Постанова Північний апеляційний господарський суд № 911/3375/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "02" червня 2026 р. Справа№ 911/3375/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Чапляна С.Є. суддів: Іванова В.П. Крижного О.М. за участю секретаря судового засідання Медведєвої К.І., згідно з протоколом судового засідання від 02.06.2026: від Бучанської окружної прокуратури: Младаневич З.О.; від позивача: Кріль В.О. (довіреність від 09.01.2026 № 1); від відповідача: Іванченко Е.І. (ордер АН № 1973651); за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Центр» на рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2026 (повний текст рішення суду складено 15.04.2026) у справі № 911/3375/25 (суддя Бацуца В.М.) за позовом керівника Бучанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Центр» про визнання недійсними пунктів договорів та стягнення 1799534,01 грн ВСТАНОВИВ:

1. Стислий зміст позовних вимог та підстав позову Керівник Бучанської окружної прокуратури (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (далі - позивач/Департамент) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Центр» (далі - відповідач/ ТОВ «Моноліт-Центр»), в якому просив: 1) визнати недійсним п. 3.1 договору будівельного підряду № 177-23 від 23.10.2023 щодо виконання робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт в житловому будинку за адресою: вул. Остромирська, будинок 67, селище Гостомель, Бучанського району, Київської області», укладеного між Департаментом та ТОВ «Моноліт-Центр», в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість у розмірі 839 587,88 грн; 2) визнати недійсним п. 3.1 договору будівельного підряду № 177-23/24 від 18.04.2024 щодо виконання додаткових робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт в житловому будинку за адресою: вул. Остромирська, будинок 67, селище Гостомель, Бучанського району, Київської області», укладеного між Департаментом та ТОВ «Моноліт-Центр», в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість у розмірі 334 946,00 грн; 3) визнати недійсним п. 3.1 договору будівельного підряду № 177-23/24-1 від 30.09.2024 щодо виконання додаткових робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт в житловому будинку за адресою: вул. Остромирська, будинок 67, селище Гостомель, Бучанського району, Київської області», укладеного між Департаментом та ТОВ «Моноліт-Центр» в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість у розмірі 625 000,13 грн; 4) стягнути з ТОВ «Моноліт-Центр» на користь Департаменту безпідставно збережені кошти податку на додану вартість у розмірі 1 799 534,01 грн, що сплачені за договорами будівельного підряду № 177-23 від 23.10.2023, № 177-23/24 від 18.04.2024 та № 177-23/24-1 від 30.09.2024. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пункти 3.1 зазначених договорів не відповідають п. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України (далі - ПК України), яким передбачено звільнення від оподаткування операцій з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти, внаслідок чого вказані пункти підлягають визнанню недійсними в силу приписів ст. 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а сума податку на додану вартість підлягає стягненню з відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України як безпідставно сплачені кошти.

2. Узагальнена позиція відповідача Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що: - ані умови тендерної документації, ані укладені договори не містять вказівки на те, що об`єкт, виконання робіт на якому врегульовано зазначеними договорами, відповідає умовам застосування пільги у порядку п. 197.15 ст. 197 ПК України; - умови договорів будівельного підряду № 177-23 від 23.10.2023, № 177-23/24 від 18.04.2024 та № 177-23/24-1 від 30.09.2024 відповідають тендерній документації замовника та акцептованій тендерній пропозиції підрядника, яка не містить посилань на звільнення робіт від оподаткування ПДВ; - позивачем допускається вільне тлумачення п. 197.15 ст. 197 ПК України, що не відповідає чинним висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.11.2018 у справі № 814/18/14; - контролюючим органом не встановлювалось порушення сторонами податкового законодавства в межах укладених договорів будівельного підряду № 177-23 від 23.10.2023, № 177-23/24 від 18.04.2024 та № 177-23/24-1 від 30.09.2024; - відповідачем належним чином було складено та направлено на реєстрацію податкові накладні за результати господарських операцій з позивачем у порядку, визначеному податковим законодавством; - пільги, передбачені п. 197.15 статті 197 ПК України, не застосовувались, а тому відсутні підстави вважати, що відповідачем утримуються суми ПДВ, сплачені позивачем.

3. Стислий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Господарського суду Київської області від 08.04.2026 у справі № 911/3375/25 позов задоволено повністю. Визнано недійсним пункт 3.1 договору будівельного підряду № 177-23 від 23.10.2023 на виконання робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт в житловому будинку за адресою: вул. Остромирська, будинок 67, селище Гостомель, Бучанського району, Київської області», що укладений між Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Центр», в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість у розмірі 839 587,88 грн. Визнано недійсним пункт 3.1 договору будівельного підряду № 177-23/24 від 18.04.2024 на виконання додаткових робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт в житловому будинку за адресою: вул. Остромирська, будинок 67, селище Гостомель, Бучанського району, Київської області», що укладений між Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Центр», в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість у розмірі 334 946,00 грн. Визнано недійсним пункт 3.1 договору будівельного підряду № 177-23/24/1 від 30.09.2024 на виконання додаткових робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт в житловому будинку за адресою: вул. Остромирська, будинок 67, селище Гостомель, Бучанського району, Київської області», що укладений між Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Центр», в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість у розмірі 625 000,13 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Центр» на користь Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації безпідставно збережені кошти податку на додану вартість у розмірі 1 799 534,01 грн, що сплачені за договорами будівельного підряду № 177-23 від 23.10.2023, № 177-23/24 від 18.04.2024 та № 177-23/24-1 від 30.09.2024. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Центр» на користь Київської обласної прокуратури судові витрати 28 861,61 грн судового збору. ПовернутоКиївській обласній прокуратурі з Державного бюджету України судовий збір, внесений в більшому розмірі, ніж встановлено законом, у розмірі 7 215,40 грн, перерахований (сплачений) за платіжною інструкцією № 2958 від 01.10.2025. Рішення суду мотивовано тим, що положення пунктів 3.1. договорів будівельного підряду №177-23 від 23.10.2023, № 177-23/24 від 18.04.2024 та № 177-23/24-1 від 30.09.2024 в частині включення до ціни договорів сум ПДВ у відповідному розмірі суперечать положенням п. 197.15 ст. 197 розділу V ПК України, нормам ЦК України, а позовна вимога про стягнення сплаченого податку на додану вартість у розмірі 1 799 534,01 грн є похідною від позовної вимоги про визнання недійсним пунктів 3.1. договорів будівельного підряду № 177-23 від 23.10.2023, № 177-23/24 від 18.04.2024 та №177-23/24-1 від 30.09.2024.

