Постанова 4813 № 494/135/25

Номер провадження: 33/813/624/25 Номер справи місцевого суду: 494/135/25 Головуючий у першій інстанції Панчишин А. Ю. Доповідач Кострицький В. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.03.2025 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Булацевської Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Слаблюка Василя Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Березівського районного суду Одеської області від 29.01.2025 року по адміністративному правопорушенню передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ,- В С Т А Н О В И В: Короткий виклад обставин справи Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн.. Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №579623 від 16.01.2025 року про адміністративне правопорушення вбачається, що 16.01.2025 року о 17:12 год., по вул. Зарічна 13 в м. Березівка Одеської області ОСОБА_2 керував транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , з явним ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги Не погоджуючись із вказаною постановою ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Березівського районного суду Одеської області від 29.01.2025 року та закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається упереджене ставлення поліцейських до ОСОБА_1 .. Вважали, що з відеозапису наявного в матеріалах справи не можливо встановити порушення ОСОБА_1 ПДР України внаслідок яких, останнього було зупинено поліцеськими, тому вважали, що ОСОБА_1 було зупинено без передбачених законом вимог, що судом першої інстанції залишено поза увагою. Зазначали, що наявні відеозаписи на диску, який долучено до матеріалів справи не відповідає принципу безпрерервності, так як має декілька відеозаписів де ОСОБА_1 взагалі не перебуває у кадрі, містять лише розмову між поліцейськими, а діалогу ОСОБА_1 з поліцейськими не містять, тому вважали, що відеозапис не є належним доказом у справі. Вважали, що поліцейськими порушено процедуру проведення огляду на встановлення стану сп`яніння ОСОБА_1 , яку передбачено Інструкцією, так як поліцейськими, з неформальним підходом та тиском, не було належно запропоновано пройти таку процедуру, а також вважали, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження процедури огляду. Зазначали, що ОСОБА_1 під психологічним тиском поліцейських власноруч виклав пояснення, які були надиктовані поліцейським. Вважали, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути самостійним доказом у справі. Зазначали, що поліцейські були зацікавлені в притягненні ОСОБА_1 до відповідальності, а тому до наданих працівником поліції пояснень ставляться критично. Вважали, що поліцейськими не було в установленому законом порядку роз`яснено прав і обов`язків ОСОБА_4 .. Щодо заяви ОСОБА_1 подану до суду першої інстанції, з визнанням вини і прохання провести засідання без його участі, сторона захисту вважала, що така заява аналогічна поясненням відібраними поліцейськими у ОСОБА_1 та є не належним доказом у справі. Враховуючи вищевикладене, вважали, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки діям поліцейських, які грубо порушили вимоги Інструкції та КУпАП при складені адміністративних матеріалів, внаслідок чого ухвалено не законну постанову. Позиція апеляційного суду Заслухавши пояснення представника адвоката Слаблюка В.М., перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), згідно якої огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Згідно п. 6 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Згідно п. 12 Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Згідно п. 9 Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Відповідно до п.п. 7-8, 15 Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину зібраними в справі доказами, а саме: -протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №579623 від 16.01.2025 року, який останній підписав без будь-яких зауважень чи заперечень, -поясненнями ОСОБА_1 від 16.01.2025 року з яких вбачається, що він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, так як дійсно вживав спиртне, а саме пиво алкогольне в кількості 2 літри - відеозаписом порушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі охорони здоров`я. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі. Апеляційним судом перевіряючи мотиви з яких виходив суд першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив вірний висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №579623 від 16.01.2025 року про адміністративне правопорушення вбачається, що 16.01.2025 року о 17:12 год., по вул. Зарічна 13 в м. Березівка Одеської області ОСОБА_2 керував транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , з явним ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Відеозаписом, що міститься в матеріалах справи, відображені події, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме що подія стосовно водія ОСОБА_1 фіксувалася з моменту зупинки транспортного засобу, до кінця складення протоколу про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 роз`яснено, що він був зупинений поліцейськими, через порушення ПДР України, а саме не вимкнення лівого покажчика повороту при розвороті. На пропозицію поліцейського надати документи, ОСОБА_1 заявив, що з собою в нього документів немає. В ході спілкування з ОСОБА_1 у останнього поліцейськими виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, про що ОСОБА_1 не заперечував, та пояснював, що перед тим як сісти за кермо він вжив 2 літри «пива», та рухався в магазин за сметаною. Надалі поліцейськими роз`яснено, що в такому випадку ОСОБА_1 пропонується пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою приладу Драгер, або в медичному закладі, чи відмовитись від проходження огляду. На що ОСОБА_1 просив його не штрафувати, та заявив, що він згодний з правопорушенням та відмовився від проходження процедури огляду на стан