Ухвала КГС ВС № 904/5276/25

УХВАЛА 22 червня 2026 року м. Київ Справа № 904/5276/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Власова Ю.Л. - головуючого, Булгакової І.В., Малашенкової Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Авто Транс АГ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2025 року (суддя Крижний О.М.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27 травня 2026 року (колегія у складі суддів: головуюча Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.) у справі №904/5276/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Октан Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Авто Транс АГ» про стягнення 393 751,68 грн, ВСТАНОВИВ: 08 червня 2026 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Верховний Суд, Суд) через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Авто Транс АГ» (далі - ТОВ «Атлас Авто Транс АГ», скаржник), в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2025 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27 травня 2026 року у справі №904/5276/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Також скаржник просить Суд зупинити виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. В системі «Електронний суд» документ сформований 06 червня 2026 року. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2026 року для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Власов Ю.Л. - головуючий, Булгакова І.В., Малашенкова Т.М. За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі №904/5276/25 з огляду на таке. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках. Аналогічні положення закріплені в частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за якими учасники справи мають право на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках. За змістом пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Згідно із частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом позову у цій справі є вимога майнового характеру про стягнення коштів на загальну суму 393 751,68 грн, що на момент подання позовної заяви становило менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2025 року - 1 514 000,00 грн). Отже за загальним правилом судові рішення у справі №904/5276/25 не підлягають касаційному оскарженню. Разом із тим підпункти «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачають певні випадки за наявності яких рішення суду у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути оскаржено в касаційному порядку. При цьому, особа, яка подає касаційну скаргу повинна обґрунтувати та довести наявність такого випадку. ТОВ «Атлас Авто Транс АГ» у касаційній скарзі посилається на те, що оскаржувані судові рішення у справі №904/5276/25 підлягають перегляду в касаційному порядку, оскільки справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики в частині необхідності формулювання правового висновку в питаннях: - чи можливе застосування положень договору після спливу строку його дій, якщо це не пов`язано із порушеннями що мали місце під час його дії; - поняття та порядок «хронологічного зарахування» оплачених грошових коштів за поставлений товар. Також скаржник вважає, що допущені порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій фактично призвели до безпідставного збагачення позивача, оскільки заявлені вимоги стосувались стягнення штрафних санкцій, отже особа, яка виграла суд, має отримати виключно компенсацію своїх реальних втрат, а не джерело додаткового збагачення. При проведенні аналізу судової практики з використанням відомостей з єдиного реєстру судових рішень було встановлено, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що і зумовило її звернення із цією касаційною скаргою. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що питання права, яке має фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики та про яке йдеться у підпункті «а» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, означає наявність правової проблеми, яка впливатиме на велику кількість спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення такої проблеми. Водночас, формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права є метою вирішення виключної правової проблеми, яка має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у великій кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини як відсутність сталої судової практики, невизначеність правових питань на нормативному рівні, необхідність застосування аналогії закону чи права, вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Натомість касаційна скарга містить лише посилання на наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК країни, але в ній відсутнє будь-яке обґрунтування такої підстави, зокрема, посилань на справи з різною правовою практикою у правовідносинах подібних до правовідносин у цій справі. Отже, скаржник не навів ні кількісного, ні якісного елементів на підтвердження існування наявності правової проблеми. Підставу, передбачену підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, для відкриття касаційного провадження у цій справі, Верховний Суд також відхиляє, оскільки суспільний інтерес може полягати у важливості наслідків вирішення справи для значної кількості суб`єктів права або суспільних цінностей, що панують у державі, та спрямованих на забезпечення сталого розвитку держави, забезпечення у ній суспільного порядку, безпеки тощо. Однак саме лише посилання на те, що справа становить значний суспільний інтерес, без належного та фундаментального обґрунтування таких доводів не може бути визнано судом підставою для відкриття касаційного провадження у малозначній справі з ціною позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Щодо вжитого законодавцем у підпункті «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України словосполучення «виняткове значення» справи для її учасника, то оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для її учасника можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Скаржник будь-якого обґрунтування підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не навів. Отже Суд вважає, що касаційна скарга ТОВ «Атлас Авто Транс АГ» не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, а відтак умов допуску цієї справи до касаційного оскарження скаржником не дотримано. З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Атлас Авто Транс АГ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2025 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27 травня 2026 року у справі №904/5276/25, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 235, 287, 293, 314 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Авто Транс АГ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2025 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27 травня 2026 року у справі №904/5276/25. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий Ю. Л. Власов Судді І. В. Булгакова Т. М. Малашенкова