Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/6892/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "16" червня 2026 р. Справа № 910/6892/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Демидової А.М. суддів: Владимиренко С.В. Ходаківської І.П. за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С. за участю представників учасників справи: від прокуратури: не з`явився від позивача: не з`явився від відповідача-1: Пікаш Д.Б. від відповідача-2: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 (повне судове рішення складено 16.04.2026) (суддя Капцова Т.П.) у справі № 910/6892/25 Господарського суду міста Києва за позовом Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (відповідач-1);

2. Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр № 1 Дарницького району м. Києва" (відповідач-2) про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 200 245,91 грн ВСТАНОВИВ: Короткий зміст і підстави позовних вимог У травні 2025 року керівник Дарницької окружної прокуратури міста Києва (далі також - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі також - Київрада, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (далі також - ТОВ "Київські енергетичні послуги", відповідач-1) та Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр № 1 Дарницького району м. Києва" (далі також - КНП "КДЦ Дарницького району м. Києва", відповідач-2) про визнання додаткових угод № 1 від 12.02.2024, № 5 від 09.06.2024, № 6 від 10.07.2024, № 7 від 12.08.2024, № 8 від 17.09.2024, пунктів 2, 3 додаткової угоди № 10 від 27.09.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 3309081П-Т124 від 18.01.2024 (далі також - Договір) недійсними та стягнення з відповідача-1 на користь позивача 200 245,92 грн безпідставно отриманих коштів. В обґрунтування позовних вимог прокурор вказав, що оспорювані додаткові угоди, за якими зменшено обсяги постачання електричної енергії при збільшенні її ціни, укладені сторонами всупереч інтересам держави, за відсутності на це підстав, а саме без жодного обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткових угод та з перевищенням десятивідсоткового порогу збільшення ціни, що свідчить про порушення положень статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі № 910/6892/25 позов задоволено повністю. Визнано недійсною додаткову угоду № 1 від 12.02.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2024 № 3309081П-Т124, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Консультативно-діагностичний центр дитячий Дарницького району м. Києва" (далі також - КНП "КДЦ дитячий Дарницького району м. Києва") та ТОВ "Київські енергетичні послуги". Визнано недійсною додаткову угоду № 5 від 09.06.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2024 № 3309081П-Т124, укладеного між КНП "КДЦ дитячий Дарницького району м. Києва" та ТОВ "Київські енергетичні послуги". Визнано недійсною додаткову угоду № 6 від 10.07.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2024 № 3309081П-Т124, укладеного між КНП "КДЦ дитячий Дарницького району м. Києва" та ТОВ "Київські енергетичні послуги". Визнано недійсною додаткову угоду № 7 від 12.08.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2024 № 3309081П-Т124, укладеного між КНП "КДЦ дитячий Дарницького району м. Києва" та ТОВ "Київські енергетичні послуги". Визнано недійсною додаткову угоду № 8 від 17.09.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2024 № 3309081П-Т124, укладеного між КНП "КДЦ дитячий Дарницького району м. Києва" та ТОВ "Київські енергетичні послуги". Визнано недійсними пункти 2 та 3 додаткової угоди № 10 від 27.09.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2024 № 3309081П-Т124, укладеного між КНП "КДЦ дитячий Дарницького району м. Києва" та ТОВ "Київські енергетичні послуги". Стягнуто з ТОВ "Київські енергетичні послуги" на користь Київської міської ради безпідставно отримані кошти в розмірі 200 245,91 грн. Стягнуто з ТОВ "Київські енергетичні послуги" на користь Київської міської прокуратури витрати по сплаті судового збору в розмірі 16 956,80 грн. Рішення суду мотивовано тим, що підставами укладення спірних додаткових угод були листи постачальника, до яких були додані довідки Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" (далі - ДП "Держзовнішінформ") з інформацією, оприлюдненою Акціонерним товариством "Оператор ринку" (далі - АТ "Оператор ринку), щодо коливання середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку "на добу наперед" (РДН) у відповідні місяці, однак наведені документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, пропорційності її зростання, в них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв`язку із чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що додаткові угоди № 1 від 12.02.2024, № 5 від 09.06.2024, № 6 від 10.07.2024, № 7 від 12.08.2024, № 8 від 17.09.2024, пункти 2, 3 додаткової угоди № 10 від 27.09.2024 до Договору суперечать нормам Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України "Про публічні закупівлі", тому підлягають визнанню недійсними з огляду на недоведеність необхідності внесення змін та перевищення імперативно визначеної граничної межі можливого збільшення ціни за одиницю товару. Також суд встановив, що вартість поставленої відповідачем-1 електричної енергії становить 518 066,05 грн, водночас КНП "КДЦ Дарницького району м. Києва" за вказаний обсяг спожитої електричної енергії сплатило відповідачу 730 300,06 грн. Таким чином, за висновками суду першої інстанції, грошові кошти в сумі 212 234,01 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем-1, підстава їх набуття відпала, а тому останній зобов`язаний їх повернути потерпілій стороні (що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України), якою в даному випадку є Київська міська рада, на захист інтересів якої прокурором подано позов. Водночас, зважаючи на те, що розрахована прокурором сума надмірно сплачених відповідачем-2 коштів не перевищує суми, розрахованої судом, а також беручи до уваги положення частини другої статті 237 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), згідно з якою при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, позов у цій частині підлягає задоволенню в заявленому прокурором розмірі - 200 245,91 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі № 910/6892/25, ТОВ "Київські енергетичні послуги" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 125 Конституції України та ст. 2, 86 ГПК України, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Скаржник, зокрема, вказує, що Закон України "Про публічні закупівлі" має відсилочну норму у пункті 37 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення", яка на період дії правового режиму воєнного стану уповноважила Кабінет Міністрів України встановити особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, тому сторони під час укладання Договору керувалися вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі - Особливості), які, у свою чергу, не містять жодних обмежень щодо збільшення ціни за одиницю товару у разі зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед"; на підтвердження зміни (коливання) ціни на РДН до супровідних листів додавалися довідки з ДП "Держзовнішінформ", в яких приводився розрахунок середньозваженої ціни на РДН; про можливість використання довідок та експертних висновків Торгово-промислової палати України для підтвердження коливання ціни товару на ринку зазначено в постанові КГС ВС від 18.07.2023 у справі № 916/944/22; коливання у відсотках, на якому суд побудував свої висновки у рішенні, формулою не передбачено та сторонами не провадилося, ціна змінювалася прозоро, тому у постачальника був відсутній обов`язок підтверджувати та доказувати будь-яке коливання на ринку; перелічені судом висновки Верховного Суду не містять правових позицій щодо Особливостей, тому є нерелевантними до справи, що розглядається; закон пов`язує неможливість зміни ціни у договорі не з моментом виконання продавцем зобов`язання з передачі товару, а з моментом виконання договору в цілому. Також скаржник наголошує на тому, що суд при вирішенні питання про визнання недійсними додаткових угод до Договору не дотримався загальних принципів рівності та справедливості і не застосував правову конструкцію реституції до обох учасників правочину - додаткової угоди, та не передбачив наслідки недійсності для обох сторін. За доводами скаржника, в органу прокуратури відсутні підстави для здійснення державного нагляду та контролю у сфері публічних закупівель, оскільки саме Державна аудиторська служба України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, наділена повноваженнями на здійснення контрольних функцій з позиванням за його наслідками до суду. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Київські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі № 910/6892/25; розгляд апеляційної скарги призначено на 16.06.2026 о 10:20. Позиції учасників справи Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін, зазначаючи, зокрема, що актуальна судова практика Верховного Суду свідчить, що навіть якщо угоди про закупівлю за публічні кошти укладені в період воєнного стану, продовжують застосовуватись норми п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині загального обмеження збільшення ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, у розмірі 10 % (постанова Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22); відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 28.08.2024 у справі № 918/694/23, за яким підпункт 2, підпункт 7 пункту 19 Особливостей не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спору, оскільки: 1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом; 2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та вони не встановлюють іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення, передбаченого даною нормою; обов`язковим аспектом при застосуванні пункту 19 Особливостей при збільшенні ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни товару на ринку, при цьому сторони у випадку коливання цін на ринку наділені правом вносити зміни до договору щодо ціни товару декілька разів, але кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження; у листах ДП "Зовнішінформ" з роздруківками роботи ринку РДН з вебсайту АТ "Оператор ринку" про середньозважені ціни електричної енергії на підтвердження підстав для укладення спірних додаткових угод № 1 від 12.02.2024, № 5 від 09.06.2024, № 6 від 10.07.2024, № 7 від 12.08.2024, № 8 від 17.09.2024, № 10 від 27.09.2024 інформація про динаміку ціни електричної енергії відсутня, оскільки немає інформації про рівень цін за попередні періоди (місяці, роки), а лише зазначено середньозважені ціни за окремі місяці погодженого постачання. Крім того, такі листи та роздруківки носять довідково-інформаційний характер, не враховують умов Договору, термінів поставки та оплати; в порушення вимог п. 4 ч. 3 ст. 57, п. 11 ч. 1 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 3.1.1, 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії пропозиція щодо внесення змін додатковими угодами № 1 від 12.02.2024, № 5 від 09.06.2024, № 6 від 10.07.2024, № 7 від 12.08.2024, № 8 від 17.09.2024, № 10 від 27.09.2024 надіслана в період за 2-15 днів до їх укладення, тоді як вказаними нормативними документами передбачене повідомлення про такі зміни не пізніше ніж за 20 днів до внесення. Також прокурор наголошує на тому, що доводи скаржника про необхідність застосування двосторонньої реституції у вигляді повернення вартості спожитої електричної енергії не заслуговують на увагу, оскільки КНП "КДЦ Дарницького району м. Києва" за спірними додатковими угодами не набуто додаткового майна порівняно з тим, що було передбачено Договором, тому у ТОВ "Київські енергетичні послуги" не виникає права на повернення будь-якого майна (двосторонньої реституції) або ж отримання відшкодування за нього, оскільки останній не передавав додаткового об`єму електричної енергії порівняно з умовами Договору, а навпаки - загальний обсяг електричної енергії зменшився із збільшенням вартості за одиницю товару. Крім того, прокурор твердить, що укладання сторонами договору всупереч інтересам держави, без належних підстав та з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" спірних додаткових угод до нього, якими суттєво збільшено ціну за одиницю товару, що призвело до нераціонального та неефективного використання коштів із місцевого бюджету, не відповідає меті закону та гарантованим державою принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі за бюджетні кошти, відтак звернення прокурора з даним позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання цільового використання бюджетних коштів. У зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже, існують підстави для захисту порушених інтересів держави органами прокуратури; Державна аудиторська служба України не могла набути статусу позивача у даній справі через відсутність будь-яких контрольних заходів та виявлених порушень, а тому прокурор правомірно не визначив її в якості позивача. Явка представників учасників справи. Розгляд клопотань учасників справи У судове засідання 16.06.2026 з`явився представник відповідача-1. Представники прокуратури, позивача та відповідача-2 в судове засідання не з`явились. Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка в судове засідання представників прокуратури, позивача та відповідача-2 не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу без їхньої участі в судовому засіданні. У судовому засіданні 16.06.2026 розглянуто подане до Північного апеляційного господарського суду клопотання ТОВ "Київські енергетичні послуги" про зупинення провадження у справі № 910/6892/25 до ухвалення рішення Конституційним Судом України за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (далі - ТОВ "Укр Газ Ресурс"). В обґрунтування вказаного клопотання ТОВ "Київські енергетичні послуги" зазначає, що 06.05.2026 Першою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження у справі за конституційною скаргою (вх. № 16/178 від 06.04.2026) ТОВ "Укр Газ Ресурс" щодо перевірки на відповідність частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України (конституційність) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VІІІ зі змінами, який встановлює можливість зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків. Виходячи з короткого змісту вищевказаної конституційної скарги, наведеного на офіційному сайті Конституційного Суду України, предметом конституційної скарги є перевірка на відповідність нормам Конституції України пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 992-VIII (зі змінами). Таким чином, відкрите конституційне провадження щодо норм, які на думку прокурора, треба застосувати у справі № 910/6892/25, висновки та рішення Конституційного Суду України за результатом розгляду скарги можуть прямо вплинути на результат розгляду даної справи та матимуть істотне значення для правильного вирішення спору. Крім того, невизначеність у питанні про конституційність положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" унеможливлює розгляд даної справи, оскільки можливе визнання неконституційними норм, на яких ґрунтується позиція прокурора, здатне змінити правову оцінку спору. Враховуючи, що правова оцінка спірних правовідносин у даній справі безпосередньо пов`язана із застосуванням положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", подальший розгляд справи до завершення розгляду відповідної конституційної скарги може призвести до неоднакового застосування норм права та порушення принципу правової визначеності. Таким чином, відповідач-1 вважає, що висновки Конституційного Суду України щодо конституційності відповідної норми матимуть істотне значення для правильного вирішення спору та забезпечення єдиної судової практики. У зв`язку з викладеним відповідач-1 просить на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України зупинити провадження у даній справі до ухвалення рішення Конституційним Судом України за конституційною скаргою ТОВ "Укр Газ Ресурс". Присутній у судовому засіданні 16.06.2026 представник відповідача-1 заявлене ТОВ "Київські енергетичні послуги" клопотання про зупинення провадження у даній справі підтримав і просив суд його задовольнити. Розглянувши зазначене клопотання "Київські енергетичні послуги" про зупинення провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. За змістом пункту 4 частини першої статті 229 ГПК провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунуті. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 виснував, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі. Вказаний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду узгоджується з постановою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19. Водночас Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 вказав, що за приписами пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що господарський суд не має право самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин (пункт 8.56.2 постанови Верховного Суду від 28.04.2026 у справі № 910/8362/24). Відповідач-1 за змістом свого клопотання не доводить об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення вказаної ним справи та всупереч вимогам пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України не наводить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як у частині об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за вказаною конституційною скаргою, так і в частині того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. При цьому колегія суддів враховує, що в поданому клопотанні йдеться не про необхідність додаткового збирання доказів і не про неможливість встановити фактичні обставини справи, а про невизначеність у питанні конституційності норми права, яка підлягає застосуванню судом при вирішенні спору по суті, що з огляду на наведене не можна вважати об`єктивною неможливістю розгляду цієї справи, так як не передбачає встановлення фактичних обставин, які суд не може самостійно встановити у межах цієї справи. Вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", із застосуванням якої, як вказує заявник, безпосередньо пов`язані позовні вимоги в цій справі, не є підставою для зупинення провадження у розумінні пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, з огляду на що суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні клопотання ТОВ "Київські енергетичні послуги" про зупинення провадження в цій справі. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 10.06.2026 у справі № 922/3857/24. У судовому засіданні представник відповідача-1 (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 09.01.2024 на вебпорталі публічних закупівель "Рrоzоrrо" КНП "КДЦ дитячий Дарницького району м. Києва" було оприлюднено протокол затвердження річного плану закупівель № UA-P-2024-01-09-000811-a, яким передбачено закупівлю замовником електричної енергії (код ДК 021-2015 (CPV) 09310000-5 - Електрична енергія) очікуваною вартістю 2 209 200,00 грн. Джерела фінансування: місцевий бюджет - 1 369 200,00 грн, та власний бюджет (кошти від господарської діяльності) - 840 000,00 грн. Того ж дня на виконання річного плану закупівель було оприлюднено оголошення № UA-2024-01-09-001527-a щодо закупівлі електричної енергії (код ДК 021-2015 (CPV) 09310000-5 - Електрична енергія) очікуваною вартістю 2 209 200,00 грн із кінцевим строком подання тендерних пропозицій до 00:00 12.01.2024. За наслідком розкриття тендерних пропозицій переможцем закупівлі № UA-2024-01-09-001527-a визначено ТОВ "Київські енергетичні послуги" та оприлюднено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. У подальшому на веб-порталі публічних закупівель "Рrоzоrrо" було оприлюднено звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель № UA-2024-01-09-001527-a. Так, 18.01.2024 між ТОВ "Київські енергетичні послуги" (постачальник) та КНП "КДЦ дитячий Дарницького району м. Києва" (споживач) було укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії № 3309081П-Т124 (Договір), згідно з пунктом 1.1 якого постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Відповідно до пункту 1.3 Договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії за період: січень - грудень 2024 року становить 368 200 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. Пунктом 4.1 Договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною (за 1 кВт*год), що на дату укладення цього Договору становить 3,93189 грн без ПДВ, крім того ПДВ 0,78638 грн, всього з ПДВ 4,71827 грн. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією. У пункті 4.3 Договору встановлено, що вартість електричної енергії за цим Договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у пункті 1.3 цього Договору, та становить 1 447 721,90 грн, крім того, ПДВ 289 544,38 грн, всього з ПДВ 1 737 266,28 грн. Оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем (п. 4.6 Договору). Цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2024, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором (п. 12.1 Договору). У пункті 12.3 Договору визначено, що істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктом 19 Особливостей [здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178], зокрема: 2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. 18.01.2024 споживачем було підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, що є додатком 1 до Договору. У пункті 1.2 Комерційної пропозиції "Маркет" постачальника електричної енергії ТОВ "Київські енергетичні послуги", що є додатком 2 до Договору, визначено механізм регулювання ціни на електричну енергію, згідно з яким ціна за одиницю товару для кожного календарного місяця розраховується за формулою: Ц = Црдн + Т + П, де Црдн - ціна закупівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед", яка визначається за даними, опублікованими Оператором ринку на його офіційному сайті https://www.oree.com.ua/index.php/indexes, як середньозважена ціна за результатами торгів у періоді постачання (звітному місяці або відповідному періоді в разі неповного місяця постачання); Т - ціна (тариф) послуг оператора системи передачі (регульована ціна), грн/кВт*год; П - ціна послуг постачання, пов`язаних з постачанням електричної енергії споживачу, яка включає дохідність постачальника, витрати на покриття небалансів та інші витрати постачальника щодо діяльності на ринку електричної енергії і складає 0,05 грн/кВт*год (без ПДВ). 12.02.2024 сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору, в якій, серед іншого, визначили, що споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію у січні 2024 року за ціною, що становить 4,43714 грн/кВт*год (без ПДВ). 09.06.2024 сторони уклали додаткову угоду № 5 до Договору, в якій, серед іншого, визначили, що споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію за ціною, що становить 4,80049 грн/кВт*год (без ПДВ). 10.07.2024 сторони уклали додаткову угоду № 6 до Договору, в якій, серед іншого, визначили, що споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію за ціною, що становить 5,98195 грн/кВт*год (без ПДВ). 12.08.2024 сторони уклали додаткову угоду № 7 до Договору, в якій, серед іншого, визначили, що споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію за ціною, що становить 6,54568 грн/кВт*год (без ПДВ). 17.09.2024 сторони уклали додаткову угоду № 8 до Договору, в якій, серед іншого, визначили, що споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію за ціною, що становить 6,31717 грн/кВт*год (без ПДВ). 27.09.2024 сторони уклали додаткову угоду № 10 до Договору, в якій, серед іншого, визначили, що споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію за ціною, що становить 6,33110 грн/кВт*год (без ПДВ). Крім того, у всіх із вищенаведених додаткових угод сторони погоджували, що для остаточних розрахунків за розрахункові періоди січень, травень - вересень 2024 року застосовується тариф на послуги з передачі електричної енергії, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 09.12.2023 № 2322 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2024 рік", який становить 0,52857 грн/кВт*год (без ПДВ). Зі змісту вищенаведених додаткових угод вбачається, що їх укладено відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням підпунктів 2, 7 пункту 19 Особливостей, а підставами їх укладення були листи постачальника, до яких додавались довідки ДП "Держзовнішінформ" з інформацією, оприлюдненою АТ "Оператор ринку", щодо коливання середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку "на добу наперед" (РДН) у відповідні місяці. За результатами виконання умов Договору ТОВ "Київські енергетичні послуги" поставило, а КНП "КДЦ дитячий Дарницького району м. Києва" отримало електричну енергію: - у січні 2024 року: 28 640 кВт*год за ціною 4,43714 за 1 кВт*год (без ПДВ) на суму 152 495,63 грн (з ПДВ), що підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції № 3309081/1/1 від 01.02.2024; - у лютому 2024 року: 28 440 кВт*год за ціною 3,84715 за 1 кВт*год (без ПДВ) на суму 131 295,53 грн (з ПДВ), що підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції № 3309081/2/1 від 01.03.2024; - у березні 2024 року: 27 000 кВт*год за ціною 3,66810 за 1 кВт*год (без ПДВ) на суму 118 846,45 грн (з ПДВ), що підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції № 3309081/3/1 від 04.04.2024; - у квітні 2024 року: 23 040 кВт*год за ціною 3,91234 за 1 кВт*год (без ПДВ) на суму 108 168,37 грн (з ПДВ), що підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції № 3309081/4/1 від 02.05.2024; - у травні 2024 року: 19 640 кВт*год за ціною 4,80049 за 1 кВт*год (без ПДВ) на суму 113 137,93 грн (з ПДВ), що підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції № 3309081/5/1 від 03.06.2024; - у червні 2024 року: 15 880 кВт*год за ціною 5,98195 за 1 кВт*год (без ПДВ) на суму 113 992,04 грн (з ПДВ), що підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції № 3309081/6/1 від 01.07.2024; - у липні 2024 року: 16 160 кВт*год за ціною 6,54568 за 1 кВт*год (без ПДВ) на суму 126 933,83 грн (з ПДВ), що підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції № 3309081/7/1 від 06.08.2024; - у серпні 2024 року: 14 200 кВт*год за ціною 6,31717 за 1 кВт*год (без ПДВ) на суму 107 644,58 грн (з ПДВ), що підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції № 3309081/8/1 від 03.09.2024; - у вересні 2024 року: 15 280 кВт*год за ціною 6,33110 за 1 кВт*год (без ПДВ) на суму 116 057,05 грн (з ПДВ), що підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції № 3309081/9/1 від 25.09.2024. КНП "КДЦ дитячий Дарницького району м. Києва" оплатило спожиту електричну енергію відповідно до таких платіжних інструкцій: - за січень 2024 року: № 73 від 09.02.2024 на суму 100 647,12 грн, № 432 від 08.02.2024 на суму 51 164,46 грн, № 433 від 08.02.2024 на суму 684,05 грн; - за лютий 2024 року: № 118 від 08.03.2024 на суму 94 764,06 грн, № 526 від 15.03.2024 на суму 35 621,68 грн, № 527 від 15.03.2024 на суму 909,79 грн; - за березень 2024 року: № 320 від 05.04.2024 на суму 87 022,38 грн; № 591 від 08.04.2024 на суму 31 076,09 грн, № 592 від 08.04.2024 на суму 747,98 грн; - за квітень 2024 року: № 419 від 13.05.2024 на суму 70 656,90 грн, № 684 від 13.05.2024 на суму 36 936,40 грн, № 685 від 13.05.2024 на суму 575,07 грн; - за травень 2024 року: № 549 від 10.06.2024 на суму 70 091,26 грн, № 764 від 10.06.2024 на суму 41 986,19 грн, № 765 від 10.06.2024 на суму 1 090,48 грн; - за червень 2024 року: від 05.07.2024 на суму 59 784,31 грн, № 848 від 12.07.2024 на суму 2 395,40 грн, № 849 від 12.07.2024 на суму 51 821,33 грн; - за липень 2024 року: № 777 від 12.08.2024 на суму 77 223,71 грн, № 948 від 12.08.2024 на суму 47 764,33 грн, № 949 від 12.08.2024 на суму 1 945,79 грн; - за серпень 2024 року: № 901 від 06.09.2024 на суму 59 998,92 грн, № 1047 від 06.09.2024 на суму 46 142,43 грн, № 1048 від 06.09.2024 на суму 1 503,23 грн; - за вересень 2024 року: № 1000 від 26.09.2024 на суму 66 295,93 грн, № 1112 від 26.09.2024 на суму 49 209,13 грн, № 1113 від 26.09.2024 на суму 551,99 грн. Між тим, Київрадою було прийнято рішення від 13.06.2024 № 933/8899 "Про реорганізацію комунальних некомерційних підприємств, що віднесені до сфери управління Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації", пунктом 8 якого вирішено реорганізувати, зокрема, Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр дитячий Дарницького району м. Києва" (ідентифікаційний код 26188248) шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр № 1 Дарницького району м. Києва" (ідентифікаційний номер 01280970), а пунктом 9 установлено, що Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр № 1 Дарницького району м. Києва" (ідентифікаційний номер 01280970) є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків, зокрема, Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр дитячий Дарницького району м. Києва" (ідентифікаційний код 26188248). 28.02.2025 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис № 1000651120012016046 про державну реєстрацію припинення Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр дитячий Дарницького району м. Києва" (ідентифікаційний код 26188248) на підставі рішення щодо реорганізації, а також відомості про правонаступника - Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр № 1 Дарницького району м. Києва" (ідентифікаційний номер 01280970). У квітні 2025 року Дарницька окружна прокуратура міста Києва звернулася до КНП "КДЦ Дарницького району м. Києва" з листом № 46-1929вих25 від 08.04.2025, в якому просила надати інформацію щодо виділених коштів на проведення закупівлі електричної енергії UA-2024-01-09-001527-a, запланованого та закупленого обсягу електричної енергії за Договором, обґрунтування укладання між сторонами додаткових угод, якими збільшувалася ціна за одиницю товару, та відомості про вжиті заходи щодо захисту інтересів держави, а також до Київради з листом № 46-1930вих25 від 08.04.2025, в якому просила надати відомості про вжиті заходи щодо захисту інтересів держави. У відповідь, листом № 465 від 14.04.2025 відповідач-2 надав документи щодо закупівлі та повідомив, що додатком 2 до Договору передбачено механізм регулювання ціни та зміну середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку "на добу наперед"; упродовж дії Договору в 2024 році сторони, керуючись вимогами чинного законодавства, уклали низку додаткових угод щодо зміни ціни за одиницю товару за наявного документального підтвердження коливання ціни товару на ринку; зміни умов були обґрунтованими та такими, що вчинені з метою безперервного постачання електричної енергії для належного функціонування медичного закладу. На виконання доручення першого заступника голови Київської міської державної адміністрації до листа Дарницької окружної прокуратури міста Києва № 46-1930вих25 від 08.04.2025, Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація повідомила, що місцеві державні адміністрації здійснюють функцію управління майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, та не втручаються у господарську діяльність таких підприємств, установ та організацій. Оскільки органом, уповноваженим представляти інтереси територіальної громади, не вжито жодних заходів щодо захисту інтересів держави, Дарницька окружна прокуратура міста Києва направила Київській міській раді повідомлення в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (вих. № 46-2294вих25 від 24.04.2025) про прийняте рішення щодо представництва інтересів держави в особі Київської міської ради шляхом звернення до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Київські енергетичні послуги" про визнання недійсними спірних додаткових угод до Договору та стягнення коштів у розмірі 200 245,92 грн. Звертаючись до суду з даним позовом прокурор зазначив, що додаткові угоди до Договору були укладені його