Постанова 4809 № 405/3536/25

ПОСТАНОВА Іменем України 11 червня 2026 року м. Кропивницький справа № 405/3536/25 провадження № 22-ц/4809/1053/26 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Мурашка С. І., секретар судового засідання Діманова Н. І., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідачі Кропивницька міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Кропивницького від 18 березня 2026 року у складі головуючого судді Волоткевича А. В. УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог, заяви про залишення позову без розгляду та ухвали суду першої інстанції. У червні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Іващенко Ігор Юрійович, через систему Електронний суд, звернувся з позовом до Кропивницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення тридцять третьої сесії шостого скликання № 2833 від 29 січня 2014 року про надання ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду строком на 10 років загальною площею 0,2461 га - землі, які використовуються в комерційних цілях, для розміщення комплексу будівель виробничої бази (КВЦПЗ 11.02) за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі; - визнати протиправним та скасувати рішення сорок дев`ятої сесії шостого скликання № 4404 внесені зміни до рішення Кіровоградської міської ради від 29 січня 2014 року № 2833 «Про надання ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 », а саме в назві та пункті 1 слова та цифри " АДРЕСА_1 " замінити на слова та цифри "Тупик Азовському. 1". Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 18 червня 2025 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом, постановлено здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі (а.с.95). 17 лютого 2026 року представник ОСОБА_2 адвокат Антонова С.Ю. подала до суду клопотання про залишення позову без розгляду, у зв`язку з тим, що позов у даній справі подано адвокатом без належних повноважень (а.с.210-213 том 1). Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 18 березня 2026 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Кропивницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення органу місцевого самоврядування. Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий суд, керувався тим, що адвокатом Іващенком Ігорем Юрійовичем згенеровано в ЄСІТС 09 червня 2025 року та скріплено власним цифровим підписом позовну заяву про визнання протиправними та скасування Рішень Кіровоградської міської ради № 2833 від 29 січня 2014 року та № 4404 від 14 липня 2015 року. Разом з тим, на підтвердження повноважень адвоката до позову додано доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, які визначені пунктами 1-2, 9-23, 26-29 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» від 26 травня 2025 року № 1249, видане на підставі наказу Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 23 травня 2025 року № Н-БВПД/013/03-07/279 з повноваженнями у питаннях скасування рішення Кропивницької міської ради №1037 від 25 листопада 2021 року про передачу в оренду земельної ділянки по туніку Азовському, 1, м. Кропивницький, що не є предметом судового розгляду у даній цивільній справі. Таким чином, суд констатував, що позов поданий адвокатом, який не мав належних повноважень. Суд критично оцінив надане представником позивача доручення від 24 лютого 2026 року № 2-11-2026-000526, оскільки вказаним дорученням тільки з 24 лютого 2026 року призначено адвоката Іващенка І.Ю. для надання безоплатної правової допомоги ОСОБА_1 , і відповідно адвокат Іващенко І.Ю. має право вчиняти дії від імені ОСОБА_1 на підставі зазначеного доручення з 24 лютого 2026 року. Відповідно зазначене доручення не дає право звертатися представнику позивача від імені позивача з даним позовом 09 червня 2025 року. Крім того, суд зазначив, що в дорученні від 24 лютого 2026 року № 2-11-2026-000526, яке видане на підставі наказу Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 23 лютого 2026 року № Н-БВПД/013/03-07/92 з повноваженнями: «щодо скасування рішення міської ради від 29.01.2014 №2833 та інших рішень, пов`язаних з цим питанням» не зазначено рішення якої саме міської ради, зміст вказаного рішення, інших рішень яких саме органів, при цьому в попередньо наданому дорученні визначено повноваження: «з питання скасування рішення Кропивницької міської ради №1037 від 25.11.2021 про передачу в оренду земельну ділянки по тупіку Азовському, 1, м. Кропивницький». Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. ОСОБА_1 подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали Подільського районного суду міста Кропивницького від 18 березня 2026 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Позивач зазначив, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, не звернувши уваги на те, що до закінчення підготовчого судового засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Вказав, що судом не було прийнято до уваги заяву, яку він подав особисто та в якій просив прийняти уточнення до позовних вимог та змінити частково предмет позову. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Антонова С.Ю. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Вказала, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними. Представник зазначила, що позивачем не спростовано наведені висновки суду першої інстанції, які тягли б за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення (а.с.11-15 том 2). Позиція апеляційного суду. Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Заслухавши пояснення позивача та представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Антонової С.Ю., вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду. Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87). У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». Аналогічні правові висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах містяться в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18). Відповідно до частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Частиною сьомою статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України). Згідно з частиною першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». Відповідно до положень статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Апеляційний суд враховує, що відповідно до положень статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Крім цього, заява повертається у випадках, коли, зокрема, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Системний аналіз матеріалів справи свідчить про те, що суд першої інстанції у разі виявлення факту, що позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви мав постановити ухвалу про залишення такої позовної заяви без руху або повернути позовну заяву. Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що у червні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Іващенко Ігор Юрійович, через систему Електронний суд, звернувся до суду з цим позовом. Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 18 червня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання. Разом з тим, на підставі п.2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 18 березня 2026 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Кропивницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення органу місцевого самоврядування. Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий суд, керувався тим, що позов поданий адвокатом без належних повноважень. Колегія суддів вважає такі висновки місцевого суду помилковими та передчасними, з огляду на таке. Зокрема, в ухвалі від 18 червня 2025 року про відкриття провадження у справі судом першої інстанції стверджується, що позовна заява відповідає вимогам статей 175-177 ЦПК України, підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні, тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі. Ухвалою цього ж суду від 19 листопада 2025 року задоволено клопотання представника позивача про залучення до участі у справі співвідповідачів (а.с.130-131 том 1). Відповідно до ухвали суду від 18 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п.2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Колегія суддів вважає, що така процесуальна поведінка суду не є послідовною та не узгоджується з принципом правової визначеності, дії районного суду є проявом надмірного формалізму. Крім того, суд першої інстанції не врахував, що позивач особисто приймав участь у судових засіданнях у справі, що підтверджується протоколами судових засідань. Враховуючи, що позивач приймав активну участь у розгляді справи, суд після відкриття провадження в справі міг встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 04 серпня 2025 року у справі № 761/47253/23, суд першої інстанції у разі виявлення факту, що позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви мав постановити ухвалу про залишення такої позовної заяви без руху або повернути позовну заяву, проте суд першої інстанції дійшов передчасного висновку для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України після відкриття провадження в справі без надання позивачу строку для усунення можливих недоліків позовної заяви…. При цьому враховано, що судом першої інстанції спочатку ухвалою від 18 вересня 2024 року відкрито провадження в справі і встановлено, що позовна заява відповідає вимогам статей 175-177 ЦПК України, підстави, визначені статтями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні, тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, а потім залишено позовну заяву без розгляду, відтак процесуальна поведінка суду є непослідовною та не узгоджується з принципом правової визначеності. Таким чином, залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції не застосував частину одинадцяту статті 187 ЦПК України, не надав стороні позивача строк на усунення недоліків позовної заяви, що були виявлені після прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про наявність підстав залишення позову без розгляду згідно з пунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України. Апеляційний суд зауважує, що застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватись із урахуванням обставин конкретної справи та забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень вже на стадії звернення особи до суду може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд. Так, у рішенні від 08 грудня 2016 року у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України» (заява №24003/07) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Проте встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (рішення від 17 січня 2012 року у справі «Станев проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria), заява №36760/06). Відтак, згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише формальний, але й фактичний. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального права, апеляційний суд вважає, що підстави для залишення позову без розгляду були відсутні, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду про залишення позову без розгляду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права. Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Подільського районного суду міста Кропивницького від 18 березня 2026 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 22.06.2026. Головуючий С. М. Єгорова Судді О. Л. Карпенко С. І. Мурашко