Постанова ККС ВС № 333/6938/23

П ОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2026 року м. Київ справа № 333/6938/23 провадження № 51-3073км25 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції), захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції), розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_8 та його спадкоємця ОСОБА_9 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 05 травня 2025 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023080000000587,за обвинуваченням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (далі - КК). Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

1. Комунарський районний суд міста Запоріжжя вироком від 23 вересня 2024 року засудив ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

2. Суд зарахував у строк покарання ОСОБА_10 строк попереднього ув`язнення з 05 травня 2023 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

3. Вирішено питання щодо речових доказів. Постановлено конфіскувати в дохід держави речі, схожі на грошові кошти: 14 купюр номіналом 50 дол. США; 1 купюру номіналом 100 дол. США, 20 купюр номіналом 50 євро, 12 купюр номіналом 100 євро, 120 купюр номіналом 100 дол. США, 100 купюр номіналом 100 дол. США.

4. Цим же вироком засуджено ОСОБА_11 , судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржуються.

5. Суд визнавОСОБА_10 винуватим у тому, що він, будучи громадянином України, умисно в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_11 вчинив державну зраду, тобто діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності й недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України шляхом надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. А саме ОСОБА_10 у період з 21 вересня 2022 року по 05 травня 2023 року, будучи водієм голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району та у зв`язку із цим маючи безпосередній доступ до об`єктів цивільної, критичної і військової інфраструктури, епіцентрів ракетних обстрілів м. Запоріжжя, збирав та через ОСОБА_11 шляхом пересилання в месенджері «Telegram» передавав представникам іноземної держави-агресора інформацію про заплановані заходи за участю представників місцевого самоврядування, позиції особового складу і військової техніки сил оборони України, інші стратегічно важливі об`єкти в м. Запоріжжі та Запорізькій області, а також результати окремих вогневих уражень зазначеної території внаслідок обстрілів збройними силами РФ.

6. Запорізький апеляційний суд ухвалою від 05 травня 2025 року залишив без змін вирок місцевого суду. Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду в частині вирішення питання стосовно речових доказів і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що сторона обвинувачення усупереч вимогам ст. 92 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не довела, районний суд не дослідив, а суд апеляційної інстанції не перевірив даних щодо належності вилучених у ході обшуку в помешканні Кусакіних грошей саме ОСОБА_10 , що призвело до незаконного арешту та конфіскації в дохід держави майна, яке є особистою власністю батька засудженого - ОСОБА_8 . Як наголошує заявник, під час судового розгляду не встановлено фактів, які би підтверджували те, що вказані кошти походять від злочинної діяльності ОСОБА_10 або використовувалися для вчинення будь-яких кримінально караних діянь. Крім того, на думку скаржника, зазначені гроші протиправно вилучено під час обшуку житла засудженого, оскільки в ухвалі слідчого судді від 20 квітня 2023 року немає прямої вказівки на можливість вилучення грошових коштів, як того вимагають приписи ст. 235 КПК, а тому вважаються тимчасово вилученим майном і підлягають поверненню власникам. За твердженням заявника, суди попередніх інстанцій не дали оцінки поясненням ОСОБА_8 щодо джерела походження цих коштів, а вдалися до припущень неможливості їх накопичення ним. Таким чином, вважає, що порушено право особи на мирне володіння майном, передбачене ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, на думку захисника, апеляційний суд не перевірив належним чином доводів його апеляційної скарги та ухвалив рішення, яке не можна вважати законним і обґрунтованим. Позиції учасників судового провадження

8. У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_8 та його спадкоємця ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_6 і захисник засудженого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу, просили задовольнити її, скасувавши ухвалу Запорізького апеляційного суду від 05 травня 2025 року в частині конфіскації грошей, та призначити новий розгляд справи в цій частині в суді апеляційної інстанції.

9. Прокурор ОСОБА_5 вважав, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, просив ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_8 залишити без змін.