сп`яніння (00:53 хв. відеозапису 0000000_00000020250116171236_0012.MP4). Після чого ОСОБА_1 роз`яснені її наслідки. Апеляційним переглядом встановлено, що відеозапис стосовно фіксування адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП є повним, змістовим та дає можливість об`єктивно надати правову оцінку щодо події, яка відбулася 16.01.2025 року о 17:12 год., по вул. Зарічна 13 в м. Березівка Одеської області. Письмовим поясненням ОСОБА_1 , що 16.01.2025 року за місцем свого проживання вжив спритний напій «пиво» в кількості 2 літрів. Після чого сів за кермо свого автомобіля ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 та поїхав до магазину, щоб купити сметани, на зворотному шляху до дому був зупинений поліцейськими, які при спілкуванні в нього почули запах алкоголю з порожнини рота. Після чого запропонували йому пройти огляд на місці за допомогою приладу Драгер, чи у медичному закладі, або відмовитись. На що ОСОБА_1 відмовився та погодився з інкримінованим йому правопорушенням. Крім цього в матеріалах справи наявна копія постанови серії ЕНА №3872065 від 16.01.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП за порушення п.9.2.б ПДР України (а.с.7). Також в матеріалах справи наявна розписка ОСОБА_5 , що він від поліцейських отримав на відповідальне зберігання автомобіль ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.8). Сукупність вищевказаних доказів підтверджують те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та на вимогу поліцейського фактично своїми діями та поведінкою відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги, щодо незаконних дій поліцейських, а саме: -щодо упередженого ставлення поліцейських до ОСОБА_1 ; -що поліцейськими порушено процедуру проведення огляду на встановлення стану сп`яніння ОСОБА_1 ; -що ОСОБА_1 під психологічним тиском поліцейських власноруч виклав пояснення, які були надиктовані поліцейським; -що не було зафіксовано відмови ОСОБА_1 від проходження процедури огляду на стан сп`яніння; -що поліцейські були зацікавлені в притягненні ОСОБА_1 до відповідальності; -що поліцейськими не було в установленому законом порядку роз`яснено прав і обов`язків ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає такі доводи необґрунтовані належними та допустимими доказами у справі, так як стороною захисту жодних доказів оскарження дій поліцейських до матеріалів не долучено, а тому апеляційний суд позбавлений можливості в такому випадку задовольнити їх. Стосовно доводів апеляційної скарги щодо відеозапису, наявного в матеріалах справи, з якого не можливо встановити порушення ОСОБА_1 ПДР України внаслідок яких, останнього було зупинено поліцейськими, апеляційний суд зазначає, що це можливо є правопорушенням, яке у даній справі не підлягає доказуванню, крім того, доказів оскарженнядій поліцейських стороною захисту не надано, крім того з відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував не вимкнення ним лівого покажчика повороту, та в даній постанові міститься власноручний підпис останнього, який апеляційним судом сприймається як погодження ОСОБА_1 з інкримінованим йому правопорушенням, а тому такі доводи задоволенню не підлягають. Доводи апеляційної скарги, що наявні відеозаписи в матеріалах справи не відповідають принципу безперервності, апеляційний суд вважає необґрунтованими, так як досліджені фрагменти відеозаписів в сукупності є логічними, послідовними, та такими, що у повному обсязі передають обставновку з місця вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, крім того апеляційний суд зазначає, що ні в суді першої інстанції ні під час апеляційного перегляду справи, стороною захисту жодних клопотань про проведення судових експертиз, витребування інформації тощо, щодо перевірки як доказу наявних відеозаписів не надходило, тому вони задоволенню не підлягають. Стосовно доводів апеляційної скарги, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути самостійним доказом у справі, апеляційний суд вважає не слушним, адже враховуючи вищевикладену позицію апеляційного суду, щодо доказів у справі, то слід дійти висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення в сукупності із іншими доказами об`єктивно підтверджують склад інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що заява ОСОБА_1 подана до суду першої інстанції, з визнанням вини і проханням провести засідання без його участі є не належним доказом у справі, апеляційним судом вважається таким, що не спростовано належними та допустимими доказами, і в сукупності з іншими належними доказами, апеляційним судом враховується як підтвердження ОСОБА_1 своєї вини, яке узгоджується з позицією останнього зафіксованим на відеозаписі, так і у письмових доказах, які зафіксовано поліцейськими, що є належним доказом у справі. Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки діям поліцейських, які грубо порушили вимоги Інструкції та КУпАП при складені адміністративних матеріалів, внаслідок чого ухвалено не законну постанову, не знайшли свого обґрунтування належними та допустимими доказами під час апеляційного перегляду, а тому їх слід залишити без задоволення. Досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року). Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п. 1.3 ПДР). Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати). Отже, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи. Доводи ж апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди ОСОБА_1 зі складенням щодо нього протоколу та ухваленням постанови судом. Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено. З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Слаблюка Василя Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Березівського районного суду Одеської області від 29.01.2025 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлений 14 березня 2025року. Суддя Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький