Постанова 4824 № 752/26666/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2026 року місто Київ єдиний унікальний номер справи: 752/26666/25 номер провадження: 33/824/1602/2026 Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Майорова Сергія Володимировича, потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Майорова Сергія Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 10 грудня 2025 року, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 10 грудня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу розміром 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн 00 коп. Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, адвокат Майоров С.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 10 грудня 2025 року та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, Апеляційна скарга мотивована тим, що зазначені відомості у протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого повного підтвердження належними та допустимим доказами, тому як поліцейський визначив порушення, як ненадання переваги для руху іншому транспортному засобу перед початком руху, однак п.2.3 б) та п.10.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) не містять таких вимог до водія, та відповідно вказані порушення з боку водія ОСОБА_1 не доведені належними та допустимими доказами. Крім того, в описовій частині обставин дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) поліцейський не визначив учасників події (їх анкетні дані), ідентифікаційні номер автомобіля «Skoda», на що суддя першої інстанції уваги не звернув, та приймаючи оскаржувану постанову самостійно збирав необхідні дані. Вважає, що зазначені пункти ПДР в протоколі є лише припущеннями поліцейського, оскільки ОСОБА_1 уважно стежив за дорожньою обстановкою, зреагував на її зміну, включив вказівник правого повороту та виїжджав з крайньої (першої) лівої смуги руху у другу, при наявній правіше третьої та четвертої смуги, для руху громадського транспорту. Перед початком руху з крайньої лівої смуги руху в другу смугу ОСОБА_1 переконався, що позаду в цій смузі руху вільно та він нікому не створить перешкоди для руху. Тому він не порушував жодного пункту ПДР. Водночас водій автомобіля «Volvo», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , в той момент перелаштовувалась із третьої смуги руху лівіше, тобто у другу смугу руху, про що вона зазначила у своїх письмових поясненнях від 23 жовтня 2025 року, наданих на місці ДТП. Відповідно, вона була позаду від автомобіля ОСОБА_1 в попутному напрямку, та мала змогу бачити, що він вже виїхав у другу смугу руху, однак не побачила, що вона сама визнала у своєму письмовому поясненні. За таких умов, вважає, що саме водій ОСОБА_2 порушила вимоги п.2.3 б) та п.10.1 ПДР. Вказує, що згідно з п.10.3 ПДР водій ОСОБА_2 мала дати дорогу автомобілю під керуванням ОСОБА_1 , тому як він вже виїхав на другу смугу руху з включеним вказівником повороту (маневру), а вона туди в`їжджала пізніше за нього без включеного вказівника маневру вліво. Ці обставини були проголошені водієм ОСОБА_1 в суді першої інстанції, та він надав для огляду суду відеозапис з відеореєстратору свого автомобіля, який зафіксував момент ДТП, однак суддя не надав відповідної об`єктивної оцінки вказаним обставинам та не вказав про цей доказ у оскаржуваній постанові. Також зазначає, що суддя у оскаржуваній постанові звернув увагу, що транспортний засіб який рухається другорядною дорогою повинен надати дорогу транспортному засобу, що рухається по головній дорозі, однак вказані обставини не досліджувались судом згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №492111 і поліцейський не вказував про таке порушення з боку водія ОСОБА_1 , оскільки це порушення передбачене п.16.11 ПДР. Тому вважає, що надаючи оцінку діям водія ОСОБА_1 суддя вийшов за межі протоколу про адміністративне правопорушення та надавав оцінку обставинам, які не визначені в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, тобто оцінка доказів судом є помилковою, за межами складеного протоколу серії ЕПР1 №492111. В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся апеляційним судом належним чином. В той же час його захисник - адвокат Майоров С.В. вважав за можливе проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 . Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Майорова С.