Постанова Північний апеляційний господарський суд № 911/2742/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "23" червня 2026 р. Справа№ 911/2742/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Буравльова С.І. суддів: Шапрана В.В. Андрієнка В.В. без повідомлення учасників справи розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інжинірингово-інноваційна компанія" на рішення Господарського суду м. Києва від 19.12.2025 р. у справі № 911/2742/25 (суддя - Лиськов М.О.) за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інжинірингово-інноваційна компанія" про стягнення 267651,44 грн, ВСТАНОВИВ: У серпні 2025 року Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інжинірингово-інноваційна компанія" про стягнення 267651,44 грн пені та штрафу. Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору № 37-14.3/5-31 від 22.10.2018 р. виконав роботи по об`єкту «капітальний ремонт адміністративно-виробничої будівлі ЦЗС» з порушенням строку, у зв`язку з чим йому нараховано штраф та пеню. Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.09.2025 вирішено передати позовну заяву №911/2742/25 за підсудністю до Господарського суду міста Києва. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.09.2026 р. відкрито провадження у справі № 911/2742/25, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.12.2025 р. у справі № 911/2742/25 позов Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задоволено. Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська інжинірингово-інноваційна компанія" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. У поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем було пропущено строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом, оскільки пеня та штраф нараховані за період з 01.10.2019 р. по 21.11.2019 р., в той час як позов подано 28.08.2025 р. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.01.2026 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інжинірингово-інноваційна компанія" у справі № 911/2742/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Ходаківська І.П., Демидова А.М. До суду 06.01.2026 р. директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інжинірингово-інноваційна компанія" подано клопотання про зупинення провадження у справі № 911/2742/25 у зв`язку з тим, що останній є єдиним працівником підприємства та знаходиться у складі Збройних Сил України. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 911/2742/25 та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України. До суду 15.01.2026 р. надійшли матеріали справи № 911/2742/25. Через систему "Електронний суд" 01.02.2026 р. від Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить закрити апеляційне провадження у справі № 911/2742/25, а у разі розгляду апеляційної скарги просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін. На підставі службової записки секретаря судової палати та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/141/26 від 27.03.2026 р. у зв`язку з перебуванням головуючого судді Владимиренко С.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/2742/25. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2026 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інжинірингово-інноваційна компанія" у справі № 911/2742/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 р. справу № 911/2742/25 було прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду. Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 911/2742/25, судова колегія дійшла висновку про відмову в його задоволенні з огляду на таке. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Клопотання про зупинення провадження мотивоване тим, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інжинірингово-інноваційна компанія" ОСОБА_1 є єдиним працівником підприємства та знаходиться у складі Збройних Сил України. До клопотання додано витяг з наказу Військової частини НОМЕР_1 № 96 від 22.04.2022 р. про те, що солдат ОСОБА_1 призваний на військову службу на посаду командира взводу матеріального забезпечення НОМЕР_2 окремого батальйону спеціального призначення. Листом № 09-23/161/26 від 02.04.2026 р. Північний апеляційний господарський суд звернувся до Військової частини НОМЕР_1 з проханням надати суду інформацію, чи перебуває ОСОБА_1 на даний час у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Листом № 5211 від 16.04.2026 р. Військова частини НОМЕР_1 повідомила про те, що у них відсутня інформація про те, що ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України та вказала про необхідність звернутись до Військової частини НОМЕР_3 . Листом № 09-23/239/26 від 04.05.2026 р. Північний апеляційний господарський суд звернувся до Військової частини НОМЕР_3 з проханням надати суду інформацію, чи перебуває ОСОБА_1 на даний час у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Листом № 1901/9519 від 21.05.2026 р. Військова частина НОМЕР_3 повідомила про те, що згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_3 № 305 від 19.10.2024 р. сержанта ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу частини. Враховуючи те, що у колегії суддів відсутня інформація про те, чи перебуває ОСОБА_1 на даний час у складі Збройних Сил України, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 911/2742/25 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України не підлягає задоволенню. Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження від 12.01.2026 р. у справі № 911/2742/25 учасникам справи було доставлено до електронних кабінетів 12.01.2026 р., доказом чого є довідки про доставку електронного документа від 13.01.2026 р., що містяться в матеріалах справи. Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття апеляційного провадження від 12.01.2026 р. у справі № 911/2742/25 оприлюднена у реєстрі 14.01.2026 р. Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, а також закінчення строків на подання всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів встановила наступне. 22.10.2018 р. між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська інжинірингово-інноваційна компанія" (далі - підрядник) було укладено договір № 37-14.3/5-31 (далі - договір). Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов`язується виконати в повному обсязі роботи по об`єкту "Капітальний ремонт адміністративно-виробничої будівлі ЦЗС (інв. № 15035)" (будівельні роботи), на свій ризик власними і залученими силами та засобами, відповідно до проектної документації та здати роботи замовнику в обумовлені договором строки, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані якісно роботи на умовах даного договору. За п. п. 2.1, 2.2 договору якість виконаних робіт має відповідати вимогам проектної документації, умовам цього договору. Під якісно виконаними підрядником роботами розуміються виконані в повному обсязі, передані та прийняті замовником роботи. Якість робіт, виконаних підрядником, має відповідати вимогам, що звичайно ставляться до робіт такого характеру на момент передання їх замовникові. Підрядник гарантує високу якість матеріальних ресурсів під час виконання робіт, та гарантує, що матеріали, придбані для виконання робіт, будуть новими (п 2.3 договору). Згідно з п. 3.1 договору сума, визначена у договорі, становить 4424988,08 грн, в тому числі ПДВ 20% - 737498,01 грн. Відповідно до п. 4.2 договору, якщо на момент оплати не затверджено (не погоджено) фінансовий план ДП МА "Бориспіль" на рік, в якому здійснюється фінансування, тоді оплата здійснюється протягом 10 робочих днів після офіційного опублікування інформації про затвердження фінансового плану ДП МА "Бориспіль". Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що замовник здійснює проміжні платежі підряднику за фактично виконані роботи, на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2в), актів здачі-приймання змонтованого обладнання та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), за умови виконання п. 4.2 договору. Замовник має право затримати розрахунки у разі виявлення помилок в оформлених документах та/або недоліків (дефектів) у виконаних роботах, після їх прийняття, на строк, необхідний підряднику для виправлення помилок в документах та/або усунення підрядником недоліків (дефектів) у виконаних роботах (п. 5.4 договору). Згідно з п. 5.5 договору замовник має право затримати розрахунки за неякісне або дефектне обладнання (устаткування), поставлене та /або змонтоване з недоробками і дефектами, виявленими під час монтажу та/або при прийманні об`єкту в експлуатацію та/або у разі виявлення помилок в оформлених документах, на строк, необхідний підряднику для усунення недоробок і дефектів та/або поставки/монтажу нового обладнання (устаткування) на 4 заміну дефектному (п. 5.5 договору). Як передбачено п. 6.1 договору, строк виконання робіт: 90 календарних днів з дати отримання підрядником письмового повідомлення від замовника про початок виконання робіт за цим договором. У відповідності до п. 6.13 договору після закінчення всіх передбачених цим договором робіт, підрядник письмово повідомляє про це замовника, після чого протягом 10-ти робочих днів замовником утворюється технічна комісія для прийняття всього обсягу робіт. За п. 6.14 договору комісія утворюється не пізніше ніж у строк, вказаний у п. 6.13 договору, після отримання замовником письмового повідомлення від підрядника про закінчення будівництва об`єкта з проханням утворити комісію замовника. Відповідно до п. 6.17 договору недоліки (дефекти) у виконаних роботах, виявлені в процесі приймання-передачі закінчених робіт, які виникли з вини підрядника, повинні бути усунені підрядником протягом строків, які вказуються в акті технічної комісії з підписанням уповноваженими представниками сторін. Строки виправлення (усунення) недоліків (дефектів) не повинні перевищувати 30 календарних днів. Договір набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє до 30.06.2019 р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань, що лишились невиконаними (п. 17.1 договору). Згідно з п. 17.2 договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору. Додатковою угодою № 2 від 27.06.2019 р. до договору сторони домовилися про продовження строків виконання робіт в договорі. Так, відповідно до вказаної угоди строк виконання робіт, зазначений в п. 6.1 договору, продовжено на 92 дні (до 30.09.2019 р.) строк дії договору, зазначений в п. 17.1 договору, продовжено до 31.12.2019 р. 30.09.2019 р. листом № 30/09-1 відповідач повідомив позивача про повне виконання всіх робіт за договором та про закінчення будівництва. Наказом № 01-07/1.1-41 від 17.10.2019 р. "Про створення технічної комісії" для прийняття всього обсягу робіт Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", керуючись п. 6.13 - 6.15 укладеного договору, створило технічну комісію. Позивач вказує, що роботи по усуненню недоліків та завершенню робіт за укладеним договором у повному обсязі були здійснені відповідачем в листопаді 2019 року. З метою прийняття виконаних робіт у встановленому порядку, Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" було видано наказ по підприємству № 01-07/1.1-12 від 21.09.2020 р. "Про створення технічної комісії", одночасно, визнано таким, що втратив чинність наказ від 17.10.2019 р. № 01-07/1.1-41 "Про створення технічної комісії". 28.11.2019 р. відповідач направив на адресу позивача лист № 28/11-1, в якому повідомив про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська інжинірингово-інноваційна компанія" зобов`язується здійснити оплату штрафних санкцій, що становлять 7% від ціни договору у зв`язку з порушенням строку виконання робіт за укладеним договором. В подальшому, Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" було надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська інжинірингово-інноваційна компанія" листи № 09-22-460 від 01.06.2020 р., № 19-22/3-631 від 22.10.2020 р. та № 19-22/3-121 від 25.05.2021 р. про усунення недоліків будівлі ЦЗС, де зазначені виявлені недоліки по об`єкту "Капітальний ремонт адміністративновиробничої будівлі ЦЗС (інв. №15035)", що унеможливлюють використання результатів робіт за укладеним договором. У відповідь, листом № 03/06 від 03.06.2021 р., відповідач повідомив позивача про те, що роботи по усуненню виявлених недоліків за договором будуть розпочаті в найближчий час. 01.07.2021 р. позивач направив на адресу відповідача лист № 19-22/3-142, в якому повторно просив терміново усунути недоліки по об`єкту. У відповідь, листом № 06/10/2021 від 06.10.2021 р., відповідач повідомив позивача про те, що недоліки будуть усунуті в найкоротші строки. 02.12.2019 р. позивач направив на адресу відповідача лист № 14-22-938 та рахунок № 12/62 від 27.11.2019 р., в якому повідомив про те, що оскільки роботи були виконані у листопаді 2019 року, тому позивачем нараховано пеню за період з 01.10.2019 р. по 21.11.2019 р. (всього - 52 дні) в сумі 21148,49 грн та штраф на підставі п. 3.1 договору у розмірі 7% від ціни договору у сумі 4424988,08 грн*7% = 309749,16 грн. Загальна сума пені та штрафу склала 330897,65 грн. 03.12.2019 р. на розрахунковий рахунок Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" надійшли кошти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інжинірингово-інноваційна компанія" в сумі 63246,21 грн, призначення платежу: компенсація за порушення строку виконання робіт зг. дог. № 37-14.3/5-31 від 22.10.2018 р. без ПДВ (рах. 12/62 від 27.11.2019 р.), що підтверджується платіжною інструкцією № 1159 від 02.12.2019 р. Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, не виконав свої зобов`язання за укладеним договором щодо вчасного виконання робіт, у зв`язку з чим йому нараховано штраф та пеню у загальному розмірі 330897,65 грн. Оскільки відповідачем було частково сплачено нараховані штрафні санкції у розмірі 63246,21 грн, загальна сума заборгованості по пені та штрафу складає 267651,44 грн. За змістом ст. 193 ГК України, в редакції станом на момент спірних правовідносин, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно зі ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Як передбачено ч. 1 ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. У відповідності до ч. ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України). За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Як вказує позивач та не заперечує відповідач, роботи по усуненню недоліків та завершенню робіт за укладеним договором у повному обсязі були здійснені відповідачем в листопаді 2019 року. Відповідно до додаткової угоди № 2 від 27.06.2019 р. строк виконання робіт продовжено до 30.09.2019 р. Оскільки роботи були виконані у листопаді 2019 року, тому позивачем нараховано пеню за період з 01.10.2019 р. по 21.11.2019 р. в розмірі 21148,49 грн та штраф у розмірі 309749,16 грн. Загальна сума пені та штрафу склала 330897,65 грн. 03.12.2019 р. на розрахунковий рахунок позивача надійшли кошти від відповідача у розмірі 63246,21 грн, призначення платежу: компенсація за порушення строку виконання робіт зг. дог. № 37-14.3/5-31 від 22.10.2018 р. без ПДВ (рах. 12/62 від 27.11.2019 р.), що підтверджується платіжною інструкцією № 1159 від 02.12.2019 р. Статтею 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Як визначено ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшеним у договорі. Пунктом 13.2 договору сторони погодили, що у разі порушення строку виконання робіт, зазначеного в п. 6.1 договору та/або терміну виправлення недоліків (дефектів), зазначених в п. 6.9, п 6.17, п. 6.21, п. 8.3 договору, перші 14 календарних днів, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 50% облікової ставки Національного банку України від ціни робіт, строк виконання яких порушено, за кожний день прострочення. У разі порушення строку виконання робіт, зазначеного в п. 6.1 цього договору та/або терміну виправлення недоліків (дефектів), зазначених в п. 6.9, п 6.17, п. 6.21, п. 8.3 договору, понад 14 календарних днів, починаючи з 15 календарного дня, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від ціни робіт, строк виконання яких порушено, за кожний день прострочення. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором, включаючи день виконання такого зобов`язання. Згідно з п. 13.3 договору за порушення строку виконання робіт, зазначеного в п. 6.1 договору та/або терміну виправлення недоліків (дефектів), зазначених в п. 6.9, п 6.17, п. 6.21, п. 8.3 договору, понад 30-ть календарних днів, підрядник додатково сплачує замовникові штраф у розмірі 7% від ціни договору. Пунктом 13.4 договору передбачено, що у разі, якщо прострочення строку виконання робіт, зазначеного в п. 6.1 договору, та/або терміну виправлення недоліків (дефектів), зазначених в п. 6.9, п 6.17, п. 6.21, п. 8.3 договору, перевищить 30-ть календарних днів, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, про що письмово повідомляє підрядника. При цьому, підрядник зобов`язаний сплатити замовникові штраф у розмірі 7% від ціни договору. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, в редакції станом на момент спірних правовідносин, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України, в редакції станом на момент спірних правовідносин, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Як передбачено ч. 1 ст. 230 ГК України, в редакції станом на момент спірних правовідносин, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, в редакції станом на момент спірних правовідносин, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Отже, враховуючи те, що встановлений в договорі розмір штрафних санкцій за порушення господарського зобов`язання відповідає розміру таких санкцій, визначених у законі, а матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем строків виконання робіт, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу у загальному розмірі 267651,44 грн (330897,65 - 63246,21) підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованою, її розмір є арифметично правильним. Стосовно доводів скаржника про те, що позивачем було пропущено строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом, оскільки пеня та штраф нараховані за період з 01.10.2019 по 21.11.2019 р., в той час як позов подано 28.08.2025 р., колегія зазначає наступне. Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення. Тлумачення цієї норми, положення якої сформульоване зі словом «лише» (аналог «тільки», «виключно»), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження, що із цього положення випливає безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі позовна давність судом не застосовується. Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов`язана лише із наявністю про це заяви сторони. Суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.10.2020 р. у справі № 509/3589/16-ц. З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач не звертався із заявою про застосування строків позовної давності, відтак у колегії суддів відсутні правові підстави для розгляду такої заяви на стадії апеляційного перегляду. Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. За ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 19.12.2025 р. у справі № 911/2742/25 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інжинірингово-інноваційна компанія" задоволенню не підлягає. Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника. Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті. Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених нормами чинного законодавства. Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інжинірингово-інноваційна компанія" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 19.12.2025 р. у справі № 911/2742/25 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська інжинірингово-інноваційна компанія".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Головуючий суддя С.І. Буравльов Судді В.В. Шапран В.В. Андрієнко