Ухвала КГС ВС № 908/3874/23 (908/2504/25)

УХВАЛА 22 червня 2026 року м. Київ cправа № 908/3874/23 (908/2504/25) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г., розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2026 (колегія суддів у складі: Соп`яненко О.Ю. - головуючий, Мартинюк С.В., Фещенко Ю.В.) та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.11.2025 (суддя Черкаський В.І.) у справі №908/3874/23 (908/2504/25) за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Страйк Інтерпрайз" Глеваського В.В. до Акціонерного товариства Комерційний банк ""ПриватБанк" за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - уповноважена особа учасників боржника - Маміч Яни Сергіївни про стягнення 14218948,76 грн. в межах справи № 908/3874/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Страйк Інтерпрайз", ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") 01.06.2026 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2026 та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.11.2025 у справі №908/3874/23 (908/2504/25) разом із клопотанням про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). АТ КБ "ПриватБанк" у касаційній скарзі вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваної постанови та рішення були порушені та неправильно застосовані норми матеріального права, а саме: ст.ст. 6, 11, 204, 267, 525, 526, 627, 629, 631, 653, 693, 806 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 7, 11, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг"; порушені норми процесуального права, а саме: ст.ст. 2, 7, 13, 18, 79, 86, 164, 174, 231, 236, 326 ГПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Скаржник як підставу касаційного оскарження вказує обставини, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України і зазначає, що зазначені вище норми права були застосовані судами попередніх інстанцій при розгляді справи без урахування висновків Верховного Суду, що викладені у постановах: - від 01.04.2026 у cправі № 925/7/24(925/1011/25) (що звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, позивач має надати докази , які б підтверджували, зокрема, можливість сплати судового збору до моменту постановлення судового рішення у справі ); - від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, від 17.06.2022 у cправі № 910/12556/20 (щодо положення про те, що п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи); - від 14.01.2025 у cправі № 904/11028/15 (904/5476/23) (що перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним; та що перебування боржника в процедурі банкрутства не звільняє його від сплати судового збору, а відповідні витрати належать до витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність), відшкодування яких врегульовано положеннями ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства); - від 07.09.2022 у справі № 910/22858/17 (щодо розмежування висновків за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права та висновків щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду); - від 19.09.2023 у cправі №905/1065/22, від 21.03.2024 у справі №907/935/21, від 01.02.2024 у cправі №913/175/23 (щодо додержання принципу обов`язковості договору та обов`язку зі сплати лізингових платежів лізингоотримувачем до дати розірвання договору та повернення майна лізингодавцю); - від 15.06.2021 у справі №904/5726/19 (щодо обов`язку судів виходити з умов договору, укладеного між сторонами, та структури лізингових платежів); - від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15 (щодо презумпції правомірності правочину). Перевіривши матеріали касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з урахуванням приписів ст. 294 ГПК України. Крім того, у касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" просить зупинити виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2026 та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.11.2025 у справі №908/3874/23 (908/2504/25) до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. В обґрунтування вказаного клопотання скаржник зазначає, що судом першої інстанції вже був виданий наказ на виконання оскаржуваного рішення, а отже позивачем - ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Страйк Інтерпрайз" Глеваським В.В. може бути здійснено звернення щодо його примусового виконання, а тому у разі примусового виконання рішення додаткові витрати відповідача АТ КБ "ПриватБанк" складатимуть щонайменше 1421894,88 грн. Отже, у разі задоволення касаційної скарги після розподілу коштів кредиторам, повернення цих грошових коштів відповідачу буде утруднено необхідністю стягнення коштів з іншого кредитора по справі. Згідно з абзацу 2 ч. 4 ст. 294 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо. Відповідно до ч. 1 ст. 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Верховний Суд неодноразово наголошував, що розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з дією та виконанням оскаржуваних судових рішень. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд враховує ймовірність утруднення повороту виконання рішення у разі скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушення прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо. Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення дії має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. Заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19). Метою зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії є запобігання невідворотним негативним наслідкам, які можуть виникнути з огляду на виконання судового рішення, що набрало законної сили у випадку його скасування судом касаційної інстанції. Натомість сама лише незгода скаржника з судовим рішеннями не є автоматичною підставою для зупинення виконання або зупинення дії судових рішень, а касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень тільки через те, що скаржник вважає їх незаконними. Набуття судовими рішеннями чинності і, як наслідок, їх виконання чи дія, є законодавчо передбаченими стадіями судового процесу, а тому таке виконання та дія судового рішення саме по собі не є безумовною підставою, з якою закон пов`язує можливість (необхідність) зупинення виконання або зупинення дії судового рішення. Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними. При цьому судове рішення, яким є і ухвала про зупинення виконання оскаржуваних рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, не може ґрунтуватись на припущеннях. Розглянувши доводи АТ КБ "ПриватБанк" на обґрунтування необхідності зупинення дії оскаржуваного рішення першої інстанції, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки скаржник не наводить у поданому клопотанні обставин неможливості повороту виконання судового рішення у справі № 908/3874/23 (908/2504/25). Враховуючи також, що зупинення виконання/дії судових рішень в силу приписів ст.ст. 294, 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, з огляду на необхідність забезпечення балансу прав та інтересів сторін на стадії касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2026 та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.11.2025 у справі №908/3874/23(908/2504/25), а тому відмовляє у задоволенні відповідного клопотання. Керуючись статтями 234, 235, 294, 295, 298, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2026 та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.11.2025 у справі №908/3874/23 (908/2504/25).

2. Призначити розгляд справи № 908/3874/23 (908/2504/25) за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" у відкритому судовому засіданні на 16 липня 2026 року о 11:00 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 09 липня 2026 року.

4. Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про зупинення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2026 та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.11.2025 у справі №908/3874/23 (908/2504/25) до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.

5. Витребувати з Господарського суду Запорізької області та/або Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/3874/23 (908/2504/25).

6. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В. Картере Судді С. Жуков В. Пєсков ДО УВАГИ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ ! Суди продовжують працювати, проте в умовах воєнного стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів. Просимо поєднати дотримання процесуальних норм з повагою до інших учасників справи та до суду, у зв`язку з чим: -максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України; -про намір участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду , або про розгляд справи без участі представників сторін, завчасно повідомити про це суд. Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою або в електронному вигляді на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua) із застосуванням електронного цифрового підпису, або з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд". Також, повідомляємо, що у випадку оголошення повітряної тривоги у судових засіданнях буде оголошуватися перерва задля забезпечення учасникам судового засідання можливості скористатися захисними спорудами. При цьому продовження судового засідання буде узалежнено від часу закінчення повітряної тривоги, про що повідомляється у застосунку "Київ цифровий". Цей застосунок рекомендується учасникам судового засідання завчасно самостійно завантажити з мережі Інтернет. Найближчі до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) захисні споруди, визначені Київською міською державною адміністрацією для укриття населення під час сигналу «Повітряна тривога», розташовано за наступними адресами: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 6; м. Київ, вул. Панаса Мирного, 5; м. Київ, вул. Євгена Гуцала, 3, 5 та

8. Крім того, захисними спорудами визначено станції метро "Печерська" та "Арсенальна". Також, звертаємо увагу на те, що згідно з новою редакцією частин п`ятої - дев`ятої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Такі учасники справи також мають можливість ознайомитись з матеріалами справи через ЄСІТС. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду