Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/17566/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/17566/25 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2026 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: - Осіпової О.О., суддів: - Златіна С.В., Кравченка Є.Д., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2018 по 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.09.2024 року № 2/3/1/11636; - ? зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.01.2018 по 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.09.2024 року № 2/3/1/11636, з урахуванням проведених раніше виплат. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 р. адміністративний позов задоволено: - визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 23.09.2024 № 2/3/1/11636, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - ???зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 23.09.2024 № 2/3/1/11636, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахування раніше виплачених сум; - стягнуто на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 р., відповідач подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, неправильне застосування положень Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988), постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103), та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), а також Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), зазначає про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої у 2024 році. Крім того, відповідач вважає, що така довідка може бути підставою для перерахунку пенсії лише з 01.04.2019, оскільки вона складена станом на 05.03.2019, а довідка про грошове забезпечення станом на 01.03.2018 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення у матеріалах пенсійної справи відсутня. Також відповідач посилається на те, що перерахунок пенсії здійснюється після надходження належної довідки від уповноваженого органу, а органи Пенсійного фонду діяли в межах повноважень та відповідно до чинного законодавства і правових висновків Верховного Суду. У зв`язку з цим відповідач просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Неподання відзиву відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції та розгляду справи за наявними у ній матеріалами. Апеляційний розгляд справи відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів. Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ. На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 р. у справі № 320/11010/23 ІНФОРМАЦІЯ_2 складено довідку про розмір грошового забезпечення від 23.09.2024 р. № 2/3/1/11636. Вказана довідка від 23.09.2024 № 2/3/1/11636 складена відповідно до Постанови № 704, за нормами чинними станом на 01 березня 2018 року. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про проведення з 01.01.2018 по 31.03.2019 перерахунку та виплати основного розміру пенсії відповідно до нової довідки про розмір грошового забезпечення. Листом від 03.01.2025 № 370-37864/Г-02/8-1000/25 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі наданої довідки, оскільки рішення Кабінету Міністрів України про проведення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ не приймалось. Не отримавши запитуваного перерахунку належної пенсії, вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ), Законом № 2262-ХІІ, Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Постанова № 103), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1(далі - Порядок № 22-1). Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. У ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ зазначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ). Відповідно до ст. 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно з ст. 63 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Таким чином, саме Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку. 13.02.2008 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Порядок №

45. Відповідно до п. 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У п. 5 Порядку № 45 в редакції Постанови № 103 зазначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. У Додатку 2 до Порядку № 45 наявна форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення). Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними п.п. 1, 2 Постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку №

45. Зокрема, зміни внесені Постановою № 103 до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними. Крім того, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови № 103, яким було внесено зміни до Порядку № 45 та до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей». Суд у цьому рішенні вказав, що обмеження виплати пенсії, обчисленої особі згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України. Згідно із ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин, був відсутній будь-який нормативний акт, який обмежував би коло складових грошового забезпечення колишніх військовослужбовців для обчислення перерахованої пенсії, у порівнянні зі ст. 43 Закону № 2262-XII. Разом з тим, відповідні норми Постанови № 103 та Порядку № 45 були визнані нечинними судовими рішеннями, які набрали законної сили. Апеляційний суд наголошує на тому, що вирішуючи спір у даній справі слід застосовувати безпосередньо ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII у взаємозв`язку із ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII, яка визначає, що пенсії особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Окрім того, 30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 704, п. 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Колегія суддів зазначає, що з 05.03.2019 року (з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та ст. 9 Закону № 2011-ХІІ. При цьому відповідно до п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч. 2 і 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ. Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19, яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року було залишено без змін. Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд не відступав від правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі № 160/8324/19. Водночас, при прийнятті рішення у цій справі, колегія суддів враховує те, що попри чинність у спірний період Постанови № 103, Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19, від 11 серпня 2023 року у справі № 380/103/22. Разом з тим, обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України, шляхом врахування при її обчисленні певних видів грошового забезпечення відмінних від тих, які отримувала особа за час служби. Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 червня 2022 року по справі № 520/2098/19. Отже, перерахунок пенсії позивача може бути проведений з врахуванням грошового забезпечення з 01.01.2018 по 01.04.2019, на підставі відповідної довідки виданої роботодавцем про розмір грошового забезпечення за цей період. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач має право на перерахунок його пенсії з 01.01.2018 по 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.09.2024 р. № 2/3/1/11636 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, з урахуванням усіх щомісячних видів грошового забезпечення. Щодо доводів відповідача про те, що здійснення перерахунку пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу, колегія суддів зазначає наступне. Так, згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Відповідно до п. 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 квітня 2017 року року № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта. Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі. Тобто, дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. Колегія суддів зазначає, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Отже, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно з п. 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, ст. 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені ст. 315 КАС України. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.О. Осіпова Суддя С.В. Златін Суддя Є.Д. Кравченко