В., який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення потерпілої ОСОБА_2 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП). Визнаючи винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суддя першої інстанції виходив із того, що саме внаслідок недотримання водієм ОСОБА_1 вимог ПДР було спричинено ДТП. Суд апеляційної інстанції погоджується з даними висновками судді першої інстанції з таких підстав. Так, ст.124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями. Відповідно до 2.3 б) ПДР передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Пунктом 10.1 ПДР передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Апеляційний суд вважає, що порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 2.3 б), 10.1 ПДР знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з подією ДТП та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами. Згідно зі ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. У рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, ЄСПЛ неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Так, винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення поза розумним сумнівом підтверджується даними, які містять: - протокол про адміністративне правопорушення від 23 жовтня 2025 року серії ЕПР1 №492111, згідно з яким встановлено, що 23 жовтня 2025 року о 19 год 33 хв. в місті Києві по вул. Жилянська, 62/64, водій транспортного засобу «Skoda», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_2 , ОСОБА_1 перед початком руху не надав перевагу у русі транспортному засобу «Volvo», д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушив п.п.2.3 б) та 10.1 ПДР, за що відповідальність передбачена за ст.124 КУпАП (а.с.1); - схема місця ДТП від 23 жовтня 2025 року, в якій відображено ділянку дороги, де сталася ДТП, місце розташування автомобіля «Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 , автомобіля «Volvo», д.н.з. НОМЕР_1 , на проїзній частині після ДТП, місце їх зіткнення. Перелік видимих пошкоджень вказаних автомобілів, а саме, у автомобіля «Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 , пошкоджено: переднє праве крило, передній бампер з правої сторони, передня права фара, а у автомобіля «Volvo», д.н.з. НОМЕР_1 , пошкоджено: задній бампер з лівої сторони, задній лівий диск (а.с.3); - письмові пояснення ОСОБА_2 , з яких вбачається, що 23 жовтня 2025 року о 19 год 33 хв. вона, керуючи автомобілем «Volvo», д.н.з. НОМЕР_1 , в місті Києві по вул. Жилянська, рухалась у третій смузі та перестроювалась у другу смугу, автомобілів, що рухались в цій чи інших смугах зліва не бачила. Після того, як вона перестроїлась, то відчула зіткнення зліва позаду її автомобіля та зупинилась (а.с.5). Апеляційний суд враховує, що протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні. Даний протокол про адміністративне правопорушення підписаний працівником поліції, який його склав, та безпосередньо ОСОБА_1 , якому у встановленому законом порядку роз`яснено права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. За змістом ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішній переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Суд апеляційної інстанції вважає, що всупереч доводам апеляційної скарги, суддя першої інстанції, дослідивши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , схему місця ДТП щодо напрямку руху транспортних засобів, їх розташування на дорозі та, приймаючи до уваги характер механічних пошкоджень цих транспортних засобів, правильно встановив, що ДТП сталась саме за обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме, що водій автомобіля «Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 перед початком руху не надав перевагу у русі транспортному засобу «Volvo», д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився праворуч та перестроювався у смугу руху, в яку мав намір перестроїтися водій ОСОБА_1 . При цьому, суд апеляційної інстанції враховує характер та локалізацію пошкоджень, а саме, у автомобіля «Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 , пошкоджено: переднє праве крило, передній бампер з правої сторони, передня права фара, а у автомобіля «Volvo», д.н.з. НОМЕР_1 , пошкоджено: задній бампер з лівої сторони, задній лівий диск, які свідчать про те, що зіткнення вказаних транспортних засобів відбулось саме з вини водія автомобіля «Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 , про що вказують пошкодження передньої частини його автомобіля «Skoda» та пошкодження задньої частини автомобіля «Volvo», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала потерпіла ОСОБА_2 . Такий механізм ДТП також підтверджується дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом з відеореєстратора автомобіля «Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 , який за клопотанням захисника Майорова С.В. було долучено судом апеляційної інстанції до матеріалів справи. За таких обставин, не зважаючи на захисну позицію ОСОБА_1 та його захисника, вина ОСОБА_1 у вказаному правопорушенні підтверджується сукупністю вказаних вище доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості. Надаючи оцінку позиції ОСОБА_1 про те, що саме автомобіль «Volvo», д.н.з. НОМЕР_1 мав дати дорогу, так як його автомобіль «Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 , вже виїхав на другу смугу руху, суд апеляційної інстанції враховує, що ці доводи спростовуються наведеними вище доказами, а саме, з дослідженого судом апеляційної інстанції відеозапису, який кореспондується із зафіксованим на схемі місця ДТП місцем зіткнення вказаних транспортних засобів, вбачається, що водій автомобіля «Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 , лише розпочав свій маневр та не зайняв відповідне положення у другій смузі руху. Водночас автомобіль «Volvo», д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався праворуч від автомобіля «Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 , вже перестроювався у дану смугу руху. При цьому, апеляційний суд звертає увагу що, згідно з п.10.1 ПДР, транспортний засіб перед початком та зміною напрямку руху має переконатись що, це буде безпечним та не створить перешкоди та небезпеки іншим учасникам руху, що у даному випадку водій ОСОБА_1 не зробив, унаслідок чого було спричинено ДТП. За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що суддя першої інстанції правильно критично оцінив доводи ОСОБА_1 , який заперечував свою вину у вчиненні даної ДТП. Оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, які є належними та достатніми щодо підтвердження доведення порушення ОСОБА_1 пунктів 2.3 б), 10.1 ПДР, суддя першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Тому доводи апеляційної скарги про те, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення пункти ПДР є лише припущеннями поліцейського, апеляційний суд відхиляє як безпідставні. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в оскаржуваній постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, захисником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Разом з тим, апеляційний суд не погоджується із посиланням судді першої інстанції в оскаржуваній постанові на те, що згідно з ПДР транспортний засіб, який рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортному засобу, що рухається по головній дорозі, внаслідок чого і було спричинено ДТП, оскільки відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 23 жовтня 2025 року серії ЕПР1 №492111 ОСОБА_1 не ставиться в провину рух по головній чи другорядній дорозі. При цьому на схемі місця ДТП від 23 жовтня 2025 року відображено лише ділянку дороги, де сталася ДТП, а саме, місто Київ, вул. Жилянська, 62/64, яка не містить будь-яких перехресть. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді Голосіївського районного суду міста Києва від 10 грудня 2025 року в цій частині підлягає зміні, виключивши з її мотивувальної частини посилання судді на те, що згідно з ПДР транспортний засіб, який рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортному засобу, що рухається по головній дорозі, внаслідок чого і було спричинено ДТП. Тому апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню частково. Що стосується заявленого адвокатом Майоровим С.В. клопотання у суді апеляційної інстанції про виклик в судове засідання судового експерта фототехнічної експертизи та судового експерта автотехнічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, для аналізу зафіксованих на відеозаписі обставин ДТП від 23 жовтня 2025 року, та визначення наявності чи відсутності порушень вимог ПДР в діях ОСОБА_1 , то вказане клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з такого. Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Частиною 1 ст.251 КУпАП передбачено, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ч.1 ст.273 КУпАП, експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації. Адвокат Майоров С.В. обґрунтовує необхідність виклику судових експертів тим, що для вирішення питання щодо наявності чи відсутності порушень вимог ПДР в діях ОСОБА_1 необхідні спеціальні знання. Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що наявні у справі та досліджені апеляційним судом докази, а саме, графічно позначені на схемі місця ДТП місця розташування автомобілів у їх кінцевому положенні після зіткнення та описані механічні пошкодження автомобілів в місцях їх локалізації, письмові пояснення учасників ДТП, надані поліцейським під час оформлення матеріалів адміністративної справи, а також надані у судовому засіданні пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Майорова С.В. та потерпілої ОСОБА_2 , як учасниці ДТП, та досліджений апеляційним судом відеозапис, містять достатньо відомостей для правильного встановлення механізму ДТП та визначення наявності чи відсутності порушень вимог ПДР в діях ОСОБА_1 . Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що в матеріалах справи є достатньо доказів, на підставі яких суд може прийняти рішення у справі без залучення експерта. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргуадвоката Майорова Сергія Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково. Постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 10 грудня 2025 року змінити, виключивши з її мотивувальної частини посилання судді на те, що згідно з Правилами дорожнього руху транспортний засіб, який рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортному засобу, що рухається по головній дорозі, внаслідок чого і було спричинено дорожньо-транспортну пригоду. В іншій частині постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 10 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.М.Верланов