Ухвала ККС ВС № 333/6938/23

УХВАЛА 11 серпня 2025 року м. Київ справа № 333/6938/23 провадження № 51-3073ск25 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , перевіривши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах власника майна ОСОБА_5 та в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 05 травня 2025 року, встановив: За вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України (далі - КК), та призначено йому покарання у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна. Також, цим вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 111 КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, з конфіскацією всього належного йому майна. Окрім того, вирішено питання щодо речових доказів. Постановлено, в тому числі, конфіскувати в дохід держави речі, схожі на грошові кошти: 14 купюр номіналом 50 доларів США; 1 купюру номіналом 100 доларів США, 20 купюр номіналом 50 євро, 12 купюр номіналом 100 євро, 120 купюр номіналом 100 доларів США, 100 купюр номіналом 100 доларів США. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 05 травня 2025 року апеляційні скарги представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2024 року - без змін. У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_4 просить переглянути в касаційному порядку вказану ухвалу апеляційного суду в частині вирішення питання щодо речових доказів. Перевіривши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 на відповідність вимогам статей 425, 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначених норм процесуального закону. Так, перелік осіб, які мають право на касаційне оскарження, визначений у частині 1 статті 425 КПК, за змістом якої касаційну скаргу мають право подати: засуджений, його законний представник чи захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого; виправданий, його законний представник чи захисник - у частині мотивів і підстав виправдання; підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник; законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусових заходів виховного характеру, - в частині, що стосується інтересів неповнолітнього; законний представник чи захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру; прокурор; потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції; цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову; цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову; представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - у частині, що стосується інтересів юридичної особи. При цьому, відсутність «інших осіб» у вичерпному переліку суб`єктів оскарження, передбаченому статтею 425 КПК, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод чи інтересів, не є перешкодою в доступі до правосуддя та зверненні до суду вищої інстанції, що передбачено частиною 2 статті 24 КПК. Проте, при вирішенні питання щодо того, чи є підстави для оскарження рішення суду до суду вищого рівня певною особою, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді, ключовим є з`ясування, чи насправді це рішення стосується прав та інтересів конкретної особи. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що адвокат ОСОБА_4 звернувся до касаційного суду в інтересах власника майна ОСОБА_5 та в інтересах ОСОБА_6 . Адвокат зазначає, що власник майна конфіскованих грошових коштів ОСОБА_5 помер під час апеляційного розгляду. Вказує, що свідоцтво про смерть ОСОБА_5 наявне в матеріалах кримінального провадження. При цьому посилається на те, що ОСОБА_6 є спадкоємцем померлого власника майна відповідно до заповіту, який, як стверджує адвокат, долучено до матеріалів провадження в апеляційному суді. До касаційної скарги адвокатом ОСОБА_4 додано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та два ордери на надання правничої допомоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що сутність та правова природа представництва регулюються, зокрема, положеннями глави 17 ЦК. При цьому представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237 ЦК). Метою інституту представництва є забезпечення реалізації прав та інтересів довірителя. Особа, що виступає від імені довірителя зобов`язана діяти в інтересах останньої добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність (пункт 6 частини 1 статті 248 ЦК). Така ж правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 19 квітня 2018 року (справа № 552/7009/15-к). Отже, з огляду на положення пункту 6 частини 1 статті 248 ЦК, представництво інтересів власника майна ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_4 припиняються у разі смерті ОСОБА_5 . Крім того, адвокат ОСОБА_4 не надає підтвердження того, що ОСОБА_5 наділяв його правом складати процесуальні документи та захищати інтереси останнього у суді касаційної інстанції. Тобто, адвокату необхідно надати документи на підтвердження того, що на момент подачі даної касаційної скарги у нього були повноваження на подання касаційної скарги в інтересах ОСОБА_5 . Що стосується представлення адвокатом ОСОБА_4 інтересів ОСОБА_6 , то колегія суддів звертає увагу на те, що адвокатом не обґрунтовано та не надано підтвердження того, яке відношення має ця особа, відносно якої виписано ордер на надання правничої допомоги, до вказаного кримінального провадження. Вказане перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження з огляду на приписи пункту 2 частини 3 статті 429 КПК. Крім того, відповідно до статті 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: - залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; - скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; - скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; - змінити судове рішення. Однак, адвокат ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу Запорізького апеляційного суду від 05 травня 2025 року в частині вирішення питання щодо речових доказів і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, тоді як скасування ухвали апеляційного суду є підставою для призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Відповідно до статті 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. Згідно з вимогами частини 4 статті 429 КПК залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження. Колегія суддів роз`яснює, що усунення недоліків зазначеної скарги слід здійснити шляхом внесення нового тексту касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень статті 427 КПК. На підставі наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах власника майна ОСОБА_5 та в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 05 травня 2025 року залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали. У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3