.с. 32). Згідно з довідкою ВЛК від 25.10.2024 №1150 ОСОБА_1 потребує відпустки після травми на 30 календарних днів (а.с. 33). Відповідно до листа в/ч НОМЕР_1 від 18.12.2024 №2274 та довідки про отримання грошового забезпечення відповідач з моменту поранення виплачував позивачу додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн. за період стаціонарного лікування з грудня 2023 року по липень 2024 року. За серпень 2024 року сплачено з 01.08.2024 по 29.08.2024. Після рішення ВЛК (10.04.2024) в/ч НОМЕР_1 зобов`язана нараховувати та виплачувати додаткову грошову винагороду протягом 4 місяців. Медичний огляд ОСОБА_1 проведено 02.10.2024. Враховуючи викладене, за вересень 2024 року додаткова грошова винагорода не виплачувалася. За жовтень 2024 року додаткова грошова винагорода сплачена пропорційно часу стаціонарного лікування (а.с. 35-36). Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що нормами законодавства України передбачено у випадку перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманням тяжкого поранення йому нараховується та виплачується додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні. Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100 000 гривень. Оцінка суду. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно з частиною другою статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. На підставі абзаців першого і другого частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Порядок №260, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 2 розділу І якого передбачено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги. У пункті 8 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника). Відповідно до пункту 9 розділу І Наказу №260 грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва)) (далі - відпустка для лікування у зв`язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні). Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства. Згідно з пунктом 17 розділу І Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України. Указом Президента України від 24.02.2022 №64 в Україні введено воєнний стан, який триває і на теперішній час. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що в період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Згідно з пунктом 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Аналогічні по суті положення відображені у розділі XXXIV Наказу №260. На підставі пункту 11 розділу XXXIV Наказу №260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці. Пунктом 12 розділу XXXIV Наказу №260 визначено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року N 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за N 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Відповідно до пункту 13 розділу XXXIV Наказу №260 військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки. Згідно з пунктом 16 XXXIV Наказу №260 підготовка проектів наказів для здійснення виплати додаткової винагороди покладається на підрозділи, що відповідають за ведення обліку особового складу. Аналіз вищезазначених положень нормативно-правових актів свідчить, що у випадку перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманням тяжкого поранення йому нараховується та виплачується додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. Тобто, для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні: у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100 000 гривень. Підставою для видачі наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), видана за формою згідно з додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року N

402. Як свідчать матеріали справи 04.12.2023 під час захисту Батьківщини позивач отримав поранення, у зв`язку з чим був госпіталізований та безперервно в період з 05.12.2023 по 24.10.2024 проходив стаціонарне лікування в закладах охорони здоров`я. Довідками ВЛК від 10.04.2024 №176 та від 02.10.2024 №1033 підтверджено потребу ОСОБА_1 в тривалому лікуванні внаслідок тяжкої травми (а.с. 31, 32). Наведене підтверджує наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, за період перебування на стаціонарному лікуванні у вересні 2024 року. Є неприйнятними доводи апелянта про відсутність підстав для виплати додаткової винагороди за вересень 2024 року, бо по закінченні чотирьохмісячного строку лікування позивач не надав довідку ВЛК про потребу в подальшому лікуванні, оскільки позивач жодним чином не впливає на дії/бездіяльність ВЛК щодо вчасного проведення його огляду та направлення до військової частини довідки про потребу в лікуванні понад чотирьохмісячний термін, встановлений попередньою довідкою. Також позивач, виконуючи конституційний обов`язок із захисту Батьківщини, не зобов`язаний контролювати дотримання уповноваженими особами вимог Наказу №260 для забезпечення нарахування та виплати гарантованої йому державною додаткової грошової винагороди, у випадку тривалого лікування після отриманого тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини. За таких обставин, недотримання уповноваженими особами/органами обміну інформацією про потребу позивача у лікуванні та фактичне перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я протягом певного періоду, не може мати негативні наслідки для нього, а отже, й не може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди. Суд не приймає посилання апелянта на правову позицію, викладену Верховним Судом в постанові від 16.05.2024 року у справі №520/16191/23, оскільки ці висновки не є релевантними до справи, що розглядається і судове рішення прийнято за інших обставин. Отже, за встановлених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі №620/3598/25 - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі №620/3598/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 24 червня 2026 року. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 24 червня 2026 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді: Н.В. Безименна О.В. Карпушова