Постанова Київський апеляційний суд № 755/14060/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа: № 755/14060/24 Головуючий у суді першої інстанції: Левко В.Б. Провадження № 33/824/672/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Балацька Г.О. Категорія: ч. 1 ст. 173-2 КУпАП П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2025 рокум. Київ Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Бойка В.В. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, що міститься в апеляційній скарзі, та апеляційну скаргу на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 04 листопада 2024 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , - В С Т А Н О В И Л А: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафів в розмірі за п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп. та в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн 00 коп. Згідно ст. 36 КУпАП остаточно призначено стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн 00 коп. Постановою суду визнано доведеним, що 06.08.2024 близько 12 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 порушив терміновий заборонний припис від 06.08.2024 серії АА № 263281. Крім того, 06.08.2024 близько 12 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру до колишньої співмешканки, а саме: кричав, лаявся. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник Бойко В.В. першочергово поставив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, який пропущений з поважних причин. В обґрунтування апеляційних вимог захисник вказує, що в даному випадку при ухваленні рішення суддя зайняла позицію працівників Національної поліції України, які направили до суду сфальсифіковані матеріали. Вважає, що постанова Дніпровського районного суду міста Києва від 04.11.2024 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 є помилковою, ухвалена з порушеннями норм КУпАП, Конституції України та інших норм матеріального та процесуального права. В матеріалах об`єднаної справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 відсутні докази, щодо будь-яких родинних відносин між ним та ОСОБА_2 . В свою чергу, ОСОБА_1 визнано винуватим на припущеннях та фальсифікаціях зі сторони працівника поліції та ОСОБА_2 . Зазначає захисник також, що при розгляді об'єднаної справи про адміністративне правопорушення № 755/14060/24 відносно ОСОБА_1 не були враховані вимоги ст.ст. 9, 278, 245, 255, 268 КУпАП , що привело до помилкового судового рішення. Натомість, вказує, що супровідні листи заступника начальника Дніпровського управління поліції міста Києва не містять доказової бази, але вони складені з істотними порушеннями, а саме: невірно зазначено місце проживання ОСОБА_1 . Звертає увагу суду на рапорти лейтенанта поліції Фоменка Б., які є ідентичними і долучені до протоколів ВАВ № 583061 від 06.08.24 та ВАВ № 583062. Рапорт, який потім був роздрукований в двох примірниках складений з істотними порушеннями, а саме не зазначено час отримання виклику оперативного чергового від ОСОБА_2 , а також не зазначено час прибуття на місце події. Також вважає, що це зроблено умисно для того, щоб не було встановлено час складання заборонного припису і в подальшому протоколів ВАВ № 583061 від 06.08.24 року та ВАВ № 583062 від 06.08.24 року. Що стосується пояснень, надані ОСОБА_3 , зазначає, що вони не містять інформації про час його складення, в поясненнях йдеться мова про заборонний припис, але звідки він з`явився і в якій годині, що також є важливою обставиною, інформація відсутня. Взагалі відсутня інформація про те, чим доказується діяння ОСОБА_1 тобто домашнє насильство відносно ОСОБА_2 . Виходячи з цього, це пояснення не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, яке зазначене в протоколі ВАВ № 583061 від 06.08.24, саме це пояснення також є доказом при складанні протоколу ВАВ № 603062 від 06.08.24. Вони ідентичні як і рапорти працівника поліції. В поясненні зазначено, що 06.08.2024 колишній хлопець потерпілої прийшов до неї за певною адресою, чим порушив заборонний припис. В матеріалах справи фігурує терміновий заборонний припис, складений знову ж таки лейтенантом поліції Фоменком Б. 06.08.2024, якому зазначено: "06.08.2024 близько 09 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_4 ". В заборонному приписі вказано, що ОСОБА_1 повинен виконувати його з 11 год. 00 хв. 06.08.2024, проте невідомо коли ж саме ОСОБА_1 отримав цей заборонний припис. Захисник Бойко В.В. вважає, що матеріали об`єднаної справи про адміністративне правопорушення № 755/14060/24 відносно ОСОБА_1 , з огляду на вищенаведене, не містять доказів вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він не є суб`єктом даного правопорушення. Окрім того, при складанні заборонного припису та протоколів про адміністративне правопорушення було порушено право на захист ОСОБА_1 , що дало можливість працівникам поліції перевищити свої повноваження та сфальсифікувати докази. Особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 як і його захисник Бойко В.В. в суд апеляційної інстанції не з`явились, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Натомість, перед судовим засіданням в суді апеляційної інстанції захисником Бойком В.В. було подано клопотання про закриття об`єднаної справи про адміністративне правопорушення № 755/14060/24 відносно ОСОБА_1 , в якому також просить провести розгляд апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 та адвоката В.В., а тому з метою вчасного розгляду справи за відсутності в тому перешкод, суд апеляційної інстанції прийняв рішення продовжити розгляд справи за відсутності інших учасників. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про повернення цього строку. Дослідивши матеріали справи, дійсно встановлено, що копія постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 04.11.2024 ОСОБА_1 або його захиснику не направлялась. За вказаним, слід дійти висновку про можливість поновлення захиснику Бойку В.