сторонами у порушення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки вартість за одиницю товару збільшилась на понад 10 %. При цьому, за доводами прокурора, документи, що слугували підставою для укладення цих угод, не містять інформації про коливання ціни на товар, що є необхідною умовою для зміни ціни за одиницю товару, а лише засвідчують середній рівень цін на певну дату. З огляду на викладене, прокурор просив суд визнати додаткові угоди № 1 від 12.02.2024, № 5 від 09.06.2024, № 6 від 10.07.2024, № 7 від 12.08.2024, № 8 від 17.09.2024, пункти 2, 3 додаткової угоди № 10 від 27.09.2024 до Договору недійсними та стягнути з ТОВ "Київські енергетичні послуги" на користь Київської міської ради 200 245,91 грн надмірно сплачених коштів. Заперечуючи проти позову, відповідач-1 вказав, що оспорювані додаткові угоди до Договору укладені відповідно до умов Договору та вимог Особливостей, які не містять процентного обмеження подальших змін ціни за одиницю товару. Відповідач-1 також зауважив на особливостях функціонування та ціноутворення на ринку "на добу наперед" і доводив належність доказів, на підставі яких сторони вносили зміни в Договір. За доводами відповідача-1, сторони під час укладання Договору керувалися вимогами саме Особливостей, які, в свою чергу, не містять жодних обмежень щодо збільшення ціни за одиницю товару у разі зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед"; під час укладання Договору сторони обрали як підставу для зміни ціни саме підп. 7 п. 19 Особливостей, який передбачає зміну середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що і було відображено в умовах комерційної пропозиції, яка є додатком до Договору; зміна ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку передбачена підп. 2 п. 19 Особливостей, і сторони в укладеному Договорі застосування даного підпункту Особливостей не закріплювали, отже, у прокуратури відсутні правові підстави для застосування в розрахунках у даній справі будь-яких коливань. Також відповідач-1 зазначив про відсутність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді; про те, що прокурор, вимагаючи визнати недійсними додаткові угоди № 1, № 5-8, № 10 до Договору, не пропонує застосувати наслідки недійсності до обох сторін правочину, водночас незастосування наслідків недійсності додаткових угод до обох сторін правочину носить дискримінаційний характер та доводить відповідача-1 як постачальника до збитків. Відповідач-2 заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказав, що органом, який здійснює фінансовий контроль при моніторингу публічних закупівель та має право у випадку недотримання законодавства про державні закупівлі та невиконання підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень звернутися до суду в інтересах держави, є Державна аудиторська служба України; для того, щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач у справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, натомість позов прокурора є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя статті 53 ГПК України). Відповідно до частини четвертої вказаної статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. Згідно із частиною п`ятою статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. Положення щодо представництва інтересів держави прокурором у суді закріплені у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до частини третьої якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19). Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19). Тобто, під час розгляду справи в суді фактично стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19). Разом із цим, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру"). Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18). Встановлена цим законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Тобто визначений частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обов`язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов`язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб`єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов. Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц). Отже, якщо прокурор звертається до суду з позовною заявою в інтересах держави, він зобов`язаний у позовній заяві вказати підставу для здійснення представництва інтересів, передбачену частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", та обґрунтувати її. У такому разі статусу позивача набуває або орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах (за наявності такого органу), або прокурор (у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду). Процесуальні наслідки відсутності, зокрема, обґрунтування підстави для звернення до суду прокурора визначені статтею 174 ГПК України. Отже, процесуальний статус прокурора у справі залежить від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Враховуючи наявність або відсутність таких повноважень, прокурор обґрунтовує наявність підстав для представництва інтересів держави. Узагальнюючи наведені в постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 висновки щодо застосування норм права, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що: 1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо: - орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; - орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави; 2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо: - відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; - орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави. У постанові від 28.11.2024 у справі № 910/13240/22 (910/5595/22) Верховний Суд, ураховуючи наведені вище позиції Великої Палати Верховного Суду щодо представництва прокурором інтересів держави у суді, зазначив, що: - у цій категорії справ найперше належить встановити, про захист яких інтересів держави йдеться, якими суб`єктами вони були порушені, в чому полягало порушення та чи є обраний прокурором спосіб захисту інтересів держави ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права; - процесуальний статус прокурора у справі залежить від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Враховуючи наявність або відсутність таких повноважень, прокурор обґрунтовує наявність підстав для представництва інтересів держави; - прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, зокрема, якщо орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, у