LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд580/11265/25

від 24.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року - скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління…

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua Головуючий у першій інстанції: Рідзель О.А., Суддя-доповідач: Епель О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2026 року Справа № 580/11265/25 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Епель О.В., суддів: Беспалова О.О., Карпушової О.В., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : Історія справи. ОСОБА_1 (далі - Позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Відповідач 2), в якому просила: - визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у перерахунку пільгового стажу в кратному обрахунку № 231150007494 від 17.09.2025; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно переглянути заяву ОСОБА_1 від 28.07.2025 про перерахунок пенсії з урахуванням пільгового стажу на підставі статті 60 Закон України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 15.10.2014 по 04.10.2024 від 28.07.2025 за результатами повторного розгляду здійснити перерахунок та виплатити недотримане пенсійне забезпечення. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту призначення Позивачці пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», між нею та органом Пенсійного фонду України виникли правовідносини у сфері пенсійного забезпечення, які урегульовані саме на підставі норм вказаного Закону. При цьому суд також зазначив, що приписи статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються у випадку призначення особі трудової пенсії за вислугу років на підставі саме цього Закону та враховується для обчислення пільгового стажу роботи. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Позивачка подала апеляційну скаргу у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, зазначаючи, що за правилами статті 60 Закону № 1788-XII та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV спірні періоди роботи підлягають зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі. Обґрунтовуючи свою правову позицію, Позивачка також посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені зокрема у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 160/14078/22, 11 лютого 2025 року у справі №420/8637/24. З цих та інших підстав Відповідач вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.12.2025 та від 24.02.2026 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду. Відповідачем 1 подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, стверджуючи про необґрунтованість доводів Апелянтки. Також Відповідач 1 акцентує увагу на тому, що його лист не є актом владно-розпорядчого характеру, безпосередньо не порушує заявлене право Позивачки на пенсію, оскільки не містить владних приписів. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відповідача підлягає задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 09.09.2025 Позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу з 15.10.2014 по 04.10.2024 у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закон України Про пенсійне забезпечення. За наслідками розгляду вказаної заяви за принципом екстериторіальності, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.09.2025 №231150007494 відмовлено у перерахунку пенсії. Підставою відмови вказано, що для зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи з 15.10.2014 по 04.10.2024 на посаді лікаря-епідеміолога в КНП «Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер» підстави відсутні, оскільки зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи після 01.01.2004 не передбачено статтею 24 Закону № 1058. Вважаючи таке рішення Відповідача 2 протиправним, Позивачка звернулася до суду з цим позовом. Нормативно-правове обґрунтування. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) та Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII). Закон № 1058-IV набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні правовідносини були врегульовані Законом № 1788-ХІІ. Відповідно до преамбули Закону № 1058-IV цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Статтею 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. За правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Висновки суду апеляційної інстанції. Системний аналіз викладених вище правових норм надає підстави стверджувати, що положення Закону № 1788-ХІІ, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення Позивачки за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, протягом спірного періоду з 15.10.2014 по 04.10.2024 Позивачка перебувала на посаді лікаря-епідеміолога в КНП «Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер». Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для зарахування спірного періоду роботи до страхового стажу Позивачки у подвійному розмірі, оскільки за правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» оскаржуваний Позивачкою період роботи підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 20 квітня 2022 року у справі № 214/3705/17, від 27 квітня 2023 року у справі № 160/14078/22, від 11 лютого 2025 року у справі № 420/8637/24 та є обов`язковим для врахування відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у перерахунку пенсії № 231150007494 від 17.09.2025 є протиправним та підлягає скасуванню. Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно переглянути заяву ОСОБА_1 від 28.07.2025 про перерахунок пенсії з урахуванням пільгового стажу на підставі статті 60 Закон України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 15.10.2014 по 04.10.2024 від 28.07.2025 за результатами повторного розгляду здійснити перерахунок та виплатити недоотримане пенсійне забезпечення, колегія суддів зазначає наступне. Так, за приписами п. 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви Позивачки засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області визначено, як структурний підрозділ органу, та який прийматиме рішення за заявою про перерахунок пенсії. Відтак, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у частині позовних вимог щодо зобов`язання зарахувати періоди роботи та здійснити перерахунок пенсії Позивачки є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглянув заяву ОСОБА_1 від 28.07.2025 та прийняв рішення про відмову у перерахунку пенсії. Таким чином, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, після скасування оскаржуваних рішень, зобов`язано зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу спірні періоди роботи. Натомість, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не здійснювало розгляд заяви Позивачки, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов`язку щодо прийняття рішення за її заявою. При цьому, згідно з пунктом 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області визначено як суб`єкт, який буде здійснювати виплату пенсії Позивачці за місцем її проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання. Згідно частини четвертої статті 45 Закону № 1058, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. З огляду на вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про наявність правових підстав для виходу за межі позовних вимог для повного захисту прав та інтересів Позивачка та задовольнити вимоги зобов`язального характеру шляхом зобов`язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.08.2025 (з першого числа наступного місяця) перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до стажу роботи у подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», період її роботи з 15.10.2014 по 04.10.2024 на посаді лікаря-епідеміолога в КНП «Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер» та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року - скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню частково. Розподіл судових витрат. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З огляду на результат розгляду цієї справи, колегія суддів приходить до висновку, що судові витрати зі сплати судового збору, понесені ОСОБА_1 у суді першої та апеляційної інстанції у загальному розмірі 2664,64 (1211,20+1453,44) грн підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року - скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у перерахунку пенсії № 231150007494 від 17.09.2025. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.08.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до її стажу роботи період роботи з 15.10.2014 по 04.10.2024 на посаді лікаря-епідеміолога в КНП «Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер» у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити. Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84121 ЄДРПОУ 13486010) судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 2664,64 (дві тисячі шістсот шістдесят чотири гривні шістдесят чотири копійки) грн. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Судове рішення виготовлено 24 червня 2026 року. Головуючий суддя О.В. Епель Судді: О.О. Беспалов О.В. Карпушова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»