Постанова Київський апеляційний суд № 753/4417/26

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи № 753/4417/26 Головуючий у суді першої інстанції - Рудюк О.Ю. Номер провадження № 33/824/2458/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Марченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником Шаповаловим Андрієм Миколайовичем, на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 25 березня 2026 року щодо притягнення: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, - ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №599615 від 24 лютого 2026 року водій ОСОБА_1 24 лютого 2026 року о 11 годині 05 хвилин керував автомобілем Toyota Hilux д.н.з. НОМЕР_1 в місті Києві по вулиця О. Пчілки, 2 а, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 25 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000, 00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665, 60 грн. Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Шаповалов А.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Дарницького районного суду міста Києва від 25 березня 2026 року скасувати та прийняти нову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд залишив поза увагою доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 ознак будь-якого сп`яніння, що підтверджується відеозаписом. Із відео вбачається, що на початку спілкування поліцейські не називали жодних ознак сп`яніння, а лише згодом послалися на підвищену пітливість, яка за наведених обставин могла бути наслідком фізичного навантаження та теплого одягу. Водночас зазначені у протоколі ознаки у вигляді звужених зіниць, що не реагують на світло, та тремтіння пальців рук працівниками поліції фактично не перевірялися та не встановлювалися. За таких обставин вимога про проходження огляду на стан сп`яніння ґрунтувалася на непідтверджених ознаках і не була належним чином обґрунтована. Вказує, що суд не надав належної оцінки доводам захисту про порушення порядку направлення на огляд. Зокрема, пропонуючи пройти огляд у закладі охорони здоров`я, поліцейський не повідомив, у якому саме закладі та за якою адресою він має проводитися. Крім того, наявне в матеріалах справи направлення містить недостовірні відомості про доставлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, хоча фактично такого доставлення не було, а також не заповнене в повному обсязі. За таких обставин направлення оформлено з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що ставить під сумнів його належність і допустимість як доказу. Крім того, працівниками поліції були допущені істотні порушення під час оформлення адміністративних матеріалів. Зокрема, відеозапис здійснювався не безперервно, а в окремі моменти реєстратор залишався в службовому автомобілі, коли учасники події перебували поза його межами. Хоча з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 надавав письмові пояснення, у протоколі вони не зазначені серед доданих матеріалів, а відповідний розділ протоколу не містить ні його підпису, ні пояснень, ні відмітки про відмову від підпису. Такі порушення процедури ставлять під сумнів належність оформлення матеріалів справи та дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Разом із апеляційною скаргою захисником ОСОБА_1 - адвокатом Шаповаловим А.М.також подано клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги в якому просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 25 березня 2026 року як такий, що пропущений з поважної причини. Вперше подав апеляційну скаргу 03 квітня 2026 року, тобто в строк, встановлений законом проте, постановою Київського апеляційного суду від 20 квітня 2026 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.За вказаних обставин просив поновити строк на подання апеляційної скарги. Так, доводи апелянта про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 25 березня 2026 року, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими. Вперше захисник ОСОБА_1 - адвокат Шаповалов А.М. подав апеляційну скаргу 03 квітня 2026 року, тобто в строк, встановлений законом. Разом з тим, постановою Київського апеляційного суду від 20 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану захисником Шаповаловим А.М. повернута особі, яка її подала (а.с. 71-72). Повторно апелянт звернувся до суду із апеляційною скаргою 21 квітня 2026 року (а.с 49 - 56). Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 25 березня 2026 року як такий, що пропущений з поважних причин. В судове засідання апеляційного суду захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Шаповалов А.М. не з`явився, про день та час розгляду справи судом повідомлений у встановленому порядку, а тому суд вважає можливим розгляд справи у його відсутності. Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам. Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Крім того, п. 2.9-А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, оформлення результатів такого огляду регулюються «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я від 09 листопада 2015 року № 1452/735, та «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року. Згідно до пункту 2 « Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої 09 листопада 2015 року спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 - Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пунктом 4 вказаної «Інструкції ….» визначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Пунктами 7 і 8 Порядку № 1103 передбачено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Абзацами другим та четвертим частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Згідно з положеннями статті 52 цього Закону одним із таких органів державного контролю є Національна поліція. Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 вказаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами. Таким чином, водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівників поліції є його обов`язком. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 599615 від 24 лютого 2026 року водій ОСОБА_1 24 лютого 2026 року о 11 годині 05 хвилин керував автомобілем Toyota Hilux д.н.з. НОМЕР_1 в місті Києві по вулиця О. Пчілки, 2 а, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с. 1) У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 нічого не зазначив. В матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд як водія транспортного засобу до КМНКЛ «Соціотерапія» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 лютого 2026 року. У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук. (а.с. 4) Також в матеріалах справи міститься розписка, а саме зобов`язання ОСОБА_1 про те, що він підтверджує факт відсторонення його від керування транспортним засобом Toyota Hilux д.н.з. НОМЕР_1 . (а.с. 5). З довідки «Админпрактика» ІПНП «Армор», наданої співробітниками поліції до суду, вбачається, що за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахується посвідчення водія НОМЕР_2 (а.