квітні 2025 року Дарницька окружна прокуратура міста Києва звернулася до КНП "КДЦ Дарницького району м. Києва" з листом № 46-1929вих25 від 08.04.2025, в якому просила надати інформацію щодо виділених коштів на проведення закупівлі електричної енергії UA-2024-01-09-001527-a, запланованого та закупленого обсягу електричної енергії за Договором, обґрунтування укладання між сторонами додаткових угод, якими збільшувалася ціна за одиницю товару, та відомості про вжиті заходи щодо захисту інтересів держави. Також Дарницька окружна прокуратура міста Києва звернулась до Київської міської ради з листом № 46-1930вих25 від 08.04.2025, в якому просила надати відомості про вжиті заходи щодо захисту інтересів держави. У відповідь, листом № 465 від 14.04.2025 відповідач-2 надав документи щодо закупівлі та повідомив, що додатком 2 до Договору передбачено механізм регулювання ціни та зміну середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку "на добу наперед"; впродовж дії Договору в 2024 році сторони, керуючись вимогами чинного законодавства, уклали низку додаткових угод щодо зміни ціни за одиницю товару за наявного документального підтвердження коливання ціни товару на ринку; зміни умов були обґрунтованими та такими, що вчинені з метою безперервного постачання електричної енергії для належного функціонування медичного закладу. На виконання доручення першого заступника голови Київської міської державної адміністрації до листа Дарницької окружної прокуратури міста Києва № 46-1930вих25 від 08.04.2025, Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація повідомила, що місцеві державні адміністрації здійснюють функцію управління майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, та не втручаються у господарську діяльність таких підприємств, установ та організацій. Оскільки органом, уповноваженим представляти інтереси територіальної громади, не вжито жодних заходів щодо захисту інтересів держави, Дарницька окружна прокуратура міста Києва направила Київській міській раді повідомлення в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (вих. № 46-2294вих25 від 24.04.2025) про прийняте рішення щодо представництва інтересів держави в особі Київської міської ради шляхом звернення до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Київські енергетичні послуги" про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 12.02.2024, № 5 від 09.06.2024, № 6 від 10.07.2024, № 7 від 12.08.2024, № 8 від 17.09.2024, пунктів 2, 3 додаткової угоди № 10 від 27.09.2024 до Договору та стягнення з відповідача-1 200 245,92 грн безпідставно отриманих коштів. Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до правової позиції Великої Платати Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру" рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у справі. Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор зазначив те, що позивач як уповноважений орган у спірних правовідносинах, будучи обізнаним про наявність порушення під час проведення процедури закупівлі та неефективне витрачання бюджетних коштів, неналежно здійснює надані йому законодавством України повноваження і протягом тривалого часу не вживає заходи щодо визнання недійсними оспорюваних додаткових угод до Договору та повернення безпідставно сплачених відповідачем-2 коштів. Отже, саме усвідомлена пасивна поведінка органу, уповноваженого здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, тобто нездійснення ним захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, стала підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду. Відтак при зверненні до суду з позовом у даній справі прокурором було належним чином підтверджено бездіяльність компетентного органу, який знав про порушення інтересів держави, однак не звертався до суду з відповідним позовом, що стало підставою звернення прокурора із цим позовом до суду в особі відповідного органу. Суд апеляційної інстанції також враховує, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатись з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (відповідні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 25.06.2024 у справі № 918/760/23, від 01.10.2024 у справі № 918/778/23, від 20.02.2025 у справі № 910/16372/21). Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що саме Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель, оскільки Верховний Суд надавав оцінку подібним доводам у постанові від 05.03.2024 у справі № 918/323/23 та виходив, зокрема, з того, що прокурор мав повноваження для подання позовної заяви у даній справі в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування як органу, що здійснює, зокрема, розподілення бюджетних коштів громади та контроль за їх використанням, а також врахував правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, відповідно до якого закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду; належним буде звернення в особі хоча б одного з них. З урахуванням викладеного, Верховний Суд у постанові від 05.03.2024 у справі № 918/323/23 відхилив доводи скаржника про те, що прокурор помилково визначив сільську раду уповноваженим органом у спірних правовідносинах. Перевіряючи доводи скаржника, що при укладенні оспорюваних прокурором додаткових угод № 1 від 12.02.2024, № 5 від 09.06.2024, № 6 від 10.07.2024, № 7 від 12.08.2024, № 8 від 17.09.2024, пунктів 2, 3 додаткової угоди № 10 від 27.09.2024 до Договору сторони керувалися вимогами Особливостей, які не містять жодних обмежень щодо збільшення ціни за одиницю товару в договорі, а також вони укладені за належного підтвердження коливання ціни товару на ринку, колегія суддів зазначає таке. Вирішуючи питання щодо застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 зазначила, що відповідна норма не дозволяє збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю, з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно до ч 1, 2, 3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Згідно із ч. 3, 4 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно із ч. 1, 2 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку. Як вбачається з матеріалів справи, укладаючи Договір, сторони погодили, що плановий обсяг постачання електричної енергії за період січень - грудень 2024 року становить 368 200 кВт*год та, відповідно, за ціною (за 1 кВт*год), що на дату укладення Договору становить 3,93189 грн без ПДВ, крім того, ПДВ 0,78638 грн, всього з ПДВ 4,71827 грн. 12.02.2024 сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору, в якій, серед іншого, визначили, що споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію у січні 2024 року за ціною, що становить 4,43714 грн/кВт*год (без ПДВ). 