Постанова Західний апеляційний господарський суд № 914/1539/25

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/1539/25 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Галушко Н.А. суддів Желіка М.Б. Орищин Г.В. секретар судового засідання Стронська А.І. за участю представників сторін: від позивача Мудрик І.В. від відповідача Шевченко М.І. від третьої особи не з`явився розглянувши апеляційну скаргу Львівської міської ради від 06.04.2026 (вх. № ЗАГС 01-05/1038/26 від 07.04.2026) на рішення Господарського суду Львівської області від 26.02.2026 (суддя Петрашко М.М., повний текст рішення складено та підписано 20.03.2026) у справі № 914/1539/25 за позовом: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до відповідача: Львівської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівського комунального підприємства "Муніципальна варта" про: зобов`язання виконати рішення ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до відповідача Львівської міської ради за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівського комунального підприємства "Муніципальна варта" про зобов`язання виконати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.02.2020 №63/7-р/к у справі №63/2-03-61-2019, а саме: припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що. враховуючи невиконання Львівської міською радою рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету та закінчення строків на його оскарження, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить зобов`язати Львівську міську раду виконати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.02.2020 №63/7-р/к у справі №63/2-03-61-2019, а саме: припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення. Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.02.2026 у справі №914/1539/25 позов задоволено. Зобов`язано Львівську міську раду виконати рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.02.2020 №63/7-р/к у справі №63/2-03-61-2019, а саме: припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.02.2020 №63/7-р/к у справі №63/2-03-61-2019. Стягнуто з Львівської міської ради на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору. Рішення суду мотивовано тим, що станом на день розгляду справи по суті рішення АМК є чинним, доказів оскарження відповідачем рішення позивача у двомісячний строк з дня його одержання, доказів скасування або визнання судом недійсним цього рішення матеріали справи не містять. Отже, у позивача наявне передбачене статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" право на звернення з позовом про зобов`язання виконати Рішення Комітету, оскільки в силу положень частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статті 22 Закону України "Про антимонопольний комітет України" рішення АМК є обов`язковим до виконання. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу. Львівська міська рада подала апеляційну скаргу від 06.04.2026 (вх. ЗАГС № 01-05/1038/26 від 07.04.2026), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 26.02.2026 у справі №914/1539/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що ухвали Львівської міської ради від 25.01.2018 №2892 та від 24.01.2019 №4565 є ненормативними актами, які передбачають приписи конкретній особі, є актами одноразового застосування та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Враховуючи наведене, дія ухвали від 25.01.2018 №2892 припинилася з 01.01.2019, а ухвали від 24.01.2019 №4565 з 01.01.2020. Тому відсутні будь-які обгрунтовані та законні підстави для прийняття додаткових рішень про втрату чинності цих ухвал. Відділення АМК подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 26.02.2026 у справі №914/1539/25 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, позивач зазначає, що Відповідач не скористався своїм правом на оскарження рішення адміністративної колегії Відділення, а закінчення зазначеного терміну виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30.05.2019 у справі №904/3535/18 та від 23.07.2019 у справі № 924/964/18. Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2026 справу №914/1539/25 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 апеляційну скаргу Львівської міської ради від 06.04.2026 (вх. № ЗАГС 01-05/1038/26 від 07.04.2026) залишено без руху. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівської міської ради від 06.04.2026 (вх. № ЗАГС 01-05/1038/26 від 07.04.2026) на рішення Господарського суду Львівської області від 26.02.2026 у справі № 914/1539/25, розгляд справи призначено на 21.05.2026. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.05.2026 розгляд справи відкладено на 16.06.2026. Представник третьої особи участі уповноваженого представника в судових засіданнях не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України. Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи положення статті 202 ГПК України, повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника третьої особи. У судовому засіданні 16.06.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Обставини справи, встановлені судом. Рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.02.2020 №63/7-р/к у справі №63/2-03-61-2019, керуючись статтею 7, 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», статтями 48 і 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», пунктами 3 та 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 №32-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 за №291/5482 та пунктом 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за №90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 №169-р) (із змінами), адміністративна колегія Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України постановила: 1) Визнати дії Львівської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи - 04055896) місцезнаходження м. Львів, площа Ринок, будинок 1, які полягають у наданні Ухвалою від 25.01.2018 №2892 «Про затвердження переліку комунальних об`єктів Львівської міської ради, охорону громадського порядку та безпеки яких буде здійснювати ЛКП «Муніципальна варта» у 2018 році» та Ухвалою від 24.01.2019 №4565 «Про затвердження переліку комунальних об`єктів Львівської міської ради, охорону громадського порядку та безпеки яких буде здійснювати ЛКП «Муніципальна варта» у 2019 році» ЛКП «Муніципальна варта» виключного (ексклюзивного) права на надання охоронних послуг щодо певного ряду об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Львова на договірних засадах є порушенням, передбаченим абзацом 7 частини 2 статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, а саме: надання ЛКП «Муніципальна варта» переваг, які ставлять його у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить до обмеження конкуренції на ринку охоронних послуг у територіальних межах м. Львова; 2) Зобов`язати Львівську міську раду (ідентифікаційний код юридичної особи - 04055896) місцезнаходження м . Львів, площа Ринок, будинок 1, у двомісячний строк припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 1 шляхом скасування положень. що суперечать Закону України «Про захист економічної конкуренції». Рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.02.2020 №63/7-р/к у справі №63/2-03-61-2019 з повідомленням Відділення від 21.02.2020 №63-02/821 були надіслані на адресу Львівської міської ради та отримані нею 22.02.2020 , що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих АТ «Укрпошта» №3777, реєстром згрупованих поштових відправлень №89 від 21.02.2020 та відстеженням поштового відправлення АТ «Укрпошта» № 7900061085234. Згідно з нормами Закону України «Про захист економічної конкуренції» останнім днем виконання відповідачем рішення адміністративної колегіі та останнім днем двомісячного строку оскарження рішення колегіі до господарського суду було 23.04.2020, однак Львівська міська рада не виконала рішення Відділення (не надала доказів на підтвердження виконання рішення) та не оскаржила рішення Відділення до господарського суду. Враховуючи зазначене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить зобов`язати Львівську міську раду виконати рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.02.2020 №63/7-р/к у справі №63/2-03-61-2019, а саме: припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи приписи вищевказаної норми, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України. Пунктом 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Частиною 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, у тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо. Згідно із ч.2, 3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" одним із основних завдань Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Згідно із п. 3 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, є антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю. Таким чином, згідно ч. 1 ст. 22, ч. 2 ст.56 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" пункт 2 резолютивної частини Рішення від 20.02.2020 № 63/7-р/к щодо виконання зобов`язання органу Антимонопольного комітету України є обов`язковим до виконання. Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, про що повідомлено відповідача у Рішенні від 20.02.2020 № 63/7-р/к. Як вже було зазначено, рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.02.2020 №63/7-р/к у справі №63/2-03-61-2019 з повідомленням Відділення від 21.02.2020 №63-02/821 були надіслані на адресу Львівської міської ради та отримані нею 22.02.2020 , що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих АТ «Укрпошта» №3777, реєстром згрупованих поштових відправлень №89 від 21.02.2020 та відстеженням поштового відправлення АТ «Укрпошта» № 7900061085234. Вказане рішення Львівською міською радою не оскаржувалося, тобто відповідач не скористався своїм правом на оскарження зазначеного акта державного органу, відповідно до ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Станом на день розгляду справи рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.02.2020 №63/7-р/к у справі №63/2-03-61-2019 про припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції у частині виконання зобов`язання згідно п.2 резолютивної частини цього рішення, а саме: припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення - не виконано. Вищенаведене стало підставою для звернення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з позовом до Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Львівського комунального підприємства "Муніципальна варта" про зобов`язання виконати рішення органу Антимонопольного комітету України. Згідно із ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про: припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України. Як вбачається з аналізу наявних в матеріалах справи документів, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що Львівська міська рада не надала належних та допустимих доказів виконання рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.02.2020 №63/7-р/к у справі №63/2-03-61-2019, а отже, рішення останнього на день прийняття рішення у даній справі відповідачем не виконано. Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Судом встановлено, що Львівською міською радою у встановлений строк не було оскаржено рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.02.2020 №63/7-р/к у справі №63/2-03-61-2019 до відповідного господарського суду. У п. 21 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 №15 зазначено, що вирішуючи спори, пов`язані із зобов`язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт не оскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто, для того, щоб дійти висновку про обов`язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак, господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України. З огляду на викладене правомірним є висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги про зобов`язання Львівську міську раду виконати рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.02.2020 №63/7-р/к у справі №63/2-03-61-2019, а саме: припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.02.2020 №63/7-р/к у справі №63/2-03-61-2019, є правомірними, а тому позов підлягає задоволенню. Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що відповідачем не надано належних доказів щодо наявності об`єктивних перешкод для виконання рішення адміністративної колегії, а також не надано доказів звернення до позивача із клопотаннями щодо продовження строку виконання рішення. Враховуючи наведене, доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі щодо суті порушення Адміністративною колегію Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України вимог законодавства у рішенні від 20.02.2020 №63/7-р/к у справі №63/2-03-61-2019, судовою колегією до уваги не приймаються. Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України). Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає. Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Львівської міської ради від 06.04.2026 (вх. № ЗАГС 01-05/1038/26 від 07.04.2026) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 26.02.2026 у справі №914/1539/25 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області. Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua. Повний текст виготовлено 23.06.2026 Головуючий суддя Галушко Н.А. суддя Желік М.Б. суддя Орищин Г.В.