LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Чернівецький апеляційний суд723/419/26

від 23.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 адвоката Алексюка О. В., залишити без задоволення, а постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13…

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2026 р. м. Чернівці Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Давній В. П., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , та його захисника - адвоката Алексюка О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Алексюка О. В. на постанову судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13 травня 2026 року, - ВСТАНОВИВ: Постановою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13 травня 2026 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. Згідно постанови районного суду та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 576952 від 27.01.2026 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 27.01.2026 року о 17 год 15 хв. по вул. Шевченка, 82, с. Зруб Комарівський, Чернівецького району Чернівецької області керував транспортним засобом марки Тойота державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. На вказану постанову захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокатом Алексюком О. В. було подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю в діях його підзахисного - ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, при цьому суд не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до ЄУНСС: 723/419/26 Головуючий у І інстанції: Пташник А. М. Номер провадження: 33/822/253/26 Головуючий в апел. інстанції : Давній В. П. дослідження та оцінки доказів по справі, що потягло за собою необґрунтоване судове рішення. Суд не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому розгляду справи. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 576952 від 27.01.2026 року складений з порушенням норм процесуального права. Вказує на те, що, будь-які докази перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля та порушення ним ПДР відсутні, що робить його зупинку працівниками поліції безпідставною. На думку апелянта, огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння працівниками поліції було проведено з порушенням вимог встановлених у ст.ст. 256, 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р., Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 р. Апелює, що порушення вимог, що передбачені вищезазначеними нормативно-правовими актами полягає в тому, що працівники поліції не забезпечили проведення медичного огляду для встановлення стану сп`яніння ОСОБА_1 . Вказує, що працівниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені чинним законодавством. Від інших учасників справи апеляційних скарг чи доповнень до поданої апеляційної скарги на адресу апеляційного суду не надходило. Заслухавши позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Алексюка О. В., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити з підстав наведених у ній, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Згідно приписів ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Вимогами статей 245, 251, 252, 280 КУпАП встановлено, що суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Аналіз матеріалів даного провадження свідчить, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, дотримався зазначених вимог закону належним чином. Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції посилався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 576952 від 27.01.2026 року (а. с. 5), де викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з якого слідує, що останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а. с. 9); направлення до Сторожинецької КНП БЛІЛ на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху від 27.01.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп`яніння (а. с. 10); відеозаписи з відеореєстратора та нагрудної камери поліцейських на яких зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння (а. с. 16). При перегляді якого, апеляційним судом було встановлено, що працівниками поліції неодноразово було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, однак останній відмовився. При цьому працівником поліції було роз`яснено останньому суть правопорушення, наслідки відмови, його права, надано можливість надати пояснення. Вказані докази повністю підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, який 27.01.2026 року о 17 год 15 хв. по вул. Шевченка, 82, с. Зруб Комарівський Чернівецького району Чернівецької області керував транспортним засобом марки Тойота державний номерний знак НОМЕР_1 , що в сукупності утворює склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також бере до уваги суд апеляційної інстанції і те, що ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП було правомірно відсторонено від керування вищевказаним транспортним засобом, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи (а. с. 14). Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів і викладених обставин в них, по справі не вбачається. Районним судом досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Доводи сторони захисту про те, що складений відносно його підзахисного протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції № 1376, є безпідставними, оскільки протокол про адміністративне правопорушення був оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому, зазначено дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та інші відомості, необхідні для вирішення справи, який підписаний особою, яка його склала. Зауваження щодо змісту вказаного протоколу відсутні. Не знайшли свого підтвердження доводи захисника про те, що працівниками поліції було порушено порядок огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, оскільки огляд не проводився, у зв`язку із відмовою водія. З відеозапису, що міститься в матеріалах справи вбачається, що працівник поліції, зазначивши суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, обставин, які давали йому підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану, запропонував останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Alcotest Drager», що останній погодився зробити, однак швидко змінив свою позицію на протилежну, заявивши про відмову. В подальшому працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі. ОСОБА_1 надав добровільну згоду, однак при спробі доставити водія до найближчої лікарні, останній почав безпідставно чинити супротив, внаслідок чого провести огляд у лікаря-нарколога не було можливим. Окрім цього, на відеозаписі з бодікамери відображено, як працівники поліції в подальшому повторно пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, або в медичній установі, проте водій, аналогічним чином давав згоду, а далі відступив від свого попереднього рішення. На проходженні огляду в медичному закладі ОСОБА_1 не наполягав, та в кінці взагалі відхилив будь-які варіанти перевірки. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що захисник ОСОБА_2 помилково трактує норму закону, стверджуючи, що проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі передбачає обов`язок працівника поліції забезпечити таке обстеження. Проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я можливе лише за згодою особи, яку притягають до адміністративної відповідальності. Примусове направлення на такий огляд суперечить принципам захисту прав людини, оскільки може розцінюватися, як порушення права на гідність та особисту недоторканість, які гарантовані Конституцією України та рядом національних і міжнародних правових актів. З відеозапису також вбачається, що працівником поліції було чітко поінформовано ОСОБА_1 , про конкретну причину зупинення транспортного засобу; було роз`яснено ОСОБА_1 його права та обов`язки. Всі інші апеляційні доводи захисника мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи не спростовують встановлених обставин того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Уповноваженим органом було надано суду докази, які спростовують вище вказані твердження апелянта. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що уповноваженою особою при складенні протоколу про адміністративне правопорушення було дотримано вимоги КУпАП та Інструкції, а суд першої інстанції при розгляді справи прийняв законне та обґрунтоване рішення. Позиція ОСОБА_1 , щодо невизнання своєї вини у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення розцінюється апеляційним судом, як спосіб захисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. З урахуванням всіх обставин справи, в тому числі і тих, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, підстави для скасування постанови місцевого суду і закриття провадження по справі щодо правопорушника за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсутні. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 адвоката Алексюка О. В., залишити без задоволення, а постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13 травня 2026 року відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Головуючий, суддя Чернівецького апеляційного суду В. П. Давній

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»