В. в інтересах ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 04.11.2024. Заслухавши доповідь, дослідивши докази у провадженні та додатково надані дані, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків. Суд апеляційної інстанцій розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнані судом доведеними, за доводами, означеними в апеляційній скарзі, на виконання вимог ст. 294 КУпАП. Згідно положенням ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При цьому, нормою ст. 280 КУпАП регламентовано, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з`ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколами про адміністративні правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_5 означеного адміністративного правопорушення. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 583061 від 06.08.2024, що в цей день близько 12 год. 00 год., за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 порушив терміновий заборонний припис від 06.08.2024 серії АА № 263281 (а.п. 1). Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Також, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 583062 від 06.08.2024, що в цей день близько 12 год. 00 год., за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої співмешканки ( ОСОБА_2 ), а саме: кричав, лаявся (а.п. 20). Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. В наявному в матеріалах рапорті, складений інспектором СПДН ВП Дніпровського УП ГУНП в місті Києві лейтенантом поліції Фоменком Б., підтверджуються викладені події протоколу про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що 06.08.2024 під час добового чергування в складі мобільної групи реагування на факти вчинення насильства сектору протидії домашньому насильству Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, від оперативного чергового було отримано виклик за адресою: АДРЕСА_2 , який кваліфіковано як "домашнє насильство". В подальшому, прибувши на місце події, було виявлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті спілкування з якою було з'ясовано, що остання здійснила виклик на спецлінію "102" у зв'язку з тим, що 06.08.2024 близько 12 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , її колишній співмешканець - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , попри винесений поліцейський терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 06.08.2024 (серія АА № 263281), заходи якого передбачають: зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи - ОСОБА_2 , заборона на вхід та перебування в місці її проживання (перебування), заборона в будь-який спосіб контактувати з нею строком на 4 доби з 11 год. 00 хв. 06.08.2024 та діє до 11 год. 00 хв. 10.08.2024, прийшов у її місце проживання та кричав на неї, чіплявся та лаявся. ОСОБА_1 від надання пояснень стосовно даної події відмовився з власних міркувань. З даним громадянином було проведено профілактичну бесіду. Заявниці надано інформування про її права, заходи та соціальні послуги, якими вона може скористатися у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. В подальшому, відносно ОСОБА_1 за вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно колишньої співмешканки ОСОБА_2 та невиконання вимог термінового заборонного припису серії АА № 263281 від 06.08.2024 було складено протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (серія ВАВ № 583061, 583062). Окрім того в свої поясненнях ОСОБА_2 вказала, що 06.08.2024 близько 12 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , прийшов її колишній хлопець, який порушив терміновий заборонний припис серії АА № 263281 від 06.08.2024 та почав до неї лізти, лаятися, кричати. Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, яке, у відповідності з даною статтею, проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству? домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Об'єктивна сторона ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Відповідно до Закону України "Про попередження насильства в сім`ї? насильство в сім`ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю. Що стосується складеного ОСОБА_1 термінового заборонного припису, то підповідно до ч. 1 ст. 10 Закону Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству? до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; 3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 5) взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії; 7) анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством; 8) взаємодія з іншими суб`єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону; 9) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Таким чином, інспектор СПДН ВП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Фоменко Б. є уповноваженим працівником підрозділу органу Національної поліції України, на якого покладено функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та винесення заборонного припису. Згідно ч. 9 ст. 25 - Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству? особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України. Проте матеріали справи не містять даних щодо оскарження даного термінового заборонного припису ОСОБА_1 . Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 1 - Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству? терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства. Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення. Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити (ч. 3 ст. 25 - Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству?). Відповідно до ч. 4 ст. 25 - Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству? терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків. Отже, проаналізувавши всі докази у провадженні у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов ґрунтовного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи - не встановлено. За викладеним, апеляційна скарга захисника Бойка В.В. в ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И Л А: Клопотання захисника Бойка В.В. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 04 листопада 2024 року стосовно нього. Апеляційну скаргу захисника Бойка В.В. залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 04 листопада 2024 року стосовно ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Г.О.Балацька