LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Львівський апеляційний суд446/1205/25

від 12.09.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 446/1205/25 Головуючий у 1 інстанції: Костюк У. І. Провадження № 33/811/1199/25 Доповідач: Романюк М. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 вересня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф, з участю захисника адвоката Миляна А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Миляна Андрія Олексійовича на постанову судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 23 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено йому покарання у виді адміністративного штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 адміністративний штраф в розмірі 17 000.00 грн. (сімнадцять тисяч гривень) (стягувач Держава) на розрахунковий рахунок UA268999980313040149000013001, отримувач ГУК Львів/Львівська область, Код отримувача:ЄДРПОУ 38008294, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету:21081300. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (стягувачем є Державна судова адміністрація) у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять грн.60 коп) на розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ): Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106. Згідно з постановою судді, 22.05.2025 о 22:40:00 год. по вул. Загайна, 60 в смт. Запитів, Львівського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «SKODA Fabia» державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння ( запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідає обстановці, почервоніння шкіри обличчя). Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного засобу «Drager ARHKO114» тест 1927 проба позитивна 2.22 ‰ проміле, під відеозапис на бодікамеру, чим ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Милян А.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що постанова необґрунтована, винесене з порушенням права на справедливий судовий захист, принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників судового процесу, недостатньою аргументованістю рішення, ухвалення його на припущеннях, а також допущення неправильності застосування норм матеріального права. Звертає увагу на те, що з відеозапису не вбачається, що патрульний автомобіль здійснює переслідування автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , автомобіль стоїть нерухомо на проїжджій частині дороги, відтак, висновок про те, що ОСОБА_1 даним транспортним керував того дня передчасний і не підтверджений належними доказами. Зазначає, що о 22:31:41 патрульний дає вказівку ОСОБА_1 , самостійно припарку вати автомобіль біля краю проїжджої частини, а в подальшому повідомляють , що в ході спілкування вони виявили ознаки алкогольного сп`яніння і з машини чути запах алкоголю. Вказує, що після зупинки транспортного засобу і початку спілкування з ОСОБА_1 , патрульні не з`ясовували чи останній погоджується із результатом огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу Alcotes Drager і чи не бажає пройти обстеження на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. У судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час, дату і місце судового засідання не з`явився. Натомість захисник адвокат Милян А.О. не заперечив про розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 . Заслухавши виступ захисника - адвоката Миляна А.О., на підтримку поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 338917 від 22.05.2025, де працівником поліції був зафіксований факт вчинення адміністративного правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 22.05.2025; рапортом працівника поліції Борисенко Р. від 22.05.2025, що підтверджує фактичні відомості вчинення правопорушення; доданим до матеріалів справи відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції; компакт-диском, на якому міститься відеозапис з місця події, в якому відображені обставини, що мали місце 22.05.2025 за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Суддя, відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП, повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку. Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог 2.9 «а» ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Дії працівників поліції, відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та враховує також і те, що правопорушник їх не оскаржував. Працівниками поліції було забезпечено ОСОБА_1 всі його процесуальні права. Наведені докази, в тому числі і відеозапис, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_1 , а тому апеляційні доводи про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими. Долучений до протоколу відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. Безпідставними є аргументи апелянта наведені в апеляційній скарзі з приводу того, що з відеозапису не вбачається, що патрульний автомобіль здійснює переслідування автомобіля під керуванням ОСОБА_1 так як автомобіль стоїть нерухомо на проїжджій частині дороги, з огляду на наступне. Апеляційним судом досліджено відеозаписи з нагрудної камери поліцейських, яким зафіксовано, як працівники поліції переслідували автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який намагався втекти від працівників поліції. На відеозаписах зафіксовано, в тому числі, невиконання ним законної вимоги працівників поліції про зупинку транспортного засобу, при цьому такі дії були вчинені після попередньої зупинки транспортного засобу, під час якої та спілкування з працівниками поліції, ОСОБА_1 , розпочав рух автомобілем. Внаслідок чого працівники поліції вимушені були переслідувати автомобіль, оскільки ОСОБА_1 намагався безпідставно залишити місце події. Під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , останній перебував з ознаками алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим працівники поліції запропонували йому пройти огляд на відповідний стан на місці, на що ОСОБА_1 погодився. Суд апеляційної інстанції ставиться критично до таких доводів апелянта та розцінює їх як обраний спосіб захисту та спробу уникнути від відповідальності, а заперечення апелянтом факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом при обставинах, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, є безпідставні. Всі інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та зводяться до власної оцінки фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів, при цьому, апелянт оцінює ці докази вибірково, ігноруючи при цьому їх сукупність. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено, як не встановлено істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження, апелянтом не надано. З огляду на викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги щодо скасування постанови районного суду та закриття провадження у справі не встановлено. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд постановив: Постанову судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 23 липня 2025 року якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Миляна Андрія Олексійовича без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М.Ф.Романюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»