10. Іншим учасникам судового провадження належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Мотиви Суду

11. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

12. Частиною 2 ст. 433 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

13. Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, згідно зі ст. 438 КПК, є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

14. Стаття 412 КПК визначає істотними такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

15. Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

16. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій стосовно доведеності винуватості ОСОБА_10 у вчиненні державної зради в умовах воєнного стану за викладених у вироку обставин, а також щодо відповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі в касаційному порядку не оскаржуються. Представник власника майна ОСОБА_8 та його спадкоємця ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_6 вказує на істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону в частині вирішення долі речових доказів у справі.

17. Ухвала апеляційного суду є рішенням суду вищого рівня стосовно законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції, яке перевіряється в апеляційному порядку, і повинна відповідати вимогам статей 370, 419 КПК.

18. Постановляючи ухвалу про залишення вироку без змін, апеляційний суд не повною мірою дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.

19. Як убачається з матеріалів провадження, адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій указував на незаконність і необґрунтованість вироку в частині конфіскаціїв дохід держави іноземної валюти, яку, на його думку, було вилучено без законних на те підстав, оскільки в ухвалі слідчого судді від 20 квітня 2023 року немає прямої вказівки на можливість вилучення грошових коштів, як того вимагають приписи ст. 235 КПК, не встановлено поза розумним сумнівом, що вказані гроші набуті кримінально протиправним шляхом, до того ж не встановлено їх власника. Заявник стверджував, що в ході обшуку у квартирі, де одночасно проживали обвинувачений та його батько ОСОБА_8 , вилучено гроші, які є накопиченнями останнього і не мають зв`язку зі злочинною діяльністю ОСОБА_10 .

20. Суд апеляційної інстанції детально виклав в ухвалі наведені в апеляційній скарзі доводи, проте не проаналізував їх і не надав у рішенні вичерпної та конкретної відповіді на жоден із них, зазначивши, що вони спростовуються встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами, які належно оцінив суд першої інстанції та які свідчать про те, що вилучені кошти мають ознаки речового доказу, пов`язаного зі злочинною діяльністю, і в матеріалах справи відсутні відомості про належність вказаної іноземної валюти батьку обвинуваченого.

21. Колегія суддів не може погодитися з таким рішенням суду апеляційної інстанції та вважає за потрібне нагадати правову позицію Верховного Суду щодо критеріїв доведеності того чи іншого факту поза розумним сумнівом.

22. Так, за висновкомВерховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к (провадження № 51-597км17), поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як із тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і з тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Обов`язок усебічного й неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для визнання винуватості доведеною поза розумним сумнівом версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість існування іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

23. Суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином, чи пов`язані вилучені в помешканні Кусакіних гроші зі злочинною діяльністю ОСОБА_10 , не перевірив версію апелянта про їх належність батькові обвинуваченого. Таким чином, рішення апеляційного суду не можна визнати законним і обґрунтованим, з огляду на його невідповідність вимогам статей 370, 419 КПК.

24. Отже касаційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_10 в частині конфіскації в дохід держави грошових коштів - скасувати з призначенням нового розгляду кримінального провадження в цій частині в суді апеляційної інстанції.

25. Під час нового розгляду апеляційний суд повинен належним чином перевірити і дати вичерпні відповіді на доводи, наведені в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_6 , про те, що гроші набуті не кримінально протиправним шляхом, а також про їх належність батькові засудженого ОСОБА_8 . За умови встановлення, що вилучені в дохід держави гроші належать ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і не пов`язані зі злочинною діяльністю ОСОБА_10 , постановити рішення, яке відповідатиме вимогам закону. Керуючись статтями 433, 434, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд ухвалив: Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_8 і його спадкоємця ОСОБА_9 задовольнити. Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 05 травня 2025 року щодо ОСОБА_10 скасувати в частині конфіскації в дохід держави грошових коштів та направити кримінальне провадження в цій частині на новий апеляційний розгляд. У решті судові рішення залишити без зміни. Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3