4. Надходження до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги та її узагальнені доводи ТОВ «Моноліт-Центр» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2026 у справі № 911/3375/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник зазначив, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про визнання недійсними пунктів договорів в частині, не врахував, що спірні договори регулюються Законом України «Про публічні закупівлі», спірні пункти договорів відносяться до їх істотних умов та не можуть бути визнані недійсними в частині. Крім того, відповідач наголосив на відсутності підстав для застосування п. 197.15 ст. 197 ПК України до цього спору, прийнятті замовником робіт та підписанні актів виконаних робіт без зауважень. Також скаржник послався на суперечливу поведінку з боку держави та наявність підстав для застосування доктрини «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки). Так, позивач, діючи в межах своїх дискреційних повноважень під час підготовки тендерної документації, безальтернативно встановив вимогу щодо включення ПДВ до ціни тендерної пропозиції, провів кваліфікацію учасників та визначив переможця саме на підставі ціни з ПДВ, уклав договори на цих умовах, прийняв виконані роботи та здійснив їх оплату. Відповідач як добросовісний учасник цивільного обороту розумно покладався на легітимність вимог позивача як замовника та чинність укладених правочинів. Дії, спрямовані на стягнення коштів, врахованих в ціні договору як ПДВ, є порушенням принципу заборони суперечливої поведінки. Скаржник також заперечив повноваження прокуратури на подання позову в інтересах Департаменту за відсутності доказів необхідності такого представництва. За подання апеляційної скарги скаржником сплачено судовий збір в сумі 43292,42 грн. Також скаржником 20.05.2026 подано до Північного апеляційного господарського суду додаткові пояснення, в яких він наполягає на відсутності підстав для застосування податкової пільги, передбаченої п. 197.15. ст. 197 ПК України, відсутності підстав для застосування ст. 1212 ЦК України. Зокрема скаржник наголосив на тому, що грошові кошти, отримані відповідачем як оплата за фактично виконані роботи на підставі чинного договору підряду в частині включення до ціни договору ПДВ, сплачені до бюджету і не перебувають у розпорядженні відповідача.

5. Узагальнені доводи інших учасників справи Від керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він наголосив на необґрунтованості доводів апеляційної скарги. На спростування доводів апеляційної скарги щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання недійсними пунктів договорів в частині прокуратура послалась на п. 8.17 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20, у якому сформульовано висновок про те, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку. Також прокуратура зазначає, що порушення позивачем доктрини «venire contra factum proprium» (заборона суперечливої поведінки) з боку позивача відсутнє, оскільки не з його вини виникла обставина необхідності визнання недійсності пунктів договорів, а на підставі акту Рахункової палати від 13.09.2024, яким виявлено порушення вимог законодавства, зокрема, в частині недотримання п. 197.15 ст. 197 ПК України, що призвело до безпідставного нарахування ПДВ на вартість будівельно-монтажних робіт за проєктами з будівництва житла (у тому числі по об`єкту «Капітальний ремонт в житловому будинку за адресою: вул. Остромирська, будинок 67, селище Гостомель, Бучанського району, Київської області», роботи на якому виконувались відповідачем). На спростування доводів відповідача про відсутність у матеріалах справи висновків податкового органу щодо неправомірного визначення сторонами у договорах будівельного підряду № 177-23 від 23.10.2023, № 177-23/24 від 18.04.2024 та № 177-23/24-1 від 30.09.2024 вартості робіт із врахуванням ПДВ, прокуратура зазначила, що це не спростовує факту безпідставного, тобто в порушення вимог п. 197.15 ст. 197 ПК України, включення до складу ціни вказаних договорів суми ПДВ, а відтак доводи апеляційної скарги в цій частині не можуть бути підставою для скасування судового рішення. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для застосування п. 197.15 ст. 197 ПК України до правовідносин за вказаними договорами будівельного підряду прокуратура спростовує посиланням на додаток № 3-23 до договору №177-23 від 23.10.2023, за яким джерелом фінансування у 2023 році за цим договором є субвенція з державного бюджету (аналогічним є джерело фінансування у 2024 році та на весь період будівництва, що вбачається зі змісту додатків до додаткових угод до вказаного договору будівельного підряду). Аналогічним є фінансування додаткових робіт по вказаному об`єкту згідно з додатками № 3-23 до договорів будівельного підряду № 177-23/24 від 18.04.2024 та № 177-23/24-1 від 30.09.2024. Щодо реалізації повноважень на звернення з цим позовом прокуратура зазначила, що незважаючи на достатність у Департаменту часу для самостійного вжиття заходів щодо звернення до суду з позовною заявою про зобов`язання підрядника повернути безпідставно набуті кошти, відповідних дій Департаментом вчинено не було, а оскільки прокуратура є органом, уповноваженим здійснювати захист інтересів держави, з урахуванням положень ст. 131-1 Конституції України та ст. 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор звернувся до суду з відповідним позовом. Згідно з п.п. 77-81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зі змісту ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

6. Рух апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2026 матеріали апеляційної скарги ТОВ «Моноліт-Центр» у справі № 911/3375/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді-доповідача) Чапляна С.Є., суддів Іванова В.П., Крижного О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Моноліт-Центр» та призначено її до розгляду в судовому засіданні 02.06.2026. Представником ТОВ «Моноліт-Центр» адвокатом Іванченко Е.І. до Північного апеляційного господарського суду 12.05.2026 подано заяву, в якій викладено прохання надати їй можливість взяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а проведення судового засідання здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 заяву представника ТОВ «Моноліт-Центр» адвоката Іванченко Е.І. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Постановлено проводити судове засідання у режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку підсистеми «Електронний суд» https://vkz.court.gov.ua. Від керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області 14.05.2026 надійшов відзив на апеляційну скаргу. Від ТОВ «Моноліт-Центр» 21.05.2026 надійшли додаткові пояснення.

