LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд587/647/26

від 24.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 16.04.2026 по справі №587/647/26 скасувати.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2026 р.Справа № 587/647/26 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. , за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 16.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Гончаренко Л.М., вул. Академічна, 13, м. Суми, 40030, по справі №587/647/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Сумського районного суду Сумської області з адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив поновити строк звернення до адміністративного суду, скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № Х 05/25-145 від 16.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 16.04.2026 позовну заяву залишено без розгляду. Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 16.04.2026 та направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що Сумським районним судом Сумської області не було взято до уваги, що про наявність постанови ОСОБА_1 дізнався лише 22.01.2026 року, коли подав документи на оформлення пенсії по інвалідності до Пенсійного фонду. Адвокатом Шкриль Л.Г. направлено адвокатський запит до Сумського ВДВС від 04.02.2026 року про отримання постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.05.2025 року № 05/25-145. Сумським ВДВС 12.02.2026 року на електронну пошту надіслано копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 78353809 іа постанов) ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.05.2025 року № 05/25-145. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що як вбачається із спірної постанови № 05/25-145 від 16.05.2025, що 06.05.2025 о 15 год 57 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено, що ОСОБА_1 у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), під час дії особливого періоду, не уточнив адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, таким чином вчинив адміністративне правопорушення, передбачено ч. 3 ст. 210 КУпАП. Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що позовна заява подана після закінчення строків, установлених законом, при цьому, матеріали адміністративної справи не містять будь-яких доказів, які підтверджують поважність причини пропуску строків звернення до суду. Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно до частин 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності регулюються ст. 286 КАС України. Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За приписами ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Згідно з п. 8 ч. 1ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, котрий зареєстровано судом першої інстанції відповідно відбитку 24.02.2026, про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 16.05.2025. В позовній заяві, ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку, в обґрунтування якого зазначив, що про існування спірної постанови дізнався лише 12.02.2026 в день отримання його адвокатом на електронну пошту матеріалів справи про адміністративне правопорушення у відповідь на адвокатський запит від 04.02.2026. В ухвалі від 24.02.2025, якою відкрито провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява подана з додержанням вимог статей 160-161 КАС України. Відсутні підстави, визначені статтями 169-170 КАС України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі. У той же час, залишаючи позов без розгляду, суд встановив, що вже 06.05.2025 особа знала про існування складеного відносно неї протоколу та знаходження його на розгляді ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому не надано належних допустимих доказів, що особа на протязі дев`яти місяців не мала можливості оскаржити спірну постанову. Відтак, наведені позивачем обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на оскарження спірної постанови. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущений строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, а підстави, які він наводить в клопотанні про поновлення процесуального строку на оскарження є неповажними. Враховуючи те, що провадження у справі вже було відкрито, суд застосував положення ч. 4 ст. 123 КАС, яка надає повноваження суду залишити позовну заяву без розгляду у випадку, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним. Разом з тим, суд першої інстанції не врахував, що застосування ч. 4 ст. 123 КАС України вимагає дотримання одночасно двох умов: встановлення передчасності висновку суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та відсутність інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Тобто, зазначена правова норма зобов`язує суд запропонувати позивачу вказати інші підстави пропуску строку звернення до суду після того, як суд дійде висновку про передчасність висновку щодо поважності причин пропуску строку, вказаних позивачем у первісній заяві про поновлення строку для звернення до суду. Колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції дійшовши висновку, що причини, зазначені у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, не є поважними, повинен був вжити всіх заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою із зазначенням інших причин поважності пропущеного строку. Проте, як слідує з матеріалів справи, суд першої інстанції, дійшовши висновку про неповажність причин пропуску строку залишив позов без розгляду, не надавши позивачу можливість подати заяву із зазначенням інших причин поважності такого пропуску, чим порушив вимоги статті 123 КАС України. При розгляді справи, судом апеляційної інстанції враховані висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 30.03.2021 у справі № 520/11044/19, від 26.04.2021 у справі № 360/2201/19 в силу ч. 5 ст. 242 КАС України, від 28.02.2025 у справі № 240/3789/24. Відтак, колегія суддів вважає, що розглядаючи справу суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, не повною мірою дослідивши всі обставини справи при постановленні судового рішення. Частиною 1 ст.6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. У справі «Мушта проти України» Європейський суд з прав людини нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби. Враховуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду. Оскільки, суд першої інстанції не повною мірою вирішив питання щодо поважності підстав пропуску строку звернення до суду, колегія суддів не оцінює причини пропуску строку звернення до суду, наведені позивачем у апеляційній скарзі. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Таким чином, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення без розгляду позову, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції згідно ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 286, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 16.04.2026 по справі №587/647/26 скасувати. Справу №587/647/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»