Постанова 4872 № 916/3295/25

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3295/25 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Філінюка І.Г., суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М. секретар судового засідання Чеголя Є.О. за участю: Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Проценко Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.04.2026 по справі №916/3295/25 за заявою: Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 25.03.2026р. вх. № ГСОО 2-581/26 про заміну сторони виконавчого провадження по справі №916/3295/25 за позовом: Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до відповідача: Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС в Одеській області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрабниця Бессарабії» про стягнення 7871,09 грн. суддя суду першої інстанції Д`яченко Т.Г. місце винесення ухвали: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29, повний текст ухвали складено та підписано: 21.04.2026 ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.11.2026 позовну заяву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) задоволено повністю. Стягнуто з Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС в Одеській області на користь Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) грошові кошти у розмірі 7871,09 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 17.11.2025 у справі №916/3295/25 залишено без змін. 16.03.2026 видано наказ про примусове виконання рішення суду та стягувачем в зазначеному наказі вказано Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (49619, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 21А, код ЄДРПОУ 43315529). 25.03.2026 до Господарського суду Одеської області від Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява вх. № ГСОО 2-581/26 про заміну сторони виконавчого провадження по справі №916/3295/25. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.04.2026 у задоволені заяви Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 25.03.2026р. вх. № ГСОО 2-581/26 про заміну сторони виконавчого провадження по справі №916/3295/25 відмовлено. Обґрунтування судового рішення. Суд зазначив, що Дніпровським міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України не надано до суду доказів, за якими суд би міг встановити перехід прав та обов`язків стягувача за наказом від 16.03.2026 у справі №916/3295/25 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 45862901). Узагальнені вимоги доводи апеляційної скарги. 28.04.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.04.2026 по справі №916/3295/25, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.04.2026 у справі № 916/3295/25. Постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву Скаржника: замінити сторону (стягувача) Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код 43315529) на правонаступника Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 45862901). Скаржник зазначає, що позиція суду першої інстанції про відсутність підстав для заміни сторони через продовження існування Скаржника як юридичної особи повністю спростовується висновками Верховного Суду у постанові від 06.10.2020 по справі № 804/958/17. Обґрунтовуючи поняття публічного правонаступництва, Верховний Суд зазначив: «вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта як юридичної особи». Оскільки Постановою № 517 функції щодо Одеської області були передані від колишнього Південного міжрегіонального управління МЮ (код 43315529) до новоствореного Одеського міжрегіонального управління МЮУ (код 45862901), відбулося фактичне (компетенційне) правонаступництво. Таким чином, Скаржник втратив повноваження органу, що здійснює функції у сфері примусового виконання рішень на території Одеської області, а відтак не може бути належним стягувачем у справі № 916/3295/25. Оскаржувана ухвала ґрунтується на помилковому висновку суду про відсутність доказів «цивільного» правонаступництва. Проте у даному випадку має місце публічне правонаступництво, правова природа якого роз`яснена у Постанові Верховного Суду від 26.02.2024 по справі № 380/4844/21. Отже, оскільки Скаржник (Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України) втратив адміністративну компетенцію на території Одеської області, а Одеське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України її набуло, заміна сторони є обов`язковою для забезпечення ефективного поновлення порушених прав та виконання судового рішення. Процесуальний рух справи. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2026. На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/3295/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/3295/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.04.2026 по справі №916/3295/25 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції. 13.05.2026 матеріали справи №916/3295/25 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.04.2026 по справі №916/3295/25. Призначено розгляд апеляційної скарги Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.04.2026 по справі №916/3295/25 на 23.06.2026 о 15:30 год. В судовому засіданні 23.06.2026 представник Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав. Інші представники сторін в судове засідання не з`явився. Відповідно до частини дванадцятої статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті. Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне. Колегія суддів зазначає, що процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов`язків, а реалізація вказаних процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач тощо). Правонаступництвом є перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої. Правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи може мати місце у разі, коли до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника. Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Процесуальне правонаступництво у позовному провадженні відбувається тоді, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Відповідно до статті 52 ГПК України, нормами якої визначено положення процесуального правонаступництва, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Отже, таке право не є абсолютним та обмежене часовими рамками певних стадій судового процесу. Між тим, процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення. Згідно з ст.334 ГПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Суд будь-якої інстанції, незалежно від стадії судового процесу, зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17, а також постанови Верховного Суду: від 16 жовтня 2018 року у справі № 910/15792/14, від 25 липня 2019 року у справі № 903/916/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 903/908/17, від 15 жовтня 2019 року у справі № 910/22289/15, від 27 листопада 2019 року у справі № 5023/1704/12). Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17). Крім того, Верховний Суд у постанові від 24 жовтня 2019 року у справі № 910/16586/18 виснував, що у розумінні положень наведеної норми процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших, передбачених законом випадках, у тому числі у випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір. Всі дії, що вчиняються в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу. Таким чином, процесуальне правонаступництво згідно з вимогами статті 52 ГПК України - є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Слід зазначити, що перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта матеріального правовідношення до іншого не тягне автоматичної зміни осіб у процесуальному відношенні. Проте згідно з положеннями статті 52 ГПК України, суд, за наявності клопотання, може залучити до участі у справі правонаступника позивача у справі у разі його заміни у відносинах, щодо яких виник спір, іншою особою. Наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному конкретному випадку. Між тим колегія суддів враховує, що у спірних правовідносинах у цій справі, для настання процесуального правонаступництва, необхідно встановити факт переходу до особи не тільки матеріальних прав правопопередника, а й передачі адміністративної компетенції (публічне правонаступництво), зважаючи на таке. Як вбачається зі сталої та послідовної позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах: від 06 жовтня 2020 року у справі № 804/958/17, від 26 лютого 2024 року у справі № 380/4844/21, від 18 листопада 2025 року у справі № 815/6834/15, питання правонаступництва у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) є окремим, особливим видом правонаступництва, під яким розуміється перехід в установлених законом випадках повноважень та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів. У спорах, які пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі. Тобто, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. Так, відповідно до Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2025 № 517 Деякі питання міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції (далі Постанова № 517) Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перейменовано на Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України та утворено юридичну особу публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції України зокрема Одеське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України. Згідно з Додатком 1 до Постанови № 517 визначені адміністративно територіальні одиниці, на які поширюються повноваження Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Автономна республіка Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська області, м. Севастополь, а повноваження Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області. Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.12.2025 Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 43315529) змінило назву на Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 43315529), а 26.05.2025 зареєстровано нову юридичну особу публічного права - Одеське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (Код ЄДРПОУ 45862901) Юрисдикцію міжрегіональних управлінь визначає Міністерство юстиції України. Наказом Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 31.12.2025 № 7244-к «Про введення в дію Структури та штатної чисельності, штатних розписів», з 31 грудня 2025 року введена в дію структура та штатна чисельність Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 19.12.2025 № 3541/5 «Про затвердження структури та штатної чисельності» та штатний розпис Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, затверджений Державним секретарем Міністерства юстиції України Олександром Буханевичем 31.12.2025 (копія додається). Відтак з 31.12.2025 в структуру Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не входять відділи примусового виконання рішень, юрисдикція яких поширюється на Одеську область. Тобто, із зазначеного вище вбачається, що з урахуванням додатку №1 до Постанови №517 від 06.05.2025 відбулась реорганізація органів Міністерства юстиції України та визначені адміністративно-територіальні одиниці, на які поширюються повноваження міжрегіонального територіального органу. Колегія суддів враховує правову позицію викладену Верховним Судом у постанові від 08.06.2026 у справі №916/3293/25. Враховуючи обставини набуття відповідних прав (передачу адміністративної компетенції) іншою особою, а саме: функції щодо Одеської області передані від Дніпровського управління до Одеського управління згідно з Постановою КМУ № 517 та додатком № 1 до неї, а також зважаючи, що стягувачем у справі має бути орган, який володіє владними повноваженнями на відповідній території на момент вчинення дії і на сьогодні Дніпровське управління не має підрозділів в Одеській області, з метою дотримання принципу безперервності державних функцій та зважаючи, що кошти мають бути повернуті на депозитний рахунок органу Державної виконавчої служби за місцем виконання рішення, в той час як власником таких рахунків в Одеській області тепер є Одеське управління, - сукупно свідчать про наявність підстав для заміни учасника процесуальних правовідносин у справі, що розглядається. А тому у даній справі Дніпровське управління мало право звернутися до суду з клопотанням про заміну сторони у виконавчому провадженні по справі №916/3295/25. Отже, враховуючи встановлені вище обставини, наведені положення законодавства, колегія суддів вбачає підстави для заміни сторони (стягувача) під час примусового виконання наказу Господарського суду Одеської Області від 16.03.2026 у справі №916/3295/25 виданого на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.11.2025 по справі №916/3295/25 Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код 43315529) на правонаступника Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 45862901). Висновки суду апеляційної інстанції. Стаття 277 ГПК України встановлює підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

1. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи викладені обставини, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 20.04.2026 у справі №916/3295/25 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 25.03.2026 вх. № ГСОО 2-581/26 про заміну сторони виконавчого провадження по справі №916/3295/25. Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України задовольнити. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.04.2026 у справі №916/3295/25 скасувати та ухвалити нове рішення. Заяву Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 25.03.2026 вх. № ГСОО 2-581/26 про заміну сторони виконавчого провадження по справі №916/3295/25 задовольнити. Замінити сторону (стягувача) під час примусового виконання наказу Господарського суду Одеської Області від 16.03.2026 у справі №916/3295/25 виданого на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.11.2025 по справі №916/3295/25 Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код 43315529) на правонаступника Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 45862901). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України. Повний текст постанови складено 24.06.2026. Головуючий суддя Філінюк І.Г. Суддя Аленін О.Ю. Суддя Принцевська Н.М.