7. Пояснення сторін та інших учасників справи, надані в судовому засіданні під час апеляційного розгляду У судовому засіданні 02.06.2026 представник ТОВ «Моноліт-Центр» підтримала доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі, наполягала на її задоволенні та скасуванні рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2026 у справі № 911/3375/25 та ухваленні нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Представник Бучанської окружної прокуратури заперечувала проти доводів апеляційної скарги, наполягала на залишенні її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Представник позивача - Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації підтримав позицію Бучанської окружної прокуратури, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2026.

8. Позиція суду апеляційної інстанції Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч. 1, 2, 4, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників відповідача, позивача та Бучанської окружної прокуратури, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив таке. 8.1. Обставини, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у складі спеціального фонду Державного бюджету України з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, передбачено бюджетну програму «Фонд ліквідації наслідків збройної агресії». Механізм використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії (далі - фонд), який створюється у складі спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок надходжень, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, визначений Порядком використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 № 118 (далі - Порядок). Згідно з пп. 8 п. 2 Порядку (в редакції, чинній на момент укладення та виконання спірних договорів) кошти фонду спрямовуються, у тому числі, на відновлення пошкоджених об`єктів житлового (у тому числі будинки дачні та садові) та громадського призначення. Відповідно до п. 6 Порядку (в редакції, чинній на момент укладення та виконання спірних договорів) звернення про виділення коштів фонду подаються центральними органами виконавчої влади, обласними, Київською міською держадміністраціями (обласними військово-цивільними, військовими, Київською міською військовою адміністраціями), оператором системи передачі. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 № 534-р «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» з фонду ліквідації наслідків збройної агресії виділено кошти у вигляді субвенції у розмірі 25 000 тис. грн, зокрема, на здійснення капітального ремонту житлового будинку в селищі Гостомель, Бучанського району, Київської області по вул. Остромирській,

67. Строк реалізації заходу - 2023- 2024 роки. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2024 № 247 «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» вказаний об`єкт включено до Переліку проектів (об`єктів, заходів), фінансування яких здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об`єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії, та обласному бюджету Київської області у 2024 році виділено кошти з фонду ліквідації наслідків збройної агресії в розмірі 35 049, 177 тис. грн (строк реалізації заходу 2023-2025 роки). Київською обласною державною адміністрацією шляхом внесення відповідних змін до обласних бюджетів на 2023 та 2024 роки головним розпорядником бюджетних коштів за кодом Програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету (КПКВК) 1517383 «Реалізація проектів (об`єктів, заходів) за рахунок коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії» визначено Департамент регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (позивач/Департамент). Між Департаментом та ТОВ «Моноліт-Центр» 23.10.2023 укладено договір № 177-23 будівельного підряду по об`єкту «Капітальний ремонт в житловому будинку за адресою: вул. Остромирська, будинок 67, селище Гостомель, Бучанського району, Київської області» (далі - договір № 177-23), згідно з п. п. 1.1., 1.2. якого підрядник зобов`язався своїми силами і засобами та на свій ризик в межах договірної ціни, що наведена в розділі ІІІ договору, виконати роботи з капітального ремонту в житловому будинку за адресою: вул. Остромирська, будинок 67, селище Гостомель, Бучанського району, Київської області (далі - об`єкт) за завданням замовника та у встановлений строк здати виконання робіт замовнику, а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх. Роботи виконуються підрядником відповідно до проектно-кошторисної документації та тендерної документації в межах ціни цього договору. Згідно з п. 3.1. договору № 177-23 ціна договору становить 41 369 117,00 грн, у тому числі ПДВ - 6 894 852, 83 грн (додаток № 1 до договору № 177-23). Згідно з п. 4.1. договору № 177-23 розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником по факту виконаних робіт, за умови надходження коштів з джерел фінансування на цей об`єкт на умовах відтермінування платежу на термін до 100 календарних днів. Пунктом 19.1. договору № 177-23 визначено, що він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2023 або до передачі об`єкта будівництва замовнику, а у випадку невиконання сторонами зобов`язань, передбачених договором - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Одночасно зі укладенням договору сторони підписали додаток додаток № 1 «Договірна ціна на «Капітальний ремонт в житловому будинку за адресою: вул. Остромирська, будинок 67, селище Гостомель, Бучанського району, Київської області» (ДК 021:2015: ДК 021:2015: 4545300-7 - капітальний ремонт і реставрація), що здійснюється в 2023 році», додаток № 2 «Календарний графік виконання робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт в житловому будинку за адресою: вул. Остромирська, будинок 67, селище Гостомель, Бучанського району, Київської області», додаток № 3 «Протокол погодження договірної ціни на 2023 рік». Між позивачем та відповідачем 17.11.2023 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 177-23 від 23.10.2023 «Капітальний ремонт в житловому будинку за адресою: вул. Остромирська, будинок 67, селище Гостомель, Бучанського району, Київської області», згідно з п. 2. якої п. 19.1. договору № 177-23 викладено у новій редакції, згідно з якою договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2024 або до передачі об`єкта будівництва замовнику, а у випадку невиконання сторонами зобов`язань, передбачених договором, діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Між позивачем та відповідачем 27.12.2023 укладено додаткові угоди № 2 та № 3 до договору № 177-23. Між позивачем та відповідачем 18.04.2024 укладено додаткову угоду № 4 до договору № 177-23, згідно з п. 1. якої пункт 3.1. договору № 177-23 викладено у новій редакції, за якою ціна цього договору становить 32 530 185, 36 грн у тому числі ПДВ 5 421 697, 56 грн (додаток 1 до договору). Між позивачем та відповідачем 29.04.2024 укладено додаткову угоду № 5, а 30.09.2024 - додаткову угоду № 6 до договору № 177-23. Згідно з п. 1. додаткової угоди № 6 п. 3.1. договору № 177-23 викладено в новій редакції, відповідно до якої ціна цього договору становить 28 854 614, 18 грн у тому числі ПДВ 4809102, 36 грн (додаток 1 до договору). Між позивачем та відповідачем 27.12.2024 укладено додаткову угоду № 7 до договору № 177-23. На виконання умов договору № 177-23 відповідачем виконано роботи загальною вартістю 24 766 752,06 грн, у тому числі 4 127 792, 01 грн ПДВ, а позивачем зазначені роботи прийнято та оплачено, що підтверджується підписаними між сторонами актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2023 року, актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2024 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2024 року, актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2024 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2024 року, актом № 4 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2024 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2024 року, актом № 5 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2024 року, актом № 5/1 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, актом № 6 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2024 року, актом № 7 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2024 року, актом № 7/1 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2024 року, платіжною інструкцією № 369 від 14.12.2023 на суму 1 350 512,26 грн (у тому числі 225 085, 38 грн ПДВ), платіжною інструкцією № 486 від 27.12.2023 на суму 7 224 429, 60 грн (у тому числі 1 204 071, 60 грн ПДВ), платіжною інструкцією № 103 від 02.05.2024 на суму 7 186 573, 05 грн (у тому числі 1 197 762, 18 грн ПДВ), платіжною інструкцією № 439 від 07.10.2024 на суму 9 610 609, 51 грн (у тому числі 1 601 768, 25 ПДВ), звітом виконання договору про закупівлю № UA-2023-09-18-013852-а, наявними в матеріалах справи. Також між позивачем та відповідачем 18.04.2024 укладено договір № 177-23/24 будівельного підряду на додаткові роботи по об`єкту «Капітальний ремонт в житловому будинку за адресою: вул. Остромирська, будинок 67, селище Гостомель, Бучанського району, Київської області» (далі - договір № 177-23/24), згідно з п. п. 1.1., 1.2. якого підрядник зобов`язався своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах договірної ціни, що наведена в розділі ІІІ договору, виконати додаткові будівельні роботи з капітального ремонту в житловому будинку за адресою: вул. Остромирська, будинок 67, селище Гостомель, Бучанського району, Київської області (об`єкт) за завданням замовника та у встановлений строк здати виконання робіт замовнику, а замовник зобов`язався надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх. Роботи виконуються підрядником згідно з проектно-кошторисною документацією в межах ціни цього договору. Згідно з п. 2.1. договору № 177-23/24 строки виконання робіт - до 31.12.2024, якщо інше не встановлено календарним графіком виконання робіт (додаток № 2, який є невід`ємною частиною цього договору), в якому зазначаються дати початку та закінчення всіх основних видів робіт та об`єкта будівництва в цілому, передбачених даним договором. Календарний графік виконання робіт складає підрядник та передає його замовнику для узгодження під час підписання договору. Пунктом п. 3.1. договору № 177-23/24 передбачено, що ціна цього договору становить 3 939 255, 26 грн, у тому числі ПДВ 656 542, 54 грн (додаток № 1 до цього договору). Згідно з п. 4.1. договору № 177-23/24 розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником по факту виконаних робіт, за умови надходження коштів з джерел фінансування на цей об`єкт на умовах відтермінування платежу на термін до 100 календарних днів. Пунктом 19.1. договору № 177-23/24 визначено, що він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2024 або до передачі об`єкта будівництва замовнику, а у випадку невиконання сторонами зобов`язань, передбачених договором, діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Одночасно із підписанням договору № 177-23/24 між позивачем та відповідачем підписано додаток № 1 «Договірна ціна на будівництво «Капітальний ремонт в житловому будинку за адресою: вул. Остромирська, будинок 67, селище Гостомель, Бучанського району, Київської області», що здійснюється в 2024 році», додаток № 2 «Календарний графік виконання робіт по Об`єкту: «Капітальний ремонт в житловому будинку за адресою: вул. Остромирська, будинок 67, селище Гостомель, Бучанського району, Київської області», додаток № 3 «Протокол погодження договірної ціни на 2024 рік». Між позивачем та відповідачем 30.09.2024 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 177-23/24, згідно з п. 1. якої викладено в новій редакції п. 3.1. договору № 177-23/24, за якою ціна цього договору становить 3 544 942,07 грн у тому числі ПДВ 590 823,68 грн (додаток 1 до договору). Між позивачем та відповідачем 27.12.2024 укладено додаткову угоду № 2 до договору № 177-23/24. На виконання умов договору № 177-23/24 