с. 6). В матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП 24 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 (а.с. 7). На долучених до матеріалів справи відеозаписах зафіксовано, що працівники патрульної поліції разом із водієм перебувають на станції шиномонтажу та працівники патрульної поліції просять водія надати документи на реєстрацію транспортного засобу та водійське посвідчення водія. (11:04:25). Працівники патрульної поліції опитують водія, що сталося з його транспортним засобом, останній повідомляє, що він вийшов із дому та на припаркованому місці де перебувало його авто він виявив, що всі чотири колеса були порізані. (11:04:57). Поліцейський запитав у водія, які лікарські препарати він приймає на лікуванні. (11:07:08). В подальшому працівник патрульної поліції пропонує водію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога. (11:10:21) Водій погоджується пройти у лікаря нарколога проте повідомляє, що він вживає препарат «трегаболін». Інший поліцейський опитує водія та просить повідомити куди водій рухається (11:14:10). ОСОБА_1 повідомляє, що він хоче зробити машину та повідомив, що він виїхав на службу в порт. На відео зафіксовано, як працівник патрульної поліції повідомив водію, оскільки він виявив ознаки наркотичного сп`яніння пропонує водію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та проїхати до лікаря нарколога. (11:14:43). Водій повідомляє, що він готовий пройти, але запізнюється на службу, оскільки у нього тобі буде самовільне залишення частини (СЖЧ) (11:15:09). Працівник патрульної поліції роз`яснює водію його права. (11:15:30). Водій ОСОБА_1 повідомляє працівнику поліції, оскільки він поспішає на службу, то він відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння. (11:15:32) В подальшому, ОСОБА_1 роз`яснюють, що фіксується відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, а також що буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, ознайомлюють особу зі змістом складеного протоколу, а також роз`яснюють його права. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Протокол підписаний особою, яка його склала й будь-яких зауважень чи заперечень ОСОБА_1 вказаному протоколі щодо його складення, зокрема, за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку із відмовою від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, не зазначив. Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп`яніння - звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, виявлені працівниками поліції 24 лютого 2026 року у ОСОБА_1 в розумінні п.п.1,4 п.4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного чи іншого сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився. Вказане зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери працівника патрульної поліції. Вказані докази спростовують доводи апелянта щодо недотримання працівниками поліції процедури проведення огляду особи на стан сп`яніння, а також те, що працівниками поліції не надано достатніх доказів, що протокол відповідає нормам закону. Посилання в апеляційній скарзі на те, що відеозапис здійснювався не безперервно, а в окремі моменти реєстратор залишався в службовому автомобілі, коли учасники події перебували поза його межами не заслуговують на увагу, оскільки обсяг відеозапису наданого суду на якому зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та перебіг подій за участі ОСОБА_1 є достатнім для його оцінки в контексті диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Які саме обставини досліджуваних подій не зафіксовані працівниками поліції, захисником в апеляційній скарзі не зазначено. Дані відеофіксації, оглянуті під час апеляційного перегляду справи, підтверджують вимогу поліцейського пройти у встановленому законом порядку огляд на стан сп`яніння та висловлену відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння, складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, і обставини, зафіксовані на відеозаписі, повністю відповідають даним протоколу про адміністративне правопорушення. Посилання захисника на порушення працівників поліції вимог ст. 266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з огляду на те, що поліцейський не запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці, є непереконливим та не ґрунтуються на вимогах закону. Виходячи з того, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, визначені в пункті 4 розділу I Інструкції, про що прямо зазначено в протоколі, огляд на стан наркотичного сп`яніння у будь-якому випадку підлягав проведенню виключно в закладі охорони здоров`я відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції, проте останній відмовився від такого огляду, що є порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху, та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Щодо посилань про відсутність підпису у направленні на огляд до закладу охорони здоров`я не спростовує факт вчинення адміністративного правопорушення. Дана обставина зумовлена виключно власною процесуальною поведінкою водія, а саме її категоричною відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння, що чітко зафіксовано на відеозаписі. Сама по собі відсутність у направленні підпису про отримання цього документа не свідчить про порушення процедури з боку працівників поліції, оскільки норми чинного законодавства регламентують обов`язок складання та пред`явлення такого направлення особі, проте не передбачають безумовного обов`язку його примусового вручення. Досліджені судом докази повністю спростовують доводи в цій частині та свідчать про їхню необґрунтованість. Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції пропонуючи пройти огляд у закладі охорони здоров`я, поліцейський не повідомив, у якому саме закладі та за якою адресою він має буде проводитися взагаліне впливають на законність постанови та не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, а зводяться лише до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав відповідну правову оцінку. Таким чином вищевказані доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта судом сприймаються критично, оскільки вони не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про необґрунтованість поданої апеляційної скарги. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Дарницького районного суду міста Києва від 25 березня 2026 рокує законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Шаповаловим А.М., слід залишити без задоволення. Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 25 березня 2026 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Шаповаловим Андрієм Миколайовичем, залишити без задоволення. Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 25 березня 2026 рокузалишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду М.А.Яворський