Ухвала КАС ВС № 240/5635/25

УХВАЛА 23 червня 2026 року м. Київ справа №240/5635/25 адміністративне провадження № К/990/14272/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Загороднюка А.Г., Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2026 у справі №240/5635/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , в якому просив: - визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 29.12.2017 з встановленням базового місяця - січень 2008 року; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 29.12.2017 з встановленням базового місяця - січень 2008 року; - визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 30.12.2017 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року; - визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 29.08.2024; - зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 30.12.2017 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року; - зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.08.2024 із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 залучено військову частину НОМЕР_3 до участі у справі як другого відповідача. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 29.12.2017 з врахуванням базового місяця січень 2008 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 29.12.2017 з врахуванням базового місяця січень 2008 року. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 30.12.2017 по 28.02.2018 з врахуванням базового місяця січень 2008 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_3 виплатити ОСОБА_1 донараховані Військовою частиною НОМЕР_2 за період з 30.12.2017 по 28.02.2018 суми індексації з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні і виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 29.08.2024. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 29.08.2024 із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, як різницю між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу та з урахуванням виплаченої раніше суми. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2026 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 повернуто особі, яка її подала. Не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду, 26.03.2026 військова частина НОМЕР_1 засобами поштового зв`язку подала касаційну скаргу, яка надійшла до Верховного Суду 30.03.2026. Ухвалою Верховного Суду від 20.04.2026 зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі. 30.04.2026 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява військової частини НОМЕР_1 , в якій скаржник просить продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги. Ураховуючи, що у період з 02.05.2026 до 10.05.2026 суддя Мельник-Томенко Ж.М. перебувала у відрядженні, у період з 06.05.2026 до 12.05.2026 суддя Желєзний І.В. перебував у відпустці, 11.05.2026 суддя Радишевська О.Р. перебувала у відпустці, у період з 12.05.2026 до 18.05.2026 суддя Радишевська О.Р. перебувала у відрядженні, у період з 19.05.2026 до 28.05.2026 суддя Желєзний І.В. перебував у відпустці, питання щодо розгляду матеріалів касаційної скарги вирішувалося після припинення обставин, які перешкоджали такому розгляду. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026, який здійснено на підставі розпорядження в.о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 01.06.2026 № 588, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Мельник-Томенко Ж.М., судді: Загороднюк А.Г., Радишевська О.Р. Ухвалою Верховного Суду від 02.06.2026 заяву військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку задоволено, продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 20.04.2026, на десять днів із дня вручення копії цієї ухвали. На виконання цієї ухвали 10.06.2026 скаржник направив до Верховного Суду заяву про продовження процесуального строку, мотивовану аналогічними підставами, наведеними у заяві скаржника від 30.04.2026. Проаналізувавши заяву скаржника, Верховний Суд дійшов таких висновків. Згідно з частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк. Отже, КАС України визначено максимально можливу тривалість строку (десять днів з дня вручення ухвали), який встановлюється судом для усунення недоліків касаційної скарги. Цей строк, який за своєю суттю є процесуальним, може бути продовжений судом з власної ініціативи або за заявою учасника справи. У той же час, продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Також слід урахувати, що умовою продовження строку усунення недоліків касаційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху. Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником у заяві про продовження строку для усунення недоліку касаційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у заяві. Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для продовження строку для усунення недоліків. Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку. Наведені доводи не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку. Принагідно, Верховний Суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги, що судом вже було продовжено відповідачу строк для усунення недоліків, підстави для задоволення заяви про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги відсутні. Таким чином, недоліки касаційної скарги у межах наданого строку не усунуто, а тому така касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. З огляду на наведене, подана у цій справі касаційна скарга підлягає поверненню її заявнику. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 251, 330, 328, 332 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відмовити військовій частині НОМЕР_1 у задоволені заяви про продовження процесуального строку. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2026 у справі №240/5635/25 повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. Судді Ж.М. Мельник-Томенко А.Г. Загороднюк О.Р. Радишевська