відповідачем виконано роботи на загальну вартість 3 554 942, 07 грн, у у тому числі 590 823,68 грн ПДВ, а позивачем зазначені роботи прийнято та оплачено, що підтверджується підписаними між сторонами актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2024 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2024 року, платіжною інструкцією № 133 від 16.05.2024 на суму 3 544 942, 07 грн (у тому числі 590 823, 68 грн ПДВ), звітом виконання договору про закупівлю № UA-2024-04-19-009979-а, наявними в матеріалах справи. Між позивачем та відповідачем 30.09.2024 також укладено договір № 177-23/24-1 будівельного підряду на додаткові роботи по об`єкту «Капітальний ремонт в житловому будинку за адресою: вул. Остромирська, будинок 67, селище Гостомель, Бучанського району, Київської області» (далі - договір № 177-23/24-1), згідно з п. п. 1.1., 1.2. якого підрядник зобов`язався своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах договірної ціни, що наведена в розділі ІІІ договору, виконати додаткові будівельні роботи з капітального ремонту в житловому будинку за адресою: вул. Остромирська, будинок 67, селище Гостомель, Бучанського району, Київської області (об`єкт) за завданням замовника та у встановлений строк здати виконання робіт замовнику, а замовник зобов`язався надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх. Роботи виконуються підрядником згідно з проектно-кошторисною документацією в межах ціни цього договору. Згідно з п. 2.1. договору № 177-23/24-1 строки виконання робіт - до 31.12.2024, якщо інше не встановлено Календарним графіком виконання робіт (додаток № 2, який є невід`ємною частиною цього договору), в якому зазначаються дати початку та закінчення всіх основних видів робіт та об`єкта будівництва в цілому, передбачених даним договором. Календарний графік виконання робіт складає підрядник та передає його замовнику для узгодження під час підписання договору. Пунктом 3.1. договору № 177-23/24-1 передбачено, що ціна цього договору становить 10 591 070,64 грн у тому числі ПДВ 1765178,44 грн (додаток № 1 до цього договору). Згідно з п. 4.1. договору № 177-23/24-1 розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником по факту виконаних робіт, за умови надходження коштів з джерел фінансування на цей об`єкт на умовах відтермінування платежу на термін до 100 календарних днів. Пунктом 19.1. договору № 177-23/24-1 визначено, що він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2024 року або до передачі об`єкта будівництва замовнику, а у випадку невиконання сторонами зобов`язань, передбачених Договором, діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Одночасно із підписанням договору № 177-23/24-1, між позивачем та відповідачем було підписано додаток № 1 «Договірна ціна на будівництво «Капітальний ремонт в житловому будинку за адресою: вул. Остромирська, будинок 67, селище Гостомель, Бучанського району, Київської області», що здійснюється в 2024 році», додаток № 2 «Календарний графік виконання робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт в житловому будинку за адресою: вул. Остромирська, будинок 67, селище Гостомель, Бучанського району, Київської області», додаток № 3 «Протокол погодження договірної ціни на 2024 рік». Між позивачем та відповідачем 27.12.2024 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 177-23/24-1. На виконання умов договору № 177-23/24-1 відповідачем виконано роботи загальною вартістю 9 832 963, 96 грн, у у тому числі 1 638 827, 33 грн ПДВ, а позивачем їх прийнято та оплачено, що підтверджується підписаними між сторонами актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2024 року, актом № 1/1 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2024 року, актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2024 року, актом № 3/1 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2024 року, платіжною інструкцією № 441 від 07.10.2024 р. на суму 9 832 963, 96 грн (у тому числі 1 638 827, 33 грн ПДВ), звітом виконання договору про закупівлю № UA-2024-10-01-007723-а, наявними в матеріалах справи. Сторонами не оспорюється, що за договорами будівельного підряду № 177-23, № 177-23/24 та № 177-23/24-1 замовник в оплату вартості виконаних робіт перерахував виконавцю кошти, які включали податок на додану вартість в загальній сумі 1 799 534,01 грн. З додатку № 6 до акту Рахункової палати від 13.09.2024 № 01-18-10/182 випливає, що відповідно до актів виконаних робіт за 2023 рік по 30.06.2024 на підставі договору № 177-23 сплачено 1 811 831, 59 грн ПДВ, договору № 177-23/24 - 590 823, 68 грн ПДВ. З них витрати, які звільняються від оподаткування ПДВ згідно з п. 197.15 ст. 197 розділу V ПК України, становлять 383 034, 36 грн за Договором № 177-23 та 334 946, 00 грн за Договором № 177-23/24. Бучанською окружною прокуратурою під час виконання повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави щодо визнання недійсними окремих пунктів договорів будівельного підряду на виконання робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт в житловому будинку за адресою: вул. Остромирська, будинок 67, селище Гостомель, Бучанського району, Київської області», укладених між Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації та ТОВ «Моноліт-Центр», як таких, що суперечать ст. ст. 203, 215, 217 ЦК України у зв`язку з невідповідністю договорів вимогам п. 197.15 ст. 197 ПК України через безпідставне включення до складу ціни договорів суми ПДВ з постачання (проведення) будівельно-монтажних робіт з будівництва (реконструкції, капітального ремонту) житла за державні кошти та застосування наслідків такої недійсності. 8.2. Оцінка висновків суду першої інстанції, доводів учасників справи та мотиви, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні рішення Виходячи з необхідності належної кваліфікації спірних правовідносин з огляду на предмет і підстави позову та доводи сторін, перед судом апеляційної інстанції постали зокрема такі питання: 1) щодо наявності повноважень прокуратури на звернення до суду з цим позовом; 2) щодо наявності підстав для визнання спірних пунктів договорів недійсними; 3) щодо наявності підстав для стягнення з відповідача спірних коштів як безпідставно одержаних. Щодо повноважень прокуратури на звернення до суду в інтересах держави в особі Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Конституційний Суд України (Другий сенат) Рішенням від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді), визнав неконституційними окремі приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У п. п. 3 та 4 резолютивної частини цього Рішення також зазначено, що окремі приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», які визнано неконституційними, втрачають чинність із 01.01.2027, та що це Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності. У мотивувальній частині цього Рішення Суд також наголосив, що представництво інтересів держави в суді, передбачене п. 3 ч. 1 статті 131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер. Прокурор може здійснювати таке представництво лише у випадках, коли цього вимагає захист конституційно значущих інтересів держави та коли компетентний орган не забезпечує такого захисту належним чином. Законодавче регулювання цієї функції повинно відповідати принципам, закріпленим у Конституції України, зокрема принципам верховенства права, рівності сторін у судовому процесі та заборони надмірного втручання держави у сферу прав і свобод людини. Ключовим для застосування норм ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є поняття «інтерес держави». Джерелом фінансування робіт з капітального ремонту житлового будинку в селищі Гостомель, Бучанський район, по вул. Остромирській, 67, який постраждав внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, за договорами будівельного підряду № 177-23, № 177-23/24 та № 177-23/24-1 є субвенція з державного бюджету, надана згідно з Порядком використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 №

118. Зазначений Порядок визначає механізм використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії (далі - Фонд), який створюється у складі спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок надходжень, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. Необхідність створення Фонду виникла у зв`язку з необхідністю ліквідації наслідків бойових дій, відновлення об`єктів критичної інфраструктури, громадських будівель, житлового фонду та здійснення інших першочергових заходів внаслідок розпочатої 24.02.2022 повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та спричинених цією війною значних руйнувань. Верховною Радою України 19.10.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії, яким у 2022 році створено Фонд у складі спеціального фонду державного бюджету. Щорічно законом щодо Державного бюджету України передбачено спрямування коштів Фонду, зокрема, на будівництво, капітальний ремонт громадських будівель (які були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії Російської Федерації) і захисних споруд цивільного захисту; будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт будівель для забезпечення житлом внутрішньо-переміщених осіб та осіб, які втратили житло внаслідок збройної агресії Російської Федерації та ряду інших заходів. Надлишкове та неефективне витрачання коштів спеціального фонду Державного бюджету України призводить до неможливості покриття як вищевказаних так і інших важливих для держави видатків в умовах триваючої військової агресії Російської Федерації, та свідчить про наявність порушення інтересів держави та суспільства. Як вбачається з матеріалів, доданих до позовної заяви, про порушення інтересів держави внаслідок безпідставної сплати ПДВ за виконані роботи з капітального ремонту житлового будинку по вул. Остромирській, 67 в селищі Гостомель Бучанського району, який постраждав внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, позивачу стало відомо у тому числі з акту Рахункової палати від 13.09.2024 № 01-18-10/182. Також з матеріалів справи вбачається, що Бучанською окружною прокуратурою з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави 17.03.2025 до Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації скеровано запит № 53-1583вих-25 про надання документів, у тому числі по об`єкту «Капітальний ремонт в житловому будинку за адресою: вул. Остромирська, будинок 67, селище Гостомель, Бучанського району, Київської області». У відповідь на вказаний запит Департамент регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації листом від 09.05.2025 надав Бучанській окружній прокуратурі доступ до запитуваних матеріалів шляхом їх розміщення в інтернеті та надання прямого посилання на них, а також за наявності підстав просив вжити заходів з представництва в суді законних інтересів держави в особі Департаменту. Крім того на запит Бучанської окружної прокуратури від 04.06.2025 № 1677/34/2025 Департамент листом від 18.06.2025 повідомив, що ним не вживалося заходів щодо захисту порушених права та повернення безпідставно нарахованих сум ПДВ на вартість будівельно-монтажних робіт на об`єктах будівництва житла. Таким чином, Департамент, маючи у своєму розпорядженні інформацію про порушення інтересів держави внаслідок безпідставної сплати ПДВ за виконані роботи з капітального ремонту житлового будинку по вул. Остромирській, 67 в селищі Гостомель Бучанського району, самостійно не вжив заходів, спрямованих на відновлення зазначеного порушеного права держави, та фактично переклав цей обов`язок на прокуратуру, що у розумінні ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є нездійсненням органом державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, захисту порушених законних інтересів держави у суді. З огляду на викладене, оскільки предметом розгляду є спір, що безпосередньо стосується витрачання бюджетних коштів, які є матеріальною основою держави та мають цільове призначення, а недотримання вимог чинного законодавства щодо необхідності повернення цих коштів до бюджету порушує економічні інтереси держави, звернення прокуратури до суду з відповідним позовом щодо визнання недійсними пунктів договорів та стягнення коштів, безпідставно сплачених як ПДВ, є обґрунтованим та законним. Щодо наявності підстав для визнання спірних пунктів договорів недійсними Предметом спору у цій справі є вимога про визнання недійсними пунктів договорів будівельного підряду в частині включення до ціни договору суми ПДВ, а також стягнення на підставі ст. 1212 ЦК України сплаченого позивачем відповідачу ПДВ у складі ціни робіт. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 857 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. За ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. За ч. 4 ст. 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Податок на додану вартість є непрямим загальнодержавним податком, який включається до ціни товарів/послуг та сплачується покупцем. Згідно з пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПК України. Згідно з пп. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 розділу V ПКУ об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України. Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Пунктом 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що операції, зазначені у статті 185 розділу V ПКУ, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною у підпункті «а» п. 193.1 ст. 193 розділу V ПКУ, яка є основною. Згідно з пп. 194.1.1. п. 194.1 ст. 194 ПК України податок становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг. Пунктами 30.1-30.2, 30.9 статті 30 ПК України визначено, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. Податкова пільга надається шляхом: (а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору; (б) зменшення податкового зобов`язання після нарахування податку та збору; (в) встановлення зниженої ставки податку та збору; (г) звільнення від сплати податку та збору. Згідно з п. 197.15 ст. 197 ПК України звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти. Зі змісту вказаної норми вбачається єдина умова застосування податкової пільги, а саме фінансування будівництва житла за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів. Колегія суддів відхиляє довід відповідача, що пільга, передбачена п. 197.15 ст. 197 ПК України, стосується виключно випадків будівництва нового житла та/або капітального ремонту житла з обов`язковим виведенням з експлуатації та появою у такого відремонтованого житла нового власника, про що відповідач зазначив із посиланням на системне тлумачення пп. 197.1.14 п. 197.1. та п. 197.15 ст. 197 ПК України. Норми пп. 197.1.14 п. 197.1. ст. 197 ПК України стосуються випадків постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), в той час як у п. 197.15 ст. 197 ПК України йдеться про постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва. Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 № 534-р «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» (зі змінами) передбачено виділити Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури з фонду ліквідації наслідків збройної агресії за рахунок джерел, визначених п. п. 8 і 9 ст. 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», на безповоротній основі 9 284 492,385 тис. гривень (видатки розвитку) на нову бюджетну програму для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об`єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 № 534-р затверджено Перелік проектів (об'єктів, заходів), фінансування яких здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об'єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії, згідно з яким обласному бюджету Київської області надано субвенцію в розмірі 934030,443 тис. грн, з яких 25000 тис. грн - на капітальний ремонт в житловому будинку за адресою: вул. Остромирська, будинок 67, селище Гостомель, Бучанського району, Київської області у 2023 - 2024 роках. Таким чином, джерелом фінансування робіт з капітального ремонту житлового будинку в селищі Гостомель, Бучанський район, по вул. Остромирській, 67, який постраждав внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, за договорами будівельного підряду № 177-23, № 177-23/24 та № 177-23/24-1 є субвенція з державного бюджету. Відповідно, оскільки фінансування виконання робіт на зазначеному об`єкті здійснювалося за рахунок коштів Державного бюджету України, такі роботи не підлягали оподаткуванню податком на додану вартість. Включення до вартості робіт (ціни договору) за договорами будівельного підряду № 177-23, № 177-23/24 та № 177-23/24-1 сум ПДВ є необґрунтованим і суперечить вимогам чинного законодавства. Отже, застосування п. 197.15 ст. 197 ПК України до спірних правовідносин є правомірним. Аналогічного висновку за подібних обставин справи дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 27.01.2026 у справі № 909/753/24. У п. 8.17 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20 сформульовано висновок про те, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в зазначеній постанові відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 922/2439/20 щодо неможливості визнання недійсним частини договору стосовно визначення ПДВ. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). За ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Недійсність правочину у визначених законом випадках зумовлюється дефектами його змісту, форми, суб`єктного складу, невідповідністю волевиявлення особи її внутрішній волі. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин п. 197.15 ст. 197 ПК України оскільки будівельно-монтажні роботи за договорами будівельного підряду № 177-23, № 177-23/24 та № 177-23/24-1 щодо капітального ремонту житлового будинку в селищі Гостомель, Бучанський район, по вул. Остромирській, 67, виконувалися за рахунок коштів державного бюджету в межах реалізації проектів, що фінансуються з фонду ліквідації наслідків збройної агресії. За змістом ст. ст. 843, 844 ЦК України, ціна робіт та кошторис є складовими договору підряду і визначають вартість робіт, що підлягає оплаті замовником. Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна договору визначається за домовленістю сторін (за винятком встановлених законом випадків застосування регульованих цін). При цьому положеннями розділу V ПК України унормовано, що податок на додану вартість додається до ціни товарів/послуг лише щодо операцій, які підлягають оподаткуванню та не звільнені від нього законом. Таким чином, сторони спірних договорів будівельного підряду фактично погодили у складі договірної ціни елемент, який не міг бути включений до неї в силу імперативної норми п. 197.15. ст. 197 ПК України, що призвело до невідповідності змісту спірних умов договорів вимогам закону. Зазначений дефект визначення ціни договору не узгоджується з вказаними вище приписами цивільного і податкового законодавства, суперечить вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України та є підставою для визнання відповідних пунктів договорів недійсними згідно зі ст. 215 ЦК України в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість. Визнання недійсною умови договору в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість не змінює предмету договору, обсягів робіт і не впливає на результати закупівлі. Щодо наявності підстав для стягнення з відповідача спірних коштів як безпідставно одержаних Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Отже, наслідком визнання правочину недійсним є двостороння реституція (лат. restitutio - відновлення) - цивільно-правовий механізм відновлення майнового стану сторін недійсного правочину, який існував на момент його вчинення, шляхом повернення кожною стороною всього одержаного за таким правочином. За своєю природою реституція має взаємний характер. Водночас у спірних правовідносинах ефективним способом захисту порушених прав позивача є повернення коштів, які були сплачені замовником виконавцю в якості ПДВ у складі вартості робіт, після визнання недійсною правової підстави для їх сплати. При цьому застосування двосторонньої реституції у вигляді повернення кожною із сторін всього виконаного (одержаного) за відповідним правочином суперечитиме природі цього спору з огляду на чинність інших умов договорів, їх виконання, відсутність спору щодо вартості робіт без урахування ПДВ. За ч. 1 ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Правові засади повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, врегульовані главою 83 ЦК України. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином. Кондикція (лат. condictio - зобов`язальний позов) - цивільно-правовий механізм повернення майна, визначеного родовими ознаками та переданого без достатньої правової підстави або якщо така підстава згодом відпала. Кондикція має позадоговірний характер, що не виключає застосування її як механізму повернення майна, попередньо переданого на підставі недійсного правочину, за відсутності підстав для взаємного повернення всього виконаного за таким правочином (тобто поверненню підлягає не все одержане, а лише безпідставно набуте майно), Так, відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, оскільки отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 922/2216/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18. У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Внаслідок визнання недійсними відповідних положень договорів будівельного підряду № 177-23, № 177-23/24 та № 177-23/24-1 у частині включення до ціни договорів сум податку на додану вартість правова підстава для набуття відповідачем відповідних коштів відпала. Таким чином, апеляційний господарський суд доходить висновку, що оскільки податок на додану вартість був безпідставно нарахований на вартість підрядних робіт за договорами будівельного підряду № 177-23, № 177-23/24 і № 177-23/24-1 та безпідставно включений до складу договірної ціни вказаних договорів і у складі відповідних платежів від замовника (позивача) одержаний виконавцем (відповідачем), беручи до уваги визнання відповідних положень договорів недійсними, апеляційний господарський суд висновує про наявність підстав для повернення зазначених коштів позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України як безпідставно набутих (839 587,88 грн за договором № 177-23, 334 946,00 грн за договором № 177-23/24, 625 000,13 грн за договором № 177-23/24-1, всього 1 799 534,01 грн). Інші доводи апеляційної скарги Згідно з ч. 1 ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи, зокрема, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами. Згідно з п. 192.1. ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування. Згідно з пп. 192.1.1. п. 192.1. ст. 192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку-постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок. Отже, після повернення позивачу безпідставно отриманих сум ПДВ відповідач не позбавлений можливості у межах строку, встановленого податковим законодавством, скласти та зареєструвати розрахунки коригування до податкових накладних, зменшити податкові зобов`язання з ПДВ та подати уточнюючі розрахунки до відповідних податкових декларацій. Інші аргументи сторін досліджені апеляційним судом і не наводяться у тексті цієї постанови, оскільки не покладаються в її основу і не впливають на висновки апеляційного суду. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, та в силу ч. 4 ст. 11 ГПК України застосовується апеляційним господарським судом як джерело права, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) від 10.02.2010). Аналогічна позиція викладена в п. 54 рішення у справі «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03) від 28.10.2010, п. 89 рішення у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01) від 06.09.2005.

9. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, натомість рішення суду першої інстанції відповідає вимогам законності та обґрунтованості, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги.

10. Судові витрати Судові витрати у цій справі складаються з витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2026 у справі №911/3375/25, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на ТОВ «Моноліт-Центр». З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 86, 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Центр» на рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2026 у справі № 911/3375/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2026 у справі № 911/3375/25 залишити без змін.

3. Покласти на відповідача (скаржника) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Матеріали справи № 911/3375/25 повернути до Господарського суду Київської області. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги на це судове рішення безпосередньо до Верховного Суду в порядку, визначеному ст. 286 - 291 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 22.06.2026. Головуючий суддя С.Є. Чаплян Судді В.П. Іванов О.М. Крижний