Постанова Львівський апеляційний суд № 446/2707/25
від 30.01.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 446/2707/25 Головуючий у 1 інстанції: Котормус Т.І. Провадження № 33/811/90/26 Доповідач: Романюк М. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф, з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Мельник Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Мельник Лесі Ігорівни на постанову судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 29 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч чотириста) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 адміністративний штраф в розмірі 17 000.00 грн. (сімнадцять тисяч гривень) (стягувач Держава) на розрахунковий рахунок UA268999980313040149000013001, отримувач ГУК Львів/Львівська область, Код отримувача:ЄДРПОУ 38008294, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету:21081300. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (стягувачем є Державна судова адміністрація) у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ть грн. 60 коп) на розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ): Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106. Згідно з постановою судді, 11.11.2025 о 00:40:00 год., по вулиці Загаївська, 25 в селі Жовтанці, Львівського району, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ПЕЖО д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода,тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від огляду у встановленому законом порядку на стан сп`яніння на місці зупинки водій відмовився. Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Мельник Л.І. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Окрім того, просить викликати в якості свідків: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що суд при постановленні оскаржуваного рішення у справі поза увагою залишив вимоги п. п. 2, 4, 5 ст. 278 КУпАП та надав односторонню оцінку обставинам і доказав, порушився конституційний принцип верховенства права. Звертає увагу на те, що доказів, що ОСОБА_1 11.11.2025 року о 00:40 год. керував транспортним засобом працівниками поліції не здобуто і суду не надано. Зазначає, що з відеозапису вбачається, що автомобіль до якого підійшли працівники поліції був заведеним, але припаркованим без жодних ознак руху. Вказує, що дійсно ОСОБА_1 перебував в автомобілі, розмовляючи по телефону, але жодним чином не спрямовував свої дії на керування транспортним засобом. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази про тимчасове затримання автомобіля і відсторонення ОСОБА_1 , як водія, від керування транспортним засобом. Заслухавши виступ особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Мельник Л.І., на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав. Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Незважаючи на позицію апелянта, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №509499 від 11.11.2025, де працівником поліції був зафіксований факт вчинення адміністративного правопорушення; направлення особи на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння в медичний заклад від 11.11.20205; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Аналізуючи відомості цих доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Дії працівників поліції, відносно ОСОБА_1 , під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та враховує також і те, що правопорушник їх не оскаржував. Працівниками поліції було забезпечено ОСОБА_1 всі його процесуальні права. Апеляційний суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду апеляційної інстанції відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об`єктивність. Так, з відеозапису вбачається, що працівники поліції неодноразово пред`являли вимогу про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , однак останній ці вимоги ігнорував та мовчав. Водночас, на інші запитання не пов`язані з проходження огляду, він надавав відповіді. Процесуальна поведінка ОСОБА_1 свідчить про намагання ускладнити працівникам поліції виконання їх обов`язків щодо оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та була спрямована на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Твердження сторони захисту про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про тимчасове затримання автомобіля і відсторонення ОСОБА_1 , як водія, від керування транспортним засобом, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки відсутність в матеріалах справи документів чи інших даних про відсторонення чи не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом жодними чином не доводить та не спростовує вину останнього у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Щодо клопотання апелянта про виклик свідків: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , то апеляційний суд вважає, що в матеріалах справи є достатні дані щодо обставин адміністративного правопорушення, яке мало місце 11.11.2025, які між собою взаємоузгоджуються, є чіткими, несуперечливими, відтак сумнівів не викликають та не потребують виклику вказаних осіб у судове засідання для дачі пояснень. Жодних суперечностей, які б викликали сумнів у достовірності відомостей зазначених у документах, складених працівниками поліції, немає. Всі інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та зводяться до власної оцінки фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів, при цьому, апелянт оцінює ці докази вибірково, ігноруючи при цьому їх сукупність. Категоричне невизнання ОСОБА_1 своєї вини, апеляційний суд розцінює як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки вище зазначені обставини, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку та не звільняють його від відповідальності за скоєне. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови судді, при апеляційному перегляді не встановлено. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд постановив: Постанову судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 29 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАПзалишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Мельник Лесі Ігорівни без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Романюк М.Ф.