09.06.2024 сторони уклали додаткову угоду № 5 до Договору, в якій, серед іншого, визначили, що споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію за ціною, що становить 4,80049 грн/кВт*год (без ПДВ). 10.07.2024 сторони уклали додаткову угоду № 6 до Договору, в якій, серед іншого, визначили, що споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію за ціною, що становить 5,98195 грн/кВт*год (без ПДВ). 12.08.2024 сторони уклали додаткову угоду № 7 до Договору, в якій, серед іншого, визначили, що споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію за ціною, що становить 6,54568 грн/кВт*год (без ПДВ). 17.09.2024 сторони уклали додаткову угоду № 8 до Договору, в якій, серед іншого, визначили, що споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію за ціною, що становить 6,31717 грн/кВт*год (без ПДВ). 27.09.2024 сторони уклали додаткову угоду № 10 до Договору, в якій, серед іншого, визначили, що споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію за ціною, що становить 6,33110 грн/кВт*год (без ПДВ). Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника, що відповідно до Особливостей (в редакції, чинній на момент укладення спірних додаткових угод) зміна ціни у разі коливання ціни товару на ринку у період дії пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" могла відбуватися, не обмежуючись періодичністю та відсотковою межею, з огляду на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28.08.2024 у справі № 918/694/23, де Верховний Суд вказав, що підпункт 2, підпункт 7 пункту 19 Особливостей не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спору, оскільки: 1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом; 2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та вони не встановлюють іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою. Крім того, як встановлено місцевим господарським судом, підставами укладення спірних додаткових угод були листи постачальника, до яких були додані довідки ДП"Держзовнішінформ" з інформацією, оприлюдненою АТ "Оператор ринку", щодо коливання середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку "на добу наперед" (РДН) у відповідні місяці, однак такі лише відображають ціну закупівлі електричної енергії на РДН на конкретну дату в місяці, за який відповідач-1 бажав перерахувати ціну електричної енергії, та не містять порівняння середніх цін на електричну енергію з урахуванням періоду дії попередньої додаткової угоди. Натомість у постановах Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 11.05.2023 у справі № 910/17520/21 зазначено, що документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо. Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору. Відтак суд першої інстанції правильно виснував, що надані відповідачем-1 документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, пропорційності її зростання, у них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв`язку із чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Доводи скаржника, що закон пов`язує неможливість зміни ціни в договорі не з моментом виконання продавцем зобов`язання з передачі товару, а з моментом виконання договору в цілому, відхиляються апеляційним господарським судом за неспроможністю, оскільки зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що укладення сторонами додаткових угод № 1 від 12.02.2024, № 5 від 09.06.2024, № 6 від 10.07.2024, № 7 від 12.08.2024, № 8 від 17.09.2024, пункти 2, 3 додаткової угоди № 10 від 27.09.2024 до Договору, якими було збільшено вартість товару понад 10 % від тієї ціни товару, яка була правомірно погоджена сторонами в Договорі, суперечить п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відтак вони підлягають визнанню недійсними на підставі частини першої статті 215 ЦК України. Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином. Оскільки додаткові угоди № 1 від 12.02.2024, № 5 від 09.06.2024, № 6 від 10.07.2024, № 7 від 12.08.2024, № 8 від 17.09.2024, пункти 2, 3 додаткової угоди № 10 від 27.09.2024 є недійсними та не породжують правових наслідків, грошові кошти в сумі 200 245,91 грн (у межах заявлених прокурором позовних вимог) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем-1, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач-1 зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України. Доводи скаржника з приводу того, що суд мав застосувати двосторонню реституцію, підлягають відхиленню, оскільки позивачем за вимогою про визнання недійсними додаткових угод є не сторона Договору. Виходячи із ч. 2 та 3 ст. 216 ЦК України правові наслідки недійсності правочину не завжди полягають у двосторонній реституції. Так, якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню їй винною стороною. Так само особливі правові наслідки можуть встановлюватися законом. Натомість положення глави 83 ЦК України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються також у разі подання вимог про повернення виконаного за недійсним правочином. У справі, яка переглядається, за додатковими угодами № 1 від 12.02.2024, № 5 від 09.06.2024, № 6 від 10.07.2024, № 7 від 12.08.2024, № 8 від 17.09.2024, пункти 2, 3 додаткової угоди № 10 від 27.09.2024 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 3309081П-Т124 від 18.01.2024 було збільшено вартість за одиницю товару, тобто за оспорюваними правочинами (вищевказаними додатковими угодами) ТОВ "Київські енергетичні послуги" отримало кошти в розмірі більшому, ніж було передбачено Договором за одиницю товару, тоді як КНП "КДЦ Дарницького району м. Києва" не отримало додаткового обсягу електричної енергії, передбаченого умовами основного договору. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Судові витрати У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати зі сплати судового збору за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника. Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі № 910/6892/25 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повна постанова складена 24.06.2026. Головуючий суддя А.М. Демидова Судді С.В. Владимиренко І.П. Ходаківська