Ухвала КГС ВС № 910/4510/20 (910/18500/19)

УХВАЛА 22 червня 2026 року м. Київ cправа № 910/4510/20 (910/18500/19) Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Жукова С.В. розглянувши матеріали касаційної скарги розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой" арбітражного керуючого Васюка Миколи Миколайовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 у справі № 910/4510/20 (910/18500/19) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой" до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорноног Лариси Віталіївни, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Лейк Хаус" про визнання протиправними та скасування рішень,- в межах справи №910/4510/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Корд Груп", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой", про банкрутство ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2026 у справі №910/4510/20(910/18500/19) позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано протиправними та скасовано рішення Приватного нотаріуса КМНО Чорноног Л.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:32699166 від 02.12.2016 про право власності на об`єкт нерухомого майна: незавершений будівництвом об`єкт, недобудований житловий комплекс з об`єктами соціально-побутового призначення, об`єкт житлової нерухомості: Ні. Адреса: м. Київ, вул. Здолбунівська, будинок

13. Номер запису про право власності 17790622. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1104328180000, скасовано запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №17790622 від 01.12.2016 приватного нотаріуса КМНО Чорноног Л.В. про реєстрацію права власності, індексний номер 32699166 від 02.12.2016, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 3842,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ОК "Житлово-будівельний кооператив "Лейк Хаус" звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2026 у справі №910/4510/20 (910/18500/19) у повному обсязі та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Лейк Хаус" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2026 року у справі №910/4510/20(910/18500/19) задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2026 у справі №910/4510/20(910/18500/19) скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. До Верховного Суду від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой" арбітражного керуючого Васюка Миколи Миколайовича надійшла касаційна скарга на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 у справі №910/4510/20 (910/18500/19), у якій скаржник просить Суд скасувати постанову повністю та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2026 у справі №910/4510/20(910/18500/19). Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/4510/20(910/18500/19) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2026. За результатами розгляду матеріалів цієї скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке. Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Відповідно пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Відповідно статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно пп. 9 п.2-1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) судовий збір становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" (позов подано у 2019 році) станом на 01.01.2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становить 1921,00 грн. Частиною третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Враховуючи предмет спору та вимоги касаційної скарги, за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 у справі №910/4510/20 (910/18500/19), сума судового збору становить 6 147,20 грн ((1921 грн х 2 (за 2 вимоги немайнового характеру) х 200%) х 0,8). Однак, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі. Крім того, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Виходячи зі змісту наведеної норми, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень. Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об`єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу. Судом встановлено, що матеріали касаційної скарги не містять доказів надсилання копії касаційної скарги учасникам справи - Товариству з обмеженою відповідальністю "Градострой", Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чорноног Ларисі Віталіївні. Також, відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмо-тивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, перед-бачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій ви-кладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Cкаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на від-повідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях. Скаржник посилається, зокрема, на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу касаційного оскарження та зазначає, що судом апеляційної інстанції не застосовано/неправильно застосовано позицію Верховного Суду викладену постановах від 05.06.2018 у справі № 338/180/17; від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16; від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц; від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц; від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц; від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20. Проте скаржник не вказує чітко норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці. З огляду на викладене, у касаційній скарзі відсутні обґрунтовані підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 287 цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Таким чином, Скаржникам необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: - надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 6 147,20 грн; - надати суду докази надсилання копії касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Градострой", Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чорноног Ларисі Віталіївні; - обґрунтувати належним чином підстави касаційного оскарження, викладені у пункті 5 частини другої статті 290 ГПК України, на яких подається касаційна скарга. З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України. Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 288, 290, 291 292 Господарського процесуального кодексу України, статті 4 Закону України "Про судовий збір", Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой" арбітражного керуючого Васюка Миколи Миколайовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 у справі №910/4510/20 (910/18500/19) залишити без руху.

2. Надати розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой" арбітражному керуючому Васюку Миколі Миколайовичу строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой" арбітражному керуючому Васюку Миколі Миколайовичу усунути недоліки, встановлені в цій ухвалі у такий спосіб: - надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 6 147,20 грн; - надати суду докази надсилання копії касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Градострой", Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чорноног Ларисі Віталіївні; - обґрунтувати належним чином підстави касаційного оскарження, викладені у пункті 5 частини другої статті 290 ГПК України, на яких подається касаційна скарга.

4. Роз`яснити розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой" арбітражному керуючому Васюку Миколі Миколайовичу, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач С.В. Жуков